Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політекономія arrow Економічна теорія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Фіскальна політика держави

Серед складових сукупного попиту значне місце відведено витратам держави та податкам. Маніпулювання цими елементами дає можливість державі впливати як на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію, а також регулювати макроекономічну рівновагу. Система заходів регулювання державою цих процесів з допомогою податків та різного роду державних витрат і називається фіскальною, або бюджетною, політикою, в рамках якої держава приймає рішення щодо своїх витрат та податків. До державних витрат належать витрати держави на утримання своїх органів, а також на закупку товарів та послуг. Останні включають найрізноманітніші види закупівель: військової техніки, сільськогосподарської продукції, товарів та послуг для державного будівництва, утримання державних закладів тощо. Суттєве місце серед таких закупок посідає державне замовлення, особливо на військову та сільськогосподарську продукцію. За підрахунками західних економістів держава через систему закупок забезпечує в ряді розвинутих країн ринкової економіки реалізацію до 20% валового національного продукту. Як правило, державні закупки поділяють на закупки для власного споживання держави і для регулювання ринку. Останні державою використовуються для впливу на циклічний характер розвитку економіки: в періоди кризи та депресій держава зазвичай розширяє свої закупки, збільшуючи попит і стимулюючи розширення виробництва, а в періоди піднесення скорочує закупки, щоб запобігти перенапруженню економіки. У практиці розвинутої ринкової економіки таке регулювання отримало назву "стоп - вперед" (stop - go), тобто гальмувати при піднесенні і підштовхувати вгору при падінні.

Для цього регулювання найбільше підходять такі компоненти витратної частини, які можна оперативно скорочувати або збільшувати без негативного впливу на діяльність держави. До того ж це повинні бути такі видатки, що справляють найбільший мультиплікаційний вплив на зміну ВВП. До таких товарів насамперед належать воєнна продукція, а також машини, устаткування, будівельні матеріали.

У практиці економічно розвинутих країн макроекономічне регулювання через державні закупки найчастіше здійснюються через воєнні замовлення та будівельні контракти. В США, наприклад, із загального обсягу федеральних закупок 75% спрямовуються на потреби воєнного відомства. Останнім часом вважається, що найефективнішим методом бюджетного регулювання є вкладення держави у розвиток виробничої інфраструктури.

Регулюючу роль у періоди криз відіграє також організація за рахунок видатків державного бюджету громадських робіт. Це дозволяє залучити до їх здійснення безробітних і цим, з одного боку, зменшити витрати на виплату допомоги по безробіттю, а з іншого - збільшити споживання за рахунок одержаних за ці роботи доходи. Цей захід використовується і в Україні в умовах сучасної кризи. Стимулюючу роль відіграють і трансфертні платежі держави, такі як пенсії, допомога, стипендії. Вони сприяють збільшенню сукупного попиту і тим самим поліпшують економічну кон'юнктуру.

Другим елементом фіскальної політики є податки. Вони виконують суперечливі функції. Оскільки податки є основним джерелом доходів держави, то остання зацікавлена в тому, щоб збирати їх якомога більше. В той же час податки суттєво впливають на підприємницьку діяльність, оскільки для підприємців вони є, по суті, витратами. Чим вищий рівень податків, тим активність підприємницької діяльності нижча. Одночасно податки є важливим інструментом соціальної політики, і держава застосовує їх для перерозподілу доходів на користь бідних прошарків. Тому держава і використовує податки як інструмент своєї фіскальної політики, надаючи перевагу, залежно від ситуації, тим чи іншим функціям податків.

Одним із важелів використання податків державою є рівень податкової ставки. її підвищення за інших рівних умов приводить до збільшення податкових надходжень до бюджету. Водночас за певною межею їх зростання пригнічує підприємницьку діяльність, бо знижує її доходність. Це приводить до згортання такої діяльності або перехід її до тіньової економіки. Тому при використанні податкових ставок потрібно враховувати так звану криву Лаффера.

Стимулювання економіки через зміну податкових ставок визначається представниками як кейнсіанства, так і монетаризму. Відмінність полягає в тому, що кейнсіанці пов'язують вплив ставок на економіку із сукупним попитом, а монетаристи - із сукупною пропозицією. Концепція останніх іменується економікою пропозиції.

Отже, фіскальна політика - це система заходів держави у сфері державних витрат та податків, пов'язаних з регулюванням становища в економіці. Як така вона виконує декілька функцій (див. схему 15.7).

Функції фіскальної політики

Схема 15.7. Функції фіскальної політики

По-перше, системою названих заходів держава впливає на кон'юнктуру економічного розвитку країни, здійснює антициклічне регулювання економіки. По-друге, з використанням заходів фіскальної політики держава здійснює перерозподіл внутрішнього продукту, бо через податки та інші фіскальні канали зменшує або збільшує доходи власників факторів виробництва. І, по-третє, фіскальна політика виконує функцію нагромадження грошових ресурсів у розпорядженні держави для реалізації соціальних програм. Розрізняють два види фіскальної політики (див. схему 15.8).

Дискреційна фіскальна політика - це свідоме маніпулювання податками та урядовими видатками з метою зміни обсягу ВВП та зайнятості і контролю над інфляцією. Вона передбачає зміни в оподаткуванні або програмах державних видатків, що пов'язано із прийняттям нових законів, якими можна змінювати структуру фіскальної політики. Основними знаряддями дискреційної фіскальної політики є громадська робота і зміни ставок податків.

Дискреційна політика не може бути однаковою у різних фазах економічного циклу. В періоди спадів виробництва, коли зменшується сукупний попит, потрібні заходи, що гальмують це зменшення. Ними і стає дискреційна політика, що передбачає збільшення видатків з державного бюджету і зниження податкового тиску. В умовах інфляції за рахунок скорочення державних видатків і збільшення податків зменшується сукупний попит, що і уповільнює інфляцію. Однак використання дискреційної фіскальної політики потребує де-

Види фіскальної політики

Схема 15.8. Види фіскальної політики

тального обґрунтування, оскільки функціонування економіки відбувається під впливом різновекторних факторів.

Недискреційна фіскальна політика ~ це вплив на обсяги виробництва через так звані автоматичні, або вбудовані, стабілізатори. Останні є механізмами, дія яких постійно спрямована на пом'якшення циклічних коливань. До них належать податкові ставки і розміри допомоги по безробіттю. Так, визначенням податкових ставок автоматично встановлюється залежність між ВВП і розміром податкових надходжень, оскільки останні при сталості податкової ставки змінюються залежно від ВВП. Таким є взаємозв'язок між обсягом виплат по безробіттю і кількістю безробітних, що мають право на одержання цього виду допомоги.

При спаді виробництва, як правило, збільшується кількість безробітних, а отже, при незмінних нормах витрат допомоги по безробіттю її розмір зростає, що протидіє зменшенню сукупного попиту і певним чином гальмує спад виробництва. Тому автоматичні стабілізатори можуть пом'якшувати циклічність економічного розвитку, впливати на ділову активність.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші