Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

Як зазначається у відповідних документах Європейського Союзу, інформаційне суспільство стане в найближчі роки важливою рушійною силою економічних, соціальних та технологічних змін і впливатиме на функціонування суспільства в цілому і на відносини між окремими особами, групами і країнами на світовому рівні, надаючи більш широкі можливості зв'язку й обміну інформацією, зокрема, на транскордонному рівні, через глобалізацію широко доступних для суспільства мереж і служб. Важливе значення це має на європейському рівні, насамперед, стосовно культурної і мовної різноманітності та з економічного погляду. Ці явища зумовлюють необхідність нового підходу до регулювання сектору засобів масової інформації, зокрема, враховуючи те, що нині є можливість здійснювати суспільний і приватний зв'язок через ті самі мережі. З метою забезпечення кращого балансу у доступі до нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб, для того, щоб розвиток інформаційного суспільства був корисним усім європейським країнам, а також усім особам і групам, що проживають у цих країнах, Європейське співтовариство з 1994 року розглядає завдання побудови інформаційного суспільства як найбільш пріоритетне*75.

*75: { Europe and the global information society. Recommendations to the European Council, May, 1994.}

З 1994 по 1998 рік усі науково-технічні ініціативи Європейського Союзу відбувалися в межах Четвертої рамкової програми, реалізація якої здійснювалася через 18 цільових програм. Одна з найбільш дієвих ініціатив – актуалізація серії послідовних проектів, спрямованих на розвиток культури і збереження культурної спадщини:

1) Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння*76 (1995–1998);

*76: { Multi-media Access to Europe's Cultural Heritage. A Memorandum of Understanding and European Charter. European Commission, DGXIII-B, 28th June, 1996.}

2) Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив*77 (1999–2002).

*77: { Multi-media for Education and Employment Through Integrated Cultural Initiatives // Report of the fourth meeting MoU Steering Committe, Florence, 28/03/98.}

Мультимедійний доступ до європейської культурної спадщини. Меморандум взаєморозуміння (1995–1998). Це проект співробітництва, добровільна угода між організаціями (музеями і галереями, державними і громадськими організаціями, навчальними і науковими центрами, електронними видавництвами, компаніями, які спеціалізуються у сфері телекомунікаційних і апаратно-програмних комплексів), готовими активно виступати за досягнення консенсусу з проблем, важливих для усіх сторін. У цьому проекті було визнано низку зобов'язань.

Зобов'язання державних організацій:

· створювати умови для співробітництва музеїв і галерей із приватним сектором;

· внести необхідні уточнення в законодавство в галузі права на інтелектуальну власність і авторське право;

· брати участь у фінансуванні створення електронних інформаційних ресурсів, у тому числі у випадках, коли це не продиктовано прямим суспільним або комерційним інтересом;

· сприяти співробітництву і забезпечувати поширення інформації в школах, університетах і громадських організаціях;

· підтримувати механізми електронного маркетингу (у тому числі, захищати комерційні інтереси музеїв і власників авторських прав та інтелектуальної власності).

Зобов'язання організацій, які займаються апаратно-програмними комплексами, операторів телекомунікаційних мереж і служб і електронних видавництв:

· брати участь у фінансуванні робіт зі створення електронних зображень музейних колекцій і створення широкого ринку подібних товарів і послуг;

· сприяти тому, щоб електронний доступ до культурної спадщини Європи став частиною навчальних планів шкіл і університетів тощо.

· Зобов'язання музеїв і галерей:

· сприяти тому, щоб до 2000 року через електронні мережі став можливий доступ до значної частини їхніх зібрань;

· установити єдиний порядок створення електронних зображень і мережевого доступу до них;

· дійти згоди щодо єдиних правил і протоколів опису змісту, порядку мережевого доступу, виробити цінову політику для індивідуальних користувачів, для шкіл і університетів на території Європейського Союзу і за його межами;

· дійти згоди щодо організації різних рівнів доступу до інформаційних ресурсів;

· пропагувати електронний доступ до інформаційних ресурсів музеїв як доповнення до безпосередніх відвідувань музеїв і спосіб поширення знань і уявлень про світову культурну спадщину.

Під цим документом поставили свої підписи понад 450 представників різних інституцій, у тому числі: 297 музеїв, 47 державних установ (у тому числі – наукових і навчальних), 76 організацій індустріальної сфери, 45 неурядових організацій.

Мультимедіа для освіти і зайнятості через інтеграцію культурних ініціатив (1998–2002). Можна виділити два основних завдання у цьому проекті:

  • 1) культурне, спрямоване на створення і впровадження технологічних рішень для організації інформаційних ресурсів з європейської культурної спадщині і доступу до цих ресурсів;
  • 2) економічне, спрямоване на створення умов для організації нормального маркетингу в сфері експлуатації електронної культурної спадщини.

Ключові проблеми, які вирішуються в межах проекту:

· авторське право та інтелектуальна власність;

· проблеми взаємодії в мережі (структура даних, термінологія, навігація);

· маркетинг;

· проблеми фінансування.

У межах проекту робота ведеться у чотирьох основних напрямках:

  • 1) міжмузейні тематично орієнтовані віртуальні виставки;
  • 2) культурна спадщина і нові інформаційні технології в освіті;
  • 3) культурна спадщина і нові інформаційні технології в туризмі;
  • 4) підготовка практичного довідника з найбільш важливих для користувачів питань (правові питання, стандарти, фінансування тощо).
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші