Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Історія грошей і банківництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Грошові документи ОУН - УПА в період німецької окупації України

Організація українських націоналістів од перших днів війни, розчарувавшись у можливості співпраці з окупаційною владою у відновленні української державності, розгорнула проти неї боротьбу. Серед форм і методів боротьби були не лише ідеологічно-пропагандистська діяльність, а й збройний опір окупантам. Для його здійснення необхідні були значні фінансові ресурси, які забезпечувалися збиранням коштів серед патріотично налаштованого населення.

Оунівське підпілля, організуючи збирання коштів до бойового фонду ОУН, мусило зважати на грошову систему окупаційної влади. Тому емітовані грошові документи - бофони прив'язувалися до окупаційних валют, які були в обігу в тому чи іншому регіоні.

Вихід за межі організації й апробування в масах грошових документів ОУН - бофонів здійснювалися в основному в Галичині, де грошовою одиницею в період окупації був польський злотий. Згодом вони поширилися на Волинь і Полісся. Фактів про поширення бофонів на інших окупованих територіях України у період до 1944 р. немає. Цим підкреслюється видатна роль Галичини у мобілізації матеріальних ресурсів для фінансування військових та організаційних витрат, що мали надзвичайний характер.

Поширення бофонів мало добровільний характер, оскільки насильне вилучення матеріальних цінностей у населення ОУН - УПА вважали недоречним ні з політичного, ні з морального погляду.

Бофони з'явилися в Галичині по декількох місяцях після окупації. Першим із відомих є грошовий документ, датований серпнем 1941 р. Він виготовлений на обгортковому папері у традиційних для ОУН-бандерівців червоно-чорних кольорах. Вгорі малюнка - картуш із тризубом, ліворуч і праворуч від нього - схилені червоно-чорні прапори, начеб облямовання для двох розміщених одна за одною прямокутних табличок із написами "Боєвий фонд ОУН" і "День боротьби". На рівні картуша - дві дати: "31.VIII. 1919" і "31.VIII.1941" (31 серпня 1919 р. війська Директорії та Української Галицької армії звільнили від більшовиків Київ. Од 20-х рр. цей день відзначався ОУН як свято Зброї*).

Нову партію бофонів віддрукували у Львові для фонду пам'яті жертв більшовицької окупації Західної України. Невеликі за розміром, вони нагадували марку. Зображення (могильний хрест із тризубом і два схрещені мечі) також було виконане у традиційних для ОУН (б) червоно-чорних кольорах. Вгорі - дві відомі дати "17.IX.1939-30.V1".

Більшість віддрукованих підпіллям ОУН бофонів часів німецької окупації була разового використання. В основному вони мали стале тематичне спрямування, визначене за ієрархією вищими структурами ОУН, та були пов'язані з обов'язковими святами і "пам'ятковими днями", що їх відзначали українські націоналісти: святом Зброї (Днем боротьби) - 31 серпня, святом Героїв революції - 23 травня, святом Соборності України - 22 січня та святом Листопадового зриву - 1 листопада. У вересні 1941 р. до цього переліку пам'ятних дат долучився ще й Акт відновлення української державності ЗО червня 1941 р., якому також присвячувалися сюжети бофонів.

До січня 1942 р. на грошових документах ОУН номіналів не проставляли, але, на думку дослідників, існувала мінімальна ціна бофона - 1 рейхсмарка або 2 краківські злоті, а десь од середини 1942 р.- 1 злотий. Однак через грабіжницьку політику окупантів, різке погіршення економічного становища населення Галичини, розширення масштабів протистояння ОУН і необхідність планування підпільного бюджету грошові документи протягом 4-5 місяців пройшли еволюцію від безномінальних до номінальних. Цей еволюційний процес був настільки стрімким, що залишив видимий слід на тогочасних грошових документах ОУН у вигляді надписів, наддруків тощо. Номінали бофонів зазвичай не входили до композиції основного малюнка, а розмішувалися за зовнішньою рамкою або ж на звороті. Траплялися випадки, коли їх додруковували іншим шрифтом, фарбою іншого кольору. Характерною рисою грошових документів 1942 р. була поява на них, поряд із тризубом, організаційної емблеми ОУН.

Грошові документи ОУН того часу віддзеркалювали складну політичну боротьбу, яка точилася всередині оунівського підпілля. У них проявилися кардинальні політичні та бойові рішення керівництва ОУН-бандерівців. Після вересня 1941 р. з текстів бофонів було вилучено надпис "бойовий фонд ОУН". Напевне, це було зроблено, щоби не провокувати маси на передчасний виступ проти окупантів. Замість попереднього, наприкінці 1942 р. з'явилися на бофонах нейтральні надписи: "національний фонд ОУН" і "фонд загальної помочі".

Інколи друкувалися бофони без назви фонду. Це робилося, напевне, з метою конспірації. Так, 1943 р. в Галичині підпілля ОУН віддрукувало серію бофонів номіналами 20 і 50 злотих, майстерно оздоблених орнаментом. На бофоні номіналом 50 злотих також були зображені зубчасте колесо і стилізоване колосся, що символізували єдність міста і села. З художнього погляду ці грошові документи виявилися досить успішними, тому їх періодично передруковували і використовували на Львівщині та в Закерзонні аж до 1946 р.

У деяких повстанських районах Рівненщини, за свідченнями очевидців, в обіг було введено повстанські гроші. Взявши за основу грошові знаки емісійного банку рейхскомісаріату "Україна", на них спеціально виготовленими штампами проставляли відповідні написи. Ось що писалося про партизанські гроші в одному з донесень поліції безпеки від 1 грудня 1943 р.: "У секторі командира Рівного знову помічено, що бандити пустили в обіг білети карбованця з двома різними печатками. На одній написано "Слава Україні, героям слава!", на іншій "Слава Бандері". Через відсутність документів неможливо відтворити територію поширення вказаних грошей. До того ж вони мали локальний характер і перебували в обігу досить короткий час. На практиці вони відігравали скорше пропагандистське, ніж економічне значення.

Наприкінці 1943 - на початку 1944 р., у період інтенсивної розбудови УПА, було створено декілька грошових документів підпілля, емітованих у Галичині. Перший виготовлено у традиціях ОУН 30-х рр.: картуш із тризубом і два перехрещені карабіни у вінку. Замість замаскованої назви фонду знову з'явився відкритий надпис: "На боєвий фонд УПА". Ще два грошові документи хоча і не мали назви фонду, одначе зображення (вояки УПА в дозорі) та лозунги "Слава Україні!" "Героям слава!" вказували на їхнє призначення. Номінали 50, 100 та інші заповнялись олівцем.

У 1943 р. з'явилися грошові документи ОУН на північно-західних українських землях. До нашого часу дійшов бофон номіналом 20 крб., у тематичному малюнку і написах якого тогочасну визвольну боротьбу поєднано з козацькою добою. Очевидно, бофон був призначений бандерівцями для використання на території, яку в минулому контролювали мельниківські військові формования.

Мельниківці у своїй фінансово-господарській діяльності також використовували грошові документи, які легко піддаються ідентифікації, насамперед геральдичній, завдяки характерному вживанню тризуба з мечем. Так, у протектораті Богемія та Моравія, у друкарні видавництва "Пробоєм" прихильники ОУН (м) 1942 р. випустили серію з двох однотипних марок номіналами 0,5 і 1 рейхсмарка. Відрізнялися вони лише кольорами. На малюнку - тризуб із мечем на щиті, довкола напис: "Визвольний фонд ОУН". Номінал вказано у верхніх і нижніх кутах. У 1943-1944 рр. мельниківці використовували для збирання готівки грошові документи номіналами 1 і 5, на яких було зображено характерний тризуб із мечем і вміщено: "Власними силами", "Ми здобудемо силою те, що нам належить по праву".

Питання про авторів бофонів на сьогоднішній день залишається майже недоелідженим.

Грошовими документами у своїй фінансово-господарській діяльності користувалося не лише бандерівське і мельниківське підпілля, їх виготовляли й інші українські політичні сили, зокрема Український центральний комітетет (УЦК).

УЦК було створено навесні 1940 р. у Кракові для координації діяльності комітетів самооборони, що виникли для задоволення основних економічних та освітніх потреб українського населення генерал-губернаторства. Очолив УЦК відомий географ, професор Володимир Кубійович. Комітет був українським закладом соціального забезпечення.

Виконуючи свої функції, УЦК систематично випускав грошові документи для збирання коштів допомогових комітетів. Наприклад, 1943 р. він поширив серед населення Галичини двосторонній грошовий документ "Писанка українській дітворі" номіналом 2 злоті.

Якщо порівняти грошові документи УЦК та ОУН - УПА, то, попри зовнішню схожість, між ними існувала велика відмінність, як між легальною та нелегальною формами діяльності. Саме слово "бойовий фонд" означало спротив окупантам, боротьбу за визволення. В. Кубійович ставився до "бойового фонду ОУН" цілком негативно.

Використання бофонів у фінансово-господарській діяльності повстанців дозволило командуванню ОУН - УПА за порівняно короткий час мобілізувати для своїх потреб значні матеріальні ресурси, а також певним чином забезпечити юридичні та моральні стосунки повстанців із населенням.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші