Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Медицина arrow Педіатрія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Внутрішньоутробна гіпоксія. Асфіксія новонароджених. Респіраторний дистрес-синдром

Актуальність теми. Знання питань патофізіології гіпоксичних станів має значення для надання адекватної допомоги новонародженим під час пологів, подальшого спостереження та лікування вказаного контингенту дітей. Проблема респіраторного дистрес-синдрому є надзвичайно актуальною. Про це свідчить велика частота тяжких захворювань серед дітей, стан яких на час народження оцінювався за шкалою Апгар нижче ніж 5 балів. Частота респіраторного дистрес-синдрому перевищує 50 % від числа новонароджених, що супроводжується несприятливим прогнозом, особливо серед недоношених дітей.

Мета заняття. Уміти діагностувати наявність внутрішньоутробної гіпоксії, асфіксію в новонароджених, призначати етіопатогенетичне лікування, проводити профілактику цієї патології.

Основна література

Шабалов Н.П. Неонатология: В 2 т. – СПб.: Спецлит, 1996. – Т. 2. – С. 215-247,393-445.

Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я 1994. – Т. 1. – С. 484-497.

Детские болезни / Под ред. Н.П. Шабалова. – 3-е изд. – М: Медицина, 1993. – С. 24-46.

Додаткова література

Респираторный дистрес-синдром у новорожденных / Под ред. В.А. Гребенщикова. – М.: Вестник медицины, 1995. – 136 с.

Справочник неонатолога / Под ред. В.А. Таболина, Н.П. Шабалова. – Л.: Медицина, 1984. – С. 215-223.

Неонатология: Пер. с англ. / Под ред. Т.Л. Гомеллы, М.Д. Канни-гам. – Л.: Медицина, 1995. – С. 458-479.

Допоміжні матеріали

  • 1. Гіпоксія плода.
  • 2. Асфіксія новонароджених.
  • 3. Первинна реанімація новонароджених.
  • 4. Патогенез респіраторного дистрес-синдрому.
  • 5. Диференціальна діагностика дихальних розладів у новонароджених.

Гіпоксія плода

Гіпоксія плода – це патологічний стан, що виникає у відповідь на обмежене постачання кисню внаслідок гострого або хронічного порушення матково-плацентарного кровообігу та гіпоксії вагітної.

В акушерській практиці виділяють такі типи гіпоксії:

  • 1) гіпоксичну гіпоксію, яка трапляється при вагітності та пологах, ускладнених серцево-судинною або легеневою патологією з дихальною недостатністю;
  • 2) гемічну гіпоксію, при якій знижується киснева ємкість крові внаслідок зменшення в ній кількості гемоглобіну, його руйнування (анемічна форма) або інактивації (токсична форма);
  • 3) циркуляторну гіпоксію, при якій кисень не надходить до тканин у достатній кількості внаслідок порушення кровообігу, особливо в системі мікроциркуляції, при цьому окремо відрізняють ішемічну та застійну форми;
  • 4) гістотоксичну, або тканинну, гіпоксію – порушення в системі утилізації кисню, що зумовлено зниженням кількості або активності дихальних ензимів, порушенням водно-електролітного балансу, роз'єднанням процесів окислення та фосфорилювання.

Виділяють також антенатальну, інтранатальну та змішану гіпоксію, коли асфіксія розвивається на фоні внутрішньоутробного кисневого голодування.

До патологічних станів, що призводять до антенатальної гіпоксії, відносять такі:

  • 1. Захворювання матері, що спричинюють гіпоксію в неї та зменшують надходження кисню до плода. Серед них хронічні захворювання дихальної, серцево-судинної систем, зокрема гіпертонічна хвороба, декомпенсація вад серця, ендокринні захворювання (наприклад цукровий діабет), пієло- та гломерулонефрити, кровотечі, тяжка анемія, різноманітні інфекції у ІІ-ІІІ триместрі вагітності та інтоксикації (куріння, негативні фактори навколишнього середовища тощо).
  • 2. Порушення матково-плацентарного кровообігу: пізні гестози вагітних, переношування, загроза переривання вагітності, плаценти-ти різноманітної етіології.

До факторів інтронатальної гіпоксії відносять:

  • 1. Порушення плацентарно-плодового (пуповинного) кровообігу: справжні її вузли, стиснення, туге обвиття пуповини навколо шиї та інших частин тіла, натягування короткої пуповини, випадіння її петель, притискування петель до стінок пологових шляхів, розрив судин пуповини в разі оболонкового їх прикріплення.
  • 2. Порушення обміну газів через плаценту: передчасне повне та неповне відшарування нормально розташованої плаценти, її передлежання.
  • 3. Неадекватна гемоперфузія материнської частини плаценти: надмірно сильна, слабка або дискоординована пологова діяльність, безводний проміжок більше ніж 24 год, стрімкі пологи (менше ніж 4 год у жінок, які народжують вперше, та 2 год у жінок, які народжують повторно), артеріальна гіпотензія або гіпертензія в матері.
  • 4. Погіршення оксигенації крові в матері: серцева та дихальна недостатність, гостра гіпоксія в матері, шок, анемія тощо.
  • 5. Недостатність дихальних зусиль новонародженого: антенатальне ураження головного мозку, вроджені вади розвитку легень, вплив медикаментозної терапії матері (зокрема анальгетиків або наркозу) тощо.

Важливе значення мають тазові та інші аномальні передлежання плода, передчасні пологи, неправильне вставлення голівки, невідповідність її розмірів до розмірів малого таза матері, застосування вакуум-екстрактора, акушерських засобів у пологах, операція кесаревого розтину (планова та термінова).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші