Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Історія економіки та економічної думки
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Перетворення США на провідну індустріальну державу світу. Американська школа неокласики

Темпи розвитку і структура економіки

Економічний розвиток США впродовж 1870-1913 рр. характеризують найвищі у світі темпи зростання. Так, щорічний приріст сукупного продукту становив у середньому 4,3 %, національне багатство зросло майже в 7, а промислове виробництво - у 9 разів, у результаті НТР значно пришвидшились темпи розвитку важкої промисловості, видобуток вугілля збільшився в 17 разів, нафти - у 76, виплавляння сталі - у 46, виробництво машин - у 121, протяжність залізниць - у 4,9, використання бавовни - у 3,5 разу.

Економічне піднесення базувалося на збільшенні обсягів інвестицій. Капітал, вкладений у промисловість, у 1859 р. становив 1010 млн дол. США, в 1899 р. - 8975, у 1914 р. - 22 791 млн дол. (динаміка становила 100 :188 : 2250). Велике значення мали інвестиції європейських країн. У 1873 р. їх сума досягала 1500 млн дол., у 1899 р. - 3300, у 1914 р. - близько 5 млрд дол., із них англійських - 755 млн.

У результаті структурної перебудови національної економіки промисловість перетворилася на провідну її сферу. Співвідношення обсягів виробленої промислової та сільськогосподарської продукції становило в 1880 р. 2 :1, у 1900 р. - 3 : 1.

Зміни у формах власності та організації виробництва

Запровадження досягнень другої НТР та економічні кризи пришвидшили процес концентрації і централізації капіталу та виробництва. У 1910 р. за обсягами виробництва підприємства поділялися на невеликі (до 20 тис. дол.) - 67,2 %, середні (від 20 до 100 тис. дол.) - 21,3, великі (100 тис. дол. і більше) - 11,5 %. У 1913 р. на 85 % підприємств працювало 500 і більше робітників. У1914 р. акціонерні товариства становили 28,3 % усіх підприємств, випускали 83,2 % промислової продукції, на них працювало 80 % робітників. Корпорації, вартість продукції яких становила понад 1 млн дол., виробляли міді - 99 %, свинцю - 92, прокату - 91, чавуну - 85,8, автомобілів, сільськогосподарських машин, хімічної продукції - 85,8 %.

Монополізація розпочалася з виникненням залізничної імперії Вандербільта. Першою формою монополістичних об'єднань були картелі (пули), котрі встановлювали ціни, розподіляли замовлення та прибутки. У 1866 р. було створено соляний пул у штаті Мічиган, у 1870 р. - Чиказький, що контролював залізничні перевезення. Найпоширенішою формою монополій спочатку в галузях легкої, а потім і важкої промисловості стали трести. Першим був нафтовий трест Рокфеллера "Стандарт Ойл Компані", створений у 1872 р. У 1901 р. США налічували 440 трестів із загальним капіталом 20,3 млрд дол., на частку котрих у 1901 р. припадало 3/4 усієї промислової продукції країни.

Наймогутнішими були монополістичні об'єднання: Е. Карнегі (1870, лідер у виробництві труб, проводів, колючого дроту), "Америкен Тобако К", телефонна компанія Белла, електротехнічна корпорація "Дженерал електрик компані" (1892, контролювала підприємства зв'язку, міського транспорту, страхові компанії), групи Рокфеллера (контролювала 95 % американського видобутку нафти і 90 % її експорту, промислові підприємства, банки, залізниці), Моргана ("Юнайтед Стейтс Стіл", контролювала виробництво сталі, трести в сільськогосподарському машинобудуванні, торговельному пароплавстві), Пенсильванська група, групи Вандербільта, Гульда, Гаррімана, три автомобільних корпорації: "Форд", "Дженерал моторз", "Крайслер" тощо.

Відбувався процес концентрації та монополізації у банківській справі. У1900 р. нараховували 29 тис. приватних банків. З них лише 44 (1,2 % від загальної кількості) проводили 23 % позикових операцій усіх банків. У 20 найбільших було зосереджено 15 % від усіх депозитів банків країни.

У процесі утворення фінансової олігархії провідну роль відіграли банківські групи Моргана і Рокфеллера, навколо яких у 1903 р. об'єдналося 112 банків, залізничних, страхових та інших компаній, капітал котрих перевищував 22 млрд дол. (56 % від акціонерного капіталу країни). Банк Дж. Моргана контролював корпорації в енергетиці й електротехніці ("Дженерал електрик"), телеграфно-телефонний зв'язок (АТТ), автомобілебудування ("Дженерал моторз"), заснував "Стальний трест" - першу в світі корпорацію з капіталом у 1 млрд дол., що контролювала 3/4 від загального виробництва сталі. Рокфеллер використав прибутки в нафтовому бізнесі для створення Національного міського банку Нью-Йорка - основи сучасного "Чейз Манхеттен бенк". У 1890-х роках після прийняття антитрестівського закону вирішальна роль у монополізації промисловості, транспорту, банків належала холдинг-компаніям і концернам.

У галузевій структурі промисловості США найважливішими стали галузі групи "А". Частка важкої промисловості у 1913 р. становила близько 63 %. Технічно й технологічно оновлювалися так звані старі галузі промисловості. Створювалися нові високотехнологічні галузі: електроенергетична, електротехнічна, нафтопереробна, хімічна, алюмінієва, транспортного машинобудування, особливо автомобілебудування тощо. Зберегли своє значення галузі переробки сільськогосподарської продукції, зокрема борошномельна та консервна.

Відбулися зміни у розміщенні продуктивних сил.

Східні штати (Пенсільванія, Нью-Йорк, Массачусетс, Нью-Джерсі) зберігали своє індустріальне значення, особливо в обробній промисловості. Нові центри з'явилися на Заході та Півдні США. Темпи індустріалізації південних районів випереджали середні показники по країні удвічі.

Промислове піднесення значною мірою сприяло будівництву залізниць, протяжність котрих за 1870-1913 pp. збільшилася у 8 разів. Чотири трансконтинентальні магістралі поєднали всі частини країни. Залізниці потіснили всі інші види транспорту. Розмах їх будівництва стимулював розвиток важкої промисловості, зміцнив національний ринок, міжрайонну та міжгалузеву спеціалізацію, сприяв урбанізації.

Важливою ознакою економічного розвитку було застосування нових методів раціональної організації виробництва: перехід до потокового, масового, стандартизованого виробництва (взуття, одягу, напівфабрикатів у харчовій промисловості). Так, перша у світі промислова лабораторія Т. Едісона (1876), що стала центром технічних інновацій, щорічно давала до 40 винаходів.

Швидко збільшувалася чисельність робітників: у 1870 р. їх налічувалось 2 млн осіб, у 1900 р. - 3 млн, у 1909 р. - 6 млн.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші