Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські операції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Сутність міжнародних розрахунків уповноважених банків.

Міжнародні розрахунки за відкритим рахунком і банківським переказом

Міжнародні розрахунки - це система організації та регулювання платежів у сфері міжнародних економічних відносин на основі зовнішньоторговельних контрактів.

Оплата зовнішньоторговельних контрактів відбувається в одній із загальноприйнятих форм розрахунків:

  • - банківським переказом;
  • - розрахунки за відкритим рахунком;
  • - інкасо;
  • - акредитивом.

Контрагенти можуть передбачити в контракті найбільш доцільну для них форму розрахунку з урахуванням чинного законодавства та технічних можливостей.

У здійсненні розрахунків, пов'язаних з обслуговуванням зовнішньоекономічної діяльності резидентів, важливе місце, крім платіжних документів, приділяється комерційним, страховим та іншим документам, а також умовам поставки товарів відповідно до міжнародних правил, затверджених міжнародною торговельною палатою (INCOTERMS).

Здійснення міжнародних розрахунків регулюється Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р., № 185/94-ВР (зі змінами і доповненнями).

Однією із форм платежів є здійснення їх через так званий відкритий рахунок, який передбачає ведення партнерами один для одного відкритих рахунків, де обліковуються суми поточної заборгованості.

Після відвантаження товару і відправлення документів на адресу імпортера експортер заносить суму вартості вантажу на дебет відкритого на покупця рахунку. Імпортер здійснює такий самий запис у кредит рахунку експортера. Після оплати товару експортер і імпортер роблять компенсуючі проведення.

Таким чином, ця форма розрахунків передбачає ведення контрагентами великого обсягу роботи з обліку продажу.

Ще однією особливістю цієї форми розрахунків є те, що товаророзпорядчі документи надходять до імпортера прямо, минаючи банк, у зв'язку з чим весь контроль за своєчасністю платежів покладається на учасників угоди, передусім на експортера.

Ще одна особливість цієї форми розрахунків - рух товарів випереджує рух валютних коштів.

Порядок погашення заборгованості за відкритим рахунком залежить від угоди між контрагентами. За регулярних поставок сторони можуть домовитись, що розрахунки між ними здійснюватимуться не за кожною окремою партією товару, а у відповідні терміни - зазвичай наприкінці місяця або кварталу. Якщо поставки товарів взаємні, то можливий залік вимог на без валютній основі.

Платіж на відкритий рахунок - найризикованіша для експортера форма розрахунків, оскільки в нього немає ніяких гарантій, що покупець врегулює свою заборгованість в обумовлений строк.

Розрахунки за допомогою відкритого рахунку доцільно використовувати, як правило, у разі якщо:

  • - між покупцем і продавцем існують надійні, стійкі і довгострокові ділові стосунки;
  • - торгівля між країнами відносно вільна від державних обмежень і міжнародного регламентування.

Розрахунки за відкритим рахунком найбільш вигідні для покупця, оскільки він здійснює оплату лише при отриманні товару, тобто відсутній ризик не поставки товару. Ця форма розрахунків є найдешевшою і характеризується відносною простотою виконання.

Поширенішою формою є банківський переказ - просте доручення банку своєму банкові-кореспонденту виплатити певну суму коштів за дорученням та за рахунок переказодавця іноземному одержувачеві із зазначенням способу відшкодування виплаченої суми.

Банківський переказ здійснюється за допомогою платіжних доручень, адресованих одним банком іншому, оформлення яких регламентується Положенням про оформлення та надання клієнтами платіжних доручень в іноземній валюті, заяв про купівлю або продаж іноземної валюти до уповноважених банків і інших фінансових установ та порядок їх виконання, затвердженим постановою № 82 Правління НБУ від 05.03.2003 р., зі змінами і доповненнями (рис. 7.4).

Схема документообігу під час розрахунків банківським переказом

Рис. 7.4. Схема документообігу під час розрахунків банківським переказом:

  • 1 - укладення зовнішньоекономічного контракту;
  • 2 - заповнення імпортером заяви на переказ і подання її у свій банк;
  • 3 - поставка товару;
  • 4 - проведення розрахунку банком імпортера на підставі платіжного доручення;
  • 5 - зарахування банком експортера коштів на рахунок експортера.

Банківський переказ – найпоширеніша форма розрахунків у зовнішній торгівлі в Україні і використовується під час авансових платежів (попередня оплата) за товарними документами, переказування штрафів, погашення заборгованості та ін.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші