Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інформатика arrow Інформаційні технології в агрономії
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Центри обробки інформації в аграрному секторі.

Інформаційна безпека досягається шляхом реалізації комплексу заходів інформаційної політики підприємства (методами, процедурами, організацією інфраструктури, програмним та апаратним забезпеченням тощо). Основною метою створення механізмів інформаційної безпеки є захист даних із заданими рівнями доступності, надійності, безпеки й керованості. Адміністрування і обслуговування наявної корпоративної ІТ-інфраструктури "з'їдає" левову частку ІТ-бюджету. Зниження вартості підтримки ІТ-інфраструктури можливе за рахунок автоматизації ІТ-процесів і оптимізації систем зберігання даних. Один з найефективніших способів автоматизації обробки даних, що забезпечує гарантовану безвідмовну роботу інформаційної системи підприємства із заданими рівнями доступності, надійності, безпеки й керованості - це створення ЦОД (центрів обробки даних).

Центр обробки даних (ЦОД) (альтернативні терміни - дата-центр, центр зберігання та обробки даних (ЦЗОД), рос. центр хранения и обработки данных (ЦХОД) англ. data center,) - обчислювальна інфраструктура (набір взаємозв'язаних програмних і апаратних компонентів, організаційних процедур, місць розміщення та персоналу), призначена для безпечної централізованої обробки, зберігання та надання даних, сервісів, додатків і забезпечення високого ступеня віртуалізації власних ресурсів [32, 20].

Основними функціями ЦОД є забезпечення гарантованої цілісності даних, безперервності функціонування прикладних систем, завдань і сервісів, постійної готовності і доступності інформації для користувачів, збереження максимально можливої функціональності інформаційної системи при надзвичайних обставин. При використанні ЦОД існують позитивні переваги:

  • - мінімізація часу доступу до інформації при будь-якій кількості запитів;
  • - збільшення доступного для кожного користувача дискового простору;
  • - збільшення доступності даних, контроль доступу до ЦОД;
  • - відсутність часових витрат на резервне копіювання і відновлення даних [32];
  • - підвищення ефективності й надійності експлуатації обчислювальних ресурсів;
  • - зниження витрат на надання інженерних комунікацій, централізоване адміністрування;
  • - високий рівень захисту інформаційної системи;
  • - централізоване управління й облік ресурсів ЦОД;
  • - просте й зручне масштабування обчислювальних ресурсів.

У Росії ринок ЦОД характеризується високими темпами зростання, щороку збільшуючись приблизно на 30 %. За оцінками IDC, щороку обсяг корпоративних даних зростає приблизно на 70 %, що потребує нових засобів і підходів до роботи з ними.

Розглянемо ядро центру обробки даних - сервер. Це насамперед можливість віртуалізації обчислювальних ресурсів, а також можливість забезпечення роботи різних операційних систем у рамках однієї машини.

Сервер (англ. Server - "служка") - це комп'ютер у локальній чи глобальній мережі, який надає користувачам власні обчислювальні і дискові ресурси, а так само доступ до встановлених сервісів; найчастіше працює цілодобово, чи у час роботи групи його користувачів (рис. 35) [21].

Сервер HP ProLiant BL480c

Рис. 35. Сервер HP ProLiant BL480c

Центри обробки даних включають:

  • - якісне надійне серверне встаткування;
  • - системи зберігання й передачі даних;
  • - програмне забезпечення;
  • - архітектурно-технічні рішення;
  • - інженерну інфраструктуру, що забезпечує фізичний захист приміщень;
  • - комплекс організаційних заходів;
  • - систему моніторингу й керування.

У рамках рішення забезпечується комплексна безпека центрів обробки даних, що включає захист від таких загроз:

  • - відмова устаткування й програмного забезпечення;
  • - збої енергоживлення;
  • - пожежа й задимлення;
  • - несанкціонований доступ, злом, крадіжки;
  • - віруси;
  • - затоплення, різкі температурні зміни, пил;
  • - часткове руйнування будинку;
  • - електромагнітні випромінювання.

Спеціалізовані послуги, які надаються на вітчизняному ринку для інформаційного забезпечення аграрного сектора.

Спеціалізовані послуги, які надаються на вітчизняному ринку на основі діючої галузевої системи науково-технічної інформації в АПК, повинні координуватися із завданнями галузевої науки і технічної політики. Структура науково-технічної інформації заснована на широкому використанні інформаційних технологій, засобів обчислювальної і комутаційної техніки. Для функціонування підприємству необхідна інформація щодо:

  • - технології виробництва різних с.-г. культур;
  • - засобів механізації і автоматизації технологічних процесів у сільському господарстві;
  • - засобів захисту рослин;
  • - технології переробки сільськогосподарської продукції;
  • - ринку сільськогосподарської продукції, добрив, засобів захисту, сільськогосподарської техніки, паливних і мастильних матеріалів;
  • - досягнень науки і техніки, наукових відкриттів тощо [62].

Для інформаційної підтримки процесів поширення інновацій державою передбачено створення інформаційної системи, яка дозволить забезпечити: витяг, зберігання та формалізацію нових знань і інновацій з метою їх розповсюдження; проведення експертизи і оцінки знань та інновацій для підвищення ефективності їх застосування; системне поширення знань та інновацій за допомогою передових інформаційних технологій; збереження опису компетенцій фахівців і передового досвіду для використання у формалізованому вигляді; моделювання процесів поширення інновацій за допомогою математичних методів економіки з використанням статистичної та експертної інформації; організацію навчання інноваційного менеджменту.

До спеціалізованих послуг інформаційного забезпечення аграрного сектора, відносяться:

  • - інформаційно-консультативна служба;
  • - інформаційно-дорадчі системи;
  • - інформаційно-консалтингові послуги;
  • - інформаційний моніторинг;
  • - збір інформаційного врожаю.

Нині застосовуються такі моделі розповсюдження інновацій, засновані на застосуванні інформаційних технологій:

  • 1. Адміністративна модель передбачає надання консультаційних послуг сільськогосподарським виробникам на підставі створення спеціалізованих державних порталів, організації віддаленого доступу до сховищ повно-форматних електронних документів по сільськогосподарській тематиці (у тому числі і результатів досліджень), класифікаторів, довідників і словників. До переваг такої моделі відноситься масове охоплення користувачів та уніфікованість наданої інформації.
  • 2. Університетська модель. Консультаційні центри створюються на базі системи вищої і середньої спеціальної освіти. Перевагою даної моделі є її широке представництво (наявність сільськогосподарських освітніх установ майже в кожній області).
  • 3. Модель фермерської інтеграції передбачає об'єднання сільськогосподарських виробників і створення єдиного консультаційного центру, діяльність якого спрямована на задоволення інформаційних потреб усіх учасників об'єднання. Інтереси діяльності подібних об'єднань повністю співпадають з інтересами товаровиробників, що сприяє збільшенню ефективності взаємин консультантів і клієнтів.
  • 4. Модель приватних консультаційних служб, що надають послуги товаровиробникам на комерційній основі. Зворотний зв'язок даної моделі є більш тісним та ефективним: клієнт оплачує послуги збору та передачі інформації і очікує забезпечення необхідного ефекту від вкладених коштів [46].
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші