Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Місцеві фінанси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Місцеві бюджети в умовах ринкової трансформації

Суспільно-економічне значення та роль

Ринкові трансформації постсоціалістичних країн передбачають реформування державних фінансів і зокрема бюджетної системи. Докорінно змінюється сутність однієї з основних категорій державних фінансів - бюджету, формування якого в умовах ринку повинно відбуватися на основі концепції суспільних благ. Держава надає своїм громадянам різноманітні суспільні блага, пов'язані з організацією освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту, оборони країни, управління, охорони правопорядку тощо. Потреба в суспільних благах визначає обсяги головного фінансового фонду держави - бюджету, основним джерелом якого стають податки. Складові системи оподаткування, механізм справляння податків і загальний рівень оподаткування багато в чому визначаються сукупною потребою в суспільних благах, для надання яких держава мобілізує необхідні кошти за допомогою податків.

Ринковий механізм господарювання змінює акценти у витрачанні державних коштів. Соціальна орієнтація ринкової економіки передбачає спрямування більшої частки бюджетних коштів на задоволення потреб населення - утримання об'єктів соціально-культурної сфери та соціальної інфраструктури, надання допомоги незахищеним верствам населення. Відповідно, спостерігається зменшення як абсолютних, так і відносних розмірів коштів, що спрямовуються на розвиток народного господарства, утримання підприємств державного сектора, надання дотацій збитковим структурам.

Нові завдання у сфері державних фінансів, що постають з огляду на ринкові перетворення, потребують реформування бюджетної системи, яке передбачає відокремлення державного бюджету від місцевих, встановлення дійсної самостійності бюджетів усіх рівнів і видів, використання нових підходів в організації міжбюджетних відносин на основі бюджетного федералізму та фіскальної автономії місцевих властей, У процесі реформування бюджетної системи суттєво зростає роль найчисельнішої та найголовнішої її ланки - місцевих бюджетів. Поряд із державним, місцеві бюджети стають головним важелем перерозподілу валового внутрішнього продукту та національного доходу. В останні роки від 12 до 16% від валового внутрішнього продукту України акумулювалося в доходах місцевих бюджетів. Зосередження значних грошових засобів відповідає новим вагомішим і складнішим завданням, які постають перед місцевими бюджетами на нинішньому етапі розвитку України.

Місцеві бюджети відіграють важливу роль у фінансуванні державних видатків:

Роль місцевих бюджетів у фінансуванні державних видатків

Види видатків

Видатки місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України, %

1999р.

2000р.

2001р.

Державне управління

43,6

54,9

30,5

Судова влада

-

1,0

3,4

Міжнародна діяльність

-

-

, 0,2-.

Фундаментальні дослідження та сприяння науково-технічному прогресові

0,5

0,1

1,5

Національна оборона

0,8

0,9

0,7

Правоохоронна діяльність і забезпечення безпеки лепжари.

16,2"

12,8

9,8

Освіта

66,2

75,1

75,2

Охорона здоров'я

89,9

92,1

90,3

Соціальний захист і соціальне забезпечення

63,1

83,1

61,2

Житлово-комунальне господарство

X

X

99,3

Культура, мистецтво, засоби масової інформації

61,1

60,9

66,5

Фізична культура та спорт

34,4

64,3

67,2

Промисловість та енергетика

X

X

3,6

Будівництво

X

X

39,3

Сільське та лісове господарство, рибальство та мисливство

X

X

41,0

Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок та ін( юрматика

X

X

87,1

Народне господарство, усього .

15,6

38,3

X

Аналіз даних таблиці дає змогу дійти висновку, що за нинішніх умов спостерігається стала тенденція до збільшення ролі місцевих бюджетів у фінансуванні найважливіших державних видатків, спрямованих насамперед на задоволення потреб населення. Ця тенденція є закономірною, вона відповідає процесу активізації державного впливу на економічне та соціальне життя країни, сприяє зміцненню місцевого самоврядування.

Місцевим бюджетам відводиться належне місце у втіленні загальних національних цілей, визначених перспективною програмою розвитку українського суспільства "Україна -2010":

  • o поліпшення лаптя народу;
  • o підвищення конкурентоспроможності України в глобальній системі;
  • o зміцнення основ демократії.

Життєвий рівень народу багато в чому визначається розміром реальних доходів громадян, тривалістю та умовами життя, кількісним і якісним складом послуг, які населення одержує через мережу соціально-культурних закладів, рівнем зайнятості, станом довкілля тощо. Цільове спрямування коштів місцевих бюджетів підтверджує їхню безпосередню причетність до вирішення цих проблем. Майже 2/3 всіх видатків місцевих бюджетів, як було зазначено вище, спрямовується на соціальні потреби - соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання об'єктів, що належать до соціально-культурної сфери; 1/4 усіх коштів місцевих бюджетів використовується на розвиток економіки територій і сприяє забезпеченню нормального функціонування промисловості, транспорту, дорожнього, житлового та комунального господарства. До місцевих бюджетів надходять екологічні платежі, які цільовим спрямуванням використовуються на природоохоронні заходи.

Як визначено програмою "Україна-2010", одним із напрямків підвищення конкурентоспроможності національної економіки є ЇЇ структурна перебудова, яку намічається здійснити не за галузевим принципом, а відповідно до таких пріоритетних напрямків:

  • o підвищення конкурентоспроможності виробництва і збільшення експортного потенціалу країни;
  • o посилення соціальної орієнтації економіки, освоєння випуску нових конкурентоспроможних товарів широкого вжитку;
  • o реалізація енергозберігаючої моделі економіки;
  • o оновлення виробництва на науково-технологічний основі;
  • o реструктуризація підприємств;
  • o створення відповідних ефективних регіональних структур. Місцеві бюджети повинні стати головним інструментом реалізації регіональної економічної політики, основними завданнями якої на період до 2010 року є:
  • o подальша децентралізація, передача додаткових функцій з управління економічним розвитком на регіональний рівень;
  • o підвищення (вирівнювання) ступенів соціально-економічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці; раціоналізація розселення;
  • o розроблення програм раціонального використання продуктивних сил з метою зменшення територіальних диспропорцій у розміщенні передусім промислового виробництва та об'єктів його інфраструктури, що передбачає, зокрема, забезпечення рівномірності розвитку регіонів, зниження ступеня нераціонального використання природно-ресурсного потенціалу та екологічного дисбалансу територій;
  • o інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, оптимізація та спеціалізація відповідно до зональних грунто-во-кліматичних умов;
  • o забезпечення державних соціальних стандартів та гарантій соціального захисту населення незалежно від економічних можливостей регіонів;
  • o поліпшення стану довкілля у промислових центрах Донбасу, Придніпров'я, Прикарпаття, а також у регіонах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (Київська, Житомирська, Рівненська та інші області);
  • o раціональне використання рекреаційних ресурсів Автономної Республіки Крим, узбережжя Чорного та Азовського морів. Карпатського регіону, сприятливих кліматичних та бальнеологічних факторів Волинської, Вінницької, Полтавської, Черкаської та інших областей; розвиток туристичної індустрії;
  • o створення Кримського та Прикарпатського центрів міжнародного та міжрегіонального співробітництва з метою повнішого використання туристично-курортного комплексу;
  • o послідовна реалізація програм комплексного облаштування депортованих народів у південних регіонах;
  • o створення та розвиток спеціальних економічних зон зі сприятливими умовами для підприємництва з метою

і раціонального використання ресурсного потенціалу

регіону, підвищення рівня зайнятості.

У контексті перспективних цілей національного розвитку місцеві бюджети повинні відіграти вирішальну роль у зміцненну основ демократії. Невипадково Європейською хартією місцевого самоврядування зазначено, що місцеві власті є однією з підвалин кожного демократичного режиму. Умовою їхньої діяльності та виконання покладених на них завдань є адекватні фінансові ресурси, основу яких в умовах України становлять доходи місцевих бюджетів. Не може бути міцної держави без міцного самоврядування. Прийняття у 1997 р. Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" стало важливим кроком вперед на шляху реального формування інституту місцевого самоврядування в Україні, а отже, зміцнення демократії.

Місцеві бюджети посідають надзвичайно важливе місце в економічному та соціальному житті суспільства, що знаходить відображення у різноманітних зв'язках, які виникають в процесі їх формування та використання, - з місцевим .господарством, підприємствами, фірмами, установами тощо, які працюють на території функціонування місцевих бюджетів, з органами державної влади та управління, з населенням. Найважливіші аспекти складної та багатогранної ролі місцевих бюджетів полягають у тому, що:

  • 1. Місцеві бюджети с важливим інструментом макро-економічного регулювання, за їхньою допомогою перерозподіляється приблизно І/б виробленого валового внутрішнього продукту України. Доходи, які акумулюються у місцевих бюджетах, використовуються на утримання установ соціально-культурної сфери, підприємств житлово-комунального господарства, виплати допомог із соціального захисту та соціального забезпечення. Отже, через місцеві бюджети проходить перерозподіл суспільного продукту між різними сферами діяльності та соціальними групами населення. Місцеві бюджети як інструмент регулювання економіки характеризуються досить широкою сферою впливу (через їхній всеохоплюючий характер), високою дієвістю та гнучкістю, яка, до речі, притаманна всім бюджетним важелям.
  • 2. Місцеві бюджети сприяють досягненню пропорційності у розвитку територій, є одним з інструментів міжтеритаріального перерозподілу виробленого валового внутрішнього продукту та здійснення фінансового вирівнювання. На практиці ця функція місцевих бюджетів реалізується через диференціацію нормативів відрахувань від регулюючих доходів,- що надходять до бюджетів різних адміністративно-територіальних утворень в Україні, а також за допомогою надання бюджетних трансфертів (дотацій та субвенцій) з державного бюджету України. У процесі бюджетного регулювання проводиться вирівнювання бюджетної забезпеченості територій і поступове усунення відмінностей соціально-економічного розвитку.
  • 3. Фінансування більшості державних видатків, насамперед соціального спрямування, здійснюється з місцевих бюджетів. Передусім це стосується виплат із соціального захисту < та соціального забезпечення населення, утримання закладів соціально-культурної сфери, видатків на розвиток місцевого господарства. В цілому майже половина видатків зведеного бюджету України здійснюється через місцеві бюджети.
  • 4. Місцеві бюджети в нинішніх умовах є одним із джерел задоволення життєвих потреб населення. Коштом місцевих бюджетів проводяться додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, допомог і пільг ветеранам війни та праці, сім'ям з дітьми, малозабезпеченим верствам населення, одиноким престарілим громадянам, які потребують догляду, тощо. За рахунок коштів місцевих бюджетів утримуються заклади культури, фізичної культури та спорту, фінансуються молодіжні програми.
  • 5. Фінансову основу місцевого самоврядування, згідно з чинним законодавством, становлять доходи місцевих бюджетів, позабюджетні фонди (у тому числі валютні) та інші кошти. За умов, коли можливості місцевих властей із формування позабюджетних фондів обмежені, а фондовий ринок перебуває лише на стадії становлення (як і практика випуску те розміщення муніципальних позичок), місцеві бюджети здебільшого стали єдиним джерелом коштів для вирішення місцевих проблем. Самостійність місцевих бюджетів забезпечується наданням власних і закріплених за ними на стабільній основі загальнодержавних доходів, а також правом, яке надане органам місцевого, самоврядування, самостійно визначати напрямки використання коштів.
  • 6. Місцеві бюджети стають головним інструментом реалізації регіональної політики та вирішення таких важливих завдань, як структурна перебудова економіки, вирівнювання економічного розвитку регіонів та ефективності територіального поділу праці, розвиток місцевого господарства, здійснення житлового будівництва, благоустрій міст, проведення природоохоронних заходів тощо. Місцеві бюджети відображають політику органів місцевого самоврядування, є основним Інструментом її реалізації. Місцеві власті самостійно визначають пріоритети у своїй діяльності, ставлять цілі та завдання, втілення яких забезпечується за допомогою бюджетних коштів.
  • 7. За допомогою місцевих бюджетів втілюються загальнодержавні програми, пов'язані з розвитком галузей народного господарства, насамперед сільського; здійснюється підтримка вітчизняних виробників, фінансуються програми з підвищення життєвого рівня населення, створення нових робочих місць, реабілітації та працевлаштування інвалідів, виплачуються допомоги реабілітованим, незаконно депортованим особам, біженцям. За рахунок місцевих бюджетів фінансується проведення превентивних, оздоровчих, спортивних, культурних заходів.
  • 8. Місцеві бюджети можна розглядати як основний фінансовий план розвитку територіальних громад, районів та областей України. Дохідна частина кожного місцевого бюджету відображає результати роботи підприємств, організацій та інших суб'єктів господарювання, які діють на певній території, масштаби їхньої діяльності та обсяги доходів, частина з яких мобілізується в доходи місцевих бюджетів за допомогою податків, зборів та інших обов'язкових платежів. На формування місцевих бюджетів впливає рівень доходів населення, яке також є платником податків. Вагомість цього джерела доходів зростає в умовах розвитку підприємницької діяльності громадян. Видаткова частина місцевих бюджетів відбиває стан місцевого житлового, комунального господарств, визначає напрямки витрачання мобілізованих до бюджету коштів. Місцевий бюджет є планом формування фінансових ресурсів певної території, необхідних для забезпечення функцій і повноважень місцевого самоврядування та їхнього використання з метою задоволення різних економічних і соціальних потреб.

Отже, місцеві бюджети найяскравіше втілюють політику органів місцевого самоврядування, є фінансовим планом розвитку певної території, в якому відображаються найважливіші завдання місцевих властей та очікувані результати діяльності. Тому слід чітко з'ясувати цілі, які постають у процесі складання місцевих бюджетів. Загалом вони полягають у визначенні;

o оцінки фінансових наслідків діяльності суб'єктів господарювання, які знаходяться на території місцевого

бюджету;

  • o оцінки результатів функціонування місцевого житлового та комунального господарства;
  • o податкових надходжень до місцевого бюджету, у тому числі від місцевих податків і зборів та інших власних дохідних джерел;
  • o обсягів неподаткових надходжень надходжень від операцій з капіталом тощо;
  • o пріоритетів економічного та соціального розвитку, обгрунтування завдань та необхідних для їхньої реалізації ресурсів;
  • o видатків з утримання місцевого господарства, об'єктів соціально-культурної сфери, які перебувають у комунальній власності;
  • o нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і доходів, а також обсягів дотацій та субвенцій з Державного бюджету України.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші