Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Інформаційна безпека
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Загальна характеристика основних понять теорії забезпечення РФ протидії агресивному інформаційно-психологічному впливу іноземних держав, організацій і фізичних осіб

Інформаційне протиборство (визначення А. В. Манойла) - суперництво соціальних систем в інформаційно-психологічній сфері з приводу впливу на ті чи інші сфери соціальних відносин і встановлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів, у результаті якого одні учасники суперництва одержують переваги, необхідні їм для подальшого розвитку, а інші їх втрачають

Дії учасників інформаційного протиборства можуть мати наступальний (агресія, війна) або оборонний характер. Важливим чинником виявлення, попередження і припинення зовнішньої інформаційно-психологічної агресії є державна інформаційна політика.

Особлива роль в ІПП відводиться засобам масової інформації і масової комунікації транснаціональних інформаційно-телекомунікаційних корпорацій і віртуальних соціальних (мережевих) співтовариств. Діяльність останніх вимагає пильного дослідження на предмет наслідків залучення в ІПП цими суб'єктами інформаційного простору на стороні тих чи інших учасників конфлікту.

Важливе місце в ІПП також віддається системі органів державної влади. Проте під час розробки положень державної інформаційної політики варто враховувати, що система органів державної влади присутня в інформаційно-психологічній сфері не в явному вигляді, а у віртуальному - у формі "електронного уряду", що багато в чому визначає набір форм і методів впливу, який використовується державою з метою регулювання суспільних (внутрішньодержавних) і міжнародних відносин в інформаційно-психологічній сфері.

Мета інформаційного протиборства - забезпечення національних інтересів в інформаційно-психологічній сфері. Одним із найважливіших національних інтересів є забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави.

Основні способи досягнення цілей інформаційного протиборства: 1) створення інформаційно-психологічних переваг (домінування).

2) асиметрична відповідь на зовнішні впливи більш сильних суб'єктів інформаційного протиборства.

Основні способи досягнення інформаційно-психологічної переваги: 1) приховане управління діяльністю органів влади держави-конкурента, інформаційними (інформаційно-психологічними) процесами, які визначають вигляд системи суспільних, політичних, економічних, духовних відносин держави-суперника; 2) інформаційно-психологічна агресія; 3) інформаційно-психологічна війна.

Основні принципи Інформаційного протиборства: 1) інформаційна асиметрія, 2) інформаційне домінування, 3) скритність, латентність процесів інформаційно-психологічної боротьби; 4) раптовість нападу на супротивника; 5) принцип забезпечення стратегічного балансу сил в інформаційно-психологічному просторі як основна форма мирного співіснування конкуруючих суб'єктів; 6) використання відсутності чітких юридично закріплених у міжнародних і національних правових нормах визначень АІА, СІО та ІВ з метою розв'язання збройної агресії та завдання збитку і шкоди національним інтересам супротивників у сучасних умовах; 7) нічим не обмежене масоване використання усіх наявних сил і засобів інформаційно-психологічного нападу ("війна без правил"), у тому числі засобів психологічного впливу, котрий являє собою особливу небезпеку, дія яких не зникає з припиненням агресії; 8) принцип можливості поєднання інформаційно-психологічної боротьби, яка ведеться учасником боротьби в складі коаліції, з інформаційно-психологічною боротьбою, яка проводиться цим самим членом коаліції проти інших її членів для досягнення тих чи інших приватних переваг всередині коаліції.

Приховане зовнішнє управління інформаційно-психологічними процесами

Під прихованим зовнішнім управлінням інформаційно-психологічними процесами, які визначають вигляд системи суспільних, політичних, економічних, духовних відносин геополітичного суб'єкта, розуміється діяльність щодо створення умов, що спонукають державну владу даного суб'єкта геополітичної конкуренції до тих чи інших дій не стільки у власних, скільки у чужих інтересах.

Організація прихованого зовнішнього управління системою соціальних і політичних відносин в інформаційно-психологічному просторі держави-конкурента містить у собі чотири основних завдання: 1) створення сприятливих зовнішніх І внутрішніх умов для введення в дію механізмів прихованого зовнішнього управління; 2) комплекс заходів для активізації позиції держави-конкурента (в особі його органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій) щодо вирішення питання (або групи питань) у контексті, вигідному для держави-джерела прихованих керуючих впливів; 3) спонукання держави конкурента, яка має активну позицію щодо шляхів вирішення питання, яке цікавить державу-джерело прихованих керуючих впливів, до здійснення дій, вигідних для цього джерела зовнішнього управління; 4) створення в інформаційно-психологічному просторі системи органів влади та управління держави-конкурента атмосфери недовіри, настороги та ворожості щодо всіх інших напрямків, пропозицій і варіантів вирішення цього питання.

Основними методами створення сприятливих умов для прихованого управління інформаційно-психологічними процесами у суспільстві держави-об'єкта посягань є: 1) створення інформаційної (інформаційно-психологічної) залежності держави-конкурента від безупинного надходження зовнішніх інформаційних ресурсів і технологій з інформаційно-психологічного простору держав-донорів; 2) інформаційно-психологічна експансія; 3) дезорієнтація державної інформаційної політики; 4) дестабілізація ситуації усередині держави (геополітичного суб'єкта) з метою нав'язування зовнішнього антикризового управління.

Дестабілізація ситуації усередині держави

Деструктивна діяльність з метою створення умов для виникнення соціальної напруги та ініціювання множинних локальних інформаційно-психологічних конфліктів, що вносять елементи хаосу в структуру національного інформаційно-психологічного простору, що призводить до руйнування окремих елементів системи регулювання суспільних відносин, до розриву внутрішніх причинних і наслідкових зв'язків, порушення і паралізації діяльності певних елементів інформаційно-психологічного простору, перекидання інформаційних ресурсів із ключових напрямків розвитку суспільства на другорядні та відволікання основних сил суспільства на не вартий уваги об'єкт, що створює сприятливі умови для нав'язування зовнішнього антикризового управління.

Інформаційно-психологічна експансія (визначення А. В. Манойла)

Діяльність щодо досягнення суб'єктом експансії власних національних інтересів за допомогою методів безконфліктного проникнення у сферу соціальних і духовних відносин суспільства об'єкта посягань з метою поступової, плавної, непомітної для іноземного суспільства зміни системи соціальних відносин за зразком системи джерела експансії, витіснення положень національної ідеології і національної системи цінностей та заміщення їх цінностями та ідеологічними настановами суб'єкта експансії, збільшення ступеня іноземного впливу і присутності суб'єкта експансії, встановлення контролю над стратегічними ресурсами, інформаційно-телекомунікаційною структурою і національними ЗМІ, нарощування присутності власних ЗМІ в інформаційній сфері об'єкта проникнення.

Інформаційно-психологічна агресія (визначення А. В. Манойла)

Дії, спрямовані на завдання супротивнику конкретного, відчутного збитку або шкоди у відповідних сферах його діяльності.

Ознаки інформаційно-психологічної агресії: 1) обмежене і локальне за своїми масштабами застосування сили; 2) виключення із засобів інформаційно-психологічного впливу найбільш небезпечних видів (зокрема, інформаційної зброї), які не дозволяють надійно контролювати розміри збитку, що завдається; 3) обмеження розмірів простору, об'єктів інформаційної інфраструктури та соціальних груп, які піддаються враженню ІПВ (агресія зачіпає не весь інформаційно-психологічний простір держави-жертви, а тільки його частину); 4) обмеження за метою (переслідує локальну, часткову мету) і часом (як правило, агресія припиняється після повного досягнення агресором усіх поставлених конкретних цілей і рідко приймає затяжний характер); 5) обмеження щодо залучених сил і засобів.

Інформаційно-психологічна війна (визначення А. В. Манойла)

Відкриті та приховані цілеспрямовані інформаційні впливи соціальних, політичних, етнічних та інших систем одна на одну з метою одержання визначеного виграшу в матеріальній сфері, спрямованих на забезпечення інформаційної переваги над супротивником і завдання йому матеріального, ідеологічного чи іншого збитку або шкоди.

Інформаційно-психологічна війна є найбільш агресивним засобом досягнення державами-учасниками ІП безумовного лідерства в інформаційно-психологічній сфері - інформаційного домінування. До особливостей інформаційно-психологічної війни відносяться: 1. Перенесення функцій стримування на інформаційну сферу. Провідні держави світу орієнтуються на превентивність дій у реалізації функцій стримування. Досягнення інформаційного домінування створює базу і необхідні умови для цього. У випадку успіху курсу на ядерне роззброювання світу інформаційне домінування може стати головним механізмом стримування і забезпечення світового, у тому числі й в силовому аспекті, лідерства.

  • 2. Багатоаспектність і багатооб'єктність впливу з високим ступенем координації у часі та просторі. Зростаюча "проникливість" усіх сфер життя суспільства інформаційними системами і технологіями дає можливість "вибудовувати" інформаційний вплив адекватно прийнятому (в реальному масштабі часу) алгоритму впливу на різні сфери, процеси, країни, об'єкти, групи, особи одночасно, у потрібній послідовності та під різними "кутами впливу". Це дозволяє оптимізувати одержання необхідного кінцевого результату і знизити витрати на його досягнення.
  • 3. Здатність за допомогою "малих" інформаційних впливів отримувати "великі" кінцеві результати. У разі знаходження високого рівня здатності прогнозованого моделювання, що дає можливість виявляти тенденції та керувати не процесами, що вже відбуваються, а попередніми змінами (тенденціями) у державах, які беруть участь у психологічному житті, у спроможність вносити керуючі впливи з малими витратами тієї загальної "енергетики" у режимі "на випередження".
  • 4. Відсутність необхідності фізичного вторгнення на територію супротивника та окупації цієї території для досягнення своїх цілей.
  • 5. Скритність стадії підготовки операцій (у тому числі можливість практичного втаємничений генерального і виконавчих суб'єктів, які можуть виявлятися лише силами і засобами розвідки і контррозвідки).
  • 6. Можливість маневрування силами та засобами, а також їх швидкого і потайливого зосередження поблизу кордонів і життєво важливих комунікацій супротивника для раптового завдання удару.
  • 7. "Плавність" переключення інформаційних впливів, регулювання в широких межах інтенсивності та тривалості їхньої реалізації: від організації інформаційних "шоків", "ударів", "викидів", "блокад" до повільно плинних, латентних.
  • 8. Розтягування на роки мікродозованих впливів.
  • 9. Можливість створення хаосу у сфері, яка піддається інформаційному впливу, і подальше управління цим безладдям (або за його допомогою вирішення інших питань) - як один із принципів одержання потрібних результатів.
  • 10. Скритність та анонімність оперування інформаційно-психологічними впливами, можливість проведення їх "під чужим прапором" і з будь-якої точки інформаційного простору.
  • 11. Ідеальні умови для маскування і приховування справжніх намірів, створення передумов використанням методів психологічного та інформаційно-технічного впливів.
  • 12. Відсутність матеріальних слідів агресії, які дозволили 6 установити справжнього агресора та притягти його до міжнародної відповідальності.
  • 18. Бездіяльність основного збройного потенціалу держави, яка стала жертвою інформаційно-психологічної агресії; бездіяльність або фактична неефективність традиційних військово-політичних союзів, - визначають виняткову небезпеку використання сил, засобів і методів інформаційно-психологічної війни як засобу розв'язання політичних протиріч у сфері міжнародних відносин.

Щодо теоретичних проблем дослідження інформаційної (інформаційно-психологічної) війни, яку російські фахівці з безпекознавства розглядають як крайній спосіб розв'язання політичних протиріч в інформаційному суспільстві, росіяни виділяють невирішені проблеми, а саме відсутність:

  • 1) загальноприйнятого визначення поняття "інформаційно-психологічна війна";
  • 2) чіткої концепції інформаційної та інформаційно-психологічної війни, здійснюваної у формі таємних операцій із застосуванням інформаційної зброї;
  • 8) кримінально-правової і кримінологічної характеристики операцій інформаційно-психологічної війни;
  • 4) наукових підходів і пропозицій щодо способів моделювання уявної внутрішньої структури таємної інформаційно-психологічної операції, яка дозволяє побудувати структуру інформаційно-психологічної операції будь-якого рівня складності;
  • 5) методик аналітичної реконструкції задуму, цілей, завдань, етапів, внутрішньої структури, уявлених форм організації таємних операцій інформаційно-психологічної війни за їхніми ознаками, зовнішніх (доступних спостерігачу) слідів і проявів.

Інформаційно-психологічна війна як збройна форма інформаційно-психологічної агресії росіянами визначається як крайня форма розв'язання протиріч в інформаційному суспільстві. В інформаційній (інформаційно-психологічній) війні інформаційна боротьба ведеться ворогуючими сторонами у формі проведення таємних інформаційно-психологічних операцій із застосуванням інформаційної зброї.

Ознаки інформаційно-психологічної війни: 1) діяльність з метою завдання збитку або шкоди державним інтересам об'єкту посягань; 2) таємні інформаційно-психологічні операції як основна організаційна форма такої діяльності; 3) застосування інформаційної зброї.

Розглядаючи війну як збройну форму агресії, російські фахівці зазначають, що в інформаційно-психологічній сфері агресія переростає у війну в тому випадку, якщо одна зі сторін конфлікту починає застосовувати проти своїх супротивників інформаційну зброю, протиправні способи і засоби дій.

Ознаки, які вказують На те, що стосовно якоїсь держави готується інформаційно-психологічна війна (згідно з монографією);

  • 1. Зміцнення геополітичних суб'єктів, створення нових союзів і коаліцій, в яких основною метою об'єднання суб'єктів геополітичної конкуренції Є спільна конкурентна боротьба за право переважного впливу на певні частини інформаційно-психологічного простору і процеси, що у них відбувається. При цьому основним завданням держави, яка викрила несподівану появу біля своїх кордонів такої коаліції, є визначення справжніх цілей створення такої коаліції та причин, які спонукали різнорідних геополітичних суб'єктів до такого об'єднання. Якщо коаліція створена для досягнення однієї або декількох конкретних цілей, які прямо Суперечать державним інтересам, а їхня реалізація завдасть шкоди безпеці держави та її геополітичній могутності, то можна припустити, що такий союз сформований для ведення агресії (війни).
  • 2. Створення сприятливих умов для виникнення усередині держави та на її кордонах нових квазісамостійних суб'єктів геополітичної конкуренції, здатних самостійно виходити із власними ініціативами на міжнародний рівень, геополітичні інтереси цих суб'єктів не збігаються з інтересами держави (центру) в особі суб'єктів і територій, що утворюють його ядро. Крім того, вони ініціюють та підтримують інформаційно-психологічний і геополітичний сепаратизм.
  • 3. Нарощування іноземної присутності та впливу (фінансового, технологічного, інформаційного, ідеологічного) на національні ОТКС і ЗМІ з метою встановлення повного або часткового зовнішнього контролю над національними інформаційними ресурсами та психологічною сферою суспільства.
  • 4. Введення в дію комплексу заходів інформаційної (Інформаційно-психологічної) блокади-інформаційної ізоляції - "відсікання" держави від міжнародних інформаційних ресурсів (або введення зовнішньої цензури на надходження до держави інформації), блокування діяльності на території цієї держави суб'єктів інформаційно-психологічного простору, які є донорами інформаційних ресурсів для зазначеної держави.
  • 5" Створення негативного психологічного підґрунтя, (наприклад, методом постійної трансляції через підконтрольні ЗМІ та МК спеціально підібраних матеріалів, які докладно ілюструють і коментують певну діяльність, явище з життя суспільства або соціальний процесу визначеному, як правило, негативному ракурсі) щодо діяльності (або окремих її напрямків) системи органів державної влади та місцевого самоврядування, створюючи ґрунт для миттєвої ініціалізації (у потрібний момент) бурхливої негативної та деструктивної реакції суспільства, спрямованої на державну владу, яку можна викликати разовим викидом концентрованої інформації, яка психологічно спонукає до негайних спонтанних дій і має властивість "блискавки", що потрапляє в бочку а порохом.

в. Цілеспрямовані дії щодо формування усередині суспільства атмосфери психологічної напруженості.

В інформаційному суспільстві інформаційно-психологічна війна є невід'ємною складовою політичних відносин і основним інструментом політичного примусу та досягнення політичних цілей. Саме інформаційно-психологічна війна є тим чинником, який може помітно змінити спрямованість геополітичних процесів і відносин в інформаційному суспільстві та призвести до зсуву в геополітичних центрів привабливості національних інтересів суб'єктів геополітичної конкуренції в інформаційній сфері. Розмежування може відбутися на: 1) держави, які лідирують у розробці інформаційних і телекомунікаційних технологій; 2) держави, які контролюють стратегічно важливі "транспортні" магістралі передачі інформації; 3) держави, які контролюють (і використовують у власних інтересах) основні потоки інформації.

Таємні інформаційно-психологічні операції або СІО - основна базова організаційно-правова форма і головний елемент змісту ІВ.

Поняття "війна" припускає сукупність декількох таємних операцій, поєднаних одним оперативним задумом і підпорядкованих єдиній оперативній меті. їхнє проведення припускає використання на практиці складної сукупності погоджених, скоординованих і взаємозалежних за метою, завданнями, місцем і часом, об'єктах і процедурах видів, форм, способів і прийомів ШВ. Інформаційно-психологічні операції складаються з політичних, військових, економічних, дипломатичних і суто інформаційно-психологічних заходів, спрямованих на конкретні групи населення (соціальні групи). У психологічних та інформаційних операціях йдеться про визначену структуру нав'язування моделі світогляду, відчуття та сприймання навколишнього середовища, що покликані забезпечити бажані типи поведінки об'єкта впливу.

Інформаційно-психологічні операції росіянами класифіковані за категоріями: 1) масштаб операції; 2) сфера проведення операції - суспільного і державного життя; 3) рівень і кількість учасників операції; 4) інтенсивність і тривалість; б) ступінь преференції характеру впливу.

За масштабом інформаційно-психологічні операції поділяються на стратегічні й тактичні. Стратегічні інформаційно-психологічні операції можуть бути спрямовані на великі аудиторії або на ключових комунікаторів. Вони вирішують складні проблеми та прагнуть досягти важливих тимчасових та далекосяжних цілей. Тактичні інформаційно-психологічні операції вирішують завдання з короткочасними цілями, допомагаючи дезорганізувати діяльність (придушити опір) конкретного конкурента (супротивника) відповідно до поточних інтересів.

Зо сферами проведення інформаційно-психологічні операції поділяються на зовнішньополітичні (зовнішньоекономічні) та внутрішньополітичні (внутрішньо економічні).

Внутрішньополітичними інформаційно-психологічними операціями є пропагандистські зіткнення під час будь-якої передвиборної кампанії або боротьби за владу. Тут інформаційно-психологічні операції виступають як комплекси заходів, спрямовані на ослаблення морального духу політичних опонентів, підрив авторитету їхніх керівників, дискредитацію їхніх дій, а зрештою - на створення тиску на погляди окремих людей і суспільну думку загалом для досягнення конкретних цілей.

Під час зіткнення економічних інтересів інформаційно-психологічні операції звичайно містять у собі комплекс заходів, спрямованих на дискредитацію конкурентів, їхньої економічної політики, а також їхніх союзників у політичній сфері. Основною метою таких операцій є примус конкурента до відмови від намірів, дій, які можуть надати йому переваги на ринку.

У зовнішньополітичній (зовнішньоекономічній) сфері інформаційно-психологічні операції можуть проводитися в інтересах керівників вищих ешелонів державної та військової влади, в інтересах керівників галузей економіки і великих компаній, підтримуваних державою і які мають загальнонаціональне значення, у тому числі й на зовнішньому ринку.

За рівнем учасників інформаційно-психологічні операції умовно поділяються на: 1) операції, проведені на міжнародному рівні під час акцій. У структурі цієї діяльності виділяються три основні групи організаційно-практичних дій: 1) дії, спрямовані на організаційне, фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення інформаційно-пропагандистських (інформаційно-рекламних) акцій з використанням засобів масової комунікації; 2) дії, спрямовані на забезпечення демонстраційних дій, різних акцій підтримки, мітингів, демонстрацій, зборів, зустрічей і т. ін.; 3) дії щодо проведення різних переговорів, залучення впливових прихильників, організації фінансової та іншої підтримки до проведення вигідних рішень в органах виконавчої та законодавчої влади на різних рівнях і т. ін. Основні організаційні форми таких дій - політичні ігри і лобіювання.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші