Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow БЖД arrow Цивільна оборона та цивільний захист
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Прогнозування наслідків впливу сильнодіючих ядучих речовин

Наслідки впливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті визначаються з метою прогнозування масштабів зараження при аваріях з небезпечними хімічними речовинами на промислових об'єктах, автомобільному, залізничному і трубопровідному транспорті, а також морському транспорті, якщо заражена хмара може дійти до прибережної зони, де перебувають люди.

Прогнозування масштабів зараження — це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин.

Методика прогнозування застосовується для хімічних речовин, що перебувають у рідкому або газоподібному стані та при потраплянні в атмосферу переходять у газоподібний стан і утворюють хмару зараженого повітря (первинну і вторинну).

Розрахунки передбачається проводити для приземного шару повітря до висоти 10 м над поверхнею землі.

Прогнозування проводиться з метою планування організації захисту людей, сільськогосподарських тварин, урожаю, продуктів харчування та ін., які перебувають у зоні хімічного зараження.

Прогнозування обстановки може бути довгострокове (оперативне) і аварійне.

Довгострокове прогнозування проводиться завчасно для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів для ліквідації наслідків аварії, розробки заходів забезпечення захисту населення та підвищення стійкості роботи об'єктів. Для прогнозування необхідні такі дані:

  • — загальна кількість небезпечних хімічних речовин на об'єктах, які знаходяться в небезпечних районах (на воєнний час та для сейсмонебезпечних районів тощо), розлив хімічної речовини приймається "вільно"; кількість хімічної речовини в одиничній максимальній ємності — залежно від умов зберігання приймається розлив хімічної речовини "у піддон" або "вільно"; висота обвалування та піддону;
  • — метеоумови;
  • — швидкість вітру в приземному шарі — 1 м/с, температура повітря — 20 °С, ступінь вертикальної стійкості повітря — інверсія, напрямок вітру не враховується, тому поширення хмари зараженого повітря приймається у полі 360°;
  • — заповнення ємності приймається за 70 % від паспортного об'єму ємності;
  • — ємності при аваріях руйнуються повністю;
  • — при аваріях на газо- і продуктопроводах величина викидання хімічної речовини приймається за таку, що дорівнює її максимальній кількості, яка знаходиться в трубопроводі між автоматичними відсіка-чами (це 270—500 г);
  • — середня щільність населення в цій місцевості;
  • — захищеність населення, продуктів харчування.

При розташуванні в межах адміністративної території двох і більше хімічно небезпечних об'єктів та накладанні зон можливого зараження одна на одну чисельність населення, що може потрапити в зону зараження, визначають з розрахунку одноразового зараження території максимальною зоною можливого зараження СДЯР.

Зона можливого хімічного зараження — це площа кола з радіусом, який дорівнює глибині поширення хмари зараженого повітря з уражаючою токсодозою.

За наявності на об'єкті або адміністративній території кількох небезпечних речовин прогнозування масштабів зараження та оцінювання ступеня хімічної небезпеки проводяться за тією речовиною, аварія з викиданням (виливанням) якої може бути найбільш небезпечною для населення.

Порядок нанесення зон зараження СДЯР на карти і схеми. При швидкості вітру, меншій за 1 м/с, зараження має вигляд кола (рис. 31, а), точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 360°. Радіус кола дорівнює Г. Зображення еліпса (пунктиром) відповідає зоні фактичного зараження на певний момент часу.

Нанесення зон зараження СДЯР на карту (схему)

а б в

Рис. 31. Нанесення зон зараження СДЯР на карту (схему): а — при швидкості вітру < 1 м/с; б — при швидкості вітру 1 м/с; в — при швидкості вітру > 1 м/с

При швидкості вітру за прогнозом 1 м/с зона зараження має вигляд півкола (рис. 31, б), точка 0 відповідає джерелу зараження, Ф = 180°. Радіус півкола дорівнює Г. Бісектриса півкола збігається з віссю сліду зараженої хмари і орієнтована за напрямком вітру.

При швидкості вітру за прогнозом від 1 до 2 м/с зона зараження має вигляд сектора (рис. 31, в), точка 0 відповідає джерелу зараження, ф = 90°. При швидкості вітру за прогнозом більше ніж 2 м/с Ф = 45е, радіус сектора дорівнює Г.

Бісектриса сектора збігається з віссю сліду хмари й орієнтована за напрямком вітру.

Визначення площі зони можливого і фактичного хімічного зараження. Прогнозування масштабів зараження — це визначення глибини і площі можливого і фактичного зараження території СДЯР, часу підходу зараженого повітря і небезпеки ураження людей, тварин і рослин.

У результаті руйнування ємності і миттєвого (1—3 хв.) переходу в атмосферу хімічної речовини утворюється первинна хмара зараження.

Випаровування речовини, що розлилася на підстеляючу поверхню, утворює вторинну хмару небезпечної хімічної речовини.

Площа зони фактичного зараження — це територія з небезпечними для життя людей і тварин межами.

Площу можливого зараження первинною (або вторинною) хмарою СДЯР визначають за формулою

Su = 8,72 · 10-е . Г2 · ф,

де Sm — площа зони можливого зараження СДЯР, км2; Г — глибина зараження, км; ф — умовний розмір зони можливого зараження, коефіцієнт, що умовно дорівнює кутовому розміру зони.

Аварійне прогнозування здійснюється за даяними розвідки після виникнення аварії для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій у зоні можливого хімічного зараження.

Для аварійного прогнозування необхідні такі дані:

  • — загальна кількість хімічної речовини в ємності (або трубопроводі) на час аварії;
  • — характер розливу хімічної речовини на підстеляючу поверхню ("вільно" або "у піддон");
  • — висота обвалування (або піддону);
  • — наявність населених пунктів, лісових і садових насаджень;
  • — реальні метеоумови на даний час: температура повітря (°С), швидкість (м/с) і напрямок вітру в приземному шарі, ступінь вертикальної стійкості шарів повітря (інверсія, конвекція, ізотермія) (рис. 29, 30, табл. 68,69, 71);
  • — середня густота населення для території, над якою поширюється хмара зараженого повітря;
  • — захищеність населення.

Прогноз здійснюється не більше ніж на 4 год, після чого він має бути уточнений.

Після отримання даних з урахуванням усіх коефіцієнтів отримане значення порівнюється з максимальним значенням перенесення повітряних мас за 4 год: Г = 4У, де Г — глибина зони; V — швидкість перенесення повітряних мас (табл. 68).

Таблиця 68. Швидкість перенесення переднього фронту хмари, зараженої СДЯР, км/год залежно від швидкості вітру і вертикального стану атмосфери

Швидкість вітру,

м/с

Швидкість перенесення фронту хмари зараженого повітря СДЯР, км/год,:

Ізотермія

Інверсія

Конвекція

1

6

5

7

2

12

10

14

3

18

16

21

4

24

21

28

5

29

6

35

7

41

8

47

9

53

10

59

Площу зони фактичного зараження ЗфСкм2) розраховують за формулою

де К — коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, приймається рівним 0,081 — при інверсії; 0,133 — при ізотермії; 0,235 —- при конвекції; Г — глибина зони зараження, яка визначається за допомогою таблиць 69—78, t — час, який пройшов після аварії, год.


Таблиця 69. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою, сірчистим ангідридом після аварії, при інверсії, км

Кількість СДЯР, т

Темпе-ратура повітря, °С

Сірковуглець

Соляна кислота

Сірчистий ангідрид

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1,0

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

1,9

1,2

1,0

0,9

0

1,2

0,9

0,8

0,7

2,1

1,4

1,1

1,0

+20

1,9

1,2

1,0

0,9

2,3

1,5

1,2

1,1

5,0

-20

<0,5

<0,5

1,5

1,4

1,0

1,0

5,2

8,2

2,5

2,1

0

<0,5

3,0

2,2

1,9

1,8

5,8

3,6

2,8

2,4

+20

<0,6

5,2

3,2

2,5

2,2

6,4

3,9

3,1

2,7

10

-20

<0,5

2,3

1,7

1,6

1,5

7,8

4,7

3,7

3,1

0

0,5

4,6

3,2

2,7

2,5

9,2

5,6

4,3

3,7

+20

1,3

0,9

0,7

0,6

7,9

4,8

3,7

3,1

9,9

6,0

4,6

3,9

50

-20

1,4

1,0

0,9

0,9

6,1

4,2

3,7

3.3

21,2

12,4

9,2

7,6

0

2,0

1,5

1,4

1,3

12,2

8,2

6,9

6,3

24,7

14,3

10,8

9,0

+20

3,2

2,0

1,6

1,4

21,5

12,5

9,3

7,7

26,4

15,3

11,5

9,5

70

-20

1,6

1,2

1,1

1,1

7,5

5,3

4,5

4,1

26,2

15,2

11,4

9,4

0

2,5

1,9

1,7

5

14,8

10,1

8,4

7,5

30,8

17,8

13,3

11,0

+20

3,9

2,4

1,9

1,7

26,5

15,4

11,5

9,5

32,9

19,0

14,2

11,7

Таблиця 70. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком, сірководнем після аварії, при інверсії, км

Кіль-

кість СДЯР, т

Тем-

пература повітря, °С

Хлор

Аміак

Сірководень

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

-20

4,2

2,7

2,1

1,9

1,0

0

4,6

2,9

2,3

2,0

<0,5

<0,5

+20

4,8

3,0

2,4

2,1

-20

11,6

6,9

5,3

4,5

1,5

1,0

0,8

0,7

1,4

0,9

0,8

0,7

5,0

0

12,2

7,3

5,6

4,7

1,6

1,1

0,8

0,9

1,5

1

0,8

0,7

+20

12,8

7,6

5,8

4,9

1,6

1,1

1,0

0,9

1,6

1,1

0,9

0,8

-20

17,7

10,4

7,9

6,6

2,3

1,5

1,2

1,0

2,2

1,5

1.2

1.1

10

0

18,5

10,9

8,3

6,9

2,4

1,5

1,3

1,1

2,5

1,6

1,3

1,2

+20

19,3

11,3

8,6

7,2

2,6

1,7

1,4

1,2

2,6

1,7

1,4

1,2

-20

48,2

27,3

20,3

16,6

6,6

4,0

3,2

1,2

6,3

3,9

3,0

2,6

50

0

50,4

28,6

21,2

17,3

6,8

4,2

3,3

1,3

6,7

4,1

3,2

2,8

+20

52,9

30,0

22,1

18,1

7,2

4,4

3,4

2,4

6,9

4,2

3,3

2,9

-20

59,9

33,7

24,8

20,3

8,1

4,9

3,8

3,2

7,7

4,7

3,7

3,2

70

0

62,6

35,2

25,9

21,1

8,4

5,1

4,0

3,4

8,2

5,0

3,8

3,3

+20

65,6

36,8

27,1

22,0

8,9

5,4

4,2

3,6

8,4

5,1

3,9

3,4

Таблиця 71. Глибина поширення зараженого повітря хлорпікрином, формальдегідом після аварії, при інверсії, км

Кількість СДЯР, т

Температура повітря, °С

Хлорпікрин

Формальдегід

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1,0

-20

1,8

1,3

1,2

1,1

4,1

2,7

2,1

1,9

0

3,6

2,6

2,2

2,1

4,6

3,1

2,4

2,1

+20

7,4

5,2

4,4

4,0

4,9

3,2

2,6

2,2

5,0

+40

28,6

18,9

15,7

13,9

9,9

6,0

4,6

3,9

-20

5,0

3,4

2,9

2,7

10,8

6,4

4,9

4,1

0

9,7

6,6

5,6

5,0

12,3

7,3

5,6

4,7

+20

20,2

13,4

11,3

10,1

13,1

7,8

6,0

5,0

10

-20

7,4

5,2

4,4

4,0

16,4

9,6

7,3

6,0

0

14,7

9,9

8,35

7,4

18,7

11,0

8,3

6,9

+20

31,3

20,7

17,0

15,2

19,7

11,6

8,8

7,3

50

-20

20,2

16,4

11,3

10,2

44,9

25,4

21,6

17,5

0

40,3

26,4

21,8

19,3

50,9

28,9

24,2

19,6

+20

86,0

54,1

43,9

38,8

54,1

30,7

25,4

20,6

70

-20

24,8

16,3

13,8

12,4

55,8

31,4

23,1

18,7

0

49,8

32,5

26,7

23,6

63,1

35,6

26,2

21,3

+20

105

66,9

54,9

48,8

67,1

37,7

27,8

22,5

Таблиця 72. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком після аварії, при ізотерміїї, км

Кількість СДЯР, т

Температура повітря, ͦ С

Хлор

Аміак

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1,0

-20

1,6

ІД

0,9

0,8

0,7

0,6

0

1,7

1,2

1,0

0,9

0,8

0,6

+20

1,8

1,3

1,1

1,0

0,9

0,7

+40

1,9

2,1

1,2

1,1

1,0

0,7

5,0

-20

4,7

3,2

2,3

2,0

1,9

1,4

<0,5

0

5,0

3,4

2,6

2,2

2,0

1,4

+20

5,2

3,3

2,6

2,3

2,0

1,5

+40

5,4

3,4

2,6

2,3

2,1

1,5


Продовження табл. 72

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

10

-20

7,1

4,3

3,4

2,9

2,6

1,9

1,1

0,8

0,6

0,5

0,5

0,5

0

7,3

4,5

3,5

3,0

2,7

2,0

1,2

0,8

0,7

0,6

0,5

0,5

+20

7,8

4,7

3,7

3,2

2,9

2,1

1,3

0,9

0,7

0,6

0,6

0,5

+40

8,1

4,9

3,8

3,3

3,0

2,2

1,3

0,9

0,8

0,7

0,6

0,5

50

-20

19,3

11,3

8,8

7,2

6,3

4,4

2,6

1,7

1,2

1,2

1,1

0,8

0

20,2

11,8

9,1

7,5

6,5

4,6

2,7

1,8

1,3

1,3

1,2

0,9

+20

21,1

12,4

10,0

7,8

6,8

4,8

3,0

1,9

1,4

1,4

1,3

0,9

+40

22,0

12,9

9,9

8,0

7,0

5,0

3,1

2,0

1,6

1,4

1,3

1,0

70

-20

23,6

13,8

10,4

8,6

7,5

5,2

3,5

2,2

1,6

1,5

1,4

1,0

0

24,7

14,3

10,8

8,9

7,8

5,4

3,7

2,3

1,8

1,6

1,5

1,1

+20

26

15,1

11,3

9,3

8,1

5,7

3,8

2,4

1,9

1,7

1,5

1,1

+40

27,0

15,6

11,7

9,6

8,4

5,9

33,9

2,5

1,9

1,7

1,6

1,2

Таблиця 73. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою після аварії при ізотерміїї, км

Кількість СДЯР, т

Температура повітря, °С

Сірковуглець

Соляна кислота

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

5

6

10

1

2

3

4

5

10

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

1,0

-20

<0,5

<0,5

<0,5

0

+20

0,6

+40

0,7

0,5

<0,5

5,0

-20

0,8

0,7

0,6

0,5

0,5

0,5

0

1,3

1,0

0,9

0,8

0,8

0,6

+20

2,1

1,2

1,1

1,0

0,9

0,7

+40

2,2

1,4

1,2

1,0

0,9

0,7

10

-20

<0,5

1,1

0,9

0,7

0,7

0,6

0,6

0

1,8

1,3

1,3

1,2

1,2

0,9

+20

3,3

2,1

1,7

1,5

1,3

1,0

+40

3,5

2,2

1,8

1,5

1,4

1,0

50

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

2,5

1,9

1,7

1,6

1,65

1,4

0

0,65

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

5,0

3,4

2,9

2,1

2,06

2,0

+20

1,35

0,95

0,7

0,7

0,6

0,4

8,7

4,5

4,1

3,4

3,0

2,3

+40

1,45

1,0

0,85

0,7

0,65

0,5

9,3

5,6

4,3

3,6

3,2

2,4

70

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

2,2

2,2

2,0

1,9

1,8

1,6

0

1,0

0,7

0,5

0,5

<0,5

<0,5

5,95

4,2

3,6

3,13

3,2

2,4

+20

1,6

1,0

0,9

0,8

0,7

0,5

10,7

6,4

4,9

4,1

3,6

2,7

+40

1,7

1,1

0,9

0,8

0,75

0,6

11,4

6,8

5,2

4,3

3,7

2,8


Таблиця 74. Глибина поширення зараженого повітря сірчистим ангідридом, сірководнем після аварії, при ізотерміїї, км

Кількість СДЯР, т

Температура повітря, °С

Сірчистий ангідрид

Сірководень

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

5

6

10

1

2

3

4

5

10

1,0

-20

0,6

<0,5

0

0,7

+20

0,7

+40

0,8

5,0

-20

2,1

1,3

1,1

1,0

0,9

0,7

<0,5

0

2,4

1,5

1,3

1,1

1,0

0,8

+20

2,6

1,6

1,4

1,2

1,1

0,8

+40

2,7

1,7

1,4

1,3

1,2

0,9

10

-20

3,3

2,1

1,7

1,5

1,3

1,0

0,6

<0,5

0

3,7

2,3

1,9

1,6

1,5

1,1

0,7

+20

4,1

2,5

2,1

1,8

1,6

1,2

0,7

+40

4,3

2,7

2,2

1,9

1,7

1,3

0,8

50

-20

8,6

5,2

4,0

3,4

3,0

2,2

2,3

1,6

1,3

1,2

1,1

0,8

0

10,2

6,0

4,7

3,9

3,5

2,6

2,7

1,8

1,4

1,3

1,2

0,8

+20

10,9

6,3

5,0

4,2

3,7

2,8

2,8

1,8

1,5

1,3

1,2

0,9

+40

11,4

6,6

5,2

4,4

3,9

2,9

2,8

1,8

1,5

1,3

1,2

0,9

70

-20

10,9

6,3

4,8

4,1

3,5

2,7

3,2

2,1

1,7

1,5

1,1

1,0

0

12,4

7,4

5,7

4,7

4,2

3,1

3,4

2,2

1,8

1,6

1,4

1,1

+20

13,3

8,0

6,1

5,1

4,5

3,3

3,5

2,2

1,8

1,6

1,3

1,1

+40

14,0

8,3

6,3

5,3

4,7

3,4

3,6

2,3

1,9

1,7

1,3

1,2

Таблиця 75. Глибина поширення зараженого повітря сірчистим ангі-дридом, сірководнем, формальдегідом після аварії при конвекції, км

Кількість СДЯР, т

Температура повітря, °С

Сірчистий ангідрид

Формальдегід

Сірководень

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1,0

-20

0,7

0,5

<0,5

<0,5

0

<0,5

0,8

0,5

<0,5

<0,5

+20

0,8

0,6

<0,5

<0,5

+40

0,9

0,6

0,5

<0,5

5,0

-20

1,2

0,8

0,7

0,5

2,3

1,5

1,2

1,1

0

1,3

0,9

0,7

0,6

2,4

1,7

1,4

1,2

+20

1,4

1,0

0,8

0,7

2,7

1,8

1,5

1,3

+40

1,4

1,0

0,8

0,7

2,9

1,9

1,6

1,4

10

-20

1,7

1,1

0,9

0,8

3,6

2,2

1,8

1,6

0

1,9

1,2

1,0

0,9

4,0

2,5

2,0

1,8

+20

2,0

1,3

1,1

0,9

4,3

2,7

2,2

1,9

+40

2,1

1,4

1,1

1,0

4,5

2,8

2,3

2,0


Продовження табл. 75

50

-20

4,6

2,8

2,2

2,0

1,3

0,9

0,7

0,6

9,4

5,6

4,35

3,6

0

5,1

3,2

2,5

2,2

1,4

1,0

0,8

0,7

10,7

6,4

4,92

4,1

+20

5,7

3,5

2,7

2,4

1,7

1,0

0,8

0,7

11,4

6,8

5,25

4,4

+40

6,0

3,6

2,9

2,5

1,5

1,1

0,9

0,8

12,0

7,1

5,5

4,6

70

-20

5,5

3,3

2,6

2,2

1,5

1,0

0,8

0,7

11,6

6,9

5,3

4,4

0

6,3

3,8

3,0

2,6

1,6

1,1

0,9

0,8

13,2

7,8

6,05

5,0

+20

6,8

4,2

3,3

2,8

1,7

1,2

1,0

0,8

14,0

8,3

6,04

5,3

+40

7,2

4,4

3,4

2,9

1,8

1,2

1,0

0,9

14,6

8,6

6,65

5,5

Таблиця 76. Глибина поширення зараженого повітря хлорпікрином, формальдегідом після аварії, при ізотерміїї, км

Кількість СДЯР, т

Температура повітря,

°С

Хлорпікрин

Формальдегід

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

1

2

3

4

1,0

-20

1,8

1,3

1,2

1,1

4,1

2,7

2,1

1,9

0

3,6

2,6

2,2

2,1

4,6

3,1

2,4

2,1

+20

7,4

5,2

4,4

4,0

4,9

3,2

2,6

2,2

5,0

-20

5,0

3,4

2,9

2,7

10,8

6,4

4,9

4,1

0

9,7

6,6

5,6

5,0

12,3

7,3

5,6

4,7

+20

20,2

13,4

11,3

10,1

13,1

7,8

6,0

5,0

10

-20

7,4

5,2

4,4

4,0

16,4

9,6

7,3

6,0

0

14,7

9,9

8,35

7,4

18,7

11,0

8,3

6,9

+20

31,3

20,7

17,0

15,2

19,7

11,6

8,8

7,3

50

-20

20,2

13,4

11,3

10,2

44,9

25,4

21,6

17,5

0

40,3

26,4

21,8

19,3

50,9

28,9

24,2

19,6

+20

86,0

54,1

43,9

38,8

54,1

30,7

25,4

20,6

70

-20

24,8

16,7

13,8

12,4

55,18

31,4

23,1

18,7

0

49,8

32,5

26,7

23,6

63,1

35,6

26,2

21,3

+20

105

66,9

54,9

48,8

67,1

37,7

27,8

22,5

Таблиця 77. Глибина поширення зараженого повітря сірковуглецем, соляною кислотою після аварії при конвекції, км

Кількість СДЯР,т

Температура повітря, °С

Сірковуглець

Соляна кислота

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1,0

  • -20
  • 0

+20 +40

3,0

-20

0

<0,5

+20

0,6

<0,5

<0,5

<0,5

+40

0,7

0,5

<0,5

<0,5

Продовження табл. 77

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

5,0

-20

0

<0,5

+20

1,2

0,8

0,7

0,6

+40

1,3

0,9

0,8

0,7

10

-20

<0,5

<0,5

<0,5

<0,5

0

0,9

0,6

0,5

<0,5

+20

1,7

1,1

0,9

0,8

+40

1,8

1,2

1,0

1,9

50

-20

1,4

1,0

0,9

0,9

0

2,6

2,0

1,7

1,6

+20

4,7

2,9

2,3

2,0

+40

5,0

3,0

2,3

2,0

70

-20

1,7

1,3

1,1

1,0

0

<0,5

3,3

2,3

2,0

1,9

+20

0,6

<0,5

<0,5

<0,5

5,6

3,4

2,6

2,3

+40

0,8

0,5

<0,5

<0,5

5,9

3,6

2,8

2,4

Таблиця 78. Глибина поширення зараженого повітря хлором, аміаком, хлорпікрином після аварії при конвекції, км

Кількість СДЯР, т

Температура повітряне

Хлор

Аміак

Хлорпікрин

Швидкість вітру, м/с

1

2

3

4

1

2

3

4

1

2

3

4

1,0

-20

0,6

0,5

<0,5

<0,5

<0,5

0

0,7

0,6

0,5

<0,5

0,8

0,7

0,6

0,6

+20

0,8

0,6

0,5

<0,5

1,6

1,2

1,1

1,0

+40

0,9

0,7

0,6

0,5

3,2

2,2

2,0

1,0

5,0

-20

2,2

1,4

1,2

1,1

1,1

0,9

0,8

0,7

0

2,1

1,5

1,3

1,2

2,0

1,5

1,4

1,3

+20

2,5

1,7

1,4

1,2

4,4

3,0

2,6

2,4

+40

2,8

1,8

1,5

1,3

8,2

5,7

4,8

4,4

10

-20

3,8

2,3

1,8

1,6

<0,5

1,6

1,2

1,1

1,0

0

4,0

2,5

2,0

1,8

3,2

2,3

2,0

1,9

+20

4,2

2,7

2,2

1,9

6,5

4,5

3,9

3,5

+40

4,4

2,7

2,2

1,9

12,7

8,5

7,2

6,5

50

-20

10,2

6,1

4,9

3,9

1,4

0,9

0,7

0,7

4,4

36,0

2,6

2,4

0

10,7

6,4

5,2

4,1

1,4

0,9

0,7

0,7

8,3

5,8

4,9

4,5

+20

11,2

6,7

5,3

4,3

1,5

1,0

0,8

0,8

17,9

11,7

9,7

8,8

+40

11,7

7,0

5,7

4,5

1,5

1,0

0,9

0,8

34,3

22,7

18,6

16,6

70

-20

12,4

7,4

5,9

4,8

1,6

1,1

0,9

0,8

5,35

3,6

3,1

2,9

0

13,0

7,8

6,2

5,0

1,6

1,2

0,9

0,8

10,4

7,1

5,9

5,35

+20

13,7

8,1

6,4

5,2

1,8

1,2

1,0

1,9

21,9

14,3

12,1

10,8

+40

14,1

8,4

7,0

5,4

1,5

1,3

1,0

0,9

42,3

27,8

22,8

20,3

Задача 22. Вихідні дані. Після аварії зі СДЯР утвориться зона зараження з глибиною 10 км, швидкість вітру 2 м/с, інверсія.

Визначити. Яка буде площа зони фактичного зараження через 4 год.

Розв'язок. 1. Розрахувати площу можливого зараження за формулою

Sм = 8,72 ·10 · 10-2 · 90 = 79 км2.

2. Визначити площу зони фактичного зараження: 5Ф= 0,081 · 102 · 4М ю,7 км2.

У разі аварії (руйнування) резервуарів СДЯР оцінювання проводиться за конкретною фактичною обстановкою, що склалася, беруть реальні дані метеоумов і кількість речовини, яка вилилася (або викинута) у навколишнє середовище.

Оцінювання хімічної обстановки передбачає визначення розмірів зон хімічного зараження і осередків хімічного ураження, часу підходу зараженого повітря до певного об'єкта, меж населеного пункту, тривалості уражаючої дії і можливих втрат людей в осередку хімічного ураження.

Розглянемо методику розв'язання задач оцінювання хімічної обстановки при аваріях зі СДЯР.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші