Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Вікова психологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Розвиток когнітивної сфери в зрілому дорослому віці

В людей, які досягли віку зрілої дорослості, послаблюються психофізіологічні функції. Однак, це суттєво не позначається на функціонуванні їх когнітивної сфери, не знижує працездатності, трудової і творчої активності.

Розвиток окремих здібностей триває протягом усього зрілого дорослого віку. Особливо це стосується тих, які пов'язані з трудовою діяльністю людини та її повсякденним життям.

Розвиток сенсорних функцій відчуття та сприйняття

Дослідники стверджують, що зміни сенсорних функцій, які спостерігаються в зрілій дорослості, безпосередньо пов'язані з настанням даного вікового періоду.

Так, відомо, що зір людини майже не змінюється з юнацького віку до 50 років, надалі гострота зору починає знижуватися більш інтенсивно. Однак, люди, що мають вади зору, в середньому віці часто починають бачити краще, порівняно з молодими роками. Загалом, на думку сучасних дослідників, зміни психофізичних функцій зору в період зрілого дорослого віку ніяк не впливають на функціонування когнітивної сфери.

Дослідження показують, що слух стає менш гострим після 20-літнього віку і продовжує поступово погіршуватися надалі, що зумовлює певні труднощі при сприйнятті звуків високої частоти. Причому деякі автори вважають, що часткова втрата слуху більш характерна для чоловіків, ніж для жінок, що частіше зумовлюється зовнішніми чинниками, а не природнім процесом старіння (наприклад, гучний чи високочастотний шум на виробництві). Загалом погіршення слуху в зрілому дорослому віці не часто буває помітним настільки, щоб заважати людині вести звичну розмову.

Експериментальні дані підтверджують положення про те, що смакова, нюхова і больова чутливість також знижуються в різних точках періоду зрілої дорослості, хоча пі зміни відбуваються більш плавно і не такі помітні, порівняно зі зниженням зору та слуху. При цьому чутливість до змін температури залишається на високому рівні.

Окрім того, в зрілому дорослому віці змінюються й інші біологічні функції людини, такі, як час реакції і сенсомоторні навички. Збільшення часу реакції в цей період відбувається повільними темпами і починає прискорюватися в роки старості. Моторні навички можуть погіршуватися, але практичні результати часто залишаються на попередньому рівні, ймовірно, завдяки тривалій практиці та досвіду. Людина, яка кожний день виконує одну й ту ж саму роботу, з віком буде демонструвати стабільні результати діяльності, але оволодіння новими навичками пов'язане із все більшими проблемами.

Розвиток уваги

Разом з тим, відомо, що у віці 41-46 років найвищого рівня розвитку досягає функція уваги, І незважаючи на те, що в цей же період виявлено зниження функцій пам'яті, люди зрілого віку зберігають високі можливості активного навчання і самоосвіти, а також значні потенційні можливості для пізнавальної діяльності.

Таким чином, в зрілому дорослому віці відзначається часткове зниження характеристик психофізичних функцій. Однак, це не впливає на працездатність, трудова і творча активність людини повністю зберігається.

Особливості розвитку інтелекту

Зниження окремих інтелектуальних функцій не є неодмінним наслідком зрілого дорослого віку. Дослідження показують, що зниження інтелектуальних здібностей, пов'язане з рівнем "складності життя" особистості. У людей, які задоволені своїм життям, мають дружні сім'ї і широке коло спілкування, знаходяться в тісному зв'язку з культурним середовищем, інтелектуальні здібності зберігаються довше, а іноді й зростають з роками.

Інтелектуальний розвиток людини може визначатися вимогами соціального середовища. Людина може зосередитися на розвитку одних навичок, нехтуючи іншими, для досягнення успіху в трудовій і громадській діяльності.

Дослідження Л.Шоемфельдта і В.Оуенса показують, що вербально-логічні функції досягають першого оптимуму в ранній молодості і можуть зростати в зрілому віці до 50 років. При визначенні загальної інтелектуальної активності, за допомогою методу вікових зрізів, автори описали стаціонарний стан інтелекту від 18 до 60 років, який фактично не змінюється. Використання більш точного лонгітюдного методу, з урахуванням індивідуальних модифікацій і генетичних зв'язків, дало можливість визначити зростання показників інтелектуального розвитку від 18 до 50 років, після чого спостерігалося поступове зниження індексів.

У період зрілого дорослого віку різну динаміку розвитку мають динамічний і кристалізований типи інтелекту (розглядалися в попередньому розділі). Максимального розвитку динамічний інтелект досягає в юності, а в зрілому дорослому віці його показники знижуються. Для кристалізованого Інтелекту характерна інша особливість. Його максимальний розвиток стає можливим лише в період зрілої дорослості.

Результати ґрунтовного дослідження В.Шайі показують, що показники низки інтелектуальних функцій, які відносяться до динамічного і кристалізованого інтелекту зростають або залишаються на одному рівні до 60 років. Таким чином, "втрати" когнітивної сфери в зрілому віці мають обмежений характер. Найчастіше спостерігалося зростання оцінок за всіма тестами інтелекту до 40 і більше років. Після цього починається період відносної стабільності, який триває до 60 років.

Очевидно, що в період зрілого дорослого віку одним з найважливіших чинників, який впливає на пізнавальні процеси, є життєвий досвід. Якщо людина веде активне інтелектуальне життя, з віком, в процесі практичного вдосконалення навичок, вона набуває значного обсягу знань, як декларативних (знання фактів), так і процесуальних (знання процесів, а також знання "як потрібно діяти"). Таким чином, досвід компенсує вікові погіршення когнітивного функціонування. Знання досвідченої людини характеризуються системністю, між одиницями інформації існує більше зв'язків, вони вибудувані в схеми. Навички часто відпрацьовані до автоматизму, завдяки чому, дорослі можуть переключати увагу на сприйняття складної інформації. Однак, деякі здібності, пов'язані з пам'яттю і концентрацією можуть погіршуватися. В зрілому дорослому віці успішніше ідентифікуються типові задачі, швидше виявляються оптимальні способи розв'язання, а також адекватні реакції.

Г.Крайг виокремлює елементи професійної майстерності, яка формується в результаті накопичення досвіду і практичного вдосконалення навичок:

  • o постійний розвиток компетентності;
  • o поглиблена спеціалізація;
  • o процедурні знання або знання, які мають практичну користь;
  • o швидка ідентифікація типових задач і ситуацій. Великий досвід, зазвичай, сприяє не тільки збільшенню обсягу інформації, але й кращій її організації. Людина постійно перебудовує свою систему знань, щоб покращити її зв'язки, точність і доступність. Дане твердження є справедливим для загальних і спеціальних знань.

Для більшості людей у період зрілої дорослості середовищем, що сприяє подальшому розвитку когнітивних навичок, є професійна сфера. Дорослі, які характеризуються значною складністю, великою різноманітністю робочих функцій трудової діяльності, демонструють вищі результати в тестах інтелектуальної гнучкості. Люди, яким в процесі роботи часто доводиться приймати самостійні рішення, проявляти ініціативу, вирішувати складні завдання, також мають високі інтелектуальні показники.

На даний момент, стрімкий науково-технічний прогрес зумовлює актуальність постійного набуття фахівцем нових знань і навичок для збереження професійної компетентності. Дане твердження має особливе значення для галузей, де знання можуть швидко застаріти під впливом нових вимог та змін. Проблема застарілих знань є актуальною в період зрілості, оскільки навчання в школі, вищому навчальному закладі дорослі закінчили вже давно, окрім того, тривалість трудової діяльності значно збільшилась за останні сто років. У сучасному професійному світі неможливо уникнути застарілості знань, якщо фахівці не будуть оволодівати новими методами і технологіями. Окрім того, професійне життя людини в сучасних умовах відзначається змінами місця роботи, що вимагає від неї постійного збагачення своїх знань та вдосконалення навичок.

В.Шайі стверджує, що вікові зміни інтелекту пов'язані з особливостями функціонування, а несумісними аспектами його природи. Інтелектуальний розвиток у ранній дорослості знаходиться на стадії досягнення. На цій стадії інтелект використовується для вирішення визначальних для вікового періоду проблем: професійна реалізація, створення сім'ї. В зрілому дорослому віці починається стадія виконання соціальних обов'язків (стадія відповідальності). Тепер, приймаючи будь-які рішення, людина повинна враховувати інтереси членів родини, колег, суспільства в цілому. Для частини дорослих дана стадія має іншу специфіку і перетворюється на стадію управління. Це стосується спеціалістів, які працюють на адміністративних і управлінських посадах, де кожне рішення визначає долю багатьох людей. В похилому віці характер використання інтелекту знову змінюється. На стадії реінтеграції люди знову повертаються до власних інтересів, цінностей і установок.

Таким чином, зміни інтелектуальної сфери в зрілому дорослому віці, в більшості випадків, стосуються способів застосування інтелекту, що не дає ніяких підстав говорити про його зниження.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші