Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Педагогіка arrow Педагогіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Словесні методи

Словесні методи займають провідне місце в системі методів навчання. Вони дозволяють за короткий час повідомити учням значний обсяг інформації, поставити перед ними проблему і вказати шляхи її розв'язання. За допомогою слова вчитель може створювати в свідомості учнів яскраві картини і образи минулого, нинішнього і майбутнього. Слово активізує уяву, пам'ять, почуття учнів.

Розрізняють такі словесні методи навчання: розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція, робота з книгою.

Розповідь — усний виклад змісту навчального матеріалу, який не переривається запитаннями учнів. Цей метод застосовується на всіх етапах шкільного навчання. Змінюється лише характер розповіді, її обсяг і тривалість.

Розповідь як метод викладання нових знань повинна відповідати ряду педагогічних вимог:

  • - містити лише достовірні, науково перевірені факти;
  • - включати достатню кількість яскравих і переконливих прикладів, фактів, що доводять правильність наведених положень;
  • - мати чітку логіку викладу;
  • - бути емоційною;
  • - викладатися простою і доступною мовою;
  • - виражати особисту оцінку і ставлення вчителя до подій і фактів, які повідомляються.

Пояснення — словесне тлумачення закономірностей, істотних властивостей об'єктів, понять і явищ, що вивчаються. До пояснення найчастіше вдаються при вивченні теоретичного матеріалу різноманітних наук; розв'язуванні хімічних, фізичних, математичних задач, доведенні теорем; розкритті причин і наслідків у явищах природи і суспільного життя.

Використання методу пояснення вимагає точного і чіткого формулювання завдання, суті проблеми, питання; послідовного розкриття при-чинно-наслідкових зв'язків, аргументації і доказів; чіткої логіки викладу; доречні тут порівняння, зіставлення, аналогії, яскраві приклади.

Бесіда — діалогічний метод навчання, при якому вчитель шляхом ретельно продуманих питань підводить учнів до розуміння нового матеріалу або перевіряє засвоєння ними вже вивченого. Бесіда належить до найбільш давніх методів навчання. Її майстерно використовував Сократ (469-399 до н.е.), від імені якого походить поняття "сократична бесіда".

Залежно від конкретних завдань, змісту навчального матеріалу, рівня творчої пізнавальної діяльності учнів, місця бесіди в дидактичному процесі виділяють різноманітні види цього методу.

Широко застосовується евристична бесіда (від давньогрецького "еврика" — знаходжу, відкриваю), під час якої вчитель, спираючись на наявні в учнів знання і практичний досвід, підводить їх до розуміння і засвоєння нових знань, формулювання правил і висновків.

Для повідомлення нових знань використовують інформативні бесіди. Якщо бесіда передує вивченню нового матеріалу, її називають вступною. Мета такої бесіди полягає в тому, щоб підготувати учнів до засвоєння нових знань. Закріплюючі бесіди практикують після вивчення нового матеріалу.

Питання можуть бути адресовані одному учневі ( індивідуальна бесіда) або учням усього класу (фронтальна бесіда). Успіх значною мірою залежить від правильності формулювання питань, які повинні бути стислими, чіткими, змістовними. Не слід ставити подвійних питань або таких, які підштовхують до вгадування відповіді. Не варто ставити також альтернативних питань, які вимагають однозначних відповідей типу "так" або "ні".

Методом бесіди можна користуватися лише за наявності в учнів певного рівня знань з питання, яке обговорюється.

Навчальна дискусія ґрунтується на обміні поглядами з певної проблеми. Цей метод доцільно використати тоді, коли учні характеризуються значним ступенем зрілості і самостійності мислення, уміють аргументувати, доводити і обґрунтовувати свою точку зору. Добре проведена дискусія має велику навчальну і виховну цінність: сприяє глибшому осмисленню проблеми, активізує пізнавальну діяльність учнів, формує уміння захищати свою позицію, рахуватися з думками інших.

Лекція — монологічний спосіб викладу об'ємного теоретичного матеріалу. Використовується, як правило, в старших класах і займає весь або майже весь урок. Перевага лекції полягає у можливості забезпечити завершеність і цілісність сприймання школярами навчального матеріалу з певної теми в його логічних взаємозв'язках.

Ефективності лекції сприяє дотримання таких порад.

  • 1. Завдання лекції. Лекція повинна бути присвячена одній темі. Потрібно повідомити учням основні завдання лекції.
  • 2. Короткі неформальні лекції. Доцільніше використовувати міні-лекції (10-15 хвилин), які допускають обмін думками. Через десять хвилин після початку лекції увага учнів починає слабшати і в цей момент необхідні заздалегідь сплановані прийоми підтримання уваги. Це можуть бути вербальні сигнали, наприклад, голосові модуляції, паузи, жарти; або візуальні, такі, як використання слайдів, реальних предметів.
  • 3. Підготовка конспекту лекції. Конспект доцільно готувати у вигляді розповіді, а потім скоротити його до плану. Лекція читається за планом, а не за поширеним конспектом. При складанні плану лекції корисно застосовувати кольорові позначки з сигналами для самого вчителя, наприклад: перехід від однієї ідеї до іншої позначається символом "—"; у тому місці, де планується показ слайда чи інших візуальних засобів, ставиться позначка "АВ" (аудіовізуальні засоби); місце, де потрібно зупинитися і поставити запитання, позначається міткою "З" чи "?"; місця для періодичного підведення підсумків позначаються значком "П".
  • 4. Репетиція лекції. Проведіть репетицію лекції. Якщо вона зайняла у вас 20 хвилин, відведіть для неї 30 хвилин на уроці. "Реальна" лекція займає більше часу, ніж репетиція. Плануйте лекцію так, щоб у ній були вступ, основна частина і висновки. План лекції з хронометражем кожного підпункту дозволяє заощадити час протягом уроку.
  • 5. Темп. Темп лекції повинен бути помірним але не одноманітним. Слід робити паузи, вербально (питання) і візуально перевіряти сприйняття учнів (стежити за виразом їхніх облич і жестами).
  • 6. Використання наочних засобів. Намагайтеся зробити так, щоб лекція спиралася не тільки на вербальне спілкування. При використанні візуальних засобів, таких, як проектор, необов'язково продовжувати постійно говорити; чітко поясніть мету використання наочності, дайте учням можливість розглянути її, подумати над нею і задати питання.
  • 7. Зміст лекції. Матеріал лекції повинен підсилювати і доповнювати зміст підручника, а не просто його повторювати.
  • 8. Тон голосу. Голос учителя не повинен бути монотонним чи підвищеним. Для того щоб підкреслити важливі моменти, можна використовувати голосові модуляції.
  • 9. Мова учителя має бути зрозумілою учням. Якщо вживається новий термін, слід виділити час на його пояснення.
  • 10. Використання прикладів. Включайте в лекцію ідеї і приклади, з якими учні вже знайомі. Зв'язок між тим, що відомо учням, і новим матеріалом підвищує ефективність лекції.
  • 11. Використання візуального контакту з учнями. Доцільно послідовно налагоджувати зоровий контакт на 45-60 секунд з кожним учнем класу. Це дає можливість контролювати увагу учнів, розуміння ними матеріалу, допомагає підтримувати взаємозв'язок з класом.

Лекція дозволяє активізувати пізнавальну діяльність учнів, залучати їх до самостійних пошуків додаткової наукової інформації для розв'язання проблемних навчально-пізнавальних завдань, проведення самостійних дослідів.

Робота з підручником — важливий метод навчання. Дидактичні вимоги до її організації:

  • - роботу з підручником слід ретельно планувати, використовуючи її як один з видів самостійної діяльності школярів, добирати для неї вдалі теми;
  • - діями учнів треба чітко керувати: вказувати, що читати, з якою метою, на які питання відповісти, які завдання виконати після читання параграфу і т.д. (читати лише з метою переказу в старших класах недоцільно);
  • - робота з підручником не повинна тривати весь урок, слід поєднувати її з іншими видами навчальної діяльності;
  • - не варто вимагати від учнів завчати напам'ять прочитане; потрібно вчити їх виділяти під час читання головну думку кожного абзацу, складати письмовий план прочитаного;
  • - варто широко використовувати графічний матеріал підручника для самостійної роботи: проаналізувати малюнок, схему, графік;
  • - слід цілеспрямовано працювати із запитаннями, які подаються в кінці параграфів.
 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші