Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Основи економічної теорії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Посередники та інформаційний бізнес

Будь-яка угода або контракт передбачає наявність двох учасників: замовника та виконавця чи покупця та продавця. Щоб здійснити угоду або підписати контракт, обидві сторони мають знати про існування іншої сторони. Вони повинні мати інформацію про те, що інша сторона є потенційним учасником майбутньої угоди.

Роль посередників

Більшість фірм зайняті у сфері виробництва та продажу товарів і послуг. Деякі фірми зайняті в галузі "виробництва" інформації, яка дозволяє фірмами укладати контракти. Такі фірми очолюють посередники, які спеціалізуються на інформації, що належить до можливостей обміну між покупцями та продавцями. Отже, посередники спеціалізуються на інформації, за допомогою привести обидві сторони до укладання контракту чи здійснити покупку з метою наступного вигідного продажу.

Ріелтори, супермаркети, продавці автомобілів, що були у використанні, страхові та транспортні агенти - усе це посередники між продавцями та покупцями з метою отримання прибутку.

Чому фірми прагнуть купувати інформацію в спеціалістів? Припустимо, що якась компанія готова продати свій дорогий реактивний літак не менш ніж за 20 млн дол., а десь є потенційний покупець, який здатен заплатити за такий літак 25 млн. Хтось, що має інформацію про можливість здійснення подібної угоди, може виступити як посередник і звести обидві сторони. У двох продавців з'явиться, в цьому випадку, можливість отримати 20 млн дол., для покупця - можливість заплатити 25 млн дол., а для посередника - отримати різницю в 5 млн дол. за послугу зведення двох сторін разом. Отже, посередник може отримати цю різницю у вигляді комісійних або купити літак за 20 млн, а потім продати його за 25 млн дол. У всякому випадку посередник отримує плату за інформацію. Цей приклад є аж ніяк не гіпотетичним, такі посередницькі фірми існують у різних країнах.

Багато людей вважають, що посередники не "відпрацьовують" свої комісійних. їх часто зображують як нечесних суб'єктів, що наживаються на необізнаності інших. Чи правильна така думка? Учасники угоди можуть у багатьох випадках уникнути плати за посередницькі послуги. Наприклад, домогосподарки можуть прийти на оптові ринки продуктів харчування. Продавець літака може спробувати знайти покупця, не користуючися послугами посередника. Але посередник, спеціалізуючись на зведенні один з одним покупців та продавців, має можливість надати цю послугу за більш нижчою ціною, ніж за умови самостійного пошуку продавцями можливих покупців. Таким чином, оскільки люди добровільно оплачують послуги посередників, останні надають інформацію за нижчою ціною, ніж це обійдеться самому користувачу інформаційних послуг, якщо він витрачав свій час та кошти на пошук інформації.

Посередництво у формі спекуляції

Одним з різновидів посередництва є спекуляція. Зазвичай вважають, що спекулянти приносять шкоду. їх зображують людьми, які купують будинки, пошкоджені повінню, за безцінь, або ж купують і продають валюту та золото, щоб отримати прибуток. На професійних спекулянтів дивляться як на людей, що наживаються на нещасті інших.

Економічна роль спекулянта

Спекуляція - це купівля на ринку, де товар дешевший, і продаж його на ринку, де він дорожчий. Посередництво у формі спекуляції є причиною вирівнювання цін на різних ринках, тому що при збільшенні різниці в цінах посередники купують на дешевих ринках і продають товар на більш дорогих. Наприклад, спекулянт купує пшеницю в Одесі за 500 грн за 1 ц і зараз же перепродає її за 600 грн в Києві. Таким чином, він сприяє вирівнюванню цін на пшеницю в Одесі та Києві.

На відміну від посередника, що купує в одному місці, а продає в іншому, фундаментальна економічна роль спекулянта полягає в "переміщенні" товару в часі. Отже, спекуляція - купівля товару тоді, коли він дешевий, та продаж його в інший час, коли він подорожчає. Така спекуляція досить ризикована, оскільки неможливо передбачити, що відбудеться з цінами завтра.

Мета спекулянта - отримати прибуток, купивши товар за низькою ціною та продавши його за високою. Коли спекулянт отримає прибуток і коли спекулянтів достатньо, то ціни внаслідок спекуляції зростатимуть, якщо вони низькі, і, навпаки, зменшаться, якщо вони високі. Якщо спекулянти купують товар за низькою ціною, то вони збільшують попит і тим самим підвищують ціни. Коли спекулянти продають товар і ціни залишаються високими, то вони їх знижують, збільшуючи пропозицію.

Прибуткова спекуляція

Прибуткова спекуляція - ситуація, за якої спекулянтам удається купувати за низькими цінами й продавати за високими. Така спекуляція стабілізує ціни і споживання на певному відрізку часу шляхом скорочення коливань цін та споживання з перебігом часу. Ситуацію прибуткової спекуляції показано на рис. 7.1.

У періоді І врожай пшениці становив 4 млн кг, а в періоді II - тільки 2 млн. Якщо б не було спекуляції, то ціна становила 3 грн у період І і 5 грн у період II. Досконала спекуляція призведе до того, що 1 млн кг пшениці буде придбано спекулянтом і закладено в сховище в період І з тим, щоб продати її в період II. Як результат цього, ціна в період І буде збільшена до 4 грн і зменшена до 4 грн у період II. Як ціни, так і споживання будуть стабілізовані за допомогою спекуляції. Таким чином, без спекуляції ціни та споживання протягом цих двох періодів можуть дуже відрізнятися між собою.

Отже, прибуткова спекуляція переміщує поставки на ринок з періоду відносного достатку на період відносної нестачі товару і відіграє в результаті позитивну роль у стабілізації цін та споживанні протягом тривалого часу.

Прибуткова спекуляція

Рис. 7.1. Прибуткова спекуляція

Неприбуткова спекуляція

Спекулянти не завжди приймають правильні рішення. Наприклад, спекулянти почали скуповувати золото в передбаченні війни на Близькому Сході, а війна не відбулася, тому що мирні переговори закінчилися успішно. Або, наприклад, передбачений низький врожай пшениці у США може бути компенсований зненацька добрим урожаєм в Україні, Росії чи в Казахстані.

Неприбуткова спекуляція спостерігається тоді, коли спекулянти купують товар за високою ціною, а потім змушені продавати його за

низькою. Якщо таке відбувається, то спекуляція дестабілізує на певний час ціни та споживання. Якщо ціни високі, то спекулянти, роблячи покупки, їх ще збільшують. Якщо ж ціни низькі, то спекулянти, продаючи товар, ще більше їх знижують. Ситуацію неприбуткової спекуляції проілюстровано на рис. 7.2.

Неприбуткова спекуляція

Рис. 7.2. Неприбуткова спекуляція.

У цьому прикладі періоди І та II мають однакові умови попиту та пропозиції. Без спекуляції ціна була б 4 грн в обох періодах часу. Спекулянти неправильно оцінили, що пропозиція пшениці в період II буде меншою. Вони придбали 2 млн кг у період І і таким чином збільшили ціну до 6 грн. Коли вони стануть продавати ці 2 млн кг у період II, то вони тим самим зменшать ціни до 2 грн. Отже, при неприбутковій спекуляції ціни та споживання серйозно дестабілізуються, тому що вона переміщує поставку товару періоду відносного дефіциту на період відносного достатку і збільшує різницю в цінах між сьогоденням та майбутнім.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші