Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Психологія arrow Основи психології
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Моральні, інтелектуальні та естетичні почуття

Якщо емоції, особливо нижчі, не піддаються радикальній корекції, то вищі почуття (моральні, інтелектуальні, естетичні) в людини виховуються. До моральних почуттів належать ті, що виникають при оцінюванні вчинків людей, аналізі умов життя, під час здійснення моральних вчинків. Серед них особливе місце посідає почуття обов'язку. Воно ґрунтується на переживанні суспільних потреб і необхідності їх виконання. До моральних почуттів належать також почуття доброзичливості до людей, співчуття, обурення з приводу несправедливості, аморального вчинку тощо.

Особливе місце в житті кожної людини посідає почуття любові. Це моральне за своєю суттю почуття облагороджує люблячих, об'єднує чоловіка і жінку і несе в собі співчуття, переживання, а також обов'язок одного перед другим. Супроводжується це почуття також радістю від існування об'єкта любові, ніжністю і тугою в час розлуки, навіть тимчасової. Це почуття окрилює людей на серйозні життєві випробування.

Морально-політичними почуттями є відданість своїй Батьківщині, суспільству, патріотизм, інтернаціоналізм тощо.

Поєднання моральної освіти з працею самої особистості над досягненням моральних цілей - єдино можлива організація ефективного морального виховання.

Формування моральних якостей особистості є центральною проблемою виховання й однією з важливих проблем у справі формування нової людини. У різних людей залежно від умов життя та виховання моральні почуття розвиваються неоднаково. Моральна оцінка виражається в таких категоріях, як добро і зло, честь і гідність, справедливість.

Основою високої громадянськості медичного працівника є формування моральних почуттів, особливо таких, як гуманізм - любов і повага до людини, турбота про неї, співчуття.

Особливе значення має виховання почуття відповідальності. Розвинене почуття відповідальності визначає ставлення особистості до себе і до інших, до колективу, суспільства в цілому. Відповідальність особистості передбачає усвідомлення нею свого обов'язку перед суспільством, уміння оцінювати свої вчинки, знання своїх прав і обов'язків.

До інтелектуальних почуттів належать емоційні переживання, пов'язані з розумовою діяльністю: почуття нового, здивування, впевненості в істинності рішення тощо, їх підґрунтям є любов до знань, яка може набувати різноманітних форм і напрямів.

Істина - вищий рівень інтелектуального почуття; вона змушує людину наполегливо працювати, переборювати труднощі в процесі пізнання, свідомо відмовлятися від інших видів діяльності для того, щоб більше часу залишалося на її пошуки.

Формування інтелектуальних почуттів можливе лише в осіб, які мають певний загальноосвітній рівень. Тому великого значення для розвитку інтелектуальних переживань набуває загальна середня освіта молоді. У процесі навчання в школі учні оволодівають основами знань, що сприяють розвиткові інтелектуальних почуттів. Важливу роль у їх становленні відіграє створення в нашій країні різних наукових і технічних товариств, видання наукових та науково-популярних журналів, підтримка наукової діяльності. Особлива роль у розвитку інтелектуальних почуттів належить сім'ї. Постійне привчання дітей з раннього віку до інтелектуальних занять сприяє розвитку здібностей дитини, вихованню любові до істини.

Естетичні почуття - це переживання людини, пов'язані зі сприйманням нею явищ природи, творів мистецтва, шляхетних вчинків тощо. Вони мають якісне вираження: від легкого хвилювання, задоволення, радості чи смутку до справжнього естетичного захоплення. При цьому естетичні почуття зливаються з моральними. Естетичні почуття поділяють на кілька форм їх вияву - почуття піднесеного, комічного, трагічного тощо.

Найважливішою умовою розвинення естетичних почуттів є усвідомлення молоддю необхідності розвитку духовного світу людини, культури поведінки і краси людських взаємин. Рівень естетичної вихованості залежить від удосконалення системи і методів виховання в дитячих дошкільних закладах, загальноосвітніх школах, середніх спеціальних і вищих навчальних закладах; від систематичного знайомства учнів з мистецтвом, від поведінки батьків; від спілкування з природою тощо.

У цілому моральне, інтелектуальне, естетичне виховання значною мірою впливає на розвиток і стан життєвої позиції особистості, тобто системи її поглядів і ставлення до явищ життя, до праці, матеріальних і духовних цінностей суспільства.

Без урахування почуттів не можна дати всебічну оцінку особистості. К. І. Чуковський писав, що, крім усіляких властивостей, людська особистість має свою душевну мелодію, яку кожен з нас носить усюди з собою, і якщо ми захочемо зобразити людину і зобразимо її властивості без душевної мелодії, - це зображення наше буде неправда і наклеп. Цю мелодію, як і емоції і почуття взагалі, ми маємо враховувати завжди, на кожному кроці. Інакше завдаватимемо значної шкоди здоров'ю людини, створюючи стресові ситуації там, де можна було б їх уникнути.

Під стресом розуміють емоційний стан, зумовлений ситуаціями вкрай сильного напруження - загрозою для життя, фізичним і розумовим напруженням, страхом, потребою швидко приймати відповідальні рішення. Під дією стресу в людини змінюється поведінка, вона стає дезорганізованою, безладною. Спостерігаються також протилежні зміни свідомості - загальна загальмованість, пасивність, бездіяльність. Зміна поведінки є своєрідним захистом організму від надто сильних подразників. Лише рішучі і спокійні люди, як правило, можуть регулювати і контролювати свою поведінку в стресовій ситуації. Але часті стресові ситуації змінюють психічні властивості особистості, яка стає більш сприйнятливою до негативних впливів стереотипів (рис. 8.3).

Силу впливу стресового подразнення визначає не лише об'єктивна його величина (інтенсивність фізичної і розумової напруженості, реальність загрози життю тощо), а й психічний стан людини. Так, якщо людина впевнена, що вона здатна контролювати стресову ситуацію (наприклад, може на свій розсуд зменшити фізичне або розумове напруження, уникнути небезпечної ситуації), то вплив стресового чинника зменшується. Істотні порушення психічної діяльності і здоров'я людини спостерігаються у випадках, коли людина не може змінити стресову ситуацію, почуває себе приреченою.

Стресові стани особливо часто спричиняють різні серцево-судинні і шлунково-кишкові захворювання. Основним чинником при цьому є

У стресовій ситуації часто відбувається критичне перевантаження психіки

Рис. 8.3. У стресовій ситуації часто відбувається критичне перевантаження психіки

розподіл у часі дії стресора. Виникнення і розвиток захворювання, наприклад, виразки шлунка, пов'язані з тим, що дія стресора збігається з циклом секреції травної системи і посилює виділення соляної кислоти. Якщо останньої виділяється багато, це призводить до подразнення, а потім і до запалення слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, і, як наслідок, виникають гастрит, виразкова хвороба тощо. Модель виникнення психосоматичних захворювань можна подати у наступному вигляді:

Психосоматична модель виникнення захворювання (за Beltrush,1984)

Психосоматична модель виникнення захворювання (за Beltrush,1984)

Однією з форм стресу є фрустрація - емоційний стан людини, що виникає внаслідок непереборної перешкоди на шляху до задоволення потреби. Фрустрація веде до різних змін поведінки особистості. Це може бути або агресія, або депресія.

Від стану емоцій часто залежить і виникнення таких захворювань, як неврастенія, приступи бронхіальної астми тощо.

Вплив емоцій на життя людини називається у психології "смерть Вуду". "Смерть Вуду" означає випадки, коли причиною смерті є психогенні чинники. Наприклад, особи з австралійських племен, довідавшись, що їх зачарували, реагували незвичайною панікою, яка призводила до смерті.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші