Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Основи фінансового менеджменту
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Критерії формування прибуткового асортименту продукції

Вирішуючи, якому з товарів надати перевагу, а який - скоротити, слід зважати, що чим більший маржинальний прибуток, тим більший обсяг і сприятливіша динаміка прибутку, а також пам'ятати, що виробництво і продаж товарів завжди пов'язані із певними обмежувальними факторами, які залежать від особливостей самого бізнесу і властивостей зовнішнього середовища.

Можливості підприємства можуть обмежувати обсяги його основних виробничих потужностей, особливості використання живої праці, джерела сировинної бази, місткість ринку збуту, напруженість конкурентної боротьби, розмір рекламного бюджету тощо, але основний обмежувальний фактор - час.

Теорія і практика переконують, що формування асортименту за критерієм "максимальний коефіцієнт маржинального прибутку на одиницю продукції - максимальний прибуток" може призвести до серйозних прорахунків, а отже, навіть до прямих збитків. Треба поєднати два названі вище принципи, спираючись на критерій "максимальний маржинальний прибуток та фактор обмеження = максимальний прибуток". Тобто, формуючи асортимент за критерієм максимуму маржинального прибутку, необхідно обов'язково поєднувати його з основними обмежувальними зовнішніми і внутрішніми факторами. До зовнішніх факторів належить попит на продукцію, до внутрішніх - потужність підприємства та ін.

Приклад

Підприємство шиє сорочки і халати. У прогнозованому періоді може бути відпрацьовано 20 000 людино-годин. За одну людино-годину можна пошити або одну сорочку, або три халати (табл. 4.22).

Вихідні дані для розрахунків

Показник

Сорочки

Халати

Ціна реалізації, грн

15

20

Змінні витрати

на од. продукції, грн

6

16

Маржинальний прибуток на од. продукції, грн

9

4

Коефіцієнт покриття

0,6

0,2

Який із товарів доцільніше виробляти підприємству, якщо ринок має достатню місткість?

Щоб відповісти на питання, слід виявити товар, який за 20 000 людино-годин забезпечить підприємству найбільший маржинальний прибуток, а отже, і прибуток.

Обчислюють величину маржинального прибутку на 1 людино-годину:

на сорочки 9 грн * 1 - 9 грн;

на халати 4 грн -3 = 12 грн.

Відповідно за 20 000 людино-годин:

сорочки 20 000 o 9 - 180 000 грн

маржинального прибутку;

халати 20 000 o 12 = 240 000 грн

маржинального прибутку.

Доцільніше виробляти не сорочки з найбільшим коефіцієнтом маржинального прибутку на одиницю виробу, а халати з найбільшою сумою маржинального прибутку на людино-годину.

На вибір найдоцільнішого виду продукції впливають й інші критерії (табл. 4.23).

Таблиця 4.23. Вплив різних критеріїв на вибір ефективної продукції

Показник

Виріб А

Виріб В

Виріб С

1

2

3

4

Обсяг реалізації, тис. од.

100

150

300

Ціна, грн/од.

2570

1460

705

Змінні витрати, у т. ч.:

1800

900

576

- матеріали

720

360

360

- оплата праці

1080

540

216

Маржинальний прибуток, грн

770

560

129

Маржинальний прибуток, %

30

38

18

Маржинальний прибуток на люд.-год., грн

770

1120

645

Маржинальний прибуток на маш. год., грн

770

1120

1290

Середні витрати праці на виготовлення кожного виду продукції - 1080 грн/година. На виготовлення виробу А витрачають 1 годину ручної праці, виробу В - 0,5 години, виробу С - 0,2 години. Виготовлення виробу А потребує 1 години машинного часу, виробу В - 0,5 години, виробу С - 0,1 години. На основі цих даних отримані розрахункові показники маржинального прибутку на людино-годину і машино-годину: максимальний маржинальний прибуток на одиницю продукції - у виробу А; найвищий відсоток маржинального прибутку - у виробу В; а маржинальний прибуток у розрахунку на 1 годину машинного часу максимальний у виробу С.

З огляду на маржинальний прибуток найрентабельнішою є продукція В, виходячи з припущення, що ринкові і виробничі фактори не перешкоджають розширенню випуску продукції В. Отже, на практиці при розробленні асортиментної політики підприємство завжди має проблеми.

Якщо обмежувальним фактором розвитку виробничої програми є витрати праці, то порівняльний аналіз рентабельності проводять на основі показника маржинального прибутку на людино-годину. У прикладі цей показник кращий у виробу В.

Якщо обмежувальним фактором є використання обладнання, то аналіз треба проводити на основі показника маржинального прибутку на машино-годину. З цього погляду перевагу має виріб С.

В асортиментній політиці вкрай важливо враховувати основні обставини, пов'язані з постулатами життєвого циклу товарів.

  • 1. Різна еластичність попиту визначає різні типи поведінки покупців за зміни ціни на товар, тому динаміка виручки від реалізації також залежить від рівня еластичності попиту.
  • 2. Фінансова мета підприємства на різних етапах життєвого циклу товару є різною. На етапі розроблення нового товару підприємство турбується про підтримку загальної беззбитковості. Витрати на розроблення покриваються прибутком від продажу зріліших товарів. На етапах виведення товару на ринок і зростання збуту - продажу - головною фінансовою метою підприємства є неухильне збільшення прибутку. Однак при цьому треба враховувати, що максимізація прибутку зумовлює максимізацію податку на прибуток. Після переходу порогу рентабельності за стрімких темпів нарощування прибутку небезпечно велика сила впливу операційного важеля, збільшення дебіторської заборгованості може завдати клопоту. На етапі зрілості товару підприємство підтримує достатній обсяг прибутку за рахунок скорочення витрат (переважно постійних), сила впливу операційного важеля зазвичай спадає. На етапі насичення ринку і спаду попиту для підтримання прибутковості треба ще більше скоротити витрати, особливо змінні, однак слід моніторити і постійні витрати.
  • 3. Розробляючи асортиментну політику підприємства, варто обирати комплекс товарів, доходи від яких мають різноспрямовану динаміку. Тоді примхи попиту менше впливатимуть на сукупний грошовий потік прибутків. З асортименту треба виключати насамперед товари, що дають малу частку виручки, збільшення якої призведе до переважання приросту витрат над приростом виручки.

Отже, лише поєднання маржинального та маркетингового підходів дає змогу менеджерам сформувати прибутковий асортимент продукції.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші