Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна політика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Форум для обговорення загальних проблем побудови інформаційного суспільства.

Розглядаючи інформаційну політику Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства, слід особливо відзначити роботу заснованого Європейською комісією у лютому 1995 р. Форуму для обговорення загальних проблем побудови інформаційного суспільства. Форум є своєрідним місцем для обміну ідеями, думками і рекомендаціями з питань, які стосуються інформаційного суспільства. Першим главою Форуму був призначений Мартін Бангеманн – комісар у справах промисловості, інформаційній технології та телекомунікацій.

Форум складається з 130 членів, наділених повноваженнями терміном на три роки. Половина з них призначається державами-членами, а половина – Європейською Комісією. Члени Форуму є представниками шести; основних соціально-виробничих сфер діяльності:

  • 1) користувачі нових технологій;
  • 2) різні соціальні групи;
  • 3) постачальники змісту і послуг;
  • 4) мережеві оператори;
  • 5) державні та міжнародні інститути;
  • 6) виробники устаткування.

Соціальні групи: професорсько-викладацький склад, організації роботодавців і професійні союзи, молодіжні групи, представники регіонів і міст. Постачальники контенту і послуг: видавці й автори, продюсери фільмів і телепередач, працівники служб мовлення, виробники програмного забезпечення для комп'ютерів і постачальники інформаційних послуг. Мережеві оператори: фіксовані телекомунікації, кабельне телебачення, оператори мобільних і супутникових мереж. Виробники устаткуваннях мережі, споживча електроніка, комп'ютерна промисловість. Державні та міжнародні інститути: члени Європейського парламенту, економічних і соціальних організацій.

Метою перших років роботи Форуму було відстежування процесу становлення інформаційного суспільства в шести основних сферах:

  • 1) вплив на економіку і зайнятість;
  • 2) основні соціальні і демократичні цінності у "віртуальному співтоваристві";
  • 3) вплив на суспільні, державні служби;
  • 4) освіта, перекваліфікація, навчання в інформаційному суспільстві;
  • 5) культурний вимір і майбутнє засобів масової інформації;
  • 6) сталий розвиток, технологія й інфраструктура.
  • 26 червня 1996 р. після року інтенсивної роботи Форум прийняв перший річний звіт "Мережа для людей і їхніх співтовариств: максимальне використання інформаційного суспільства в Європейському Союзі". Ідеї і рекомендації річного звіту охоплювали широкий спектр соціальних, культурних, політичних і економічних питань інформаційного суспільства. У ньому також, зокрема, підкреслювалося, що якщо Європа не зможе швидко й ефективно адаптуватися, на неї чекає не лише втрата конкурентоздатності порівняно із США й азіатськими економіками, а й зростання соціального відчуження у самих європейських країнах.

У звіті рекомендувалося створювати інформаційне суспільство як суспільство навчання протягом усього життя (Lifelong Learning Society). У звіті наголошувалося:

· нові технології у кінцевому підсумку створять більше робочих місць, ніж знищать;

· у майбутньому телеробота стане основним заняттям для мільйонів людей;

· жодна людина не повинна бути виключена з інформаційного суспільства;

· свобода особистості має бути захищена від зазіхань.

У звіті проголошувався антропоцентристський підхід (people-centered approach), тобто акцентувалася увага на людині та її потребах, і визначалися основні пріоритети щодо здійснення інформаційної політики Європейського Союзу, а саме:

· навчання громадян уміння використовувати нові інформаційні засоби і прикладні завдання;

· побудова суспільства навчання протягом життя;

· раннє залучення громадян до розвитку нових додатків і послуг для того, щоб вони стали корисними їм у повсякденному житті;

· використання нових технологій з метою включення людей у процеси прийняття рішень і надання їм можливості знати, що робить їхній уряд, гарантуючи тим самим плюралізм і відкритий доступ до інформації.

У звіті зазначалося, що "ні наші люди, ні наші інститути, ні, нарешті, більшість наших компаній насправді не готові прийняти нові технології. Доти, доки буде тривати цей стан неготовності, він буде залишатися серйозною перешкодою до одержання Європою тих благ, які передбачаються новими технологіями: більш швидке економічне зростання, більш широка зайнятість і краща якість життя"*78.

*78: { Networks for People and their Communities. Making the Most of the Information Society in the European Union. First Annual Report to rhe European Commission from the Information Society Forum. — June 1996.}

У подальшій роботі Форуму акцентувалася увага на таких важливих питаннях:

  • 1) вплив на організацію і спосіб роботи в інформаційному суспільстві;
  • 2) індивідуальний доступ в інформаційному суспільстві;
  • 3) суспільне і демократичне життя у "віртуальному співтоваристві";
  • 4) більш прозорі та якісні суспільні послуги;
  • 5) культурний вимір;
  • 6) захист індивідуума;
  • 7) навчання й інструктування в інформаційному суспільстві;
  • 8) досягнення сталого самодостатнього глобального розвитку;
  • 9) майбутнє мультимедіа.

Зупинимося трохи детальніше на проблемі навчання. Мета цієї ініціативи Європейського Союзу – прискорити вхід шкіл в інформаційне суспільство за допомогою надання їм нових засобів спілкування, заохочення широкого поширення мультимедіа в педагогічній практиці, формування критичної маси користувачів, послуг з виробництва мультимедійних продуктів, підсилити європейську освіту засобами, притаманними інформаційному суспільству, розширюючи культурну і лінгвістичну різноманітність*79. Для розв'язання цих завдань пропонується активізувати взаємозв'язок регіональних і національних мереж шкіл на рівні Співтовариства, стимулювати розвиток і поширення освітнього європейського матеріалу, забезпечити навчання і перепідготовку для вчителів, інформувати про освітні можливості, які дають аудіовізуальне устаткування і мультимедійні продукти. Завдання – запобігти ситуації, коли діти лише привілейованих верств суспільства можуть розраховувати на мультимедійну освіту.

*79: { Learning in the Information Society. Action Plan for European education initiative (1996—1998).}

Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Словенія (усі вони подали заяви на вступ у Європейський Союз), а також Албанія і колишня югославська республіка Македонія паралельно створили свій форум для проведення загальноєвропейського обговорення проблем побудови інформаційного суспільства. Форум було засновано у 1995 р. разом з Форумом Європейського Союзу з метою спільного вироблення загальноєвропейського стратегічного плану.

Форум призначався для розгляду країнами Центральної і Східної Європи законодавчих і підзаконних актів, пов'язаних з новими комунікаційними технологіями, виявлення соціальних і політичних перешкод їх впровадженню, висування і підтримки пілотних проектів. Для підготовки доповіді і рекомендацій було створено об'єднану групу експертів ЄС – ЦСЄ. На другій зустрічі в Празі у вересні 1996 р. Форум прийняв документ "На шляху до інформаційного суспільства в країнах Східної і Центральної Європи: тридцять ідей для європейського ініціативного плану дій". На основі цього документа Європейський Союз і країни регіону спробували сформулювати загальний підхід до інтеграції Східної і Центральної Європи у процес побудови загальноєвропейського інформаційного суспільства.

Політична декларація п'ятої Європейської конференції міністрів з політики у галузі засобів масової інформації (Салоніки, 11–12 грудня 1997 р.). У Декларації зазначалося, що з одного боку, розвиток інформаційних і комунікаційних технологій сприяв поширенню свободи слова й інформації, творчості й обміну між культурами, освіті й участі окремих осіб у суспільному житті за дотримання і служіння на благо прав людини, демократичних цінностей і соціальної згуртованості, а з іншого – є небезпека того, що ці технології і служби за відповідних обставин можуть бути використані на шкоду або всупереч дотриманню прав людини і людській гідності, захисту неповнолітніх і основним демократичним цінностям. Об'єктивність засобів масової інформації, особливо у сфері повідомлень новин і висвітлення поточних подій, була збережена й у новому цифровому середовищі, враховуючи, зокрема, зростання використання віртуальних зображень як у традиційних електронних засобах масової інформації, так і новими комунікаційними й інформаційними службами.

План дій щодо розвитку свободи слова та інформації на загальноєвропейському рівні в межах інформаційного суспільства передбачає:

Дії щодо моніторингу розвитку інформаційного суспільства. Забезпечувати всебічний моніторинг і аналіз розвитку нових технологій та нових комунікаційних і інформаційних служб, а також ініціатив з їх регулювання на національному і міжнародному рівнях; забезпечувати регулярний обмін інформацією і досвідом у цій галузі, передбачаючи виконання узгоджених рішень на загальноєвропейському рівні у сфері законодавства і політики, які стосуються засобів масової інформації.

Дії щодо доступу до нових комунікаційних і інформаційних служб. Інтенсифікувати роботу, спрямовану на напрацю- вання загальноєвропейського підходу стосовно змісту і засобів впровадження "універсальної суспільної служби", беручи до уваги різні національні і регіональні умови і ресурси. Вивчати будь-які відповідні заходи з метою прискорення підготовки суспільства у справі вивчення, розуміння і використання нових комунікаційних і інформаційних служб, і розпочинати всі відповідні ініціативи.

Дії в області саморегулювання. Заохочувати, насамперед на транскордонному рівні, саморегулювання у формі прийняття кодексів поведінки або інших заходів щодо постачальників і операторів нових комунікаційних і інформаційних служб, особливо постачальників інформації, з метою забезпечення дотримання прав людини і людської гідності, захисту неповнолітніх і демократичних цінностей, забезпечення і об'єктивності самих засобів масової інформації. Заохочувати обмін інформацією і досвідом, а також співробітництво в цій сфері на європейському і глобальному рівнях.

Дії в області регулювання. Активізувати діяльність з вивчення впливу нових комунікаційних технологій і служб на права людини і демократичні цінності з метою розробки в межах Ради Європи будь-яких юридичних інструментів або інших заходів, необхідних для розвитку свободи слова й інформації, особливо на транскордонному рівні, і гарантувати при цьому захист прав людини і демократичних цінностей. Розвивати транскордонне співробітництво між національними регулюючими органами, відповідальними за мовний сектор, та іншими комунікаційними й інформаційними службами.

Дії щодо неналежного використання нових технологій і нових комунікаційних і інформаційних служб. Вивчати випадки неналежного використання нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб щодо поширення будь-якої ідеології або здійснення якої-небудь діяльності, котра суперечить правам людини, людській гідності й основним правам інших, а також захисту неповнолітніх і демократичних цінностей, і формулювати у разі потреби будь-які пропозиції у юридичній або іншій формі для боротьби з такими випадками.

Дії в області відображення насильства і нетерпимості. Вивчати практичні і юридичні ускладнення у боротьбі з поширенням закликів до ненависті, насильства і порнографії через нові комунікаційні й інформаційні служби з метою внесення відповідних ініціатив у спільних загальноєвропейських рамках. Здійснювати періодичну оцінку виконання державами-членами рекомендацій №R (97) 19 про відображення насильства в електронних засобах масової інформації, №R (97) 20 про "висловлення в дусі ненависті" і №R (97) 21 про засоби масової інформації і розвиток культури терпимості, а також Рекомендації №R (89) 7, яка стосується принципів поширення відео-програм насильницького, грубого або порнографічного змісту; виконання державами – учасниками Європейської конвенції про транскордонне телебачення статті 7 цієї Конвенції, яка стосується, зокрема, відповідальності мовців за зміст і показ програм їхніх служб.

Дії в області концентрації і плюралізму засобів масової інформації і виключних прав. Продовжити роботу в області концентрації засобів масової інформації, приділяючи особливу увагу розвитку нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб з метою прийняття будь-яких юридичних або практичних ініціатив, які гарантують підтримку плюралізму засобів масової інформації в Європі. Вивчати, зокрема, питання прозорості нових комунікаційних та інформаційних служб постачальників з метою доповнення у відповідних випадках Рекомендації №R (94) 13 про заходи для розвитку прозорості засобів масової інформації. Вивчати також питання про монополії на вхід, які ускладнюють доступ до нових технологій і нових комунікаційних й інформаційних служб тощо.

Дії на підтримку участі приватних осіб у суспільному житті. Вивчати шляхи забезпечення того, щоб розвиток нових комунікаційних технологій сприяв більш ефективному функціонуванню демократії і розширенню її проявів, так само як і повній повазі до демократичних принципів і прав людини.

Дії в області авторського права і суміжних прав. Уважно стежити за еволюцією цифрових технологій і їх впливом на міжнародну політику у галузі захисту носів прав і громадськості, враховуючи проведену в цій сфері роботу в межах інших міжнародних форумів, з метою розробки, у разі потреби, юридичних інструментів, призначених доповнювати і координувати заходи, здійснювані державами-членами.

Дії на підтримку країн Центральної і Східної Європи. Розвивати програми співробітництва і сприяння Ради Європи країнам Центральної і Східної Європи у сфері засобів масової інформації з метою сприяння розвиткові політики і законодавства, а також у підготовці професіоналів у галузі засобів масової інформації в новому цифровому середовищі, стимулюючи повномасштабну участь цих країн у побудові інформаційного суспільства.

Резолюція №1 "Вплив нових комунікаційних технологій на права людини і демократичні цінності". У резолюції розглядається, зокрема, застосування принципу універсальної служби, за допомогою якого, наскільки це можливо, з урахуванням різних національних, регіональних умов і ресурсів, має забезпечуватися на національному рівні доступ для приватних осіб до комунікаційних і інформаційних служб за доступною ціною і незалежно від місця їхнього проживання. Окрім того, значна увага в резолюції приділяється питанням захисту приватності, прав людини і боротьбі з неналежним використанням нових інформаційних і комунікаційних технологій.

Доступ до нових комунікаційних і інформаційних служб. Держави-учасники зобов'язуються сприяти без будь-якої дискримінації розвитку і використанню нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб і регулюючих норм для того, щоб дотримуватися вимог принципу універсальної суспільної служби. У цьому зв'язку, а також виходячи з різних національних і регіональних умов і ресурсів, держави-учасники зобов'язуються:

· встановити межі доступу для населення до комунікаційних мереж і нових комунікаційних та інформаційних служб на універсальній основі, тобто незалежно від місця проживання, за доступною ціною, на індивідуальному і/або колективному рівні;

· визначити на національному, регіональному або місцевому рівнях основні служби, особливо в області інформації, освіти і культури, до яких повинні мати доступ усі приватні особи;

· здійснювати підготовку громадськості у справі вивчення, розуміння і використання нових комунікаційних і інформаційних служб;

· забезпечити справедливий і недискримінаційний доступ для всіх постачальників і операторів мовлення і комунікаційних служб до нових комунікаційних технологій і мереж.

Свобода слова й інформації. Держави-учасники відповідно до принципів статті 10 Європейської конвенції про права людини зобов'язуються гарантувати і поширювати свободу слова й інформації і дотримання журналістських свобод у сфері нових комунікаційних і інформаційних служб як на національному, так і на транскордонному рівнях законодавчими, адміністративними або іншими засобами. Вони зобов'язуються також сприяти наданню громадськості інформації, якою володіють органи державної влади як на національному, так і на місцевому рівнях через нові комунікаційні й інформаційні служби – за належної поваги до інших прав і законних інтересів, у той же час стежачи за тим, щоб цю інформацію можна було одержувати й іншим чином.

Культурне різноманіття. Країни-учасниці зобов'язуються сприяти і заохочувати використання нових комунікаційних технологій для створення і поширення творчих додатків європейського походження, особливо в області культури й освіти, у межах нових комунікаційних і інформаційних служб, забезпечуючи відповідний захист носіїв прав; розширювати і заохочувати культурний обмін між європейськими країнами і регіонами через нові комунікаційні й інформаційні служби для того, щоб поліпшувати знання і розуміння розмаїтості європейської культури.

· Поширення демократичних цінностей і дотримання прав людини. Країни зобов'язуються розвивати використання нових технологій та нових комунікаційних і інформаційних служб з метою:

· забезпечення кращого захисту прав людини, зокрема, шляхом поширення інформації про відповідні інструменти і механізми в цій галузі;

· сприяння участі окремих осіб у суспільному житті як на національному, так і на місцевому і регіональному рівнях;

· забезпечення того, щоб їхнє національне законодавство або адміністративні норми, що стосуються нових технологій і нових комунікаційних та інформаційних служб, гарантували повагу до прав людини і демократичних цінностей, як це закріплено в Європейській конвенції про права людини й інших документах Ради Європи.

Держави мають:

· боротися з використанням нових комунікаційних і інформаційних служб для поширення будь-якої ідеології або здійснення дій, що суперечать правам людини, людській гідності, основним правам інших осіб, захисту неповнолітніх, а також співробітничати у боротьбі проти такого використання;

· домагатися, щоб створення, обробка і монтаж зображення і звуку, що стали можливими завдяки новим технологіям, не ображали людську гідність, не порушували права інших осіб і не ставили під сумнів вірогідність висвітлення фактів і подій у повідомленнях новин і повідомленнях про поточні події;

· домагатися також, щоб у цій діяльності дотримувалися права авторів і власників суміжних прав;

· домагатися, щоб використання нових комунікаційних і інформаційних служб при проведенні виборів або референдумів не завдавало шкоди основному принципу вільних, загальних, таємних і періодичних виборів, а також принципу представницької демократії;

· домагатися, щоб використання нових комунікаційних технологій у рамках судочинства не порушувало права на справедливий судовий розгляд, не завдавало шкоди повноваженням і неупередженості судової влади;

· гарантувати відповідно до статті 8 Європейської конвенції про права людини і правом прецеденту Європейського суду з прав людини право на дотримання таємниці особистого життя і листування при використанні нових комунікаційних і інформаційних служб, зокрема, шляхом забезпечення того, щоб перехоплення або контроль за повідомленнями, розповсюджуваними через такі служби, був можливий тільки в рамках гарантій, наданих національним законодавством, і відповідав вищевказаному прецедентному праву;

· застосовувати у своєму національному законодавстві і законодавчій практиці Рекомендацію №R (95) 4 про захист даних особистого характеру в галузі телекомунікаційних служб, особливо в частині, що стосується телефонних мереж;

· забезпечити право громадян на підвищення рівня ступеня конфіденційності листування і передачі даних особистого характеру шляхом використання методів шифрування тощо.

На особливу увагу заслуговує твердження про те, що держави, так само як постачальники, оператори і користувачі нових комунікаційних і інформаційних служб, несуть особливу відповідальність за ризики, які можуть виникнути при використанні цих технологій у справі захисту прав людини і людських цінностей демократичного суспільства. Засуджуючи використання цих технологій і служб для поширення якої-небудь ідеології або для здійснення будь-якої діяльності, несумісної з правами людини, людською гідністю і демократичними цінностями, країни-члени налаштовані боротися з такого роду спробами.

З 1 січня 1999 року почала працювати П'ята рамкова програма Європейського Союзу (1999–2002). Її принциповою відмінністю від попередніх програм є новий підхід, який полягає в тому, що результати наукових досліджень і розробок, здійснених у рамках науково-технічних програм ЄС, повинні мати практичну цінність для звичайних громадян, впливати на їхнє повсякденне життя в таких соціальних сферах, як охорона здоров'я, навколишнє середовище, освіта і, насамперед, зайнятість.

Декларація про європейську політику в області нових інформаційних технологій (Будапешт, 6–7 травня 1999 року). Декларація є водночас і підсумком всього того, що було напрацьовано у період 1994–1999 років Європейським Союзом у сфері побудови інформаційного суспільства, і початком нового етапу формування і здійснення інформаційної політики у змінених умовах суспільного життя. Так, на відміну від попередніх документів, в ній чітко визначені основні напрями, принципи і підходи щодо здійснення відповідної політики. А саме проголошено, що "істинно демократичне інформаційне суспільство, засноване на фундаментальних цінностях Ради Європи, може бути побудоване за наявності основ політики, яка заохочує доступ і участь, компетентність і підготовленість, творчість і різноманіття та забезпечує відповідний захист".

У Декларації визначаються основні напрямки формування і реалізації інформаційної політики Європейського Союзу, а саме зазначається, що держави мають:

у тім, що стосується доступу до нових інформаційних технологій і участі в них:

· сприяти максимально широкому доступу для усіх до нових інформаційних і комунікаційних послуг, наприклад, шляхом створення широкої мережі пунктів доступу в громадських місцях;

· надати можливість усім громадянам відігравати більш активну роль у житті суспільства на національному, регіональному і місцевому рівнях за допомогою використання нових інформаційних технологій з метою:

  • – забезпечення безперешкодного доступу до інформації про місцеві, регіональні і національні адміністративні і юридичні служби і прямого зв'язку з ними;
  • – забезпечення доступу до офіційних текстів місцевих, регіональних і національних законів і нормативних актів, міжнародних договорів і рішень національних і міжнародних судових органів;

· заохочувати вільний обмін інформацією, думками й ідеями з використанням нових інформаційних технологій;

· заохочувати розробку і виробництво матеріалів культурного й освітнього призначення та їх широке поширення;

· заохочувати ефективне міжнародне співробітництво з метою реалізації переваг, пов'язаних із розширенням доступу і підвищенням транспарентності;

· сприяти створенню рівних можливостей використання нових інформаційних технологій усіма європейськими країнами;

у тім, що стосується освоєння нових інформаційних технологій:

· сприяти широкому розумінню всіма верствами суспільства можливостей нових інформаційних технологій;

· допомагати окремим особам розширювати знання про використання нових інформаційних технологій:

  • – шляхом підготовки на всіх рівнях системи освіти – формальної та неформальної – і протягом усього життя;
  • – шляхом визначення нових напрямків професійної спеціалізації і навчальних програм;

· дати тим самим можливість окремим особам усвідомлено, активно і розумно використовувати ці технології;

· сприяти більш правильному і широкому використанню нових інформаційних технологій у галузі викладання і навчання, приділяючи особливу увагу питанням рівності чоловіків і жінок;

· заохочувати використання інформаційних мереж у галузі освіти для сприяння поглибленню взаєморозуміння між людьми як на індивідуальному, так і на інституціональному рівнях;

у тім, що стосується творчого потенціалу особистості і підприємств сфери культури:

· заохочувати використання нових інформаційних технологій як форми художнього і літературного вираження і як засобу формування творчого партнерства, зокрема між мистецтвом, наукою і промисловістю;

· стимулювати розкриття внутрішнього творчого потенціалу кожної особистості за допомогою розвитку грамотності у галузі інформаційних технологій і розробки навчальних програм з використанням нових інформаційних технологій;

· у рамках процесів конвергенції і триваючої глобалізації інформаційних мереж працювати з підприємствами сфери культури з метою забезпечення активізації їхньої участі у творчому процесі;

· заохочувати європейські підприємства сфери культури до спільної роботи з метою підвищення їхнього творчого потенціалу і забезпечення тим самим широкого спектра високоякісної продукції і послуг в інформаційних мережах;

у тім, що стосується розмаїтості змісту і мов:

· заохочувати розвиток широкого спектра комунікаційних і інформаційних засобів, а також розмаїтість змісту і мов, для того щоб сприяти політичному плюралізму, культурному різноманіттю і стійкому розвитку;

· сприяти повному використанню усіма, у тому числі меншостями, можливостей для обміну думками і самовираження, що виникають завдяки новим інформаційним технологіям;

· визнати корисність цих технологій у створенні можливостей у всіх країнах і регіонах Європи для вираження їхньої культурної самобутності;

· заохочувати створення культурної, освітньої й іншої продукції і послуг на різних мовах і сприяти максимально можливій розмаїтості цієї продукції і послуг;

· забезпечувати у міру можливостей, щоб матеріали інформаційних систем в адміністративній і правовій галузях враховували регіональні і мовні критерії і відповідали специфічним потребам відповідних меншостей;

у тім, що стосується захисту прав і свобод:

· забезпечувати повагу до прав людини і людської гідності, зокрема свободи слова, а також захист неповнолітніх, особистого життя, персональних даних і особистості від усіх форм расистської дискримінації при використанні і розробці нових інформаційних технологій за допомогою регулювання і саморегулювання, а також шляхом розробки технічних стандартів і систем, кодексів поведінки та інших заходів;

· вживати заходи на національному і міжнародному рівнях для забезпечення ефективного розслідування злочинів, пов'язаних з інформаційними технологіями, і покарання за них, вести боротьбу за ліквідацію "притулків" для осіб, що чинять такі злочини;

· забезпечувати ефективний захист власників авторських прав, додатки яких поширюються через нові інформаційні і комунікаційні служби;

· заохочувати встановлення міжнародних стандартів і гарантій, необхідних для забезпечення дійсності переданих електронними засобами документів і угод, що мають обов'язкову юридичну чинність;

· удосконалювати цю основу захисту, у тому числі розробляти кодекси поведінки, що закріплюють етичні принципи використання нових інформаційних технологій.

Починаючи з 2002 року розробляється і впроваджується Шоста рамкова програма Європейського Союзу (2002–2006), яка передбачає більш конкретні підходи до вирішення проблем побудови інформаційного суспільства.

Основні відмінності цієї програми від попередньої наведено в таблиці*80.

*80: { FP5 and FP6 in comparison. Conception and design from the R5-Information and Communication Unit — Date of publication: October 2002. http://www.cordis.lu/ist/fp6/fp6.htm}

Таблиця. Порівняльний аналіз П'ятої і Шостої Рамкових Програм Європейського Союзу

Відмінності

П'ята рамкова програма (1998–2002)

Шоста рамкова програма (2002–2006)

Ключові моменти

  • • Вплив на соціальні та економічні завдання;
  • • Підхід до вирішення проблем;
  • • Мережі навчання і секторів суспільного життя:
  • – ключові дії
  • • Реалізація (здійснення) європейської дослідницької галузі;
  • • Підвищення ефективності шляхом фокусування та інтеграції європейських досліджень;
  • • Міцний зв'язок з національними, регіональними та іншими європейськими ініціативами

Структура

Матриця:

  • • чотири вертикальні тематичні програми, включаючи інфраструктуру діяльність;
  • • три горизонтальні програми:
  • – міжнародна роль;
  • – інновації і SME*81;
  • – людський потенціал і соціо-економічна база знання

Три групи дій:

• Фокусування та інтеграція досліджень спільноти (з 7 тематичними пріоритетами і специфічною діяльністю, у т. ч. SME

та міжнародна кооперація);

  • • Структурування ERA16 (з інноваціями, людськими ресурсами, інфраструктурою діяльністю);
  • • Зміцнення основ ERA.

Стратегії

Ключові дії:

  • • спільні зусилля різних проектів, включаючи стейкхолдерів*82;
  • • тематичні мережі
  • • Інтегровані проекти (також довготермінові, високий рівень управлінської автономії)
  • • Мережеві переваги (довгострокові та багатопрофільні цілі, високий рівень управлінської автономії
  • • Програми спільного виконання (національні і регіональні програми)
  • • Для SME також колективні дослідницькі проекти, що виходять за межі промислових асоціацій та груп

Участь

• Асоційовані країни-кандидати за особливими умовами

• Асоційовані країни- кандидати за однаковими умовами

Правила

  • • Принцип фінансування:
    • – прийнятні витрати
  • • Переважно передбачений контроль
  • • Дотація усіх бюджетів чи дотація інтеграції
  • • Переважно контроль за діями і фактично здійснюваний контроль
  • • Надійність спільного фінансування партнерів
  • • Обмін у співпраці, партнерські рішення

Бюджет

14,96 млн евро 4% від загального бюджету ЄС (1999)

17,5 млн евро 3,9% від загального бюджету ЄС (2001)

*81: { SME — середній та малий бізнес.}

*82: { ERA — Поправки про рівні права.}

Пріоритетним напрямком цієї програми стала реалізація Програми "е-Європа" та відповідних Планів дій "е-Європа 2002" та "е-Європа 2005". (Ці плани дій, програма та її основні складові буде детально розглянуто у розділі "Електронний уряд: проблеми і пріоритети)"

На закінчення розгляду наведемо основні напрямки державної політики Європейського Союзу щодо формування інформаційного суспільства:

· спільний підхід Співтовариства до побудови інформаційного суспільства;

· державне регулювання інформаційної сфери;

· здійснення Програми та План дій "е-Європа";

· Інтернет;

· захист даних;

· авторське право і суміжні права;

· електронна торгівля;

· цифрові мережі з наданням комплексних послуг;

· супутниковий зв'язок;

· радіочастоти;

· телезв'язок і ринок інформаційних послуг;

· ліцензії;

· стандартизація;

· європейські угоди щодо мереж;

· системи платежів;

· телефонія.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші