Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Закон про депозитні інститути (закон Гарна - Гермейна) 1982 р.

В жовтні 1982 р. з метою відвести пряму небезпеку, яка виникла внаслідок безпрецедентної кількості банкрутств ощадно-позичкових асоціацій і взаємних ощадних банків (понад 250 в 1982 р.), був прийнятий Закон про депозитні інститути (закон Гарна - Гермейна). Щоб ефективніше конкурувати з фондами грошового ринку, депозитним інститутам дозволялося надавати депозитні рахунки грошового ринку, що забезпечували послуги, подібні до послуг взаємних фондів грошового ринку, і не підпадали під межі ставок регулювання Q або резервні вимоги. Оскільки фінансові інститути здатні платити високі процентні ставки по цих рахунках, то вони стали дуже популярними. До кінця 1983 р. вклади на депозитні рахунки грошового ринку зросли майже до 400 млрд. дол, а зараз становлять приблизно 500 млрд. дол.

Закон про депозитні інститути 1982 р. передбачав додаткові положення для допомоги ощадно-позичковим асоціаціям і взаємним ощадним банкам. До 1984 р. зареєстрованим федеральним урядом ощадно-позичковим асоціаціям і взаємним ощадним банкам дозволялося інвестувати до 10 % їхніх активів на комерційні позики, а максимальна сума споживчих позик була збільшена до ЗО % їхніх активів. Оскільки ці положення закону поставили згадані інститути в рівноправніше становище з комерційними банками, то Закон про депозитні інститути 1982 р. передбачив, що з початку 1984 р. межі регулювання Q поширюються однаковою мірою на всі депозитні інститути аж до закінчення строку дії цього регулювання у 1986 р.

Кінцевий набір положень призначався для допомоги Федеральній корпорації страхування депозитів та Федеральній корпорації страхування ощадно-позичкових асоціацій, щоб виправити важку ситуацію, яка склалася внаслідок банківських банкрутств. Наприклад, ці установи отримали надзвичайні повноваження на злиття неспроможних інститутів, незважаючи на те що ці інститути могли розміщуватися в різних штатах, або об'єднання ощадних інститутів (взаємні ощадні банки та ощадно-позичкові асоціації) в комерційні банки.

Наслідки Закону про депозитні інститути 1982 р.

Головний наслідок Закону про депозитні інститути від 1982 p., що доповнив прийнятий у 1980 р. Закон про реформу депозитних інститутів, мав полягати в тому, щоб банківська система ставала конкурентнішою. Всі депозитні інститути розглядалися як майже однакові, і відмінності між ними ставали неясними. Хоча дерегулювання, передбачене законами про депозитні інститути від 1980 р. та 1982 p., принесло вигоду конкурентнішій банківській системі, воно водночас спричинило збільшення ризику для ощадно-позичкових асоціацій, що мало катастрофічні наслідки, як ми бачили в розділі 11. Наступна порука за ощадно-позичкові асоціації в Законі про реформу фінансових інститутів, оздоровлення та повноваження, прийнятому в 1989 p., описана в попередніх розділах. Важливою особливістю цього закону було те, що він посилює регулювання ощадно-позичкових асоціацій - суттєво збільшує вимоги щодо їхнього капіталу, обмежує їхню інвестиційну діяльність та покладає відповідальність за проведення нагляду на значно жорсткішу регулятивну установу - Федеральну корпорацію страхування депозитів.

Тенденція до посилення регулювання виникла також і для комерційного банківництва. Вимоги щодо розмірів власного капіталу для комерційних банків збільшені, і запроваджується нова вимога щодо капіталу, яка ґрунтується на врахуванні ризику. В нашому динамічному світі фінансових ринків, що приводиться в рух фінансовими інноваціями, існує дедалі ширша можливість ризикової діяльності. Ось чому відбувається посилення регулювання нашими регулятивними банківськими установами, щоб мінімізувати проблеми несприятливого вибору і морального ризику, створені страхуванням депозитів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші