Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Культурологія arrow Культурологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Осьова доба

Ідея рішучих поворотів в історичному поступі висловлювалася і раніше як богословами, так і філософами —- від Августина до Г. Гегеля.

Термія "осьова доба", який запропонував німецький філософ К. Ясперс стосовно періоду з VIII до III ст. до в. е. в історії стародавніх цивілізацій, які існували на території від Тихого океану до Атлантики, означає своєрідний вододіл між віковою інерцією традиціоналізму й усвідомленням можливостей власних вибору та відповідальності. Справді, зазначені століття характеризуються великими змінами у соціальній та духовній сферах. Саме в лоні стародавніх цивілізацій лід час того унікального за своїм розмахом духовного бродіння, яке вирізняє 1 тис. до н. е., відбулася поступова відмова від некритичного визнання мудрості традиції, беззастережного підпорядкування досвідові попередніх поколінь.

У ці духовно напружені століття відбувалися такі події:

  • • сформувалися основні світові релігії, які й досі сповідує більшість людей земної кулі. Виникли конфуціанство і даосизм у Китаї, буддизм і джайнізм в Індії, зороастризм в Ірані, етичний монотеїзм пророків у Палестині, філософські школи в Греції;
  • • були написані основоположні священні канонічні тексти — "Луньюй" ("Бесіди і судження") Конфуція, "Про шлях до доброчесності" Лао-цзи, "Авеста", Старий Завіт, Бенареська проповідь Будди, Коментарі до "Упанішад" та ін.;
  • • у Китаї сформувалися усі напрями китайської філософії; в Індії було розглянуто всі можливості філософського осягнення дійсності аж до скептицизму, софістики і нігілізму; в Ірані проповідував Зороастр про світ, де точиться постійна боротьба між добром і злом, а у Палестині пророки Ісайя, Ісремія, Ієзекіїль нещадно викривали язичницьку відсталість свого народу (і водночас мимоволі обґрунтовували монотеїзм);
  • • грецьке мислення розхитало міцний попередній порядок життя, поставило багато запитань. У багатьох культурах точилася боротьба релігійних концепцій, доктрин, теорій, яку вели проповідники, філософи, пророки, відстоюючи свої переконання. У цій ситуації важливими стали заперечення меж сакральної, родової чи етнічної общин, звертання не до роду, а до особистості. Світова релігія почала передбачати проповідь і вербування прозелітів поза кастовими, племінними, етнічними кордонами. Один ранньохристиянський письменник сказав, що християнами не народжуються, ними стають. Те саме могли говорити про себе ранні буддисти. Грецькі філософські школи, особливо в добу еллінізму, теж зверталися до представників усіх етносів. У цей час виникло абсолютно нове явище — самостійний вибір особистістю релігійної чи філософської доктрини і відповідних їй норм поведінки. Природно, що авторитет традиції, яка безроздільно панувала до цього, вступив у боротьбу з авторитетом нових тверджень. (Сократа та інших філософів звинувачували саме у підриванні батьківської влади.);
  • • було відкрито силу ідеї та цінність пошуку їстини, які протистоять абсолютизації традиційних ритуалів;
  • • місце традиції міфів зайняли системи ідей, оскільки і віра, і раціональний розум кидають виклик "нерозумному" і "неправедному" світові, який потрібно врятувати;
  • • на зміну авторитету роду прийшов авторитет істини, відкритої власними зусиллями;
  • • відбулося найбільше відкриття давніх цивілізацій — принцип критики;
  • • почалися процес відмежування від політеїзму і засудження притаманної йому культурно-ритуальної атрибутики.

В осьовий час було розроблено більшість основних наукових категорій, якими ми мислимо і донині; почали формуватися принципи відносин, що базуються не на страхові, а на раціональному обґрунтуванні. "Золоте правило моральності" ("не роби іншому того, чого не хочеш для себе") було узагальненням багатовікового людського досвіду етнічно різних народів. Його виголосив Зороастр у Персії, Конфуцій — у Китаї, Лао-цзи — в Ханьській долині Індії, Будда — на берегах Гангу (як пізніше Ісус — в Іудеї).

На кінець осьової доби припадає руйнування психології рабства (хоча в Індії кастовий порядок залишився), виникнення розуміння прав не лише громадянина, а в людської особистості (і в грецькій філософії, і в буддизмі, а пізніше і у християнстві).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші