Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Логістика arrow Торговельна логістика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Закупівельна логістика в торгівлі

Закупівельна логістика — це управління матеріальними потоками в процесі забезпечення підприємств торгівлі матеріальними (товарними) ресурсами.

Процес управління матеріальними потоками в закупівельній логістиці складається з двох основних частин:

  • - управління запасами;
  • - управління постачаннями.

Таблиця 1.4. ТИПОВІ ЛОГІСТИЧНІ АКТИВНОСТІ В УПРАВЛІННІ ЗАКУПІВЛЯМИ

Найменування

Коротка характеристика

Ідентифікація і переоцінка потреб

Управління закупівлею в торгівлі починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент споживаємої товарної продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньофірмових споживачів і(або) номенклатура матеріальних ресурсів.

Визначення й оцінка вимог споживачів

Як тільки внутрішньофірмові споживачі та номенклатура товарних ресурсів визначені, потрібно встановити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визначають сервіс постачань.

Найменування

Коротка характеристика

Рішення "зробити або купити"

Перш ніж визначати можливих постачальників, необхідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види товарів, ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати, наявність вільних площ і можливий рівень якості.

Визначення типів закупівель

На сьогодні існують три основних типи організації закупівель залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньофірмового користувача.

Аналіз поведінки ринку

Джерело матеріальних ресурсів для фірми може функціонувати у різному ринковому середовищі і типові ринку: монополістичному, олігополістичному, висококонкурентному. Знання й аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу фірми визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дозволяють правильно організувати закупівлі.

Ідентифікація всіх можливих постачальників

Включає визначення всіх можливих постачальників певного виду (асортименту) товарних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньофірмових користувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався.

Попередня оцінка всіх можливих джерел

Попередня оцінка можливих джерел закуповуваних товарних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості і сервісу з необхідними внутрішньофірмовим користувачам.

Остаточна оцінка і вибір постачальника

Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду найкращого задоволення потреб фірми в матеріальних ресурсах конкретного виду.

Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка.

Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс

Включає ряд логістичних активностей, пов'язаних з

реалізацією процесу постачань конкретного товару від постачальника: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замовлень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т.п.

Контроль і оцінка виконання закупівель

Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів. Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу.

Критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель в торгівлі є:

  • • оптимальна періодичність (час) постачань;
  • • оптимальна структура матеріальних потоків;
  • • мінімальні сукупні постачальницькі витрати.

Широкого розповсюдження в процесі управління постачанням набув метод, який ґрунтується на розв'язанні так званого "завдання МОВ" (в англомовній літературі — Make-or-Buy Problem) — завдання "зробити або купити". Цей вибір актуальний для українського підприємця, що займається виробничо-торговельною діяльністю.

Таблиця 1.5. ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВЛАСНЕ ВИРОБНИЦТВО АБО ПОСТАЧАННЯ ЗІ СТОРОНИ

Функціональна сфера

Факторії впливу

Збут

Асортиментна політика Транспарентність ринку Конкуренція

Дотримання термінів постачань Зміна ринкової ситуації

Виробництво

Ноу-хау

Збереження робочих місць Рівень потужностей Кваліфікація персоналу Вузькі місця у виробництві Інвестиційні ризики Законодавчі обмеження Якість продукції

Залежність від зміни розмірів заробітної плати Гнучкість

Співвідношення між постачанням і збутом (тобто між входом і виходом фірми, як ланки логістичного ланцюга) може бути різним для фірм різного характеру.

  • 1. У деяких випадках фірма продає саме те, що закуповує, найчастіше навіть не змінюючи упакування. Тут мова йде про чисто комерційну діяльність. Економічний ефект для осіб, що зайнялися діяльністю такого роду, утвориться за рахунок використання конкретних обставин часу і місця, виконання робіт зі складування і транспортування і, що випливають з цього особливостей ціноутворення.
  • 2. Іншим граничним випадком є той, коли діяльність фірми починається із самостійного виробництва окремих товарів і закінчується продажем цих виробів та інших товарів інших виробників.

Дослідження ринків постачальників насамперед повинне дати відповідь на питання, з яким типом ринку закупівель має справу ваша компанія.

Розрізняють наступні типи ринку закупівель:

♦ безпосередні ринки, що прямо забезпечують потреби вашої компанії в товарах;

♦ опосередковані ринки, що використовуються постачальниками або продуцентами і не можуть бути прямо використані вашою компанією;

♦ ринки замінників, що цілком або частково заміняють товари, які не обхідні для задоволення попиту;

♦ нові, ще не апробовані ринки.

Для аналізу отриманої в результаті роботи інформації про існуючі ціни і про їх динаміку застосовуються наступні розрахункові методи:

♦ проста калькуляція, коли загальна величина торговельних витрат ділиться на показник загального числа закуплених виробів;

♦ калькуляція за еквівалентними показниками, коли витрати обчислюються за окремими статтями, і знаходяться середні значення витрат усередині кожної статті;

♦ постійна калькуляція, коли здійснюється безупинний точний облік поточних витрат, здійснюваний звичайно за допомогою комп'ютеризованої інформаційної системи.

Можна виділити наступні різновиди аналізу цін, використовувані для одержання інформації про ринок закупівель:

♦ аналіз ціни, заснованої на загальній вартості виконаних робіт і послуг, включаючи витрати на контроль, складування, організацію фінансових потоків і ін.;

♦ аналіз ціни за первинними витратами на одиницю закупленої продукції;

♦ аналіз ціни на основі опублікованих даних за курсами валют, біржовими курсами, банківською статистикою і інші;

♦ аналіз ціни шляхом порівняння старої і нової комерційної пропозиції з урахуванням змін у цінах закупівлі, динаміки ринкової ситуації й ін.;

♦ аналіз ціни на основі суб'єктивних експертних оцінок того, скільки даний товар повинний коштувати на ринку.

У формалізованому виді рейтинг Я постачальника визначається вираженням:

Форми і методи розрахунків при закупівлі товарів.

Рис. 1.21. Форми і методи розрахунків при закупівлі товарів.

Економічний розмір замовлення (economic order quantity — EOQ) визначається за формулою, отриманою Ф.У. Харрісом. Однак у теорії управління запасами вона більш відома як формула Уілсона:

де EOQ — економічний розмір замовлення, од.; Со — витрати виконання замовлення, грн.; Сі — закупівельна ціна одиниці товару, грн.; S — річний обсяг продажів, од.; и — частка витрат зберігання в ціні одиниці товару.

Класифікація можливих різновидів постачальників

Рис. 1.22. Класифікація можливих різновидів постачальників

Для прийняття обґрунтованого рішення потрібно зробити розрахунок сумарних витрат — з урахуванням економії транспортних витрат і без врахування такої економії — та порівняти результати.

Схема процесу вибору постачальників

Рис. 1.23 .Схема процесу вибору постачальників

Дані, що містяться в договорі на постачання

Рис. 1.24. Дані, що містяться в договорі на постачання

Можливі й інші ситуації, що вимагають коректування моделі економічного розміру замовлення:

  • 1) Закупівлі змішаних партій. Закупівля змішаних партій означає, що одноразово надходить декілька видів продукції; у зв'язку з цим знижки, встановлені відповідно до обсягу закупівель і вантажоперевезень, слід оцінювати щодо комбінації товарів.
  • 2) Обмеженість капіталу. Обмеженість капіталу доводиться враховувати тоді, коли кошти для інвестування у запаси обмежені. Через це під час визначення розміру замовлень слід розподіляти обмежені фінансові ресурси між різними видами продукції.
  • 3) Використання власних транспортних засобів. Використання власних транспортних засобів впливає на розмір замовлення, тому що в цьому випадку транспортні витрати, пов'язані з поповненням запасів, є фіксованими витратами.

Принципи відносин, що рекомендуються, з постачальниками.

Рис. 1.25. Принципи відносин, що рекомендуються, з постачальниками.

Таблиця 1.6. РОЗРАХУНОК СУМАРНИХ РІЧНИХ ВИТРАТ ДЛЯ РІЗНИХ ОБСЯГІВ ЗАМОВЛЕНЬ

Витрати, гри.

Обсяг замовлення, од.

400

500

1000

На організацію замовлень

11 х 100 = 1100

4800/500x100= 960

4800/1 000 х 100=480

На зберігання одного замовлення

400 х 5= =2000

500х5=2500

1000 х 5 = 5000

На придбання запасів для річної потреби

25х4800=120000

24.8 х 4800 = 119040

24,7 х 4800 = 118560

Загальні витрати

123100

122500

124040

Як показують розрахунки, найкращим буде другий варіант (обсяг замовлення 500 од.), який забезпечує найменші річні сумарні витрати.

Прискорена витрата запасів

Рівень запасів при прискореному споживанні і допустимості дефіциту

Рис. 1.26. Рівень запасів при прискореному споживанні і допустимості дефіциту

Тут увесь час і між сусідніми постачаннями поділяється на дві частини:

♦ час і1 протягом якого даний товар є в наявності і використовується виробництвом;

♦ час і2, протягом якого даний товар відсутній, і виробництво відчуває дефіцит.

Рівень запасів при розтягнутому постачанні, прискореному споживанні і допустимості дефіциту

Рис. 1.27. Рівень запасів при розтягнутому постачанні, прискореному споживанні і допустимості дефіциту

Після процедур підсумовування і диференціювання одержуємо наступні вирази для граничного рівня запасів у„ і оптимального обсягу партії постачань уопт:

1. Визначається середньозважений інтервал між постачаннями. Цей показник тсв для N партій постачання дорівнює:

де і — момент надходження і-ої партії постачань, V — її обсяг.

  • 2. Виявляються М запізнілих партій, тобто тих 7-их партій, для яких І,- оп > Тсв.
  • 3. Знаходиться середньозважене значення величини запізнення Аі для цих М партій з обсягами V, опт за формулою:

4. Розраховується обсяг страхового запасу Устр із визначеною імовірністю Р* покриття можливого дефіциту (ця імовірність Р* не може бути стовідсотковою, так як можливе розкидання при запізненні окремих поставок)

де р — середня інтенсивність надходження запитів від виробництва

Звичайно тривалість стану дефіциту й обсяг страхового запасу є взаємно зворотньопропорційними величинами.

В даний час існують проблемно-орієнтовані комп'ютерні системи визначення потреб виробництва в постачаннях матеріалів.

За цільовим призначенням створювані запаси класифікуються у відповідності зі схемою, приведеною на рис. 1.28.

Класифікація запасів за їх цільовим призначенням

Рис. 1.28. Класифікація запасів за їх цільовим призначенням

Класифікаційна схема причин створення матеріальних запасів

Рис. 1.29. Класифікаційна схема причин створення матеріальних запасів

Таблиця 1.7. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТРАДИЦІЙНОГО ПОСТАЧАННЯ І ПОСТАЧАННЯ ЛТ

Фактори

Концепція ЛТ

Традиційний підхід

Запаси

Усі зусилля потрібно спрямовувати на їх усунення. Страхові запаси відсутні.

Захищають фірму від помилок прогнозування і ненадійності постачальників. Більшість запасів — страхові.

Обсяг закупівель товарів

Розмір замовлення покриває тільки поточну потребу. Закупівля здійснюється дрібними партіями з частими постачання.

Закупівля здійснюється великими партіями з нечастими постачаннями.

Постачальники

Розглядаються як партнери. Відносини тільки з надійними постачальниками. Співробітництво носить характер тривалого господарського зв'язку і будується на довгострокових контрактах. Невелика кількість постачальників.

Як правило, велика кількість постачальників, між якими штучно підтримується конкуренція.

Вибір способу транспортування

Основна мета — забезпечення надійності дотримання строків доставки. Графік доставки складає споживач.

Основна мета — забезпечення низької ціни на транспортування. Графік доставки складає постачальник.

Якість продукції

Мета — відсутність дефектів продукції. Процес приймального контролю якості в споживача скорочений або взагалі відсутній. Цю функцію бере на себе постачальник.

Допускається невелика кількість дефектів (до 2%). Контроль якості здійснюється продавцем, який несе за нього відповідальність.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші