Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Дитячі та молодіжні організації в соціально-педагогічному просторі

Чільне місце в структурі соціально-педагогічної діяльності посідає соціальне виховання підростаючого покоління" спрямоване на успішну адаптацію, індивідуалізацію та інтеграцію особистості в соціумі. У сучасних умовах освітньовиховний і соціалізуючий простір формують насамперед різноманітні соціальні Інститути, які в соціології тлумачать як організовані системи зв'язків і соціальних норм, що об'єднують значущі суспільні цінності та процедури, які задовольняють основні потреби суспільства. У соціально-педагогічній науці їх трактують як стійкі типи і форми соціальної практики, яка забезпечує організацію громадського життя, стійкість зв'язків (Л. Мардахаєв). Соціальна педагогіка акцентує увагу на тих соціальних інститутах, які виконують насамперед виховні та соціокультурні функції (сім'я, школа, позашкільні заклади, об'єднання), тобто ставлять за мету засвоєння та відтворення культурних і соціальних цінностей, залучення індивідів до певної субкультури, соціалізацію індивідів шляхом засвоєння усталених соціокультурних стандартів поведінки, захисту цінностей і норм.

Одним із таких соціальних інститутів є дитячі та молодіжні громадські організації. Сформувавшись упродовж XX ст. як світовий соціально-виховний феномен, вони стали об'єктом дослідження багатьох наук - історії, соціології, педагогіки, психології та і н.

Як зазначає російський педагог Марина Гур'янова, дитячі і молодіжні об'єднання - різновид соціально-педагогічної діяльності дітей і молоді у відкритому мікросередовищі, тому їх потрібно розглядати як один із методів та ефективну форму соціального виховання, як самодостатній соціальний інститут, який відіграє важливу роль в особистому самовизначенні молодої людини.

У Законі України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (1998) наведено нормативні визначення дитячої і молодіжної громадських організацій.

Дитяча громадська організація - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою якого е здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист своїх прав і свобод, творчих здібностей, задоволення власних інтересів, які не суперечать законодавству, та соціальне становлення як повноправних членів суспільства.

Підлітки та молодь об'єднуються в молодіжні організації.

Молодіжна громадська організація - об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою якого є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист своїх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів.

Членство в молодіжних і дитячих громадських організаціях буває індивідуальним і колективним. Колективними членами можуть бути колективи інших молодіжних та дитячих громадських організацій.

Вступ неповнолітніх віком до 10 років до дитячих громадських організацій здійснюється за письмовою згодою батьків, усиновителів, опікунів або піклувальників.

Перебування в складі дитячих та молодіжних громадських організацій можливе й для осіб старшого віку за умови, якщо їх кількість у цих організаціях не перевищує 10% загальної кількості членів; у складі виборних органів молодіжних та дитячих громадських організацій кількість осіб старшого віку не може перевищувати третини членів виборних органів.

Соціальна педагогіка, крім дитячих та молодіжних організацій, включає до об'єкта вивчення дитячий та молодіжний рухи, розглядаючи різні форми дитячих і молодіжних об'єднань як важливий соціалізуючий фактор.

Терміни "дитячий рух" і "молодіжний рух" вживають на означення кількох явищ:

  • 1) сукупності дій і діяльності всіх організацій та об'єднань, до складу яких належать діти та молодь, як загального соціального явища на певній території (дитячий та молодіжний рухи України, регіону, області, району, міста);
  • 2) соціальної активності дітей і молоді певної спрямованості, змісту діяльності (піонерський рух, скаутський рух, екологічний рух тощо). Рівень скоординованості значною мірою визначається створенням і статутним оформленням певних структур типу асоціацій, федерацій, союзів та наявністю відповідних координаційних (управлінських) органів - рад, комітетів, бюро;
  • 3) форми об'єднання з обмеженим ступенем формалізації: нефіксованість складу учасників І відсутність регламентації зв'язків між ними, наявність лише ядра постійних учасників та ініціативного (координувального) органу, який переважно складається з дорослих І визначає зміст і форми діяльності учасників руху, представляє їхні інтереси у відносинах із державними органами" установами та іншими громадськими організаціями.

Чітко розмежувати поняття "дитяча організація", "молодіжна організація", "дитячий рух", "молодіжний рух" важко, оскільки часто вони мають у своєму складі представників й інших вікових категорій, характеризуються специфічною віковою структурою (наприклад, організації скаутського типу, які, по суті, є дитячо-молодіжними).

Український дослідник Василь Головенько пропонує вважати дитячий рух складовою молодіжного руху" не заперечуючи його право на певну самостійність. Сучасний український соціолог Микола Головатий трактує дитячі громадські об'єднання як "молодіжні організації" які працюють над вирішенням дитячих проблем". Вітчизняний фахівець у галузі соціальної педагогіки Юрій Поліщук дотримується думки, що вживання терміна "громадська дитяча організація (об'єднання)" науково не обґрунтоване, а такі об'єднання, виходячи із вікового окладу та аналізу конкретної діяльності, слід вважати різновіковими громадськими молодіжними об'єднаннями соціально-педагогічного спрямування.

Різноманіття дефініцій свідчить як про багатоаспектність підходів до визначення явищ у дитячому та молодіжному середовищах, так і про недостатнє розроблення проблеми загалом і науково-понятійного апарату зокрема. Нині закріплено поняття "дитяча громадська організація" та "молодіжна громадська організація", трактовані в нормативно-правовому плані як легалізовані об'єднання громадян певного віку, що створені та діють на основі спільних інтересів; соціологічному - як самостійний соціально-виховний інститут з організованою системою соціальних зв'язків, норм, цінностей та ідеалів; соціально-педагогічному - як спеціально організована соціально-педагогічна система, в умовах якої відбувається соціальне виховання та соціалізація підростаючого покоління.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші