Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Економіко-правові основи капітального будівництва
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Які відмінні риси має договір підряду від інших договорів?

Договір підряду має певні схожі риси з трудовим договором, оскільки обидва договори спрямовані на регулювання процесу виконання роботи. Відмінності полягають в наступному: 1) організація роботи, її забезпечення в цивільному договорі покладається на виконавця, а в трудовому — на роботодавця; 2) робітник підлягає правилам внутрішнього трудового розпорядку, на нього поширюються всі гарантії та пільги, передбачені трудовим законодавством (лікарняні, відпустки, норми праці та відпочинку та ін.). В підрядних правовідносинах виконавець не користується такими пільгами; 3) оплата в підрядному договорі здійснюється за результат, а в трудовому — за процес виконання роботи; 4) підрядник самостійно визначає порядок, способи досягнення результату, а робітнику це встановлює роботодавець; 5) строк виконання певної роботи в цивільному договорі має істотне значення, а в трудовому робота може виконуватись протягом невизначеного часу; 6) ризик випадкового знищення матеріалу, результату робіт і інші ризики несе підрядник, а в трудовому договорі — роботодавець; 7) підрядні договори можуть виконувати як фізичні особи так і юридичні з залученням до виконання і інших осіб, в трудовому — робота виконується фізичною особою — робітником тільки особисто.

Відмінність договору підряду від договору купівлі — продажу полягає у наступному: 1) у підряді замовник надає більшу частину матеріалів, а у купівлі-продажу цей обов'язок покладається на продавця; 2) у договорі купівлі-продажу умови щодо виконання роботи із створення об'єкту сторони не встановлюють, а в підрядному договорі замовник у завданні визначає критерії яким повинен відповідати результат. В договорі купівлі-продажу покупець не має права давати вказівки про спосіб виконання договору, а в договорі підряду замовник має такі права.

Відмінності між договорами поставки та договором підряду полягають в наступному. Зобов'язання з договору поставки спрямовані на задоволення потреб осіб в типізованих товарах, а з договору підряду в індивідуалізованому результаті. Тобто за договором підряду виготовляють індивідуально-визначені речі, а за договором поставки речі, які характеризуються родовими ознаками. Замовник має право перевіряти хід і якість робіт, а покупець такого права не має.

Розмежування договору підряду і надання послуг може проводитись за таким головним критерієм: навіть якщо в результаті надання послуги створюється певний матеріальний об'єкт він не може бути самостійним об'єктом цивільних правовідносин, на відміну від результатів підрядних робіт.

Відмінність від договору на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт полягає в тому, що договір підряду не спрямований на досягнення наукових, науково-технічних результатів. Такі результати є непередбачуваними і можуть бути не тими на які розраховував замовник, але зобов'язання виконавця буде виконаним і підлягатиме оплаті. В підрядних роботах оплата здійснюється за досягнення обумовленого сторонами результату. Його параметри можна визначити заздалегідь на етапі укладення договору.

Які права та обов'язки передбачені законодавством України, щодо дій підрядника у підрядних відносинах?

Головним обов'язком підрядника за договором підряду є якісне відповідно до умов договору виконання роботи і передача її результату замовникові, як правило, у встановлений строк. Причому, якщо це передбачено договором або, якщо без певної інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим, результат підрядник зобов'язаний передати разом з інформацією щодо експлуатації чи іншого його використання.

ЦК України зберіг традиційний підхід до конструювання договору підряду, вказавши на те, що роботи виконуються на ризик підрядника (статті 837, 855 ЦК України та інші), який полягає у тому, що у випадку випадкового знищення предмета договору підряду до здачі його замовникові або у разі, коли закінчення роботи стане неможливим без вини сторін, підрядник немає права вимагати плати за роботу, а якщо оплата була здійснена частково, зокрема сплачено аванс, він зобов'язаний повернути ці виплати замовнику.

Між тим, якщо знищення предмета договору або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ч. 6 ст. 853 ЦК України), підрядник має право на оплату роботи (ч. 1 ст. 855 ЦК України).

ЦК України зберігає розподіл ризику між сторонами на випадок знищення або випадкового пошкодження матеріалу (ст. 842 ЦК України), покладаючи його до настання строку здачі підрядником роботи на сторону, яка надала матеріал, а після настання цього строку — на ту, котра його пропустила. Але новелою є те, що інший розподіл ризику може бути встановлено договором або законом.

Підрядник зобов'язаний виконувати роботи на свій ризик. Це означає, що він не може відмовитись від прийняття на себе певних негативних наслідків, які виникають при підрядних роботах. Так, він не має права на отримання винагороди у разі випадкової загибелі предмету підряду до передачі замовнику або коли роботи неможливо закінчити у силу непередбачуваних обставин (так званий ризик неможливості закінчення роботи). На нього покладається ризик випадкового знищення або пошкодження власного матеріалу. Подорожчання матеріалу, яке відбулося після укладення підрядного договору, зміни податкового законодавства, випадкове пошкодження або погіршення результатів робіт також може породжувати негативні наслідки, які мають покладатися на підрядника. Підрядник також несе ризик невиконання субпідрядником договірних зобов'язань.

Підрядник, якщо інше не встановлено договором, зобов'язаний виконувати роботу із свого матеріалу і своїми засобами. При цьому він відповідає за неналежну якість вказаних матеріалів і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Якщо робота виконується з матеріалу замовника (у цьому випадку в договорі встановлюються норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів) і за його вказівками, підрядник зобов'язаний належним чином прийняти зазначений матеріал; своєчасно попередити замовника про неякісність або непридатність матеріалу для виконання роботи; про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи; про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, але які загрожують якості чи придатності результату роботи. Між тим, якщо використання неякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей або приводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків (ч. 2 ст. 848 ЦК України).

Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження матеріалу, наданого замовником, надати останньому звіт про використання матеріалу та повернути його залишки, зберігати конфіденційність одержаної від замовника інформації про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, які можуть розглядатися як комерційна таємниця, якщо інше не встановлено договором. Замовник несе такий же обов'язок стосовно інформації, отриманої від підрядника (ст. 862 ЦК України).

Підрядник має право: не починати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, яка підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником (ст. 851 ЦК України), це положення у повній мірі відповідає змісту ст. 358 ЦК України про зустрічне виконання зобов'язань; за згодою замовника на дострокове виконання роботи (ч. 2 ст. 854 ЦК України); на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості; на відмову від договору з правом на відшкодування збитків, якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження, у відповідний строк не замінить неякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи чи не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи.

Підрядник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи або підвищенням ціни роботи, які настали внаслідок невиконання замовником свого обов'язку зі сприяння підрядникові у виконанні роботи, якщо обсяг та порядок такого сприяння були обумовлені договором (ч. 1 ст. 850 ЦК України). Якщо ж виконання роботи стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Підрядник має право продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором, коли замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи за умови дворазового попередження його підрядником про виконання роботи (ч. 5 ст. 853 ЦК України); вимагати виплати авансу у випадку та в розмірі, передбаченим договором; притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, якщо останній не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші