Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Кредитні спілки в Україні
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Лекція 1. Генезис та еволюція кредитної кооперації

  • 1.1. Передумови виникнення кредитної кооперації та їх історичні аспекти.
  • 1.2. Місце та роль кредитних спілок у системі фінансово-кредитного забезпечення суб'єктів господарювання.

Передумови виникнення кредитної кооперації та їх історичні аспекти

За 150 років свого існування сільська кредитна кооперація пройшла важкий шлях еволюції. У кожній державі вона відрізнялася специфічними ознаками та різноманітністю форм. Батьківщиною кооперативного руху вважається Західна Європа. Передумовою виникнення цього руху став економічний та соціальний прогрес у сільському господарстві. У ХІХ ст. процес виникнення сільських кооперативів, створених населенням, яке проживає в сільській місцевості за власною ініціативою та в своїх інтересах, стимулював потребу в забезпеченні стабільних зв'язків дрібного та середнього селянства з ринком сільськогосподарської продукції.

Підвищення товарності сільського господарства та збільшення виробництва продуктів харчування знаходилося у прямій залежності в першу чергу від виробничого кредитування господарств. Збільшенню потреби сільгоспвиробників в кредитах також сприяли:

  • o збільшення грошової частини оподаткування відносно розміру існуючих раніше натуральних податків;
  • o необхідність переходу до інтенсивних систем господарювання від зернового виробництва до тваринництва;
  • o скорочення доходів від збуту продукції в результаті зниження та відміни митних зборів на ввезення дешевого продовольства з США, Канади, Росії та інших держав.

Позичити кошти можна було у багатого сусіда в селі. Але сільські багатії мали незначний капітал та діяли ізольовано від міського фінансового ринку, що збільшувало їх монополізм. Ця обставина сприяла пошуку такої форми кредитної установи, яка б знаходилася поруч з селянином та була порівняно недорогою. Родоначальниками кредитної кооперації в Німеччині були Герман Шульце та Фрідріх Райффайзен.

Ф. Райффайзен розробив та реалізував на практиці ідею організації сільських кредитних кооперативів на підставі принципів, які надалі стали основою діяльності Міжнародного кооперативного альянсу.

Серед них такі:

  • o відсутність вступних та пайових внесків;
  • o спільна необмежена відповідальність за обов'язками кооперативу;
  • o видача позики тільки членам товариства і тільки на виробничі потреби;
  • o обмежена кількість позичальників;
  • o робота членів правління на громадських засадах;
  • o заборона участі в інших товариствах;
  • o намагання здешевити позики.

Отже, досвід його роботи виявився дуже успішним і за кілька років поширився на всю Європу, зокрема Росію, Україну, а також США, Японію та інші країни. У подальшому життя вносило свої корективи в принципи організації сільських кредитних кооперативів.

Сьогодні в Німеччині діє біля 2,5 тис. кредитних кооперативів з більш ніж 14,5 млн. членів та 30 млн. клієнтів. В Україні вони не набули масового поширення. З 600 зареєстрованих кредитних спілок діють 375, з яких лише 121 входить в Національну асоціацію кредитних спілок України (НАКСУ).

Вивчення досвіду роботи сільських кредитних кооперативів у різних державах світу дозволяє зробити певні узагальнення. Найкращі досягнення можуть бути впроваджені в Україні, де кредитна кооперація тільки починає відроджуватися. Наведемо окремі моменти цього досвіду.

  • 1. Кредитні кооперативи створювалися в той час, коли для цього існувала потреба в дрібному кредиті.
  • 2. Перевага кооперативів полягає в їх спроможності зменшувати витрати кредиторів та позичальників, а також неплатежі за боргами кооперативу.
  • 3. Виникнення кредитних кооперативів в основному з ініціативи самих селян супроводжувалося прийняттям відповідних законодавчих актів, які сприяли їх розвитку та поступовому скороченню державної підтримки.
  • 4. У країнах, де сільські кредитні кооперативи займалися винятково кредитуванням, ігноруючи інші потреби обслуговування селян, вони швидко втрачали можливість вести бізнес самостійно.
  • 5. Еволюція кредитної кооперації у світі починалася зі створення первинних сільських кредитних кооперативів. Збільшення їх зумовило формування регіональних кредитних організацій, які обслуговували фінансові потреби кооперативів.
  • 6. Кредитні кооперативи спочатку утворювалися як сільські, однак потім обслуговували підприємства та інші сектори економіки.

Сьогодні суб'єкти господарювання повинні проводити роботу зі створення кредитних спілок. Їх діяльність дозволить забезпечити кредитування особистих підсобних господарств, що у свою чергу поліпшить умови їх становлення та розвитку, сприятиме збільшенню обсягів виробництва продукції.

Фінансово-кредитна кооперація - найбільш поширена форма кооперації у світі. Кооперативні банки, ощадно-позичкові та кредитні кооперативи і товариства, кредитні спілки та інші кооперативні фінансово-кредитні установи не тільки набули широкого розвитку в світовому господарстві, а й займають важливе місце у фінансово-кредитних системах багатьох країн світу. Водночас в Україні необхідно прийняти нові нормативні документи, які б регламентували діяльність кредитних спілок. Ці документи повинні узгоджуватися між собою та з чинним законодавством.

Однією з причин фінансової кризи в більшості суб'єктів господарювання поряд з факторами, які мають об'єктивний характер, є недостатність власних оборотних коштів, неефективне використання основних, оборотних і трудових ресурсів, прибутку.

Без кредитної кооперації процес становлення та розвитку кооперації у багатьох країнах був би не тільки надзвичайно складним, а часто й неможливим. Тому слід розвивати кредитну кооперацію, яка здатна сконцентрувати значні внутрішні фінансові ресурси держави і спрямувати їх на розвиток системи споживчої кооперації і, що найголовніше, її соціальної бази - дрібних виробників та споживачів. Крім того, ідея фінансово-кредитної кооперації надзвичайно проста і зрозуміла для пересічних громадян.

Перші відомості про утворення кооперативів з метою взаємного кредитування з'явилися у 50-х роках ХІХ ст. Саме тоді внаслідок прискореного промислового розвитку проблеми нестачі коштів виникали не тільки у підприємців, а й у певних груп приватних осіб. Переважно це були громади, об'єднані виробничими, професійними чи соціальними інтересами, які не мали змоги взяти кредити у банках.

На нашу думку, напрям споживчого кредитування впливає не тільки на соціальний захист населення, покращення його добробуту, а й на макроекономіку, зокрема на зростання купівельної спроможності населення (активізація торгівлі, збільшення виробництва).

Переваги кредитного кооперативу:

  • o позичальники можуть отримати кредити за меншими процентними ставками, а вкладники - більший процент за своїми заощадженнями;
  • o кредитний кооператив знаходиться безпосередньо на місці функціонування підприємства;
  • o можливість розпоряджатися невеликими вкладами та кредитами;
  • o підвищення матеріальної зацікавленості членів кооперативу в результатах своєї праці;
  • o підвищення соціального становища вкладників.

Однією з найбільш серйозних проблем у сучасній кредитній справі, зокрема в діяльності кредитної спілки, є залучення та підтримка достатнього обсягу капіталу, забезпечення його послідовного збільшення. Крім того, в Україні кредитна спілка визнана не кооперативом, як в інших країнах, а громадською організацією, що створює певні проблеми при відродженні цієї форми кредитної кооперації (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Аналіз факторів створення кредитних спілок в Україні

Можливості

Загрози

Кредитні спілки мають статус неприбуткових організацій

Можливість втрати неприбуткового статусу

Ідея сприйнята українським суспільством і буде поширюватися

Залежність погашення кредиту від факторів, що не залежать від менеджера, наприклад, втрата здоров'я або звільнення з роботи

продовж. табл.1.1

Створена Національна асоціація кредитних спілок України

Необхідність узгодження чинного законодавства

Зарубіжні проекти можуть реально підтримати розвиток руху кредитних спілок

Необхідність підтримки держави

Оздоровлення фінансового стану підприємств, покращення добробуту членів кредитної спілки

Слабка ринкова позиція

Кредитна спілка - це добровільне об'єднання на основі членства фізичних та юридичних осіб, які проживають та (або) здійснюють діяльність в сільській місцевості для спільного накопичення коштів та надання позик один одному на засадах взаємодопомоги.

Мета кредитної спілки - за допомогою надання доступних кредитів забезпечити умови для ефективної діяльності господарств, які належать її членам, а також послуг із зберігання особистих заощаджень членів кооперативу. У зв'язку з тим, що діяльність кредитного кооперативу має споживчий характер, кредити надаються тільки членам кооперативу. Кредитний кооператив не може надавати послуги фізичним та юридичним особам, які не беруть участь в кооперативі, що обов'язково фіксується в його статуті.

Кредитна спілка утворюється та здійснює свою діяльність на основі таких принципів кооперативного руху:

  • o добровільність вступу до кооперативу та свобода виходу з нього;
  • o утворення спілки за територіальною ознакою;
  • o відкритий прийом нових членів, які мають інтереси, що відповідають меті та завданням кооперативу;
  • o самостійність та самокерованість;
  • o право участі членів в будь-яких видах діяльності, в тому числі в управлінні кооперативом;
  • o виборність та періодична заміна складу керівних органів та їх підзвітність членам кредитної спілки;
  • o недопущення збагачення одного члена за рахунок інших, справедливий розподіл доходу між членами пропорційно участі кожного з них в діяльності кредитної спілки;
  • o обмеження нарахувань на пайовий капітал у випадку розподілу отриманих доходів відповідно до розміру пайових накопичень;
  • o доступність для членів кооперативу інформації про його діяльність;
  • o надання послуг переважно членам кооперативу;
  • o мінімізація вартості послуг, що надаються членам спілки. Кредитна спілка здійснює свою діяльність на підставі

об'єднання пайових внесків членів. Пайовий внесок є часткою пайовика в пайовому капіталі.

Кредитна спілка - це некомерційна організація, а її діяльність не спрямована на отримання прибутку. Її дохід - відсоток від позики, одна частина якого використовується на поточні потреби кооперативу, формування резервного та іншого капіталу, друга частина - для нарахування відсотків на пайовий капітал. Членами кредитної спілки є не тільки вкладники, а й кредитори, які також контролюють використання коштів кооперативу та в повному обсязі відповідають за його діяльність. Отже, члени кооперативу несуть солідарну відповідальність за його фінансові ризики, спільно вирішують, кому надавати кредити, в якому обсязі та яким чином можна використовувати тимчасово вільні кошти. У цьому головна відмінність кредитної спілки від комерційного банку.

Основна мета діяльності комерційного банку - максимальне отримання прибутку. Для цього використовуються фінансові ресурси фізичних та юридичних осіб. Це не власники банку, а лише його клієнти, які не можуть контролювати використання банком їхніх коштів. Для отримання максимального прибутку банк ризикує грошовими коштами клієнтів, при цьому не враховує їхню думку. Отже, клієнти банківських установ позбавлені можливості впливати на діяльність банку, хоча разом з ними відповідають за всі фінансові ризики.

Спосіб управління кредитною спілкою відрізняється від способу управління комерційним банком. Управління комерційним банком здійснює обмежене коло акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій і отримують основну частину прибутку комерційного банку. Головний орган управління кредитною спілкою - загальні збори членів (пайовиків). У кредитній спілці діє один з головних принципів кооперації - демократичний: один особа - один голос незалежно від частки пайовика в пайовому капіталі кооперативу. Загальні збори членів кооперативу обирають правління. Управління спілкою здійснюється в інтересах його членів, що передбачає покращення соціального та економічного становища кожного члена кооперативу. У зв'язку з цим кожний член кооперативу не може мати в пайовому капіталі частки, яка більша від встановленої загальними зборами.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші