Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Товарознавство arrow Ринок і ресурси споживчих товарів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Виробництво фарфорово-фаянсових виробів

Станом на 2007 рік у галузі фарфоро-фаянсового виробництва працювало 11 підприємств, у тому числі в Житомирській області - 8. Загальна чисельність працюючих в галузі становила - близько 7 тис. осіб, із них тільки в Житомирській області близько 4,2 тис. Лідируючі позиції в галузі належали Житомирській області, частка якої в загальному обсязі складала 46,2 відсотків. Підприємствами області у першому півріччі 2007 року було виготовлено 14,6 млн штук виробів з фарфору. На другому місці з випуску цієї продукції була Сумська область. В області працювало одне підприємство це АТЗТ Сумський фарфоровий завод. Цим підприємством у 2007 році було виготовлено фарфорових виробів 10,1 млн штук, або 32 % від обсягів по Україні, темп обсягів виробництва до попереднього року становив 102,5 %. Хмельницька область, де працював тільки ЗАТ Полонський фарфор посідала третє місце. Цим підприємством за даний період було виготовлено понад 5,5 млн штук фарфорових виробів, або 17,5 % від загальних обсягів по Україні.

Занепад виробництва найбільших виробників вітчизняного фарфору мало чим відрізнявся від банкрутства більшості український підприємств. Проблеми у виробників Коростеня почалися з другої половини 2007 року. Одне з провідних підприємств України з виробництва порцеляни, завод Коростенський фарфор наразі перебуває на межі банкрутства. За радянських часів в Україні було 18 схожих заводів, але Коростенський вважали флагманом порцелянової галузі. Асортимент продукції складав майже 400 видів виробів, а більше половини продукції експортували у десятки країн - в усі регіони СНД, Прибалтику, Молдову, Німеччину, Ізраїль, США.

Нині слава цього підприємства набула скандального забарвлення. Майно заводу розкрадається, люди місяцями не отримують зарплатню, а якщо й отримують, то це мізерні суми. Керівництво доводить завод до банкрутства. Впродовж 2007-2009 рр. перед працівниками заводу штучно створена заборгованість у 1,5 млн грн та перед Пенсійним фондом України біля 5 млн грн, - зазначається у законопроекті № 4609 Про повернення цілісного майнового комплексу ЗАТ Коростенський фарфор у власність держави, який 5 червня 2009 року подали на розгляд у Верховну Раду народні депутати України від Компартії Петро Симоненко і Микола Кравченко.

Аналогічна ситуація склалася на інших підприємствах Житомирщини - TOB Баранівський фарфоровий завод, КП Городницький фарфоровий завод, TOB Корал Довбиський фарфоровий завод, ДП Кам'янобрідський фаянс, ВАТ Романівський склозавод.

У ці дні робочі групи обласного центру зайнятості працюють у районах Житомирщини з метою дослідження впливу світової фінансової кризи на місцеві ринки праці, вивчення їх перспектив та надання, в разі потреби, практичної допомоги спеціалістам базових центрів зайнятості [http://ruporzt.com.ua/oblasni_novini/184-v-baranivci-dumali-yak-legalizuvati-robochi-miscya.html ]. Особлива тривога очільників району - про знамениті на весь світ місцеві фарфорові заводи, які сьогодні майже згорнули свою роботу. Обговорюються можливості служби зайнятості у справі збереження колективів цих підприємств: підтримки найдосвідченіших майстрів виготовлення порцеляни, професійне перенавчання інших працівників тощо.

У приміщенні прес-центру Житомирської обласної ради відбулась прес-конференція голови Житомирської обласної ради Віталія Француза, у якій обговорювались спільні дії уряду, місцевих органів влади та банківської системи щодо нейтралізації впливу світової фінансової кризи на економіку України. Держава, область мають допомагати працюючим підприємствам, давати можливість створювати нові робочі місця, а не навпаки. Як приклад, можна навести ситуацію навколо ВАТ Баранівський фарфоровий завод, в який інвестовані чималі кошти, завезено обладнання. Але через те, що держава не виконує належним чином свої функції по відношенню до підприємства, інвестори припиняють свої програми.

Житомирська область: сутінки фарфорової цивілізації - так називається одна зі статей, надрукованих у Голосі України. У ній зазначається: Падіння виробництва вражає: на п'яти підприємствах галузі в області випуск продукції порівняно з 2004 роком скоротився на 60 відсотків. Коростенський завод колись диктував моду на фарфор в усьому СРСР. У кризові 90-ті роки не тільки вистояв, а й оновлювався, розвивався. А тепер людей викинули на вулицю.

Унікальної поліської школи розпису порцеляни, представлені у виробах фарфорових підприємств Житомирщини, може чекати сумна доля забуття і розбазарювання. Оскільки частина цих заводів не працювала, а після їхньої приватизації зібраними там за багато десятиріч цінними колекціями посуду, різноманітних фігурок, декоративних та ужиткових предметів нові хазяї майже не цікавилися. Наразі обласна влада Житомира прийняла рішення про проведення інвентаризації асортиментних кабінетів і музеїв низки підприємств області, що приватизувалися - ТОВ Баранівський фарфоровий завод, ЗАТ Коростенський фарфор, КП Городницький фарфоровий завод, ТОВ Корал Довбиський фарфоровий завод, ДП Кам'янобрідський фаянс, ВАТ Романівський склозавод та передачу колекційної порцеляни до музеїв. Те, що ці фарфорові вироби дуже скоро стануть раритетами, сумнівів немає, - вважає кореспондент.

Полонський фарфоровий завод був одним із провідних підприємств фарфорової промисловості України. Засноване у 1889 році підприємство виготовляло побутові вироби і санітарний фаянс на базі місцевої сировини та палива. На випуск фарфору завод перейшов з 1933 року. Ще у 2000 році підприємство було найбільшим виробником фарфорового посуду в Україні і одним з найбільших в СНД. Продукція заводу користувалася великим попитом як на Україні, так і за її межами. На даний момент діяльність заводу призупинена через велику заборгованість як по заробітній платі, так і через борг перед Пенсійним фондом, податковою інспекцією та комунальниками. На ЗАТ Полонський фарфор заборгованість по зарплаті станом на перше червня 2008 року складала понад 26 тисяч гривень. Підприємство визнане збитковим, відмічено спад виробництва на 23 %. Причиною занепаду підприємства є ріст цін на енергоносії, плинність кадрів через нестабільність виплати зарплати, зростання конкуренції через нелегальне ввезення дешевої імпортної продукції, зокрема китайської.

Сумський фарфоровий залишився єдиним в Україні діючим підприємством, що виробляє порцеляновий посуд. Решта не витримали. Важко й сумчанам, але тут не тільки намагаються працювати у надскладних умовах, а ще й підтримують ідеї художників. Протягом 9 місяців 2009 року на підприємстві спостерігається зменшення темпів приросту продукції на 30,6 % відповідного періоду минулого року. Погляд колективу спрямований у завтрашній день, де провідне місце відводиться нарощуванню виробничих потужностей, розширенню асортименту виробів і ринків збуту, зміцненню економіки. Сумське підприємство - чи не єдине серед споріднених в Україні, де зуміли вистояти в умовах економічної кризи. Виробляючи до 200 найменувань продукції, тут освоюють нові її види, активно вивчають ринковий попит, аби мати гарантований збут.

Отже, нагальними проблемами у вітчизняній фарфоро-фаянсовій галузі, як і в цілому в легкій промисловості є:

  • - засилля внутрішнього ринку імпортними виробами, які завозяться в Україну без належного митного оформлення за цінами, які значно нижчі від реальних. Це негативно позначається на реалізації продукції вітчизняних підприємств. За експертною оцінкою на внутрішньому ринку фарфоровий посуд вироблений в Україні займає лише 10-20 %;
  • - не проводиться сертифікація виробів, що завозяться, на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам, які ставляться до виробів вітчизняних підприємств (не контролюється якість сировини з якої вони виготовляються та декоруються);
  • - велика енергоємність виробництва при виготовленні продукції;
  • - є питання і до якості виробленої продукції, а звідси і конкурентоспроможності вітчизняних виробів із фарфору.

Якщо говорити про насичення вітчизняного ринку товарами іноземного походження, то близько 70 відсотків усього імпорту фарфоро-фаянсової продукції припадає на вироби китайського походження. Окрім цього на українському ринку представлені фар-форо-фаянсові вироби із Білорусі, Росії, Чехії, Туреччини, Польщі, Німеччини, Великобританії.

У 2009 році за даними відділу статистики Державної митної служби України в країну було імпортовано китайських фарфоро-фаянсових виробів на суму 1741 тисяча доларів СІЛА. У порівнянні з 2008 роком, коли цей обсяг становив 8086 тисяч доларів США відбулося значне скорочення поставок (табл. 2.4.5).

З огляду на те, що український ринок складається переважно з виробів китайського походження доцільно розглянути стан виробництва фарфоро-фаянсового посуду у Китаї й дослідити внаслідок чого відбулося таке значне (у 4,5 рази) скорочення поставок в Україну у 2009 році.

Згідно даним Китайської асоціації кераміки, в 2008 році в Китаї діяло 1694 спеціалізованих компанії по виробництву фарфору. Розмір виробництва фарфору склав 16,4 мільярдів одиниць продукції на суму 118,5 мільярдів юанів ($17,4 мільярдів), що вище на 21 % у порівнянні з аналогічним показником 2007 року. Китайські професіонали мають багатий досвід виробництва і технології, які удосконалювалися століттями. Китай утримує світове лідерство по виробництву фарфору протягом майже всіх років. Наразі доля Китаю сягає близько 70 % виробництва фарфору в світі. Основна частка виробництва Китаю доводиться на компанії провінції Гуандун, доля яких досягає 25 % від загального обсягу виробництва фарфору в КНР (табл. 2.4.6). "

Таблиця 2.4.5

СУМАРНИЙ ОБСЯГ ІМПОРТУ ФАРФОРОВОГО ПОСУДУ (КОД УКТЗЕД 6911100000)

(тисяч доларів США)

Країна

Роки

2006

2007

2008

2009

Білорусь

0

25

107

132

Італія

66

109

195

39

Китай

1215

3429

8086

1741

Німеччина

102

200

470

160

Польща

85

193

636

88

Росія

218

494

664

133

Румунія

13

2

30

0

Великобританія

88

320

1316

4

США

1

9

25

12

Турція

158

248

182

75

Франція

166

165

120

40

Чехія

107

338

478

73

Інші країни

0

0

6

29

Динаміка імпорту фарфорового посуду по основним країнам-імпортерам протягом 2006-2009 років наведена на рис. 2.4.8.

Динаміка імпорту фарфорового посуду

Таблиця 2.4.6 ОБСЯГИ ВИРОБНИЦТВА ФАРФОРУ, 2006-2008 РР.

Виробники

Обсяг виробництва, млрд одиниць

2006

2007

2008

Світ

18,5

20,6

22,8

Китай

12,0

14,0

16,4

Провінція Гуандун

4,18

4,19

4,09

У 2008 році розмір виробництва провінції Гуандун склав 4093 млн одиниць продукції, що менше на 2,3 % у порівнянні з показником 2007 року.

Згідно зі статистичними у 2008 році Китай експортував близько 1,72 мільярдів кг продукції з фарфору на суму $1,84 мільярдів, що вище на 2,97 % у порівнянні з аналогічним показником 2007 року. Середня експортна вартість продукції склала $1,07 за кг.

У результаті світової фінансової кризи у 2008 році виробники китайського фарфору зіткнулася з певними проблемами, такими як зростання вартості на сировину і матеріали, коливання курсу юаня, зниження розмірів експорту. З січня по грудень 2008 року кількість компаній що експортують фарфор скоротилася на 37 % і склала до кінця року 3280. Більше 50 % компаній-експортерів розташовано в провінції Гуандун (табл. 2.4.7).

У 2008 році їх кількість знизилася на 49,6 % і склала 1781 компанію. За підсумками року компанії експортували з Гуандуна 791 млн кг фарфору на суму $884 млн.

Таблиця 2.4.7 НАЙБІЛЬШІ ВИРОБНИКИ ФАРФОРУ В КИТАЇ

НАЙБІЛЬШІ ВИРОБНИКИ ФАРФОРУ В КИТАЇ

Отже, Китай найбільший постачальник фарфору на світовий ринок. Наразі Китай експортує фарфор в більш ніж 180 держав і регіонів світу. Основний розмір експорту припадає на розвинені країни і регіони. Розглядаючи структуру експорту Китаю можна виділити головні експортні напрями - це СІЛА, країни Євросоюзу, Японія, країни Близького Сходу і країни АСЕАН (рис. 2.4.9).

Основні напрямки експорту китайського фарфору

Не зважаючи на те, що у структурі китайського експорту Україна не виокремлюється, у структурі вітчизняного імпорту продукція китайського походження протягом останніх років займає лідируючі позиції (рис. 2.4.10).

Структура імпорту фарфорового посуду в Україні (%)

Рис. 2.4.10. Структура імпорту фарфорового посуду в Україні (%)

Як бачимо, склад основних країн-імпортерів посуду із фарфору та фаянсу залишився без змін. Лідерами залишаються Китай, Німеччина, Росія і Польща.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші