Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Філософія родознавства
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Передмова. Актуальний досвід національного виховання

У контексті сучасних тенденцій глобалізації й інформатизації особливої актуальності набувають проблеми модернізації освітньої системи України з урахуванням системної інтеграції європейської освіти. При цьому особливо важливо поєднувати пріоритети національного виховання, національні культурно-освітні традиції та європейський освітній вектор.

Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI ст.) визначила основоположні принципи національного виховання: гуманізм, демократизм, наступність і спадкоємність поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, успадкування духовних надбань українського народу.

Відтак культура родинного середовища, духовність відносин рід — покоління, безперечно, — пріоритетні напрями теорії і практики національного виховання.

У виданні висвітлено багаторічний авторський досвід національного виховання студентів на засадах гуманітарно-культуротворчої стратегії філософії освіти. Методологія діалогу культур і особистісно орієнтованого вивчення "Української та зарубіжної культури" нетрадиційно реалізуються у процесі організації науково-пошукової діяльності студентів за проектами "Родовід — духовний діалог поколінь" і "Діалог культур: Україна в звичаях і традиціях: Родознавство".

Такі дослідження, безумовно, розвивають зацікавлене вивчення української культури, активізують творчу діяльність студентів, визначають їх ціннісні орієнтири. Пізнання історії, культурних здобутків Роду (українська національна традиція передбачає знання свого походження до сьомого коліна) трактується як духовна основа соціалізації поколінь.

Висвітлено національні історичні форми соціалізації молоді. Згідно з аргументацією автора, сучасною формою соціалізації молоді доцільно розглядати День Повноліття — урочисте прилучення до духовної спадщини країни (набуття статусу громадянина) і Роду. За Конституцією України (ст. 70) повна дієздатність особи настає у 18 років. Відзначаючи День Повноліття, варто у присутності найстарших представників Роду, всієї родини, колег, близьких друзів передати нащадкам (синові, доньці, онукам) родинний літопис, символічне дерево Роду (генеалогічну схему, альбом фотографій) з настановами шанувати предків, примножувати духовність Роду — нації — України.

Родинне середовище акумулює історичний етносоціо-культурний досвід предків, який для наступних поколінь набуває значення цінності. У діалогічному спілкуванні виявляється суспільно-історична й особистісна необхідність поколінь одне для одного, самоусвідомлюється причетність до родинного середовища, Роду загалом.

Діалогічні відносини поколінь — універсальна умова особистісного буття, становлення і розкриття людської сутності, а найголовніша сутність людини полягає у її творчій самореалізації.

Дослідження Родоводу автор розглядає як форму творчого освоєння результатів, засобів, предметів культуротворчої суспільно-історичної діяльності народу. В такий спосіб студенти активно прилучаються до національної культури, усвідомлюючи особистісне буття органічною частиною цілісного людського універсуму.

У посібнику обґрунтовано теоретичні підходи та методи вивчення генеалогії, вміщено фрагменти родинних літописів, які стали підсумком змістовної дослідницької діяльності студентів.

Авторська програма родознавчих досліджень впроваджена у навчальних закладах різних рівнів акредитації. Це — Дрогобицький державний педагогічний інститут імені Івана Франка (тепер — університет), Військовий інститут при університеті "Львівська політехніка" (тепер — Національний університет "Львівська політехніка"); львівські коледжі: Медичний, Банківський (тепер — Банківський інститут Національного банку України), Педагогічний (Національного університету імені Івана Франка). Ця програма знайшла послідовників у Криму (Севастопольський національний технічний університет).

Видання належить до актуальних прикладів національного виховання молоді засобами культури. Воно зацікавить викладачів культурологічних дисциплін, фахівців з педагогіки, зокрема педагогіки родинного виховання, учнів і студентів, батьків, усіх, кого турбує духовне становлення нових поколінь незалежної України.

Валерій Скотний,

доктор філософських наук, професор,

ректор Дрогобицького державного

педагогічного університету

імені Івана Франка


 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші