Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Банківська справа arrow Банківські операції
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Аналіз використання фонду робочого часу

Одним з основних внутрішніх факторів, що впливає на продуктивність праці, є використання робочого часу. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих за звітний період днів і годин одним працюючим і одним робітником, а також за інтенсивністю використання фонду робочого часу. Такий аналіз проводиться за кожною категорією працівників, за кожним виробничим підрозділом і по підприємству в цілому.

Залежність фонду робочого часу від показників-факторів має вигляд:

ФРЧ = Ч o РД o ТРД , (9.6)

де ФРЧ - фонд робочого часу структурного підрозділу або підприємства, годин;

Ч - чисельність працівників у структурному підрозділі або на підприємстві, осіб;

РД - кількість робочих днів, відпрацьованих одним працівником у середньому за рік, днів/особу;

ТРд - середня тривалість робочого дня, годин/день.

Дані для проведення аналізу використання фонду робочого часу на прикладі сталеплавильного цеху наведені в таблиці 9.2.

Таблиця 9.2

АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ФОНДУ РОБОЧОГО ЧАСУ В СТАЛЕПЛАВИЛЬНОМУ ЦЕХУ

Показник

План

Факт

Виконання плану, %

Абсолютне відхилення, +

Середньооблікова чисельність працівників, осіб

470

467

99,4

- 3

Відпрацьовано одним працівником: - днів;

219

210

95,9

- 9

- годин

1752

1596

91,1

- 156

Середня тривалість робочого дня, годин

8,0

7,6

95,0

- 0,4

Фонд робочого часу, годин

823440

745332

90,5

- 78108

- у тому числі позаурочно відпрацьований час, годин

-

2280

-

+ 2280

Як видно з таблиці 9.2, фактичний фонд робочого часу у звітному році зменшився проти планового на 78108 годин, у тому числі за рахунок зміни таких показників-факторів:

а) чисельності персоналу, яка зменшилась на 3 особи. Абсолютне відхилення фонду робочого часу за рахунок чисельності персоналу склало (467 - 470) х 219 х 8 = -5256 годин;

б) невідпрацьованих днів. Фактичні цілоденні втрати робочого часу вищі за планові на 9 днів, таке перевищення сталося за рахунок збільшення прогулів і невиходів на роботу через тимчасову непрацездатність. Абсолютне відхилення фонду робочого часу за рахунок цілоденних втрат робочого часу склало (210 - 219) х 467 х 8 = - 33624 години;

в) тривалості робочого дня. Абсолютне відхилення фонду робочого часу за рахунок зниження тривалості робочого дня склало (7,6-8,0) х х 467 х 210 = -39228 годин.

У звітному році трудові ресурси сталеплавильного цеху використовувались недостатньо ефективно. В середньому одним працівником відпрацьовано 210 днів замість 219, у зв'язку з цим втрати робочого часу на одного працюючого становили 9 днів, а на весь персонал 9 х 467 = 4203 дні, або 4203 х 8 = 33624 години. Внутрішньозмінні втрати робочого часу за один день становили 0,4 години, а за всі відпрацьовані працівниками дні склали 0,4 х 210 х 467 = 39228 годин. Загальні втрати часу становили 33624 + 39228 = 72852 години. Наявність позаурочних годин роботи, які фактично склали у звітному році 2280 годин певною мірою компенсують втрати робочого часу, оскільки випуск продукції збільшується, але це не впливає на показник годинної продуктивності праці, бо одночасно зі збільшенням випуску продукції збільшуються витрати праці.

Невраховані внутрішньозмінні втрати робочого часу виявляють за допомогою методу фотографії робочого дня. Вони можуть бути викликані різними об'єктивними та суб'єктивними обставинами, що не передбачені планом: прогулами; додатковими відпустками з дозволу адміністрації; захворюваннями працівників з тимчасовою втратою працездатності; простоями через несправність обладнання, машин, механізмів; через відсутність сировини, матеріалів, електроенергії, палива та ін. Кожен вид втрат аналізується докладніше, особливо ті, що залежать від підприємства. Зменшення втрат робочого часу з причин, залежних від трудового колективу, є резервом збільшення виробництва продукції, який не вимагає додаткових капітальних вкладень і дозволяє швидко одержати віддачу.

У процесі аналізу втрат робочого часу необхідно встановити непродуктивні витрати праці, які складаються з витрат робочого часу на виготовлення забракованої продукції та виправлення браку, а також у зв'язку з відхиленнями від ходу технологічного процесу. Для визначення їхньої величини використовують дані про втрати від браку металопродукції.

Проте втрати робочого часу не завжди впливають на зменшення обсягу виробництва продукції, оскільки вони можуть бути компенсовані підвищенням інтенсивності праці працівників. Тому при аналізі використання трудових ресурсів значна увага приділяється вивченню показників продуктивності праці, тобто ефективності використання трудових ресурсів.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси