Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Україна в Європі і світі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передмова

Найвизначніша історична подія кінця 80-х - початку 90-х років XX ст., яка кардинально змінила політичну карту світу, - розпад великих багатонаціональних держав - СРСР, Югославії, Чехословаччини. Україна стала суверенною державою після багаторічного напівколоніального існування. Нині Україна будує зовнішню і внутрішню політику відповідно до вимог сьогодення та на перспективу, згідно із сучасними потребами безпеки.

Відродження і зміцнення української державності створило передумови для науково виваженого, об'єктивного дослідження й переосмислення концептуальних проблем зовнішньої політики України, насамперед її місця та ролі в системі міжнародних відносин у 90-х роках XX - першого десятиріччя XXI ст. Сфера становища України в Європі й світі належить до найважливіших галузей суспільно-політичних відносин, що спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки внаслідок мирного й взаємовигідного співробітництва з учасниками міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права (ст. 18 Конституції України).

За останні роки наукова зацікавленість вивченням міжнародних аспектів історії незалежної Української держави підвищується і у вітчизняній, і в зарубіжній історіографії. Це пояснюється насамперед чинником зростання ролі України на міжнародній арені, в тому числі у розв'язанні питань, котрі виникають перед світовим співтовариством. Об'єктивне вивчення ролі й внеску України в розвиток міжнародних відносин сприятиме подальшому утвердженню її незалежності як рівноправного члена європейської та євроатлантичної інтеграції.

Отже, актуальність вивчення питань сучасного становища України у міжнародних відносинах, її ролі у формуванні зовнішньої політики зумовлена потребою виваженого й збалансованого підходу до налагодження політичних та економічних відносин з іншими країнами.

Після здобуття незалежності Україна відразу засвідчила прагнення віднайти власну геополітичну ідентичність, своє місце у світі, усвідомити себе у глобальному цивілізаційному контексті, визначитися з пріоритетами та національними інтересами, виробити стратегію й тактику їхньої реалізації. Склалася нова політична й економічна картина світу, де Україні належить шукати своє місце, відстоювати власні національні інтереси.

Українська держава розвиває зовнішню політику за прийнятними нормами і засадами міжнародного права. Для визначення суті зовнішньополітичної діяльності України варто зрозуміти поняття "держава". Держава - це політична форма організації життя суспільства, що утворюється внаслідок виникнення і діяльності публічної влади. Ознаки держави - наявність території, тобто встановлених кордонів, монетарної системи, етносу, мови та ін. Держава як життєвий організм обов'язково здійснює одну зі своїх функцій - політичну. Останню умовно можна поділити на внутрішньо- і зовнішньополітичну діяльність. Визначальною є внутрішньополітична функція держави, оскільки саме вона - основний політичний засіб утримання та зміцнення державної влади, держави; завдяки їй закріплюються також відповідні суспільні відносини. Зовнішньополітична функція підпорядкована цілям функції внутрішньополітичної.

Завдання держави розподіляють на економічні й політичні. Врешті-решт, усі економічні та політичні засоби тісно переплетені. Причому економічний чинник - первинний і фактично визначає місце держави у світі.

У зовнішньополітичній діяльності держави існує два рівні (або категорії) інтересів: головні й специфічні, взаємопов'язані та взаємозалежні. Перший рівень - це життєво важливі інтереси держави: захист "її існування, незалежності та ін. Головні забезпечуються всіма можливими засобами - військовими, економічними, дипломатичними, ідеологічними. Специфічні інтереси для України - отримання зарубіжних інвестицій.

Відносини, які формуються між державами, становлять певну структуру, або систему: те середовище, де формуються зовнішньополітичні дії держави. У системі міждержавних відносин діє багато держав, котрі належать до різних суспільних систем і перебувають на різних ступенях соціального й економічного розвитку.

Реалізуючи свої інтереси у сфері внутрішніх відносин, Україна, як і кожна держава, проводить внутрішню політику, а реалізуючи інтереси на міжнародній арені, - здійснює зовнішньополітичну функцію. Окремі аспекти зовнішньополітичної діяльності держав досліджують різноманітні гуманітарні дисципліни, скажімо, політична історія, історія дипломатії, історія і теорія міжнародних відносин, політологія, геополітика, правознавство, соціологія, філософія тощо. Представники різних наукових шкіл та напрямів намагалися розробити систему понять, категорій, принципів, норм, покликаних узагальнити й систематизувати багатоплановий емпіричний матеріал цієї сфери.

Значний внесок у дослідження системи міжнародних відносин робить історична наука, об'єктами дослідження якої є історія зовнішньої політики національних держав і міжнародних організацій, історія дипломатії, історія міжнародних відносин. Самостійну галузь дослідження становить соціологія міжнародних відносин. Правознавство, яке містить розділ "Міжнародне право", вивчає норми і принципи, котрі регулюють діяльність держав у системі міжнародних відносин. Геополітика, яка теж виокремилася, вивчає теоретичні й практичні проблеми міжнародних відносин, розробляє основні категорії та поняття, закономірності й тенденції міжнародного життя.

Зовнішня політика, її зміст і вектор геополітичної орієнтації залежить від багатьох чинників: геополітичного статусу держави, типу політичного режиму, ідеологічної орієнтації правлячих політичних сил і опозиції, ступеня зрілості інститутів громадянського суспільства, а також рівня соціально-економічного розвитку. На сучасному етапі зовнішня політика держави значно впливає на процеси прискорення модернізації всіх суспільних систем (політичної, правової, економічної та культурної). Якщо зовнішня політика держави адекватно відображає глобальні тенденції світового розвитку і спрямована на інтеграцію країни до найрозвинутіших світових політичних та економічних структур (це європейських і євроатлантичних), то вона має перспективу наблизити політичні, правові, соціально-економічні й культурні стандарти до стандартів високорозвинутих країн. Однак зауважимо: коли внутрішня політика, яку проводить правляча еліта, значно відстає від рівня розв'язання суспільних проблем, універсальних міжнародних стандартів, то найпередовіші пріоритети зовнішньої політики будуть зведені нанівець. Сучасний розвиток посткомуністичних країн переконливо підтверджує цей факт.

На початку 90-х років мапа світу суттєво змінилася. Розпад Організації Варшавського договору, Ради економічної взаємодопомоги соціалістичних країн унезалежнив держави Центральної та Східної Європи від Москви, перетворивши кожну з них на активну одиницю європейської і світової політики. Розвал СРСР змінив геополітичну ситуацію в євразійському просторі. Новоутворені держави пострадянської доби наповнюють реальним змістом суверенітет, формують власні комплекси національних інтересів, зовнішньополітичні вподобання, стають самостійними суб'єктами міжнародних відносин. Подрібнення пострадянської території на п'ятнадцять суверенних держав змінило й геополітичну ситуацію для сусідніх країн, до системи зовнішніх зносин котрих належав лише СРСР, - Китаю, Туреччини, країн Центрально-Східної та Західної Європи.

Отже, не тільки змінився світовий баланс сил, а й стрімко зросла багатоваріантність відносин. Геополітичні зміни на Європейському континенті позначилися об'єднанням Німеччини, розпадом колишніх Югославії, Чехословаччини. Це зумовило посилення європоцентризму, самостійності західних інтеграційних структур, рельєфного вияву в низці країн Європи настроїв, що не завжди збігаються зі стратегічною лінією США.

Посібник написано відповідно до програми навчальної дисципліни "Україна в Європі і світі". У ньому особлива увага приділена вивченню основних напрямів зовнішньої політики доби незалежності (з 1991 до 2012 рр.), формуванню зовнішньополітичних концепцій Української держави, що ґрунтуються на принципах і нормах міжнародного права й становлення України як суб'єкта міжнародних відносин і втілюються у практичні дії та реалізацію завдань зовнішньополітичної площини. Засади становлення і розвитку напрямів зовнішньої політики України в Європі й світі студенти вивчатимуть, використовуючи вагому джерельну базу, що охоплює Конституцію України, Акт проголошення незалежності України, Декларацію про державний суверенітет України, Основні напрями зовнішньої політики України, концепції національної безпеки й оборони, а також низку міжнародних актів - Статут ООН, Декларація прав людини, документи ОБОЄ, Ради Європи, Європейського Союзу, НАТО, широку палітру двосторонніх і багатосторонніх документів, котрі формують правову основу міжнародної діяльності незалежної України.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші