Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіка підприємств
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види земель і землезабезпеченість підприємств

Усі землі України становлять єдиний державний земельний фонд і за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

  • - землі сільськогосподарського призначення - надані для потреб сільськогосподарського виробництва;
  • - землі житлової і громадської забудови - визначаються межами міст, селищ та інших сільських населених пунктів;
  • - землі природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення;
  • - землі оздоровчого призначення;
  • - землі рекреаційного призначення;
  • - землі історико-культурного призначення;
  • - землі лісового фонду - вкриті й також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства;
  • - землі водного фонду - зайняті річками, озерами, водоймищами, болотами, а також землі на берегах водоймищ у межах захисних смуг;
  • - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони й іншого призначення.

Належність земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії в іншу здійснюють органи державної влади.

Найважливішими угіддями в країні є землі сільськогосподарського призначення. Такими землями визнаються ті, які надані для потреб товаровиробників і використовуються сільськогосподарськими підприємствами, фермерами та господарствами населення для виробництва сільськогосподарської продукції.

Станом на 1 січня 2007 р. площа сільськогосподарських угідь в Україні становила 41675,9 тис. га, в тому числі ріллі- 82446,2, сіножаті- 2423,1, пасовища- 45515,7 тис. га.

Структура земельних угідь - це відсоткове співвідношення площ різних угідь у складі загальної земельної площі або площі сільськогосподарських угідь.

За потреби аграрні підприємства можуть змінювати призначення тієї чи іншої ділянки. Процес переведення одних угідь в інші називають трансформацією.

Критерієм, який характеризує рівень забезпеченості селян землею, була площа сільськогосподарських угідь, що припадала на один сільський двір. Такий підхід у визначенні земле-забезпеченості зберігся дотепер. Аналіз сучасного стану густоти населення України в регіональному контексті засвідчує, що західні області найбільш густонаселені, а південні та східні регіони суттєво відрізняються від них. У середньому на мешканця України припадає 0,84 га сільськогосподарських угідь; у Миколаївській - 1,26 га, Кіровоградській - 1,45 га, Тернопільській - 0,74 га, Рівненській - 0,55 га, Львівській - 0,30 га. За останні 20 років землезабезпеченість в Україні знизилась з 1,06 га до 0,67 га ріллі на жителя.

Через зменшення площі сільськогосподарських угідь звужуються потенційні можливості для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості - сільськогосподарською сировиною. Академік О. Яблуков називає чотири основні явища, що спричиняють деградацію ґрунтів:

  • - ерозія, механічне руйнування ґрунтів водою і вітром;
  • - опустелювання, аридизація - все більше ґрунтів стають непридатними для сільського господарства через висушування;
  • - токсифікація, зараження ґрунтів різними антропогенними речовинами;
  • - прямі втрати через відведення сільськогосподарських угідь під міські будівлі, дороги тощо.

У цих умовах центральне місце має зайняти робота, спрямована на охорону земельних ресурсів, і відповідальність за порушення земельного законодавства.

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються в користування:

  • - громадянам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
  • - сільськогосподарським підприємствам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
  • - сільськогосподарським науково-дослідним установам і навчальним закладам, сільськогосподарським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;
  • - несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян для ведення підсобного сільського господарства.

У Земельному кодексі передбачено норми, що регулюють відносини з приватними, державними та комунальними несільськогосподарськими підприємствами, установами й організаціями. Приватні, державні та комунальні несільськогосподарські підприємства, установи, організації можуть набувати у власність або оренду землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші