Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow РПС arrow Регіональна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інвестиційна діяльність

Інвестиції в основний капітал — обсяги витрат на нове будівництво, реконструкцію, розширення та технічне переоснащення діючих підприємств усіх видів економічної діяльності.

Інвестиції в основний капітал за основними видами економічної діяльності поділяють на інвестиції в промисловість, сільське господарство, транспорт, зв'язок, будівництво, торгівлю та громадське харчування, житлове господарство, соціальну сферу (охорона здоров'я, освіта, наука, культура, мистецтво, комунальні підприємства тощо).

До інвестицій в основний капітал за технологічною структурою належить обладнання, що не потребує монтажу, інвестиції на придбання виробничого інструменту і господарського інвентарю, на виконання інших капітальних робіт та витрат.

За джерелами фінансування будівництво здійснюється за кошти державного та місцевого бюджетів, власних коштів підприємств та організацій, коштів іноземних інвесторів, коштів населення на індивідуальне житлове будівництво, банківських кредитів та інших джерел фінансування. Найбільша питома вага інвестицій в основний капітал економіки України (65-70%) складають кошти підприємств та організацій.

Кошти державного та місцевого бюджетів незначні — 8÷10% загального обсягу. Також незначними є вкладання в основний капітал коштів іноземних інвесторів (5÷6%) та кредитів банків, позик (біля 5%).

У загальному обсязі інвестиції в основні галузі економіки розподілені таким чином. Інвестиції у промисловості складають 35-40% загального обсягу, в сільському господарстві — 8-13%, в житловому господарстві — 15-16%, в соціальній сфері — 12-14%. За період впровадження ринкових методів господарювання значно змінилися обсяги інвестицій в основних галузях економіки. За період 1990-2004 рр. загальний обсяг інвестицій скоротився в 1,8 рази і зменшення обсягів інвестицій відмічено в промисловості, на транспорті, в житловому господарстві, в соціальній сфері. Перестало бути сферою інвестиційної привабливості сільське господарство.

Трансформація економічних відносин привела до ускладнення стану у будівництві. Приватизація державних підприємств, відсутність коштів для оновлення, модернізації виробництва не дозволяла забезпечити розширення та реконструкцію існуючих виробничих потужностей. Основні фонди переважної більшості підприємств зношені, використовуються відсталі технологічні системи. Будівельні організації залишилися не завантаженими, деякі з них розпадалися. Відповідно скоротилися обсяги робіт проектних організацій.

Інвестиції в основний капітал на території окремих регіонів мають певні особливості, дані наведені в таблиці 4.17.

За період 1990-2004 рр. відмічено скорочення загального обсягу інвестицій в 1,7-2,4 рази на території усіх регіонів за виключенням м. Києва. Найбільше скорочення (в 2,4 рази) відбулося в Поліському регіоні, особливо в Житомирській (в 5,5 рази), Сумській (в 2,9 рази), Чернівецькій (в 2,6 рази) областях. Значне скорочення обсягу інвестицій (в 2,3 рази) відмічено в Степовому регіоні, особливо в Херсонській (в 4,3 рази), Кіровоградській (в 2,8 рази), Запорізькій (в 2,6 рази) областях. На території Криму обсяг інвестицій зменшився в 2,4 рази, майже вдвічі зменшилися обсяги інвестицій на території Подільського та Донбаського регіонів. Виключення становить м. Київ, де обсяг інвестицій за визначений період зріс в 2,2 рази.

Таблиця 4.17

Інвестиції в основний капітал за регіонами

Регіони та області

Індекс інвестицій

(1990 р.= 100%) 2004 р.

Інвестиції в основний капітал

млн. грн.

2004 р. у % до 2002 р.

2000 р.

2004 р.

Поліський

40,9

2874

9644

336

Області

Волинська

47,1

278

1064

383

Рівненська

57,1

365

1937

531

Житомирська

18,2

256

854

336

Чернігівська

38,2

431

1140

264

Сумська

35,0

597

1102

185

Київська (без м. Київ)

49,6

947

3547

375

Подільський

48,5

2787

8827

317

Області

Тернопільська

27,1

199

632

318

Хмельницька

41,3

455

1745

383

Вінницька

33,6

365

1155

316

Черкаська

77,7

330

2408

730

Полтавська

63,0

1438

2887

201

Степовий

43,5

5803

17994

310

Області

Кіровоградська

35,9

271

1357

501

Дніпропетровська

43,5

2252

5906

262

Одеська

71,7

1348

5137

381

Миколаївська

48,3

460

1963

427

Запорізька

38,7

1190

2745

231

Херсонська

23,1

282

886

314

Карпатський

59,2

2139

6992

327

Області

Закарпатська

44,1

332

1113

335

Івано-Франківська

81,7

605

1589

263

Львівська

79,2

1061

3634

343

Чернівецька

31,9

141

656

465

Донбаський

51,6

5304

15235

287

Області

Харківська

66,1

1373

5055

368

Донецька

50,1

2901

7239

250

Луганська

38,7

1030

2941

285

Крим

41,4

813

2740

316

м. Київ

219,6

3809

13859

364

Усього по Україні

55,7

23629

75714

320

Наявність значних розбіжностей у використанні інвестицій в залежності від територіального розташування регіону також підтверджується за допомогою показника, інвестиції в основний капітал на одну особу (в грн.) (табл. 4.18).

Таблиця 4.18

Інвестиції в основний капітал на одну особу в 2004 р, за регіонами

Регіони

Інвестиції на одну особу, грн.

% до значення показника по країні

Поліський

1193

74,5

Подільський

1219

76,1

Степовий

1483

92,6

Карпатський

1041

65

Донбаський

1508

94,1

Крим

1376

85,9

м. Київ

5307

331,3

Усього по Україні

1602

100

Із даних, наведених в табл. 4.18 видно, що на першому місці — м. Київ, де інвестиції в основний капітал з розрахунку на одну особу в 3,3 рази перевищує середній рівень вказаного показника по країні, що свідчать про наявність тут концентрації капіталу, про широкий розмах в м. Києві капітального будівництва. Також високий рівень концентрації інвестицій відмічений на території Степового та Донбаського регіону, особливо в Одеській області, де обсяг інвестицій на одну особу перевищує середнє значення показника по країні на 33 %, в Харківській області — відповідно на 11%. На території інших регіонів обсяг інвестицій в основний капітал з розрахунку на одну особу на 25-35% менший порівняно із середнім рівнем показника по країні. Обмежені обсяги інвестицій здійснюються в Карпатському регіоні, особливо у Чернівецькій та Закарпатській областях — в 1,8-^-2,2 рази менше середнього значення показника по країні.

Протягом 2000-2004 рр. почалося пожвавлення інвестиційної діяльності. В цілому по Україні обсяг інвестицій збільшився в 3,2 рази. Інтенсивне збільшення обсягів інвестицій відбулося в м. Києві (в 3,6 рази), а також на територіях Поліського (в 3,36 рази), Подільського (в 3,17 рази), Степового (в 3,1 рази), Карпатського (в 3,27 рази), Донбаського (в 2,87 рази) регіонів. Такі показники не можуть сприйматися як значні досягнення, враховуючи наявний спад протягом тривалого часу діяльності в будівельній галузі. Для об'єктивної оцінки стану інвестиційної діяльності необхідно враховувати те, що за 1990-2000рр. загальний обсяг інвестицій зменшився в 5,7 рази. Аналогічні тенденції існували на територіях усіх регіонів: в Поліському регіоні, наприклад, в 8,2 рази, Подільському — в 6,6 рази, Степовому — в 7,1 рази, в Карпатському — в 5,5 рази, в Донбаському — в 5,6 рази, в Криму — в 7,7 рази (рис. 4.11).

Подолання кризових явищ неможливо без прийняття радикальних заходів щодо розвитку виробництва. Заходи мають передбачати нарощування обсягів випуску конкурентоздатної продукції на основі оновлення виробничого потенціалу в результаті впровадження високоефективних ресурсозберігаючих технологій; вирішення таких завдань можливе на основі залучення інвестиційних ресурсів.

Ефективне використання інвестиційних ресурсів і вирішення на цій основі проблем структурної перебудови економіки безпосередньо пов'язане з процесами становлення конкурентоздатного ринку товарів та послуг, наявністю свободи підприємництва та конкуренції виробників.

Обов'язковою умовою вільного розвитку інвестиційної діяльності є узгодженість економічних інтересів підприємства, регіону, держави. Узгодження економічних інтересів спирається на використання правових, організаційно-адміністративних та економічних важелів впливу на первинну ланку господарювання.

Інвестиційна підтримка діяльності підприємств виробничої сфери повинна одночасно здійснюватися на державному та регіональному рівні. Державний рівень підтримки проявляється у стимулюванні розвитку підприємств тих галузей і виробництв, потреба в роботі яких обумовлена державною економічною політикою, необхідна для забезпечення стратегічного економічного розвитку. Регіональний рівень підтримки є продовженням державної підтримки, визначається регіональними органами управління з врахуванням економічних інтересів людей конкретної території, особливостей регіонального економічного розвитку.

Індекси змін обсягів інвестицій в основний капітал за регіонами

Для успішного забезпечення інвестиційної діяльності підприємств виробничої сфери на рівні регіону необхідно:

  • • визначити джерела і обсяги інвестиційних ресурсів, які можуть бути залучені у виробничу сферу;
  • • обґрунтувати пріоритети використання цих ресурсів;
  • • впровадити ефективні методи акумуляції і використання інвестиційних ресурсів.

Використання інвестицій у виробничій сфері необхідно в першу чергу здійснювати у вигляді концентрації обмежених інвестиційних ресурсів на реалізацію першочергових, пріоритетних життєвоважливих програм загальнодержавного і регіонального значення. Крім того, необхідно здійснити залучення інвестиційних ресурсів для створення високотехнологічних і конкурентоздатних виробництв для майбутнього прогресу, досягнення вітчизняною промисловістю технологічного рівня розвинутих країн.

Важливого значення набуває створення надійних економічних методів стимулювання формування ресурсів для здійснення інвестиційної діяльності. До таких методів відносять наявність ефективної податкової політики, фінансово-кредитний механізм, механізм залучення внутрішніх ресурсів, механізм розширення іноземного інвестування. Податкова політика має бути спрямована на впровадження інвестиційного пільгового оподаткування, звільнення від податків підприємств, діяльність яких забезпечує інтереси регіональних органів влади, впровадження першочергових регіональних програм, розвиток пріоритетних галузей економіки.

Фінансово-кредитний механізм має стимулювати активізацію інвестиційної діяльності в результаті встановлення відповідних пільгових умов надання банками кредитів. Для зменшення плати підприємствами процента за кредит може бути встановлена дотація із державного бюджету до ставки процента за кредит, яка надається державою комерційним банкам при умові інвестування ними розвитку пріоритетних галузей і виробництв. Іншим видам фінансово-кредитного механізму, використовуючи іноземний досвід, може бути забезпечення комерційними банками довготермінового кредитування на засадах державної гарантії повернення кредитів об'єктами підприємницької діяльності, що мають визначальне значення для економічного росту.

Впровадження механізму залучення внутрішніх ресурсів, головним чином коштів людей, передбачає акумуляцію коштів та ресурсів через ринок цінних паперів, випуск інвестиційних сертифікатів, акцій, облігацій. Важливим аспектом при цьому є створення системи повернення інвестиційних коштів, їх страхування, дотримання задекларованих умов повернення залучених коштів. Це потребує вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення прав інвестора (як юридичної особи, так і громадянина), який вклав свої заощадження в той чи інший інвестиційний проект чи цінні папери.

Механізм розширення можливостей залучення інвестиційних коштів слід розглядати також як засіб використання іноземного капіталу, формування на цій основі фінансово-кредитних ресурсів регіону, це один із напрямів стимулювання регіонального розвитку, усунення локальних диспропорцій. Основу міжнародного руху становлять прямі та портфельні інвестиції (підприємницький капітал). Прямі інвестиції залучаються шляхом створення підприємств з іноземним капіталом, у тому числі спільних підприємств.

Для кожної області створення спільних виробництв забезпечить додаткові надходження в місцевий бюджет, що дасть можливість набагато ширше, ніж у сфері торгівлі та послуг використати робочу силу, створити додаткові робочі місця. Такі інвестиції будуть сприяти впровадженню сучасної техніки та передової теології, досконалих методів управління, ефективній інтеграції національної економіки в світову завдяки зростаючим зовнішнім контактам, різним формам співпраці. Портфельні інвестиції — це інвестиції отримані шляхом продажу іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші