Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Мета виховання у сучасній українській школі

В кожній країні світу немає виховання "взагалі". Воно завжди залежить від суспільства і спрямованості формування особистості певної держави.

К. Д. Ушинський в праці "Про народність у громадському вихованні" писав: що — незважаючи на схожість педагогічних форм усіх європейських народів, у кожного з них своя особлива національна система виховання, своя особлива мета і свої особливі засоби досягнення мети. Вельми цінними для нас є навчальні висновки видатного педагога.

  • • Загальної системи народного виховання для всіх народів немає не тільки на практиці, але й у теорії.
  • • У кожного народу своя особлива національна система виховання, а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим.
  • • Як не можна жити за зразком іншого народу, яким би принадним не був цей зразок, так не можна виховуватись за чужою педагогічною системою, яка б вона не була струнка і добре обдумана. Кожний народ, щодо цього, повинен випробувати свої власні сили.

Потреби копіювати чужинські школи немає жодної. Тим більше, що в нас своя вітчизняна педагогіка, свої школи — українсько-національні, школи національних меншинств. Школа — родина, школа-дитсадок, школа В. О. Сухомлинського, школи державні, приватні, авторські тощо. Надалі розповити їх будуть помножуватись. Ознакою націоналізації в педагогіці, є відродження й розвиток всього розмаїття українських шкіл.

Згадаймо світочів української педагогіки: Г. Сковорода, Т. Шевченко, П. Кулім, І. Франко, Л. Українка, Б. Грінченко, О. Духнович, М. Машкевич,

А. Волошин, С. Русова, Ю. Федькович, М. Грушевський, Г. Ващенко, І. Огієнко, В. Вернадський, В. Сухомлинський та інші.

Цілі виховання в Україні зумовлені 3-ма чинниками.

  • 1. Розпадом СРСР і проголошення України самостійною державою.
  • 2. Зміною соціально-економічної формації, переходом від соціально — суспільних відносин до ринкових, інтеграцією в європейське та світове товариство.
  • 3. Побудовою демократичного суспільства.

Ці чинники передбачають орієнтацію на відродження національної гідності, патріотизму, громадянськості особистості: освіченість на світовому ринку, гуманізм, духовність, діловитість, активізацію кожної людини зокрема її самореалізації в матеріальній та духовній сфері життя, дотримання всіх прав людини.

Мета виховання — всебічний і гармонійний розвиток особистості, з порядку денного не тільки не знімається, а й розвивається відповідно до нових цілей і цінностей, які стоять перед особистістю та суспільством.

Мета виховання конкретизується через систему виховних завдань які об'єднуються в пріоритетні виховні напрями: патріотичне виховання, правове, моральне, художньо-естетичне, трудове, фізичне, економічне.

Ці напрями тісно пов'язані, доповнюють один одного і водночас створюють цілісну систему національного виховання.

Національне виховання — це виховання, яке здійснює все суспільство в цілому: сім'я, формальні, неформальні об'єднання, громадські організації, засоби масової інформації, заклади культури, релігійні об'єднання.

Школа — основний інститут національного виховання. Водночас вона має ряд специфічних виховних завдань: формування в учнів основ наукового світогляду, розвиток пізнавальної активності, культури розумової праці, вироблення умінь самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

Отже, головними напрямами виховання дітей та молоді в практичній діяльності школи є: розумове, патріотичне, моральне, правове, трудове, екологічне, художньо-естетичне, фізичне, статеве виховання.

Кодекс вартостей сучасного українського виховання — віра, надія, любов, сумління, правда, доброта, чесність, справедливість, щирість.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші