Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Теорія раціональних сподівань

У 1950-і та 1960-і роки економісти розглядали сподівання як такі, що формуються тільки з попереднього досвіду. Сподівання інфляції, наприклад, вважалося рівним середньому значенню минулих темпів інфляції. Цей погляд на формування сподівань називають адаптивними сподіваннями 1. Він означає, що зміни у сподіваннях відбуваються з перебігом часу повільно, коли минулі дані змінюються. Тому, коли інфляція попередньо зростала темпом 5 %, то сподівання майбутньої інфляції має бути також 5%. Якби інфляція зростала темпом 10%, то прогноз майбутньої інфляції зріс би до 10 %, але повільно. Протягом першого року сподівана інфляція могла б зрости тільки до 6 %, протягом другого року до 7 % і т. д.

Адаптивні сподівання не підтверджувалися на тій основі, що люди використовують для формування своїх сподівань щодо певної змінної більше інформації, ніж тільки попередні дані по ній. На сподівання людей щодо інфляції неминуче впливають їхні прогнози щодо майбутньої монетарної політики. Крім того, люди змінюють свої сподівання швидко і часто, сприймаючи нову інформацію. Щоб розширити вузькі межі адаптивних сподівань, Джон Мут розвинув альтернативну теорію сподівань, що називають раціональними сподіваннями. Цю теорію можна сформулювати таким чином2: сподівання не відрізняються від оптимальних прогнозів (найкращого здогаду про майбутнє), коли застосовується вся наявна інформація. Що саме це означає?

Для точнішого пояснення застосуймо теорію раціональних сподівань з метою дослідження того, як формуються сподівання в ситуації, коли більшість із нас перебуває в певному пункті нашого трудового життя і нашого ставлення до праці Припустімо, що коли Джон Комутер дістається на роботу не в години пік, то йому в середньому потрібно 30 хвилин, щоб доїхати до місця роботи. Інколи йому потрібно 35 хвилин, а часом навіть 25, але в середньому час доїзду до місця праці не в години пік становить 30 хвилин. Проте, коли Джон вирушає на роботу в години пік, то йому потрібно в середньому додаткові 10 хвилин. Припустивши, що він вирушає на роботу в години пік, найкращим передбаченням часу на поїздку (оптимальний прогноз) є 40 хвилин.

Якщо єдиною наявною інформацією, доступною для Джона перед виходом на роботу, є вплив на час його прибуття ситуації пік, то який прогноз теорія раціональних сподівань дозволяє вам зробити щодо сподівань Джона про час його прибуття на роботу? Оскільки найкращим передбаченням часу його добирання на роботу, за умови залучення всієї наявної інформації, є 40 хвилин, сподівання Джона будуть саме такими. Зрозуміло, що сподівання на час проїзду до місця роботи протягом 35 хвилин не буде раціональним, бо воно не відповідає оптимальному прогнозу і не є найкращим передбаченням часу на проїзд.

Припустімо, що наступного дня за тих самих умов і сподівань Джону потрібно буде 45 хвилин, щоб дістатися на роботу, а післязавтра йому потрібно буде тільки 35 хвилин. Чи ця різниця в часі проїзду означає, що сподівання Джона на сорока хвилинний проїзд є безпідставним? Ні, таке сподівання все ще раціональне. В обох випадках передбачення відхиляється тільки на 5 хвилин, адже прогноз не був досить точним. Проте передбачення не повинно бути дуже точним, щоб виступати раціональним, це передбачення потребує тільки того, щоб було враховано всю можливу наявну інформацію. Іншими словами, воно має бути правильне як середнє значення, і таким є прогноз 40 хвилин проїзду. Оскільки існує певна випадковість у часі проїзду Джона на роботу і не мають значення умови проїзду, оптимальний прогноз не буде повністю точним

Цей приклад забезпечує таке важливе положення щодо раціональних сподівань; навіть коли раціональне сподівання дорівнює оптимальному прогнозу, який використовує всю наявну інформацію, то прогноз, що представлений сподіванням, можливо, не завжди буде цілком точним.

Припустімо, що на звичайному маршруті Джона на роботу стався випадок, який викликав двогодинну затримку вуличного руху. Якщо в Джона немає способу отримання цієї інформації, його сподівання на сорокахвилинний час доїзду в години пік є все ще раціональним, бо інформація про випадок досі недоступна йому для того, щоб зробити оптимальний прогноз. З іншого боку, якщо мало місце повідомлення про транспортну пригоду по радіо чи телебаченню, яке Джон не почув або почув і не взяв до уваги, то його сподівання доїхати до роботи за 40 хвилин вже більше не є раціональним. За доступності цієї інформації оптимальний прогноз Джона повинен становити 2 години 40 хвилин. Відповідно, існують дві причини, чому сподівання стають нераціональними:

  • 1. Люди можуть усвідомити всю наявну інформацію, але вони надто ліниві, щоб зробити свої прогнози щодо майбутнього най вірогіднішими.
  • 2. Люди можуть бути необізнаними з певною доступною доречною інформацією, тому їхні найкращі здогадки про майбутнє не будуть в середньому правильними.

Важливо усвідомити, що коли додатковий чинник стає важливим, але інформація недоступна, то сподівання, яке не взяло його до уваги, може бути все ще раціональним.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші