Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Туризм arrow Організація готельно-ресторанного обслуговування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Основні системи управління товарно-матеріальними запасами

Логістична система управління товарно-матеріальними запасами проектується з метою безперервного забезпечення готельної організації певним видом матеріальних ресурсів. Реалізація цієї мети досягається вирішенням таких завдань:

  • - облік поточного рівня товарно-матеріальних запасів на складах різних рівнів;
  • - визначення розміру гарантійних (страхових) товарно-матеріальних запасів;
  • - розрахунок розміру замовлення;
  • - визначення інтервалу часу між замовленнями.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників і товарно-матеріальні запаси споживаються рівномірно, в теорії організації управління товарно-матеріальними запасами розроблені дві основні системи управління, які вирішують поставлені завдання, відповідно до мети безперервного забезпечення готелю матеріальними ресурсами: 1) з фіксованим розміром замовлення; 2) з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Система з фіксованим розміром замовлення

Сама назва говорить про основоположний параметр системи - розмір замовлення. Він строго зафіксований і не змінюється ні за яких умов роботи системи. Тому визначення розміру замовлення є першим завданням, яке вирішується під час роботи з даною системою організації управління товарно-матеріальними запасами.

Така система буде корисною, якщо перевага віддається, наприклад, зручності транспортування або можливості завантаження складських приміщень.

Тим часом у системі з фіксованим розміром замовлення обсяг закупки повинен бути не тільки раціональним, але і оптимальним, тобто найкращим. Оскільки розглядається проблема управління товарно-матеріальними запасами в логістичній системі окремої готельної структури, то критерієм оптимізації повинен бути мінімум сукупних витрат на зберігання товарно-матеріальних запасів і повторення замовлення. Даний критерій враховує три чинники, що впливають на величину названих сукупних витрат:

  • 1. Використовувана площа складських приміщень.
  • 2. Витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів.
  • 3. Вартість оформлення замовлення.

Ці чинники тісно взаємопов'язані між собою, причому напрям їх взаємодії неоднаковий у різних випадках. Бажання максимально заощадити витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів викликає зростання витрат на оформлення замовлень. Економія витрат на повторення замовлення призводить до втрат, пов'язаних із утриманням зайвих складських приміщень, і, крім того, знижує рівень обслуговування у готельній справі. При максимальному завантаженні складських приміщень значно збільшуються витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів, імовірніший ризик появи неліквідних товарно-матеріальних запасів.

Використання критерію мінімізації сукупних витрат на зберігання товарно-матеріальних запасів і повторне замовлення не мають сенсу, якщо час виконання замовлення занадто тривалий, попит зазнає істотних коливань, а ціни на напівфабрикати, матеріали та ін. сильно коливаються, у такому разі недоцільно економити на утриманні товарно-матеріальних запасів. Це найімовірніше призведе до неможливості безперервного обслуговування, що не відповідає меті функціонування логістичної системи організації управління товарно-матеріальними запасами. V всіх інших ситуаціях визначення оптимального розміру замовлення забезпечує зменшення витрат на зберігання товарно-матеріальних запасів без втрати якості обслуговування.

Гарантійні (страхові) товарно-матеріальні запаси дозволяють забезпечувати потребу на час передбачуваної затримки постачання. При цьому під можливою затримкою постачання мається на увазі максимально можлива затримка. Заповнення гарантійних товарно-матеріальних запасів проводиться в ході подальших постачань через перерахунок розміру замовлення так, щоб його постачання збільшило товарно-матеріальні запаси до бажаного максимального рівня.

Граничний рівень товарно-матеріальних запасів визначає рівень товарно-матеріальних запасів, досягши якого здійснюється чергове замовлення. Величина граничного рівня розраховується таким чином, що надходження замовлення на склад відбувається у момент зниження поточних товарно-матеріальних запасів до гарантійного рівня. В розрахунку граничного рівня затримка постачання не враховується.

Третій основний параметр системи організації управління товарно-матеріальними запасами з фіксованим розміром замовлення - бажаний їх максимальний рівень. На відміну від попередніх двох параметрів, він не здійснює безпосереднього впливу на функціонування системи в цілому. Цей рівень товарно-матеріальних запасів визначається для відстежування доцільного завантаження площ з погляду критерію мінімізації сукупних витрат.

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленням - друга система організації управління товарно-матеріальними запасами, яка належить до основних. Класифікація систем на основні та інші зумовлена тим, що дві дані системи лежать в основі всіх інших систем організації управління товарно-матеріальними запасами.

У системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, як зрозуміло з назви, замовлення, здійснюються в чітко визначені моменти часу, які перебувають один від одного на рівні інтервалу, наприклад, 1 раз на місяць, 1 раз на тиждень, 1 раз на 14 днів тощо.

Визначити інтервал часу між замовленнями можна з урахуванням оптимального розміру замовлення. Оптимальний розмір замовлення дозволяє мінімізувати сукупні витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів і повторення замовлення, а також досягти якнайкращого поєднання взаємодіючих чинників, таких, як використовувана площа складських приміщень, витрати на зберігання товарно-матеріальних запасів і вартість замовлення.

Розрахунок інтервалу часу між замовленнями можна проводити таким чином:

де N - кількість робочих днів в році; 5 - потреба в готельному продукті, що замовляється, шт.; ОРЗ - оптимальний розмір замовлення, шт.

Одержаний за допомогою формули інтервал часу між замовленнями не може розглядатися як обов'язковий до застосування. Він може бути скорегований на основі експертних оцінок.

Оскільки в даній системі момент замовлення наперед визначений і не змінюється ні за яких обставин, параметром, що постійно перераховується, є саме розмір замовлення. Його обчислення ґрунтується на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад готелю.

Розрахунок розміру замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями проводиться за формулою:

Р3= Змб - ПЗ+ ОС, (9.38)

де РЗ - розмір замовлення, шт.; Змб - максимально бажане замовлення, шт.; ПЗ - поточне замовлення, шт.; ОС - очікуване споживання за певний час.

Як видно з формули, розмір замовлення розраховується таким чином, що за умови точної відповідності фактичного споживання за час очікуваного постачання, поповнюються товарно-матеріальні запаси на складі до максимально бажаного рівня. Дійсно різниця між максимальними бажаними і поточними товарно-матеріальними запасами визначає величину замовлення, необхідну для заповнення товарно-матеріальних запасів до максимального бажаного рівня на момент розрахунку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші