Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Економіка arrow Національна економіка
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Механізм зовнішньоекономічних зв'язків України

Для забезпечення ефективного включення національної економіки у світове господарство і міжнародне співробітництво першочергового значення набуває процес формування механізму зовнішньоекономічних зв'язків, тобто його теоретичне розроблення та практичне втілення.

Під механізмом зовнішньоекономічних зв'язків слід розуміти сукупність конкретних форм зв'язків, а також систему правових, організаційно-управлінських та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію національних народногосподарських структур зі світовими як на макро-, так і на мікрорівнях, з метою прискорення розвитку продуктивних сил країни та підвищення соціально-економічних показників життя її громадян.

Основними формами зовнішньоекономічних зв'язків є: міжнародна торгівля; міжнародне переливання капіталу; міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини; міжнародна трудова міграція; міжнародне науково-технічне співробітництво.

Відповідно до принципів міжнародного поділу праці, геополі-тичного положення України, характеру розвитку її продуктивних сил, наявних науково-технічного та ресурсного потенціалів, механізм зовнішньоекономічної діяльності, що формується в державі, має забезпечити реалізацію головної стратегічної мети у сфері зовнішньоекономічної політики - інтеграцію народногосподарського комплексу у світову господарську систему, що передбачає досягнення таких цілей: формування повноцінної ринкової системи господарства, яка базувалася б на загальноприйнятих у світовій практиці принципах, нормах та економічних механізмах; використання можливостей світового ринку для структурної перебудови національного господарства; перетворення зовнішньоекономічної сфери на активний фактор динамічного та високоефективного економічного зростання.

В основу механізму зовнішньоекономічної діяльності мають бути покладені принципи демократизації, демонополізації та де-ідеологізації зовнішньоекономічних зв'язків, які передбачають максимальне скорочення адміністративних обмежень на експорт та імпорт, підвищення ролі митного та валютного регулювання міжнародних господарських зв'язків, надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності широкої самостійності згідно з міжнародною практикою.

Одночасно зовнішньоекономічна політика має відповідати національним інтересам держави, забезпечувати взаємну вигоду у співпраці з іноземними партнерами, стимулювати конкуренцію між учасниками зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення якості продукції та послуг на українському ринку.

Ступінь участі країни у міжнародних економічних зв'язках оцінюється за такими показниками: 1) експортна (імпортна) квота - відношення експорту країни до ВВП (характеризує рівень відкритості національної економіки); 2) обсяг експорту (імпорту) країни на одну особу (характеризує ступінь відкритості економіки); 3) експортний потенціал країни, що виражається через обсяг виробленої продукції, який країна може продати на світовому ринку без жодної шкоди для задоволення своїх внутрішніх потреб; 4) відношення частки країни у світовому виробництві певного продукту до частки країни у світовій торгівлі ним (характеризує ступінь конкурентоспроможності вітчизняного виробу на світовому ринку); 5) частка різних товарних груп у загальному обсязі експорту (характеризує структуру експорту); 6) частка критичного імпорту, відношення імпорту ресурсів, товарів, послуг, яких країна не виробляє до загального обсягу імпорту; 7) відношення між обсягом прямих інвестицій країни за кордоном і обсягом іноземних прямих інвестицій в її економіку; 8) обсяг зовнішнього боргу країни та його співвідношення з ВВП та експортом країни (граничний розмір обслуговування видатків не повинен перевищувати 50 % експорту); 9) показник умов торгівлі, який виражається через відношення експортних цін країни до імпортних; 10) показник розподілу вигід від зовнішньої торгівлі, що визначається як відношення виграшу країни-експортера до виграшу країни-імпортера.

Формування механізму зовнішньоекономічних зв'язків передбачає становлення необхідної законодавчої бази; створення відповідного економічного середовища; розвиток інституційних структур, що регулюють зовнішньоекономічні зв'язки. Система представлена законами України, указами Президента, постановами Кабінету Міністрів України, міжнародними конвенціями, які ратифіковані Україною. Основним нормативно-правовим актом, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність, є Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р. Згідно з ним основними формами реалізації зовнішньоекономічних зв'язків національної економіки визначено: 1) надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) України виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультативних, маркетингових, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристичних послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності і навпаки; 2) наукову, науково-технічну, науково-виробничу, навчальну та іншу кооперацію з іноземними суб'єктами господарської діяльності; міжнародні валютні та фінансові операції; 3) спільну підприємницьку діяльність між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; 4) організацію та ведення оптової консигнаційної та роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту; 5) товарообмінні (бартерні) операції та іншу діяльність, побудовану на формах зустрічної торгівлі між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; 6) орендні, в тому числі лізингові, операції між суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності; 7) роботу за контрактами фізичних осіб України за кордоном та іноземних фізичних осіб на території України. Нині поряд із традиційними видами зовнішньоекономічної діяльності розвивається й активізується техніко-економічне та науково-технічне співробітництво.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші