Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Оподаткування страховиків

Для страховиків передбачено особливий порядок оподаткування доходів. Ця особливість зумовлена такими причинами.

По-перше, страховик виконує різні за своєю економічною та соціальною спрямованістю операції:

  • o страхові;
  • o інвестиційні;
  • o розміщення тимчасово вільних коштів;
  • o інші.

Із усіх перерахованих вище операцій тільки страхові операції мають відмінне від отримання прибутку цільове спрямування, їх метою є страховий захист страхувальників.

По-друге, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 18 листопада 1997 р. виділяє два види страхування:

  • o ризиків;
  • o життя.

Страхування ризиків охоплює майнове страхування і страхування відповідальності.

Облік операцій зі страхування життя фізичних осіб ведеться страховиками окремо.

Законодавство по-різному підходить до оподаткування доходів від цих двох видів страхової діяльності.

Об'єктом оподаткування страхової діяльності є валовий дохід від страхової діяльності.

Для ризикових видів страхування валовий дохід - це сума страхових внесків, страхових платежів або страхових премій, нагромаджених страховиками протягом звітного періоду за договорами страхування та перестрахування ризиків на території України або за їх межами. Цей дохід оподатковується за ставкою 3 %. Ставка оподаткування в цьому разі не залежить від результатів фінансової діяльності страховика, включається в ціну страхового платежу і набуває для страховика рис непрямого податку.

Розглянемо, яким чином здійснюється оподаткування доходів страховиків, отриманих від операцій зі страхування життя.

  • 1. Згідно із Законом "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 18 листопада 1997 р. не оподатковуються доходи страховиків-резидентів, одержані від операцій зі страхування життя, які передбачають страхову виплату в разі настання таких страхових випадків:
    • o смерть застрахованого;
    • o рішення суду про оголошення застрахованої особи мертвою;
    • o дожиття застрахованої особи до закінчення дії страхового договору або досягнення нею віку, визначеного договором страхування. Строк дії договору має бути не меншим 10 років для осіб, молодших 50 років, та не меншим 5 років - для осіб, котрим понад 50 років. При цьому часткові виплати страхових сум до закінчення дії договорів страхування не здійснюються
  • 2. Уразі дострокового розірвання договору зі страхування життя доходи, отримані страховиком, підлягають оподаткуванню за підсумками податкового періоду, протягом якого відбулося розірвання договору, за ставкою 6 %.
  • 3. Доходи від страхування майнових інтересів, пов'язаних зі здоров'ям, працездатністю та додатковою пенсією страхувальника або застрахованого, оподатковуються за ставкою 3 7с.

Оподаткування доходів страховика, отриманих від інших видів діяльності

Джерелами інших (відмінних від страхування) доходів страховика є:

  • o фінансова діяльність, пов'язана з розміщенням страхових резервів та управлінням ними;
  • o сумісна діяльність страховиків;
  • o позареалізаційна діяльність

Прибуток страховика, отриманий від інших видів діяльності, оподатковується на загальних засадах за ставкою 3 %.

Оподаткування страховиків-нерезидентів

Ст. 13.6 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено оподаткування доходів нерезидентів, отриманих у формі страхових внесків, страхових платежів або страхових премій від перестрахування ризиків, зокрема страхування ризиків життя на території України та ризиків резидентів за межами України, за ставкою 15% у джерела їх виплати за рахунок таких виплат.

Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені названим вище законом, застосовуються норми міжнародного договору. Тому при розгляді питання оподаткування доходів, які отримують нерезиденти з джерелом походження в Україні, мають бути враховані положення угоди про уникнення подвійного оподаткування, укладеної Україною з країною, де нерезидент має постійне місце перебування. Серед країн, з якими Україна уклала міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, - Велика Британія, Польща, Білорусь, Угорщина, Молдова, Швеція, ФРН, Канада, Словаччина, Данія, Норвегія, Естонія, Вірменія, Казахстан, Нідерланди, Болгарія, Румунія, Литва, Узбекистан, Фінляндія. Крім того, згідно зі ст. 7 Закону України "Про правонаступництво України", чинні договори СРСР з такими країнами: Австралія, Бельгія, Індія, Іспанія, Італія, Кіпр, Малайзія, Монголія, СІНА, Франція, Чехія, Швейцарія та Японія.

Резиденти-страховики, котрі утримують і перераховують до відповідного бюджету податок на доходи нерезидентів, отримані у вигляді страхових платежів від перестрахування ризиків з території України, зобов'язані надати в державний податковий орган за своїм місцем проживання звіт про утримання і внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів (щодо кожного нерезидента окремо) згідно з Порядком надання звітів про утримання і внесення в бюджет податку на доходи нерезидентів, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 16 січня 1998 р. № 28.

Такий режим оподаткування страхової діяльності був виправданим для періоду становлення страхового ринку.

Наразі страховий сектор економіки стоїть на порозі переходу на загальну систему оподаткування прибутку замість теперішнього оподаткування зібраних страхових премій за ставкою 3 %. Цей перехід вітають страховики класичного страхування. Водночас йому чиниться опір, причому не страховиками, а страхувальниками: юридичні особи - великі промислові підприємства, ФПГ, які укладають фіктивні страхові договори, відносять страхові платежі на валові витрати, уникаючи тим самим сплати 25-відсоткового податку на прибуток з цих сум. Така ситуація спричинила шквал перевірок страхових організацій з боку податкової служби. Це підриває авторитет інституту страхування, створює напругу на страховому ринку України. Президент України видав указ, яким доручив уряду готувати переведення страхового сектору на загальну систему оподаткування, хоча цим змінам і досі чиниться опір.

Висновки

  • 1. Об'єктивна необхідність державного регулювання страхової діяльності зумовлена такими причинами: неефективністю конкуренції в цій галузі; наявністю серед страхових послуг не тільки приватних, а й суспільних благ, яких ринок пропонує недостатньо; наявністю таких сегментів страхового ринку, де буде запропоновано обмаль страхових послуг навіть за умови, що ціна попиту перевищує ціну пропозиції, необхідністю врегулювання негативних екстернальних ефектів; асиметричністю інформації про учасників страхового ринку.
  • 2. Державне регулювання страхової діяльності (ДРСД) - це система цілей, а також інструментів (засобів) та методів їх досягнення. ДРСД використовує правові, адміністративні та економічні методи.
  • 3. Правове регулювання страхової діяльності здійснюється на основі законів України, законодавчих актів, постанов, декретів уряду, міжнародних угод, підписаних і ратифікованих Україною, указів Президента та розпоряджень Уповноваженого органу тощо.

Економічне ДРСД здійснюється через систему державного фінансування, оподаткування, стимулювання.

Адміністративне ДРСД здійснюється через ліцензування, нормування, ведення єдиного реєстру, доведення до відома учасників страхового ринку змін, що відбуваються в законодавстві. Розгляд та вирішення спірних питань у галузі страхової діяльності покладено на Господарський суд.

4. Врегулювання відносин між самими страховиками, між страховиками і посередниками, між страховиками, посередниками і державою, між національними і міжнародними страховими організаціями покладено на Лігу страхових організацій України (ЛСОУ).

б. Межі державного втручання у сферу страхової діяльності визначаються: відмовами страхового ринку забезпечувати страховим захистом з тих ризиків, в яких суспільна потреба перевищує індивідуальні потреби, та створенням такого законодавчого поля, за якого економічно забезпечені суб'єкти повинні себе страхувати за власні кошти, а ті суб'єкти, яким це не під силу, - за рахунок спільних зусиль.

  • 6. Уповноваженим органом, на який покладено здійснення державного нагляду за страховою діяльністю, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг.
  • 7. Уповноважений орган здійснює ліцензування, тобто видачу страховим організаціям дозволів (ліцензій) на право здійснювати страхову діяльність за конкретними видами страхування на основі документів, що засвідчують дотримання страховиками вимог, що висуваються законодавством України до суб'єктів, що здійснюють страхову діяльність.
  • 8. Оподаткування страхової діяльності наразі здійснюється на особливих засадах. Об'єктом оподаткування в цій сфері є валові страхові премії від страхової діяльності, а ставка оподаткування становить 3 % від валової страхової премії. Наразі назріла потреба в переведенні цієї сфери діяльності на загальну систему оподаткування прибутку.

Навчальний тренінг

Основні терміни і поняття

Департамент страхового нагляду; Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України; державне регулювання страхової діяльності; державний нагляд за страховою діяльністю; Ліга страхових організацій України; ліцензування; методи регулювання страхової діяльності: адміністративні, економічні, правові; неповні ринки страхових послуг; об'єкт оподаткування страхової діяльності; ставка оподаткування доходів страховиків; Уповноважений орган.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші