Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Маркетинг arrow Товарна інноваційна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Специфіка дизайну нового продукту

Творче спілкування дизайнерів між собою та з іншими фахівцями-проектувальниками та виробничниками, інформаційне наповнення процесу проектування, формування кваліметрії дизайнерського продукту, акти його експертної критики й оцінки, юридична фіксація творчого пріоритету, соціально-культурне подання результатів дизайну громадськості через різноманітні комунікації здійснюються за допомогою професійної мови дизайну.

Під мовою розуміється впорядкована сукупність знаків будь-якої фізичної природи, підпорядкована певним законам їхнього з'єднання, і вироблена організованими системами (організмами, машинами) з метою пізнання й спілкування в процесі діяльності людини.

Дизайну, як і всякій діяльності, необхідна своя професійна мова. Адже створити проект, а потім оцінити його якість можливо лише в тому випадку, коли процес творчого мислення дизайнера, відбитий і зафіксований у реальній моделі майбутнього виробу, стане доступним всебічному, повному й глибокому аналізу й може бути описаний настільки ж точною, ясною (і навіть образною) мовою, яка властива ученим і художникам.

Тільки в цьому випадку дизайнер буде володіти як універсальним інструментом проектування, так і діючим, результативним, безвідмовним засобом міждисциплінарного спілкування фахівців - специфічною мовою дизайну.

Для здійснення діяльності необхідні мови різного походження й призначення - природні й штучні. Природні мови є продуктом історії й діяльності народу й складаються поступово. Вони мінливі, рухливі, тому що обслуговують постійно мінливі потреби людей. Ці мови складні за структурою, неординарні, "нелогічні", (синонімічні), емоційні, мають численні елементи й правила й мають виразно національний характер (формо).

Штучні мови цілеспрямовано створюються фахівцями для певних видів діяльності. Вони строго фіксовані й міняються лише вольовим рішенням фахівців. За структурою ці мови надзвичайно прості, однорідні, "логічні". Число їхніх елементів обмежене, а число правил - мінімальне. Найчастіше вони інтернаціональні.

Дизайну необхідні мови обох родів. Однак, у цей час природна вербальна мова дизайну ускладнена, нестійка, нечітка. Штучна ж - візуально-проектна мова перебуває в зародковому стані й значною мірою запозичує мови інженерії й архітектури. Позитивний момент тут - забезпечення "мовного стикання" з конструкторами й зодчими, негативний - утрудненість або навіть неможливість самовираження дизайнера.

Істотною ознакою розвиненості мови служить багатство її словникового складу. Основний банк (запас понять) вербальної мови сучасного дизайну сформувався дуже швидко - за кілька років. Настільки висока швидкість формування була обумовлена стрімко зростаючою професійною потребою. Для забезпечення швидкості знадобилися активне запозичення й термінова асиміляція близьких або родинних термінів. У першу чергу це були вже відомі іншомовні поняття - основний термін "дизайн", інші англосаксонські позначення - стайлинг, арт-дизайн та ін. Таке запозичення пояснюється тим, шо їхні російські еквіваленти в переважній більшості випадків просто ще не встигли скластися.

Звідси ж виникає й певна складність частини сучасної вербальної професійної мови дизайну, що утрудняє спілкування з фахівцями-"суміжниками" (що на практиці відчувають і самі дизайнери). Складність збільшується стрімкістю появи нових сло-воутворень. Це викликане необхідністю терміново позначити й розкрити ті предмети і явища, яким не знайшлося відповідних термінологічних аналогів. Тому в мовній практиці й спеціальній літературі широко поширилися здвоювання термінів: дизайн-аналіз, дизайн-діяльність, а іноді й тавтології: дизайн-проектування, дизайн-розробка.

Складнішою є справа з візуальною, проектно-професійною мовою дизайну. Інженери, наприклад, мають давно сформовану проектну мову конструкторських символів, що дозволяє прямо, а аж ніяк не в переносному значенні, уживати зворот "читання креслень". Дизайнери ж, що запозичили проектно-мовні засоби почасти в архітекторів, зокрема в інженерів, своєї "чистої" мови ще не мають.

Вихідною у становленні професійної мови дизайну є проблема впорядкування й уточнення його лексики на вербальному та візуальному рівнях. За аналогією із природною мовою оптимальний запас (банк) вербальних понять повинен включати близько 2500 слів. Це число може вважатися достатнім для внутрішнього і міжпрофесійного спілкування, постановки й рішення проектних завдань тощо. Така робота не викличе труднощів, оскільки вже в цей час запас понять дизайну перевищує зазначену кількість.

Набагато складніше - з візуальним рівнем лексики дизайну. Число основних візуальних "слів", ідентичних вербальним поняттям (наприклад, "крапка" = "-"; "лінія" = "-" тощо.) є досить незначним. Так, кількість головних графопластичних понять (не включаючи терміни з області кольору, світла та ін.) не перевищує двох десятків. Аналогічне положення й з набором (складом) кольоросвітлових понять. Однак число похідних, додаткових "слів" і "зворотів" на візуальному рівні мови дизайну не менше, якщо не значно більше, ніж на вербальному.

Звідси друга, центральна на сьогодні, практична проблема дизайнерської лінгвістики - побудова вербального й, особливо, - візуального тезаурусів. Як професійно-ідеологічний словник тезаурус дизайну має забезпечити не тільки знаходження різних способів вираження (втілення) однієї й тієї ж думки, але й, головним чином, оптимізацію рішення інформаційно-пошукових завдань проектування. Подібно існуючим тезаурусам різного профілю, дизайнерський родовий словник дозволить одержати, поряд із системою понять, що породжують, групи термінів прикладної спрямованості, об'єднаних в оптимальне число (не більше семи) класів. Для тезауруса вербального рівня можливі класи понять: діяльність, практика, теорія, формо-(структуро) утворення, сенсоутворення, процесоутворення, середовищеутворення; для тезауруса візуального рівня - інструментарій, графіка, пластика, колористика, фотоніка (світлові засоби), мелодика (звукові засоби), кінематика (динамічні засоби).

Нарешті, найбільш складна й віддалена проблема, пов'язана зі створенням оригінальної єдиної мови дизайну. Він повинен сформуватися шляхом органічного синтезу своєрідних вербальних і візуальних мовних елементів. Потреба у своєму власному вербально-візуальному лінгвістичному інструменті винятково велика вже зараз і надалі буде постійно зростати. Це обумовлюється широким діапазоном причин - від необхідності безпосереднього підвищення якості проектування,- до забезпечення перспективної розробки комп'ютерних програм у кібернетичному дизайні.

Тільки наявність власної мови дизайну, розробленість його лексики, тезауруса, семантики, граматики забезпечать дійсну повноту, глибину і якість розробки, втілення й вираження дизайнерських задумів. При цьому будуть досягнуті необхідний процесуально - "технологічний" зв'язок із професійною мовою інженерів і адекватність взаємного "перекладу" професійних понять у ході проектування, підготовки й здійснення виробництва; забезпечені необхідна однозначність сенсу й сенсова виразність дизайнерських "текстів" при професійному спілкуванні з фахівцями іншого профілю. Стане можливим створення банку опорних понять при виробленні кібернетичних програм, що необхідно для запобігання відриву дизайну від інженерної й будівельної справи.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси