Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економічна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Організація діяльності ДСБЕЗ щодо протидії економічній злочинності

У структурі Міністерства внутрішніх справ існують спеціалізовані підрозділи, безпосереднім завданням яких є боротьба з економічною злочинністю (кримінальна міліція, дізнання, слідство). Найпотужнішим з них є Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ).

Державна служба по боротьбі з економічною злочинністю покликана своєчасно припиняти злочини у галузі економіки та запобігати їм, здійснювати аналіз і прогнозування криміногенних процесів в економіці та своєчасно інформувати про них органи державної виконавчої влади; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень у цій сфері, а також вживати заходів для їх усунення.

Слід зазначити, що з часів незалежності України першим спеціалізованим підрозділом у системі органів внутрішніх справ, що цілеспрямовано здійснював боротьбу з корисливими злочинами економічної спрямованості, була служба боротьби з розкраданнями соціалістичної власності, створена наказом НКВС СРСР від 16 березня 1937 р. № 00118. У подальшому, наказом МВС України від 2 вересня 1991 р. № 378, у зв'язку із деякими змінами форм власності, зародженням ринкових відносин назву служби боротьби з розкраданням соціалістичної власності було замінено на службу захисту економіки від злочинних посягань (ЗЕЗП).

У 1993 році Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 р. № 510 було утворено Головне управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю. Відповідно до положення на службу були покладені такі функції:

  • • виявляти і розкривати господарські, посадові та інші злочини на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній та банківській системах і вживати заходів для запобігання їм;
  • • здійснювати оперативне обслуговування об'єктів господарювання різних форм власності;
  • • аналізувати стан злочинності, визначати основні напрями і тактику оперативно-службової діяльності, пов'язаної з виявленням правопорушень у державному, колективному і приватному секторах економіки;
  • • проводити у встановленому законом порядку перевірку матеріалів про корисливі злочини, дізнання у кримінальних справах щодо злочинів у галузі економіки, виконувати письмові доручення слідчих, прокурорів і суддів відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України;
  • • забезпечувати захист фінансованих урядом програм розвитку галузей економіки України або окремих регіонів та сфери обслуговування населення від злочинних посягань;
  • • проводити у встановленому порядку оперативно-розшукові заходи, виявляти факти хабарництва, корупції та інших зловживань;
  • • виявляти осіб, які займаються підробленням грошей, чекових книжок, акцій, векселів та інших цінних паперів, а також проводити профілактичну роботу серед них;
  • • готувати інформаційно-аналітичні документи з питань боротьби із злочинністю у галузі економіки для органів державної виконавчої влади;
  • • проводити серед населення роботу щодо роз'яснення законодавства з питань відповідальності за вчинення злочинів у галузі економіки;
  • • висвітлювати в засобах масової інформації стан економічної злочинності.

У 1997 році у зв'язку зі змінами в законодавстві у ДСБЕЗ з'явилася функція боротьби з нецільовим використанням бюджетних коштів, злочинами на фондовому ринку, посяганнями на інтелектуальну власність. У 2001 році у структурі Головного управління створено Управління оперативних розробок, підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій, у бюджетній сфері, боротьби з хабарництвом.

З березня 2002 року Головне управління перейменовано в Департамент Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України (далі — ДДСБЕЗ).

Нині ДСБЕЗ продовжує курс на захист економічної безпеки держави, притягнення до відповідальності корумпованих чиновників, декриміналізацію ключових галузей, захист законних прав громадян.

Основними завданнями підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України є:

  • • боротьба з хабарництвом та корупцією;
  • • створення сприятливого клімату для розвитку підприємництва та легального бізнесу, захисту вітчизняного товаровиробника від кримінального впливу, незаконної конкуренції;
  • • запобігання зловживанням з бюджетними коштами та викриття їх, викриття та припинення злочинних схем витоку бюджетних коштів у тіньову економіку, у тому числі шляхом незаконного відшкодування податку на додану вартість;
  • • оперативне супроводження процесів законності роздержавлення, розпродажу і відчуження державного майна, припинення зловживань під час приватизації землі;
  • • запобігання втратам держави від протиправної діяльності у паливно-енергетичному комплексі, сфері використання надр, АПК;
  • • боротьба з правопорушеннями у сферах фінансових послуг;
  • • захист інтелектуальної власності, боротьба з комп'ютерною злочинністю;
  • • протидія легалізації (відмиванню) грошових коштів та іншого майна, здобутого злочинним шляхом; контрабанді.

Функції та правові основи діяльності ДСБЕЗ визначені Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю" від 5 липня 1993 р. № 510 (із змінами та доповненнями), якою затверджене Положення про Державну службу боротьби з економічною злочинністю. В останньому зазначено, що ДСБЕЗ є складовою кримінальної міліції системи МВС України, являє собою оперативний підрозділ, а одночасно і орган дізнання, уповноважений державою на здійснення оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину та осіб, що його вчинили.

Відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" ДСБЕЗ здійснює оперативно-розшукову діяльність. Відповідно до ст. 7 цього закону підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані:

  • • у межах своїх повноважень відповідно до законів, що становлять правову основу оперативно-розшукової діяльності, вживати необхідних оперативно-розшукових заходів запобігання, своєчасного виявлення, припинення і розкриття злочинів та викриття причин і умов, які сприяють вчиненню злочинів, здійснювати профілактику правопорушень;
  • • виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора та ухвали суду і запити повноважних державних органів, установ та організацій про проведення оперативно-розшукових заходів;
  • • виконувати запити відповідних міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод;
  • • інформувати відповідні державні органи про відомі їм факти та дані, що свідчать про загрозу безпеці суспільства і держави, а також про порушення законодавства, пов'язані зі службовою діяльністю посадових осіб;
  • • здійснювати взаємодію між собою та іншими правоохоронними органами з метою швидкого і повного розкриття злочинів та викриття винних;
  • • забезпечувати, із залученням інших підрозділів, безпеку працівників суду і правоохоронних органів, осіб, які надають допомогу, сприяють оперативно-розшуковій діяльності, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів цих осіб.

Правоохоронна діяльність кримінальної міліції, до якої належить ДСБЕЗ, має конфіденційний характер. Певні відомості щодо цієї діяльності віднесено до державної або службової таємниці. Такими, наприклад, є інформаційні системи, використання яких характеризується високим ступенем захисту. Це інформація про нерозкриті злочини, викрадені та вилучені номерні речі, зброю, автомототранспорт, спеціальні агентські повідомлення та інші дані, що сприяють запобіганню злочинам та їх розкриттю.

Відповідно до чинного законодавства на працівників ДДСБЕЗ як на структурний підрозділ міліції покладаються обов'язки щодо об'єктивного, всебічного і своєчасного проведення перевірок відомостей, викладених у заявах та повідомленнях про злочини, де наводяться дані про порушення законодавства, що регулює фінансову, господарську та іншу підприємницьку діяльність, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

До методів контролю, які застосовують у своїй діяльності ДСБЕЗ, належать: огляд виробничих, складських приміщень, контрольна закупка, контрольне постачання, одержання пояснень про фінансово-господарську діяльність від матеріально-відповідальних осіб, перевірка бухгалтерської документації, перевірки фактичної наявності цінностей.

Механізм проведення перевірки співробітниками ДСБЕЗ встановлений законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", КПК України та рядом нормативних актів МВС. За результатами проведеної документальної перевірки працівник підрозділів ДСБЕЗ обов'язково повинен прийняти рішення згідно з вимогами ч. 2 ст. 97 КПК України.

Ключовим завданням підрозділів для боротьби з економічною злочинністю е правоохоронне забезпечення реформування економічних відносин, створення умов для добросовісної конкуренції. Для цього основні зусилля спрямовуються на виявлення та викриття злочинів у найбільш криміногенних і важливих для економіки держави сферах, на посилення боротьби з хабарництвом, порушеннями правил валютних операцій, розкраданнями на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, зі злочинами у банківській та фінансовій сферах.

У сучасних умовах до пріоритетних напрямів діяльності ДСБЕЗ належать:

  • • паливно-енергетичний сектор;
  • • фінансово-кредитний сектор;
  • • фондовий ринок;
  • • зовнішньоекономічна сфера;
  • • кризові трансформаційні процеси у відносинах власності, зокрема рейдерство, тощо.

До складу ДСБЕЗ входять: Департамент державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС, управління, відділи, відділення Державної служби боротьби з економічною злочинністю головних управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві та Київській області, управлінь МВС в областях, м. Севастополі та на транспорті, відділи, відділення (групи) Державної служби боротьби з економічною злочинністю міських, районних управлінь та відділів, лінійних управлінь, відділів, відділень, пунктів, підрозділів спеціальної міліції.

Також у складі ДСБЕЗ можуть утворюватися спеціальні підрозділи, у тому числі міжрайонні, для боротьби з найбільш небезпечними злочинами у пріоритетних напрямах діяльності.

У своїй діяльності ДЦСБЕЗ керується Конституцією України, Кримінально-процесуальним Кодексом України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, положеннями, нормативними актами МВС України, а також відомчими актами. Зокрема, окрім згаданих вище, діяльність ДСБЕЗ регламентують такі нормативно-правові акти:

  • • Наказ МВС України від 26 серпня 1993 р. N° 526 "Про утворення Державної служби боротьби з економічною злочинністю";
  • • Спільний наказ МЗЕЗ, ДПА, МВС, Держспоживзахисту від З листопада 1998 р. № 722/515/802/42 "Про посилення контролю за реалізацією суб'єктами підприємницької діяльності алкогольних та тютюнових виробів";
  • • Наказ МВС України від 8 травня 2001 р. № 355 "Про затвердження Типового положення про спеціальний підрозділ ДСБЕЗ та внесення змін та доповнень до наказів МВС України від 11 жовтня 1997 р. № 688, від 26 жовтня 1997 р. № 720 та від 15 липня 1999 р. № 542";
  • • Наказ МВС України від 31 серпня 2002 р. № 874 "Про затвердження Положення про Департамент служби боротьби з економічною злочинністю МВС України";
  • • Наказ МВС України від 10 листопада 200Зр. №1331 "Про удосконалення діяльності ДДСБЕЗ МВС України у протидії особливо тяжким злочинам міжрегіонального характеру";
  • • Наказ МВС України від 3 листопада 2003 р. № 1293 "Про організаційні засади діяльності підрозділів Державної служби боротьби з економічною злочинністю";
  • • Наказ МВС України від 25 вересня 2004 № 1107 дек "Про створення інтегрованої інформаційно-аналітичної пошукової системи Державної служби боротьби з економічною злочинністю";
  • • Спільний наказ СБУ, ДПА України, Держмитслужби України, Адміністрації ДПС України, МВС України та Мінагрополітики України від 22 лютого 2005 р. № 111/85/121/138/126/79 дек "Про організацію міжвідомчих мобільних груп для боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил";
  • • Наказ МВС України від 3 березня 2006 р. № 218 "Про затвердження Положення про Аналітичний центр, підпорядкований департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України";
  • • Наказ МВС України від 1 листопада 2006 № 1077 "Про створення Оперативно-розшукового управління боротьби зі злочинами в бюджетній сфері, підпорядкованого Департаменту ДСБЕЗ МВС України" та ін.

До компетенції Державної служби боротьби з економічною злочинністю належать 62 статті Кримінального кодексу України (далі — КК України), в яких передбачені протизаконні діяння (злочини у сфері економіки), з яких 41 — економічної спрямованості та 21 — суміжні, тобто загальнокримінальної та економічної спрямованості.

Корупційні дії можна кваліфікувати за такими статтями Кримінального кодексу України: 207 — ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; 209 — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; 211 — видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку; 212 — ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; 233 — незаконна приватизація державного, комунального майна; 364 — зловживання владою або службовим становищем; 366 — службове підроблення; 368 — одержання хабара. Проте слідча та судова практика з реалізації цих статей на сьогодні є дуже незначною.

Крім того, широкого поширення в Україні набули фактично корупційні дії, які взагалі не знайшли відображення в кримінальному законодавстві. Це, наприклад, участь посадових осіб у комерційній діяльності для одержання особистих прибутків; надання посадовими особами пільг комерційним структурам, а також використання службового становища для "перекачки" державних коштів на рахунки комерційних структур з метою отримання особистого прибутку; поповнення за рахунок бюджету виборчих фондів та ін.

Правові акти самостійних підрозділів МВС України, на відміну від актів Центрального апарату, є обов'язковими для виконання тільки працівниками цих самостійних структур. Тобто самостійні підрозділи МВС мають значно меншу нормотворчу правосуб'єктність, ніж безпосередньо міністерство. Нормотворча правосуб'єктність самостійних підрозділів Міністерства внутрішніх справ проявляється також у їхній участі у розробленні правових актів.

Розпорядження і вказівки Міністра внутрішніх справ, керівників самостійних департаментів, управлінь та підрозділів даються з поточних питань виконавчо-розпорядчої діяльності, з певного приводу. Це, як правило, акти застосування норм права.

Як свідчить аналіз практики профілактики економічної злочинності, в сучасних умовах вкрай обмеженою є діяльність підрозділів ДСБЕЗ щодо побудови системи запобігання економічній злочинності за умов ринкових перетворень з урахуванням нових економічних реалій. Це стосується передусім створення системи запобігання злочинам, активізації взаємодії правоохоронних і контрольних органів, проблем прогнозування, планування і координації заходів, удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності ОВС щодо боротьби та запобігання економічній злочинності, яке забезпечує оперативне супроводження банківської сфери, паливно-енергетичного, будівельного, агропромислового комплексів, зовнішньоекономічної діяльності, процесу приватизації, бюджетної сфери.

Слід зазначити, що попри певні зусилля щодо реформування ДСБЕЗ вжиті заходи не дали відчутних позитивних результатів у сфері протидії економічній злочинності. Складна криміногенна ситуація в економічній сфері зумовлена низкою політичних, економічних, організаційно-управлінських, правових, ідеологічних, морально-психологічних та інших факторів. Це потребує і відповідного проведення комплексних заходів щодо реформування системи ДСБЕЗ. Удосконалення структурно-функціональної спрямованості діяльності ДСБЕЗ в сучасних умовах передбачає подальше поглиблення функцій, що забезпечують протидію економічній злочинності, запобігання розвитку тінізації економіки України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші