Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Маркетинг arrow Маркетинг соціальних послуг
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Механізм надання соціальних послуг в країнах Євросоюзу

Розвиток інститутів і механізмів надання послуг в соціальній сфері знаходиться в руслі сучасних світових поглядів на роль держави в житті суспільства. Принцип субсидіарності є фундаментальним для правопорядку Євросоюзу і в деяких країнах (наприклад, Німеччина) закріплений у конституції. У світовій практиці виділяють два основних юридичних і фінансових механізми такого делегування, які відмінні один від одного за своєю природою, за галузями і методами регулювання - це субсидії і закупівлі.

В основі субсидії лежить звернення організації за допомогою до держави в здійсненні нею певної соціально-значимої діяльності. Субсидії здійснюються в грошовій і натуральній формі (у вигляді надання державою некомерційним організаціям в користування або власність визначеного майна).

Традиційною формою субсидування державою організацій, що надають соціальні послуги у Західній Європі є експлуатаційні (операційні) субсидії. Даний механізм можна описати у такий спосіб. Будь-яка організація, що володіє відповідною кваліфікацією (ліцензіями, сертифікатами на право займатися соціально значимою діяльністю - скажімо, наданням медичних або освітніх послуг) та заявляє державі про свій намір вести відповідну діяльність, може претендувати на виділення державних коштів практично так само, як державна організація (зрозуміло, за умови наявності на це грошей в бюджеті). Такі субсидії можуть систематично надаватися організаціям на конкурсній основі або без такої. Наприклад, в Угорщині, некомерційні організації направляють свої заявки Урядові, а потім Парламент вирішує, ґрунтуючись на рекомендаціях Комісії Парламенту в громадських організаціях, яким з них надати субсидії.

Власне кажучи, експлуатаційні субсидії виділяються на утримання заявленої кількості персоналу й інші офісні витрати, які визначаються виходячи з попереднього досвіду і прогнозів про потреби населення у відповідних послугах. Зазвичай кошти видаються на майбутній фінансовий рік. Наприклад, у Франції в такий спосіб фінансуються шпиталі та школи, що існують у формі некомерційних організацій.

Можна виділити як окремий вид також наступні субсидії, іноді іменовані "державні бюджетні субсидії". Вони обумовлені не веденням організацією певної суспільно-корисної діяльності, а персональним включенням неурядової організації до фінансування із бюджету. Дана практика поширена в Східній Європі (Болгарія Угорщина, Румунія).

Найбільш розповсюдженим механізмом виділення субсидій є конкурс. Природно у випадку проектних субсидій, конкурсний спосіб є переважаючим і кращим, як найбільш демократичний. В невеликих адміністративно-територіальних одиницях, де кількість некомерційних організацій, яким можуть даватися субсидії, обмежена, конкурсний спосіб може бути обтяжливої та нераціональною витратою державних коштів.

Цікавий спосіб демократизації процесу видачі субсидій був застосований в Угорщині і Словаччині. Платник податків при наданні декларації вправі вказати суспільно-корисні організації, яким перелічується один відсоток від податків, що сплачуються ними.

На відміну від субсидій, при яких держава здійснює допомогу організаціям, механізм державної закупівлі веде до виникнення комерційних відносин між державою і постачальником соціальних послуги.

В основі типового законодавства про державні закупівлі лежить принцип вибору постачальника на основі відкритого конкурсу, що має на увазі можливість участі організацій будь-яких фізичних або юридичних осіб як комерційних, так і некомерційних. Вибір здійснюється на підставі найменшої ціни, при визначеній можливості обліку інших (нецінових) факторів.

Значна кількість законів про державні закупівлі в Центральній і Східній Європі грунтується на типовому законі про закупівлю товарів (робіт) послуг комісії ООН з міжнародного торговельного права ЮНСИТРАЛ.

ЮНСИТРАЛ був розроблений у 1994 на основі передового міжнародного досвіду і загальновизнаних процедур і механізмів державних закупівель. Не останню роль у появи ЮНСИТРАЛ зіграв розвал "східного" блоку і необхідність приведення законодавства країн Східної Європи та пострадянського простору у відповідність із західними стандартами.

У більшості Західноєвропейських країн уже давно існують спеціальні кодекси державних закупівель відповідно до Директив Європейського Союзу про закупівлі.

Деякою мірою, сфера державних закупівель тяжіє до гармонізації в рамках директив Євросоюзу. Однак гармонізація в меншій мірі торкнулась б надання соціальних послуг, якби не розходження в підходах держав-членів ЄС до способів і методів задоволення соціальних потреб суспільства. Зокрема, одні схиляються до того, що соціальні послуги, як і будь-які інші, підлягають закупівлі в рамках законодавства про державні закупівлі (Великобританія). Інші розглядають надання соціальних послуг некомерційними організаціями за рахунок субсидій як домінуючий підхід (Франція). В принципі, якщо порівнювати роль субсидій і закупівель у Західній Європі, то можна відзначити превалювання субсидій як основного підходу і допоміжну роль закупівель.

Загальні положення ЮНСИТРАЛ про процедури закупівель, критеріях визначення переможця застосовуються ні до закупівлі, як товарів (робіт) так і послуг. Однак, як альтернативу загальним положенням, він передбачає можливість встановлення саме для послуг спеціальних процедур і критеріїв добору постачальника. Визнаним фактом є те, що саме такий підхід в більшій мірі відповідають специфіці послуг.

Перш, ніж приступити до висновків, можна згадати й інші механізми, що опосередковують державне фінансування соціальної сфери. Наприклад, система державного страхування дозволяє фінансувати послуги, надані як комерційними, так і некомерційними організаціями. Так у Франції медичні послуги, надані в лікарнях, "передплачуються" за рахунок вкладів пацієнта в соціальний фонд. Дорожчий механізм ускладнює його впровадження в країнах перехідного періоду. Проте, його елементи вже можна зустріти в Чеській Республіці. Тут нужденним у соціальних послугах держава передає ваучер (іноді іменований "персональним бюджетом") на визначену грошову суму. Він може бути використаний при звертанні, як у державні, так і недержавні (комерційної або некомерційні) організації, що надають відповідні послуги. Даний механізм сприяє змаганню між усіма секторами, що приводить до росту якості послуг, ефективності їхнього фінансування.

Отже, з погляду міжнародної практики, фінансова взаємодія держави і некомерційних організацій у сфері задоволення соціальних потреб найбільше успішно здійснюється там, де одночасно присутні три основних фактори:

  • o по-перше, немає формальних перешкод для субсидування державою суспільно-корисної діяльності некомерційних організацій та є розвинуте законодавство, що регулює субсидії;
  • o по-друге, впроваджені спеціальні механізми закупівлі державою послуг та відсутні непрямі перешкоди для участі некомерційних організацій в держзакупівлях, такі, наприклад, як обмеження на ведення підприємницької діяльності;
  • o по-третє, переборені бюджетні й організаційні стереотипи фінансування соціального сектора.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші