Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Документознавство arrow Мова ділових паперів
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

ДЕВ'ЯТНАДЦЯТЕ

Правопис географічних назв у ділових паперах

У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб уникнути непорозумінь, слід скористатися деякими порадами.

Географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Кременчук, Вінниця, Одеса; Липове, Святичівка. Шушвалівка, Броварки; Десна, Тетерів, Трубіж, Здвиж.

Географічні назви, що складаються з двох чи трьох слів, пишуться з великой літери, а їх родові позначення - з малої. Наприклад: Хаджибейський лиман. Весела слобода. Велике Ведмеже озеро.

Якщо ж у таких географічних назвах означувані слова не сприймаються як родові позначення, то вони теж пишуться з великої літери. Наприклад: Ярославів Вал, Велика Балка, Нові Санжари, Красні Ворота.

У назвах українських міст важливо розрізняти вживання елементів (-поль, -піль). Перше використовується у словах грецького походження (грецьке polis "місто"): Севастополь, Сімферополь, Мелітополь, Маріуполь, Нікополь; друге - (з українського "поле"): Бориспіль, Тернопііь.

При складанні ділових паперів не слід забувати, що географічні назви з іменниковими закінченнями - українські, російські та інших країн, а також деякі іншомовні - відмінюються як звичайні іменники І* П, III відміни. Наприклад:

І відміна: Одеса - Одеси, Одесою, в Одесі;

Полтава - Полтави, Полтавою, в Полтаві; Прага - Праги, Прагою, у Празі; Москва - Москви, Москвою, у Москві.

II відміна: Київ - Києва, Києвом, у Києві;

Львів - Львова, Львовом, у Львові.

III відміна: Керч - Керчі, Керчю, у Керчі. Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника чи

навпаки, іменника та прикметника, відмінюються в обох частинах.

Наприклад; Кривий Ріг - Кривого Рогу; Кам 'янець-Подільський -Кам янця-Подільского, Кам лнцеві-Подільському.

Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника і присвійного прикметника, відмінюються лише в другій частині. Наприклад: Івано-Франківськ - Івано-Франківська, в Івано-Франківську. Але: Конча-Заспа - Кончі-Засни, у Кончі-Заспі; Пуща-Водиця - Пущі-Водиці, у Пущі-Водиці.

Іноді доводиться перекладати на українську мову російські географічні назви. Тут слід звернути увагу на правопис префіксів, суфіксів, закінчень.

Так, російська літера и передається через и у префіксі при-: Примор я. Приволжя у суфіксах -ик, -ич. -иц, -ищ: Углич, Котельнич, Луковиці, Ржищево.

Якщо ж у російських географічних назвах є суфікси -ск, -цк. то вони передаються відповідними українськими -ськ, -цьк: Брянськ, Кузнецьк, Новосибірськ, Троїцьк.

Пам'ятаймо і про прикметникові закінчення географічних назв. Вони передаються так: -ьій, -ой через -ий (після твердого приголосного), через-ій (після м'якого приголосного);-ая,-яя через -а, -я; -ое, -ее через -е, -є: Грозний, Чурсова, Благодарне, Покровське. Майське та ін.

Накладна

Деяким працівникам підприємств часто доводиться мати справу з прийманням і відправленням вантажів чи видачею матеріальних цінностей. Обліковим документом при цьому є накладна.

Подаємо зразок:

Правопис часток

Частка - службова частина мови, яка надає окремим словам і реченням певних смислових чи емоційних відтінків. Частки поділяються на кілька груп: частки, шо налають смислових відтінків (ось, он, точно, якраз, лише, і, її та. навіть та ін.): частки, шо вказують на модальні відтінки (так. ні, давай, нехай, невже, навряд чи): формотворчі частки (нехай, хай. най-): словотворчі частки (будь-, небудь-, не, ні).

Частки зі словами пишуться разом, окремо і через дефіс.

Разом пишуться: частки аби-, де-, чи-, шо-, як- у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): абиколи, абищо, дещо, дехто, декуди, деякий, чималий, чимало, щодня, щонайкраще, якнайкраще. (Якщо між частками аби-, де- і займенником стоїть прийменник, то всі три слова пишуться окремо: аби до кого, аби в чому, де на якому).

Частки би(б), же(ж), то, що в складі сполучників та сполучних слів пишуться разом: якби, щоб, щодо. теж. мовби, немовбито.

Окремо пишуться усі частки, які беруть участь у словотворенні або уточнюють зміст цілого речення. Серед них частки би(б), за допомогою яких утворюється форма умовного способ) дієслова: віяв би. прочитав би, прийшла б, повернувся б; підсилювальні частки же(ж): Чому ж ти не звернувся до юриста? Частки то, це. що мають у реченні значення вказівності або визначальності: Рідна мова - то ж вона душі окраса; Куди це їдуть автобуси? Частка то зустрічається у сполученнях що то, чи то, на які покладені функції підсилювальних часток: Що то за об'єкт споруджується? Частка шо в складі сполучних слів з прислівниковим значенням дарма що, хіба шо, тільки шо, поки що: Дарма що справа нова, aie цікава.

Через дефіс пишуться частки бо, но, то, от, таки, коли вони інтонаційно підкреслюють значення окремого слова: умів-таки англійською читати; стій-бо, там яр; частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, бозна- у складі займенників та прислівників: будь-коли, будь-хто, який-небудь, казн а-чий. хтозна-де, бозна-хто.

ПРАВОПИС ЧАСТКИ НЕ

Якщо частка не має заперечне значення, то вона з усіма частинами мови пишеться о к р е м о. а якщо виступає префіксом - разом. Разом частка не пишеться:

  • - з іменниками, прикметниками, дієсловами (дієприслівниками), прислівниками, які без не не вживаються: незабутній, незрівнянний, неозорий, невтомно, несамовито, необхідність, негайно; з іменниками, прикметниками, прислівниками, якщо в сполученні з префіксом вони набувають нового, протилежного, значення і їх можна замінити синонімом: неголосно (тихо); невеликий (малий); коли слова з не утворюють єдине поняття: неспеціачіст, незнайомий, немов;
  • - у складі префікса недо-, що означає неповноту ознаки чи дії в іменниках, прикметниках, дієсловах, дієприкметниках, дієприслівниках, прислівниках: недопечений, недогашений, недокошений. недооцінювати, недоспівані, недолюблювати, недожатий, недостатньо.

Окремо частка не пишеться:

- з іменниками, прикметниками, прислівниками, дієприкметниками при наявності протиставлення: не мало, а багато; не старий, а молодий. У реченні таке протиставлення може бути відсутнє, але його можна домислити: це не біла фарба (а іншого кольору); це не сестра (а подруга);

Примітка. Якщо зіставляються не прямо протилежні поняття, а суміжні, між якими можна поставити сполучник але. то не іі словами пишеться раїам голос нив невисокий, aie приємний, читав неголосно, aie виразна. Якщо ж протистав, іення в реченні відсутнє. то не і прикметниками і прислівниками пишеться раїач або окремо, одежно віл змісту : при ствердженні -разом, при запереченні- окремо Паприк.іал Цей текст нефопмілиіі: Ин споруда не приватна.

  • - з дієсловами, числівниками, прийменниками, сполучниками частками, з деякими прислівниками та дієприслівниками, і займенниками та дієслівними формами на -но, -то: не бігти, т спитавши, не один, не перший, не про тебе, не тільки, не потрібно не там, не мій, не ти, не то...не то, неможна, не вкрито, не зроблено, не виконано, не прочитано (але: неабиякий);
  • - з прикметниками, прислівниками, перед якими стоять слова типу: далеко, зовсім, аж ніяк, нітрохи тощо: це не нове рішення, зовсім не довго чекати; аж ніяк не близько їхати.

ПРАВОПИС ЧАСТКИ НІ

Якщо частка ні виступає префіксом, то пишеться разом, якщо часткою - окремо.

Разом частка ні пишеться:

  • - із займенниками та прислівниками: ніякий, нічий, ніхто, ніщо, ніколи, нікуди, ніде, нізвідки;
  • - з іменниками, прикметниками та прислівниками, які без ні не вживаються: нічия, ніяково.

Окремо частка ні пишеться:

  • -якщо між часткою ні і займенником у непрямому відмінку стоїть прийменник: ні від кого, ні від чого, ні з ким, ні з чим, ні в чому, ні при чому, ні при кому, ні на кому, ні на чиїй;
  • - коли частка ні вживається як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням: ні дешевий, ні дорогий; ні старий, ні молодий; ні малий, ні великий;
  • - у нерозкладних словосполученнях: ні світ ні зоря, ні кінця ні краю.

Вибір слова

Економічний. Економний. Слово економічний уживається стосовно понять, пов'язаних з економікою - суспільно-виробничими відносинами, господарською і фінансовою діяльністю: економічний факультет, економічні закони, економічна система.

Слово економний співвідноситься зі словами економія, економити, і тому має інше значення - "який бережливо, ощадливо витрачає що-небудь, сприяє економії": економне витрачання палива, коштів, електроенергії.

Опановувати професію. Опанувати професію. Ці два вислови використовуються залежно від завершеності чи незавершеності дії самого процесу оволодіння професією.

Трудитися. Працювати. Трудитися- вживається лише стосовно діяльності людини (трудитися з радістю; будемо трудитися на полі). Працювати - слово стилістично нейтральне. Вживають його, коли йдеться про перебування особи на роботі, службі, про час або місце роботи (працюю вчителем). Це слово характеризує роботу окремих частин тіла, органів людини; ним позначають роботу машин, механізмів (агрегат працює; телефон не працює).

 
Увага, даний текст має низьку якість розпізнавання
Для отримання якісного зображення скористайтеся доступом до завантаження
одним файлом в форматі Djvu на сторінці Зміст
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші