Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Основи психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Порушення мовлення

Розлад усного мовлення і письма спостерігається при локальному ураженні мозку, що виникає внаслідок травм, пухлин та інших порушень кори великого мозку. Порушення мовлення, спричинені хворобливими процесами, називаються афазією. Розрізняють такі види афазії: динамічну, еферентну моторну, аферентну моторну, семантичну, сенсорну і амнестичну.

Динамічна афазія характеризується порушенням складного усного і писемного активного мовлення. Хворий не може говорити фразами, хоча готовий повторити слова, називати предмети і розуміти мову іншого.

При еферентній моторній афазії порушується принцип послідовності, хворий може вимовляти окремі звуки, але не в змозі об'єднати їх у слова.

При аферентній моторній афазії у хворих спостерігається порушення здатності вибирати потрібні звуки, в пошуках потрібного звуку вони весь час збиваються на близькі за артикуляцією. Буває також порушене самостійне письмо і письмо під диктовку.

Семантична афазія - порушення розуміння логіко-граматичних конструкцій (типу: батьків брат, братів батько, осінь перед зимою тощо). Поєднується з порушеннями лічби, просторового мислення.

Сенсорна афазія - порушення здатності розрізняти звуковий склад (труднощі в розумінні усного мовлення).

Амнестична афазія - порушення здатності називати предмети, тимчасом як можливість характеризувати їх зберігається. Якщо хворому підказати початкове слово або букви, він згадує потрібне слово.

До порушень мовлення належить афонія (від грецьк. а - заперечення + phone -звук, голос) - нездатність голосно говорити. Хворий може шепотіти. Нерідко спостерігається при невротичних станах.

При різних розглядах мовлення виникає порушення письма - аграфія. Вона виявляється або в повній втраті здатності писати, або в грубому перекрученні слів, пропусках складів і літер, у нездатності сполучати літери та склади в слова. Спостерігається при органічному ураженні певних відділів головного мозку. У виникненні розладів писемного мовлення можуть відігравати значну роль і психічні фактори. Наприклад, зміна особистості при шизофренії позначається на почерку, він стає незвично вигадливим.

До порушень мовної діяльності належить і дизартрія - розлад артикуляції, що виявляється в нечіткому вимовлянні звуків (особливо приголосних), сповільненому або уривчастому мовленні, заїканні. Дизартрія спричинюється порушенням руху м'язів, що беруть участь у вимовлянні певних звуків. Прискорене або сповільнене мовлення з'являється при паркінсонізмі, після енцефаліту і пов'язане з тими змінами особистості, що спричинені захворюванням. Заїкання може виникнути внаслідок органічних захворювань, але може бути і при функціональному розладі нервової системи (наприклад, внаслідок переляку). Здебільшого воно є формою неврозу, характерним симптомом якого є страх відкрити перед присутніми недолік свого мовлення. Страх утруднює корекцію хворого і посилює заїкання. Психотерапія заїкання має враховувати особливості особистості хворого і його ставлення до дефекту. Слід переконати хворого в тому, що недоліки його мовлення можна виправити.

До функціональних розладів і порушень нормальної діяльності периферійних механізмів мовлення можуть спричинитися труднощі у вимовлянні окремих звуків. Ці дефекти часто зустрічаються у дітей дошкільного віку. Підростаючи, дитина звільняється від недоліків. Але в деяких випадках, щоб усунути недоліки, потрібне медично-педагогічне втручання. Спеціалісти, які виправляють порушення мовлення, називаються логопедами. Вони за спеціально розробленими методиками коригують розвиток мовлення дитини.

Логопедія (віл грецьк. logos - слово, мовлення + paideia - виховання, навчання) - галузь педагогіки, яка вивчає порушення мовлення і розробляє методи їх корекції та профілактики. Оскільки в основі багатьох дефектів мовлення лежать патологічні зміни в периферійній або в центральній нервовій системі, а також і в самих органах, логопедія тісно пов'язана з медициною. Логопедичну допомогу подають у дитячих поліклініках, психоневрологічних диспансерах, у неврологічних відділеннях лікарень, у санаторіях для тих, хто заїкається, в інститутах отоларингології, у спеціальних слухово-мовних яслах і денних логопедичних стаціонарах. Крім того, в країні існують школи для глухуватих, школи для дітей з порушенням мовлення, садки для дітей з розладами мовлення.

Логопедія вивчає і займається корекцією багатьох дефектів мовлення, таких як афонія, деякі види агнозії, дизартрія, афазія, заїкання. Логопедична терапія провадиться як комплексна терапія з розвитку мовлення, мислення і всієї особистості хворого. Велика увага приділяється профілактиці розладів мовлення. З цією метою в педагогічних інститутах на факультетах з дошкільного виховання введено курс логопедії. Крім того, ведеться санітарно-просвітницька робота з населенням: роз'яснюються види розладів мовлення і методи їх попередження.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші