Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Людина і світ
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ

Отже, кожний з нас може бути віднесений до тієї чи іншої соціальної групи, кожен займає певне місце в соціальній структурі. А чи можлива зміна цього місця і як воно відбувається?

Відповіді на ці питання дає теорія соціальної мобільності. Під соціальною мобільністю розуміється перехід людей з одних суспільних груп в інші. При цьому розрізняють горизонтальну і вертикальну мобільність. Горизонтальна мобільність має на увазі перехід людини в групу, розташовану на тім же рівні, що і колишня, наприклад, перехід з однієї сім'ї в іншу при повторному шлюбі, з однієї фабрики на іншу, зміна громадянства. Вертикальна ж мобільність припускає переміщення з одного ступені ієрархії (сходини) на інший. При цьому людина може робити як соціальний підйом (від дрібного службовця до керуючого великою компанією), так і соціальний спуск (від середнього підприємця до некваліфікованого робітника).

Прикладом "закритого" суспільства з малою соціальною мобільністю може служити кастовий лад в Індії. Людині, яка належала до нижчої касти, майже неможливо було зайняти більш високий соціальний стан. Навпаки, індустріальні, "відкриті" суспільства характеризуються високою соціальною мобільністю.

Соціальна мобільність може бути різною в рамках того самого суспільства на окремих етапах його розвитку. З історії відомо, до яких великих соціальних переміщень ведуть революції, війни, завоювання. Так, революційні потрясіння в Російській імперії в 1917 р., а потім встановлення більшовизму в Україні призвели до ліквідації найбагатших верств суспільства: майже вся політична аристократія була відкинута на нижчу сходинку; утратила свій соціальний стан велика частина підприємців і вищих фахівців-професіоналів. У той же час протягом декількох років на вершину політичного, економічного, ідеологічного життя висунулися представники нижчих шарів населення. Подібну картину дає революція у Франції 1789 р., англійська революція XVII ст.

"СОЦІАЛЬНІ ЛІФТИ"

Звернемося знову до суспільства в його нормальному стані. Якими шляхами відбувається переміщення людей з однієї групи в іншу?

На думку соціолога П. Сорокіна, цьому сприяють кілька соціальних інститутів, у першу чергу, армія, церква, школа.

Почнемо з армії. Служба в ній за всіх часів давала можливість рухатися вгору соціальними сходами. Утрати під час воєн серед командного складу вели до заповнення вакансії людьми більш низьких чинів. З 92 римських імператорів 36 досягли цього високого соціального стану завдяки ратним подвигам.

У Середні віки безліч простих людей у такий же спосіб ста вали генералами, графами, герцогами. У Новий час прикладом такого сходження може стати життєвий шлях Наполеона і багатьох з його оточення. До числа подібних висуванців відносяться Кромвель і Вашингтон.

Значний вплив на переміщення людей ступенями соціальних сходів робила церква. Звернемося до періоду раннього християнства. Нагадаємо, що послідовниками цього віровчення на початкових етапах були в основному представники нижчих соціальних верств: раби, ремісники, залежне селянство. Після державного визнання християнства в Древньому Римі багато хто з них завдяки церкві одержували свободу і досягали високого становища в суспільстві. Разом з тим, церква суворо карала віровідступників. Серед "розжалуваних" єретиків чимало королів, князів, лордів.

Ще одним "соціальним ліфтом" виступає школа. Освіта в ряді випадків відкриває доступ до престижних посад і звань. У сучасному західному суспільстві, не закінчивши університету чи коледжу, фактично не можна досягти високого становища на державній службі й у багатьох інших сферах.

З огляду на значення школи як важливого засобу соціальної мобільності, правлячі групи в ряді країн намагалися закрити доступ до освіти представникам нижчих верств. Так, в Англії в XIV ст. був випущений наказ, де говорилося, що жоден кріпак не повинен відправляти дітей у школу, щоб не дати їм можливість просуватися в житті. Аналогічну роль покликаний був виконувати і "циркуляр про Кухарчиних дітей", виданий у Російській імперії в 1886 р., який передбачав не допускати в гімназію дітей з нижчих станів.

 
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші