Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Інвестування arrow Інвестування
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Міжнародна інвестиційна діяльність та її інститути

Світовий ринок інвестицій набуває все більшого значення як за обсягом руху міжнародних інвестицій, так і за можливостями маневрування капіталом. Міжнародна інвестиційна діяльність обумовлюється експортом капіталу за кордон (у грошовій чи товарній формі) з метою отримання прибутку та розширення економічного впливу і являє собою сукупність практичних дій інвесторів та учасників інвестиційної діяльності щодо вкладання капіталу за кордон. Вона перерозподіляє у просторі і часі ресурси між окремими суб'єктами і об'єктами різних країн.

У широкому розумінні міжнародними є ті інвестиції, реалізація яких передбачає взаємодію учасників, що належать різним державам. У вузькому значенні міжнародна інвестиція — це інвестиція за кордон або іноземна інвестиція.

Із країни базування здійснюється експорт капіталу, вона є місцем переважного базування інвестиційного суб'єкта (для фізичної особи — це країна громадянства, для юридичної — країна реєстрації). Інвестування капіталу, його безпосереднє вкладення здійснюється у приймаючій країні. Країни базування іноді називають країнами-донорами, а приймаючі країни — реципієнтами інвестицій.

З напрямком руху інвестиційних ресурсів пов'язані поняття "відтік капіталу" (або "втеча капіталу") та "чистий приплив капіталу". Відтік або втеча капіталу — це переведення значних розмірів капіталу в країни з більш сприятливим інвестиційним кліматом (для уникнення високого оподаткування, негативних наслідків інфляції та ін). Головною мотивацією втечі капіталу є гарантованість його вигідного розміщення в інших країнах. Чистий приплив капіталу — це різниця між обсягом надходження грошових коштів з-за кордону (через позики і продаж іноземним інвесторам фінансових активів) та обсягом вивозу капіталу у формі позик іноземним позичальникам чи купівлі фінансових активів зарубіжних емітентів.

Розрізняють дві форми вивозу капіталу:

1) вивіз підприємницького капіталу, тобто його розміщення у виробничі підприємства країн-імпортерів (реципієнтів);

2) вивіз позичкового капіталу — у вигляді займів, кредитів тощо. Підприємницький капітал, в свою чергу, поділяється на прямі та

портфельні інвестиції.

Існує багато шляхів залучення іноземного капіталу для інвестування економіки країни. Найважливіші з них:

- прямі інвестиції через створення підприємств з іноземним капіталом, у тому числі спільних підприємств;

- портфельні інвестиції шляхом продажу іноземним інвесторам цінних паперів;

- кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інституцій, країн, державних установ, міжнародних фондів, експортних агентств, банків тощо.

Інститути міжнародного інвестування

Міжнародні фінансові інститути поділяються всесвітні та регіональні. До всесвітніх відносяться Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Банк міжнародних розрахунків.

Регіональні створюються за континентальною ознакою: Європейський банк реконструкції та розвитку, Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку, Міжамериканський банк розвитку та ін.

Міжнародні та регіональні фінансово-інвестиційні організації створюються на базі багатосторонніх угод між державами. їхня мета — сприяти розвитку міжнародного та регіонального фінансового співробітництва, розвитку зовнішньої торгівлі, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.

Найбільш впливовими міжнародними валютно-кредитними установами є група Всесвітнього банку (Світовий банк), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та інші. Умови діяльності цих фінансових інститутів визначаються їх статутами і різняться між собою, що зумовлено специфікою функціонування цих інститутів.

Міжнародний валютний фонд надає позики переважно на покриття дефіциту платіжного балансу, бюджету, на закупівлю критичного імпорту. На фінансові допомогу від МВФ мають право всі країни-учасниці — як багаті, так і бідні.

У діяльності Світового банку поряд з подібними напрямками, основне місце займають кредити, спрямовані на розвиток конкретних галузей економіки. Світовий банк не надає позик ані розвиненим країнам, ані приватним особам, а лише платоспроможним урядам країн, що розвиваються. Чим бідніша країна, тим сприятливіші умови, на яких вона може отримати позику від Світового банку.

Кредити Європейського банку реконструкції та розвитку підтримують розвиток малого і середнього підприємництва.

Міжнародний валютний фонд — міжнародна наднаціональна валютно-кредитна організація, яку створено з метою регулювання валютних відносин між країнами-членами ООН. МВФ має стежити за виконанням встановлених правил поведінки в галузі валютно-фінансових відносин, а також надавати ресурси для фінансування дефіцитів платіжних балансів тим країнам, які цього потребують. Заснований у 1944 р. на III Міжнародній валютно-фінансовій конференції (Бреттон-Вудс, США), а почав функціонувати у 1947 році. Має статус спеціалізованої установи ООН. Україна є членом МВФ з вересня 1992 року.

Порядок вступу України до МВФ: рік вступу — 1992 р.; квота — 0,7%; сума вступного внеску — 991,3 млн СДР; умови сплати вступного внеску: вільноконвертована валюта — 22,7%, національна валюта — 77,3%; регулятивний механізм впливу України на політику МВФ — 250 голосів як країна-член МВФ + 1 голос на кожні 100 тис. СДР квоти.

СДР — спеціальні права запозичення у МВФ — штучно створені міжнародні резервні засоби для регулювання платіжних балансів, поповнення офіційних резервів та розрахунків з МВФ. Випуск СДР розпочато з 01.01.1970 р. у вигляді спеціального запису на рахунках країн-членів МВФ. З 01.01.1999 р. СДР розраховується на базі питомої ваги "кошика валют": 39% долар США; 32% — євро; 18% єна; 11% фунт стерлінгів.

Капітал МВФ утворений за рахунок внесків країн-членів цієї організації. Розмір внеску визначається рівнем економічного розвитку країни та її місцем у світовій економіці й міжнародній торгівлі.

На фінансову допомогу від МВФ мають право всі країни-учасниці — як багаті, так і бідні.

Діяльність МВФ охоплює три основних напрями:

- кредитування;

- регулювання міжнародних валютних відносин;

- постійний нагляд за світовою економікою.

Основна особливість МВФ як кредитора — це його можливість впливати на господарську політику національних урядів. У кожному випадку розробляється державна програма фінансово-економічної стабілізації або структурної адаптації. Виділення кредитів залежить від трьох основних чинників:

- потреби в ресурсах (для вирівнювання платіжного балансу);

- квоти країни;

- виконання вимог МВФ (надання кредитів обумовлюється виконанням країною певних політичних та економічних вимог).

МВФ висуває ряд умов надання позик і кредитів:

- стабілізація економіки;

- зниження бюджетного дефіциту;

- стимулювання інвестиційних процесів;

- зменшення дотацій збитковим підприємствам і галузям;

- заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни і виконання зобов'язань перед зовнішніми кредиторами;

- реалізація програми структурної перебудови та приватизації;

- здійснення митної політики з метою створення сприятливих умов для міжнародної торгівлі;

- скасування обмежень щодо рівня рентабельності для підприємств при переході до оподаткування прибутку.

МВФ використовує декілька механізмів надання фінансової допомоги.

Звичайне кредитування — це програма stand-by та програма розширеного кредитування EFF.

Пільгове кредитування - механізм розширеного фінансування структурної перебудови ESAF та механізм фінансування системних перетворень STF.

Компенсаційне та надзвичайне кредитування -CCFF. Додаткове резервне кредитування — SRF.

Стенд-бай (stand-by agreement) — угода про резервні кредити між МВФ та країнами-членами цієї організації, яка надає додаткові права позики до вже наявних у неї в таких ситуаціях, як тимчасова криза платіжного балансу.

Транш (від франц. tranche — скибка, шматочок) — частковий платіж великої грошової суми. У МВФ перші 25 % позики називаються золотим або резервним траншем. Отримання наступних траншів кредиту, як правило, пов'язано з успішним виконанням попередніх.

У разі несплати за кредит настає втрата інтересу до подальшого інвестування необов'язкового боржника.

Світовий банк — це група споріднених організацій, мета діяльності яких полягає в зменшенні бідності і підвищенні життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння їх економічному розвитку. Світовий банк — міжурядова установа, котра сприяє економічному розвитку країн-членів і є найвпливовішим міжнародним інституційним інвестором. Його структурними підрозділами є Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороннє агентство гарантій інвестицій (БАГІ), Міжнародний Центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).

Україна з вересня 1992 р. стала членом МБРР, у жовтні 1993 р. — учасницею МФК, а в 1995 р. — повним членом БАГІ.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку був створений одночасно з МВФ за рішенням валютно-фінансової конференції ООН у 1944 році в США (м. Бреттон-Вудс). Розпочав свою діяльність у 1946 році. Членами МБРР можуть бути лише країни, що вступили МВФ.

Основне завдання МБРР — стимулювання економічного розвитку країн, що розвиваються шляхом надання їм довгострокових кредитів (на 15 -20 років). Статутом МБРР визначено обов'язкове цільове використання наданих коштів — вони повинні використовуватись виключно на виробничі цілі та сприяти економічному зростанню країн (тобто об'єктом кредитування повинні бути реальні інвестиції). Позики надаються безпосередньо урядам та центральним банкам країн-членів або під їх гарантію. Відсоткова ставка орієнтується на рівень відсоткових ставок міжнародних ринків позикового капіталу та змінюється кожні шість місяців.

Увесь спектр позик, які надає МБРР, поділяється на дві великі групи — інвестиційні позики і системні кредити на структурну перебудову економіки.

Спільне фінансування є одним із важливих напрямів діяльності Банку. Воно є одним з основних засобів залучення іноземного капіталу до країн, що розвиваються. Спільне фінансування надходить із трьох основних джерел:

- офіційні джерела, до яких належать уряди, державні установи, багатосторонні фінансові установи;

- експортні кредитні установи, які безпосередньо фінансують закупівлі товарів і послуг у певній країні;

- фінансові посередники, які є джерелами приватного капіталу, комерційні банки, страхові компанії, пенсійні фонди та ін.

Крім фінансових ресурсів, МБРР надає також технічну допомогу, дає рекомендації щодо розроблення економічної політики.

Міжнародна асоціація розвитку створена у 1960 році як філія МБРР (з метою зберегти вплив розвинутих західних держав на країни, що розвиваються) з метою фінансування проектів і програм розвитку у найбідніших країнах. МАР надає кредити на менш обтяжливих умовах, ніж умови МБРР.

МАР спеціалізується на сприянні економічному розвитку найбільш економічно відсталих країн світу шляхом надання пільгового фінансування. Це безвідсоткові кредити терміном до 50-ти років із 10-річним пільговим періодом, протягом якого стягуються тільки комісійні в розмірі 0,75 % на адміністративні витрати. Переважну більшість кредитів МАР надає країнам із найнижчим рівнем життя.

Фонди МАР формуються з внесків країн-членів, додаткових внесків розвинених країн-членів та відрахувань з прибутку МБРР.

Міжнародна фінансова корпорація створена у 1956 році. Входить до структури Світового банку, але юридично та фінансово незалежна. Мета МФК — сприяння розвитку приватного сектору в економіці. Фонди МФК складаються з доходів від акцій, власних позик (зокрема від МБРР), нерозподіленого прибутку. Високий міжнародний авторитет МФК дозволяє їй залучати капітал під найбільш низькими відсотками (7,5 — 8 %). Маржа, яку стягує корпорація при наданні кредиту, становить 0,5 %. МФК надає довгострокові кредити під ринкові проценти високорентабельним приватним підприємствам без гарантії уряду, термін погашення погоджується по кожному проекту.

Корпорація фінансує створення нових компаній або бере участь в розширенні існуючих чи в модернізації діючих компаній в різних секторах економіки; вона має право безпосередньо брати участь в акціонерному капіталі підприємств, що будуються або розширюються, з правом подальшого перепродажу акцій приватним підприємцям.

Більшість компаній, які фінансує МФК, є прибутковими. Корпорація проводить чіткий аналіз кожного проекту, перед тим як прийняти рішення про інвестування. Вона перевіряє техніко-економічне обґрунтування, потенційні ризики, структуру управління, можливості фінансування та технологію.

Для отримання фінансування проекту зі сторони МФК необхідно виконати дві основні умови: він повинен бути корисним для країни і прибутковим для інвесторів. МФК підтримує лише ті підприємства, які використовують ресурси ефективно і не залежать від ринкових викривлень, таких як субсидії, тарифний захист та податкові пільги. Фінансуючи переважно приватні підприємства, МФК може також інвестувати підприємства з частковою державною власністю при умові, що залучений приватний сектор і підприємство керуються на комерційній основі.

На даний момент МФК — найбільший інвестор у Центральній та Східній Європі: вона фінансує в цьому регіоні більше 40 проектів на суму понад 1,5 млрд. доларів.

У 1986 році з ініціативи МФК створена консультативна служба з іноземних інвестицій — Foreign Investment Advisory Service (ФІАС). Керівництво цією службою спільно з МФК здійснюють БАГІ та МБРР. ФІАС на прохання урядів країн, що розвиваються, розробляє найбільш раціональні шляхи залучення іноземних інвестицій, вивчає інвестиційний клімат країни, допомагає у розробці інвестиційного законодавства та створенні організацій та установ, необхідних для залучення прямих іноземних інвестицій.

Багатостороннє агентство гарантій інвестицій створене у 1988 році. Мета — сприяти інвестуванню у країни, що розвиваються шляхом усунення перешкод некомерційного характеру. БАГІ здійснює страхування іноземних інвесторів від збитків, пов'язаних з некомерційним ризиком. БАГІ проводить страхування капіталовкладень у країнах, що розвиваються, на випадок політичних ризиків: неконвертованості валюти, від експропріації, воєн, заворушень, зривів контрактів та ін., що сприяє розвитку діяльності інститутів Світового банку.

БАГІ пропонує страхове забезпечення інвестицій у таких випадках:

- відсутність конвертованої валюти. В цьому випадку реалізується захист від втрат, що виникають у зв'язку з неможливістю конвертації прибутку від інвестицій, отриманих в місцевій валюті, в тверду валюту для переводу за межі країни. Тобто це захист від втрат, що виникли у зв'язку з неможливістю конвертувати місцеву валюту в іноземну для її переказу за межі країни перебування;

- експропріація. В цьому випадку забезпечується захист від втрат, що виникають у зв'язку з діями уряду країни перебування, які можуть скоротити, обмежити або ліквідувати права власності чи контролю над нею, а також права на застраховані інвестиції;

- війна і громадянська непокора. В цьому випадку забезпечується захист від збитків, викликаних військовими діями або громадянськими заворушеннями, які призвели до руйнування чи нанесення шкоди матеріальним активам підприємства або до створення перешкод для його діяльності;

- розірвання договору. В цьому випадку забезпечується захист від втрат, які виникають у випадку відмови від зобов'язань за контрактом або його порушення, коли немає змоги звернутися до суду або рішення суду не приймається в розумні терміни чи таке рішення не може бути виконано.

Отже, БАГІ здійснює страхування капіталовкладень від політичного ризику на випадок експропріації, війни, зриву контрактів.

БАГІ також надає технічну допомогу, дає рекомендації щодо покращення умов для притоку інвестицій в країну, сприяє розробці та реалізації інвестиційних програм і проектів.

Міжнародний Центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) заснований у 1966 році і призначений для сприяння зростанню потоків міжнародних інвестицій через надання послуг щодо арбітражного розгляду і врегулювання суперечок між урядами і іноземними інвесторами, надання консультативних послуг, проведення наукових досліджень, надання інформації щодо інвестиційного законодавства.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) веде свою історію від заснованого в довоєнні роки Банку міжнародних розрахунків (БМР) в Базелі (Швейцарія) — й фактично єдиної на той час міжнародної валютно-кредитної установи. БМР був заснований у 1930 році міжурядовою угодою Бельгії, Великобританії, Італії, Німеччини, Франції, Японії та конвенції цих держав зі Швейцарією. Це була угода між центральними банками вказаних країн. Основною функцією БМР було сприяння співробітництву між центральними банками з метою створення сприятливих умов для здійснення міжнародних фінансових операцій.

Після другої світової війни створюється ряд валютно-кредитних установ на регіональному рівні, таких як Азіатський банк розвитку, Африканський банк розвитку та інші організації.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) заснований у 1991 р. і є регіональним міжнародним банком. Головною особливістю ЄБРР, що відрізняє його від інших банків розвитку, є підтримка ним саме приватної підприємницької ініціативи. Банк створено спеціально для сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та державах — колишніх республіках СРСР.

Банк був створений на основі міжурядових угод щодо сприяння проведення реформ в країнах Центральної та Східної Європи в умовах переходу до ринкових відносин, штаб-квартира ЄБРР знаходиться в Лондоні. Метою банку є сприяння розвитку держав Центральної та Східної Європи, проведення в них ринкових реформ, тобто сприяння переходу до відкритої економіки, орієнтованої на ринок, а також розвитку приватного підприємництва.

Капітал ЄБРР — 10 млрд. ЕКЮ. Держави-члени відповідно до встановлених квот підписуються на акції банку. Найбільша частка акцій належить США — 10 %, Великобританія, Німеччина, Італія, Франція та Японія мають однакову частку — по 8,5175 %. Частка колишнього СРСР дорівнювала 6,0 % (600 млн. ЕКЮ), яка тепер поділена між країнами — колишніми республіками СРСР. Україна стала членом ЄБРР 12 серпня 1992 року. У середині 1993 року Банк відкрив філіал у Києві.

Не менше 60 % Здійснюваного банком фінансування повинно спрямовуватись у підприємства приватного сектору чи державні підприємства, що виконують державну програму приватизації, і не більше 40 %

— у державну інфраструктуру або інші проекти.

ЄБРР є комерційним банком і тому умови його кредитування відрізняються від умов кредитування МВФ та МБРР.

У своїй діяльності ЄБРР керується наступними принципами:

- банк не повинен конкурувати з іншими організаціями;

- банк спеціалізується на сприянні проведення реформ у країнах з колишньою плановою економікою;

- кошти вкладаються, головним чином, у приватний сектор, причому тільки в певні галузі (об'єкти енергетики, АПК, реконструкція металургійних комбінатів).

До тих, хто прагне отримати кредити, ЄБРР висуває певні вимоги:

1) зацікавлений у кредиті чи представник банку повинні підготувати економічну модель використання і повернення кредиту (бізнес-план);

2) кредит видається під заставу, що перевищує суму кредиту в 1,5

— 2 рази;

3) зацікавлена сторона повинна ввійти до проекту з власним капіталом у співвідношенні 70:30;

4) розмір власних активів підприємства не повинен перевищувати 2,5 млн. дол. США;

5) мінімальна сума кредиту, яка може виділятися по лінії ЄБРР, складає 50 тис. дол., максимальна — 2,5 млн. дол.

В Україні ЄБРР реалізує проекти як для державних підприємств, так і для приватного сектору економіки, висуваючи при цьому такі умови кредитування малого та середнього бізнесу:

- розмір кредиту становить від 50 тис. до 2,5 млн. дол.. США з терміном дії до 5 років;

- забезпечення кредиту заставою у розмірі не менше 125 %;

- загальна вартість проекту повинна складати від 75 тис. до 4 млн. дол. США, при цьому власний внесок позичальника — не менше 30 % вартості проекту, а чисельність працюючих — не більше 500 осіб.

Європейський інвестиційний банк створений у 1958 році. Основна мета діяльності банку — фінансування проектів, що мають регіональне, галузеве та загальноєвропейське значення. Кредити надаються терміном від 20 до 25 років на ринкових умовах. Пріоритет надається галузям інфраструктури (енергетика, транспорт, телекомунікації) та охороні навколишнього середовища.

Європейський банк валютного співробітництва створений у 1973 році в рамках Європейської валютної системи виконує функції, аналогічні МВФ — надає кредити на покриття дефіциту платіжного балансу.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси