Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Конституційне право України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Принципи та система місцевого самоврядування в Україні

Місцеве самоврядування в Україні відповідно до ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" здійснюється на принципах: народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законами, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування.

Системи місцевого самоврядування у сучасних зарубіжних країнах будуються на основі адміністративно-територіального устрою країни і можуть охоплювати по вертикалі від двох до п'яти ланок. Крім того, розрізняють системи, побудовані за принципами прямого підпорядкування органів нижчого рівня органам вищого рівня (Італія, Франція, ФРН). Однак чимало країн дотримуються відверто автономної системи, за якої пряме підпорядкування по вертикалі практично відсутнє, а якщо на практиці здійснюється, то в дуже обмеженій формі (США, Велика Британія).

Іноді діяльність органів місцевого самоврядування поставлено під прямий контроль спеціальних державних органів. Частіше за все органи місцевого самоврядування підконтрольні органам міністерства внутрішніх справ (Велика Британія), в інших країнах може створюватися навіть спеціальний підрозділ у складі уряду (міністерство у справах місцевого самоврядування). В деяких країнах (Франція, Італія тощо) в адміністративно-територіальні одиниці призначаються повноважні представники уряду, які здійснюють адміністративний нагляд за діяльністю виборних органів місцевого самоврядування і їх виконавчих органів, що ставить ці органи під постійний контроль з боку центральної влади1.

На думку О. В. Батанова, в Україні потрібно створити постійно діючий державний орган, який на правах міністерства предметно займався б розвитком місцевого самоврядування, процесом роздержавлення та децентралізацією влади. В Україні розглядалося дві моделі створення такого спеціалізованого органу. За першої моделі нове міністерство мало займатися підготовкою та реалізацією широкомасштабних реформ (зокрема, адміністративно-територіальної), а також координувати вирішення інших питань, пов'язаних з місцевим та регіональним розвитком: житлово-комунальне-господарство, будівництво, розвиток законодавства, місцеві фінанси тощо. За другої моделі відповідне міністерство мало опікуватися питаннями реалізації адміністративної реформи, служби в органах місцевого самоврядування.

Сьогодні в Україні функціонує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, одним із основних завдань якого є формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування4. Як постійно діючий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України передбачено створення Ради з питань регіонального розвитку та місцевого самоврядування5. З метою забезпечення розвитку місцевого самоврядування в Україні, взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування, відповідними громадськими організаціями та об'єднаннями, інституціями іноземних держав згідно з Указом Президента України від 24.06.2010 р. № 723/20106 передбачено створення Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, що є допоміжним органом при Президентові України.

Система місцевого самоврядування в Україні відповідно до ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" включає:

  • o територіальну громаду;
  • o сільську, селищну, міську раду;
  • o сільського, селищного, міського голову;
  • o виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;
  • o районні та обласні1 ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
  • o органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна. Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади. У містах з районним поділом територіальні громади районів у містах діють як суб'єкти права власності.

При цьому обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Слід констатувати, що в муніципальному житті сьогоднішньої України територіальні громади існують лише де-юре: по суті, в нормах Конституції та законів України. Де-факто сучасні територіальні громади, умовно кажучи, мають лише "муніципальну правоздатність", тобто потенційно їм належить комплекс муніципальних прав і свобод. Однак у реальному житті місцеві жителі не усвідомлюють себе первинним носієм цих прав і свобод і своєї спроможності власними діями набувати та реалізувати їх. Фактично місцева спільнота є недієздатною, за виключенням періодичних політичних заходів (наприклад, місцевих виборів), до яких "залучаються" громадяни - члени територіальних громад, населення "випадає" з муніципального механізму1. Тому першим кроком законодавця на шляху "конституювання" вітчизняного механізму локальної демократії має бути формування статусу територіальної громади, зокрема закріплення та диференціація видів територіальних громад, визначення їх функцій і повноважень, а також форм їх реалізації, визначення форм взаємовідносин населення з іншими суб'єктами системи місцевого самоврядування, чітке закріплення гарантій правової, організаційної та економічної самостійності територіальних громад як первинних суб'єктів місцевого самоврядування тощо. Подібний механізм має знайти свою регламентацію в спеціальному законі про територіальні громади в Україні.

Крім того, пропонується як первинний суб'єкт місцевого самоврядування, поряд із територіальної громадою, визначати особистість як суб'єкта індивідуальних прав на здійснення місцевого самоврядування.

Розрізняють декілька форм безпосереднього здійснення територіальними громадами права на місцеве самоврядування, як це передбачено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Місцеві вибори.

Основні засади, особливості та порядок організації і проведення виборів депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних, Київської та Севастопольської міських рад та сільських, селищних, міських голів визначаються Законом України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" від 10.07.2010 р. зі змінами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 141 Конституції України до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п'ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради.

Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голови, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.

Частково засади виборчого процесу на місцевих виборах були розглянуті нами у § 3 глави VI.

Відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (далі - Закон) вибори депутатів сільських, селищних рад проводяться за мажоритарною Системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється територія відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища.

Вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад проводяться за змішаною (мажоритарно-пропорційною) системою, згідно з якою:

  • 1) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за виборчими списками кандидатів у депутати від місцевих організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті;
  • 2) половина від кількості депутатів (загального складу) відповідної ради обирається за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах (далі - одномандатні мажоритарні виборчі округи), на які поділяється територія відповідно Автономної Республіки Крим, області, району, міста, району в місті.

Вибори сільських, селищних, міських голів проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному одномандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами відповідно села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільську громаду), селища, міста згідно з існуючим адміністративно-територіальним устроєм.

Право голосу на виборах депутатів сільських, селищних, міських рад, виборах сільського, селищного, міського голови мають дієздатні громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Право голосу на виборах депутатів районних, обласних рад мають громадяни України, які належать до відповідних територіальних громад у межах району, області та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Право голосу на виборах депутатів районних у містах рад мають громадяни України, які належать до територіальних громад відповідних міст, місце проживання яких зареєстровано в межах відповідного району в місті та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають громадяни України, місце проживання яких зареєстровано в межах Автономної Республіки Крим та яким на день виборів виповнилося вісімнадцять років.

Громадяни України, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, є виборцями.

Документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах, є:

  • 1) паспорт громадянина України;
  • 2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).

Належність громадянина до відповідної територіальної громади визначається його місцем проживання на її території згідно із Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України (далі - Закон).

Виборці мають право на участь у роботі виборчих комісій як їх члени, проведенні передвиборної агітації, здійсненні спостереження за проведенням виборів та в інших заходах, пов'язаних з організацією та проведенням виборів, що реалізується ними у порядку, визначеному цим та іншими законами України. Військовослужбовці строкової служби, громадяни України, що проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за вироком суду перебувають у місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади та не мають права голосу на місцевих виборах.

Кожен виборець на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад, в яких він бере участь, має один голос у багатомандатному виборчому окрузі та один голос в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідних рад.

Кожен виборець на виборах депутатів сільських, селищних рад, в яких він бере участь, має один голос в одномандатному виборчому окрузі по виборах депутатів відповідно сільських, селищних рад.

Кожен виборець на виборах сільських, селищних, міських голів, в яких він бере участь, має один голос у відповідному єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Виборець може використати свій голос на відповідних місцевих виборах тільки на одній виборчій дільниці, на якій він включений до списку виборців. Депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до ст, 70 Конституції України.

Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Право висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу. Це право реалізується громадянами України через республіканські в Автономній Республіці Крим, обласні, районні, міські, районні у містах організації політичних партій (далі - місцеві організації партій) або шляхом самовисування відповідно до Закону.

Початок виборчого процесу оголошується відповідною виборчою комісією у строки та в порядку, визначені цим Законом. Виборчий процес включає такі етапи:

  • 1) утворення виборчих округів;
  • 2) утворення виборчих дільниць;
  • 3) формування складу територіальних виборчих комісій, утворення дільничних виборчих комісій;
  • 4) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення;
  • 5) висування та реєстрація кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
  • 6) проведення передвиборної агітації;
  • 7) голосування у день виборів;
  • 8) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків голосування і результатів місцевих виборів.

У випадках, передбачених Законом, виборчий процес включає також такі етапи:

  • 1) повторне голосування;
  • 2) підрахунок голосів виборців, установлення підсумків повторного голосування і результатів місцевих виборів.

Виборчий процес завершується офіційним оприлюдненням результатів місцевих виборів у порядку, передбаченому Законом.

Суб'єктами виборчого процесу є:

  • 1) виборці;
  • 2) Центральна виборча комісія, виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до законів України;
  • 3) кандидати в депутати, кандидати на посаду сільського, селищного, міського голови;
  • 4) місцеві організації партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі або одномандатному виборчому окрузі, або одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, або кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови;
  • 5) офіційні спостерігачі від місцевих організацій партій, які висунули кандидатів у депутати у багатомандатному виборчому окрузі, від кандидатів у депутати в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі, від кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови.

Місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними або першими, що проводяться у разі формування нових місцевих рад (далі - перші місцеві вибори).

Чергові вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів проводяться одночасно на всій території України, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.

Чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією України строку повноважень депутатів відповідних рад, сільських, селищних, міських голів.

Чергові вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим проводяться у зв'язку із закінченням визначеного Конституцією

Автономної Республіки Крим строку повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Рішення про проведення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

Рішення про проведення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.

Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Повторні вибори депутатів (депутата) у відповідному багатомандатному, одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання відповідних виборів у цьому виборчому окрузі такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від депутатського мандата у відповідному одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Повторні вибори сільського, селищного, міського голови призначаються відповідною територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі визнання відповідних виборів такими, що не відбулися, чи в разі визнання особи такою, яка відмовилася від посади відповідно сільського, селищного, міського голови.

Проміжні вибори депутата призначаються територіальною виборчою комісією в порядку, встановленому Законом, у разі дострокового припинення повноважень депутата, обраного в одномандатному, одномандатному мажоритарному виборчому окрузі.

Перші місцеві вибори призначаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською радою, якщо інше не передбачено законом.

Місцеві вибори призначаються на неділю.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної, міської (районів та міст в Автономній Республіці Крим) ради приймається

Верховною Радою Автономної Республіки Крим поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) Київської, Севастопольської міської ради приймається відповідно Київською, Севастопольською міською радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Рішення про загальний склад (кількість депутатів) районної у місті, сільської, селищної ради приймається відповідною районною у місті, сільською, селищною радою поточного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної у місті ради залежить від чисельності жителів і може становити від 12 до 150 депутатів.

Загальний склад (кількість депутатів) районної ради визначається з урахуванням кількості сіл (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися в територіальну громаду), селищ, міст районного значення, що входять до складу відповідного району, для забезпечення рівного представництва кожної територіальної громади у відповідній районній раді незалежно від чисельності такої територіальної громади.

Загальний склад (кількість депутатів) обласної ради визначається з урахуванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу відповідної області, для забезпечення їх рівного представництва у відповідній обласній раді незалежно від чисельності жителів відповідного району, міста обласного значення.

Загальний склад (кількість депутатів) міської, районної у місті, районної, обласної ради має становити тільки парну кількість депутатів.

Чисельність жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці визначається на підставі повідомлення відповідних територіальних органів державної статистики за станом на 1 січня року початку виборчого процесу місцевих виборів.

Загальний склад (кількість депутатів) Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначається Конституцією Автономної Республіки Крим.

Щодо досвіду формування органів місцевого самоврядування у зарубіжних країнах, то слід зазначити таке.

Загальний порядок формування цих органів регулюється зазвичай виборчими законами або законами про муніципалітети. У більшості демократичних країн вибори до органів місцевого самоврядування відбуваються на основі загального, рівного, прямого виборчого права при таємному голосуванні. Пасивне виборче право зазвичай встановлюється у межах 18-25 років. Одночасно передбачається також низка цензових вимог ценз осілості, несумісності зайняття інших посад на державній службі чи у виборних органах, у суді тощо. Вибори здійснюються як за одномандатними, так і за багатомандатними округами. Для встановлення результатів голосування використовуються як пропорційна, так і мажоритарна виборчі системи. Деякі зарубіжні країни (особливо члени ЄС) надають право на участь у виборах органів місцевого самоврядування іноземцям, які постійно проживають на території цього муніципалітету'. Пропонується надати зазначене право і іноземцям, які проживають в Україні, за наявності цензу осілості протягом певного строку (наприклад, одного року).

Строк, на який обираються муніципальні ради, в середньому становить від 2 до 6 років. Чисельний склад цих органів також різний, як правило, становить від кількох депутатів до кількох десятків. У муніципальні ради столиць держав, як правило, обираються більше 100 радників.

У деяких зарубіжних країнах (як і в Україні, на чому детально ми зупинимося далі) законодавством передбачений порядок дострокового відкликання депутатів місцевих представницьких органів шляхом голосування виборців.

По-різному регулюється питання щодо суміщення депутатських мандатів: від дозволу суміщати одразу декілька мандатів (у Данії - на місцевому, регіональному та парламентському рівнях), а також системи подвійного мандата на місцевому та регіональному рівнях (Норвегія, Швеція, Велика Британія, Голландія, Ірландія, ФРН), до одного депутатського мандата (Австрія, Бельгія, Франція). Австрія як виняток дозволяє суміщення мандата найнижчого рівня з найвищим (парламентським). У Люксембурзі член місцевого органу самоврядування може одночасно бути членом національного парламенту та Європарламенту.

За структурою органи місцевого самоврядування у зарубіжних країнах зазвичай однопалатні. Двопалатна побудова цих органів є надзвичайною рідкістю (муніципальна рада Нью-Йорка, наприклад).

Цікаво, що на муніципальних виборах у Чехії, Великій Британії та Швейцарії виборці одержали можливість голосування за допомогою мобільного телефону4.

Місцеві референдуми.

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 03.07.1991 р. із змінами.

Загальні збори громадян за місцем проживання.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Згідно із ст. 1 зазначеного Закону загальні збори - це зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань місцевого значення.

Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

Пункт 11 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що загальні збори громадян за місцем проживання скликає сільський, селищний, міський голова.

Загальні збори громадян за місцем проживання відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, мають право:

надавати згоду на реорганізацію або ліквідацію діючих комунальних дошкільних навчальних закладів, а також дошкільних навчальних закладів, створених колишніми сільськогосподарськими колективними та державними господарствами (п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону);

вносити пропозиції щодо питань на розгляд ради (ч. 12 ст. 46 Закону);

приймати рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення, утвореного даними загальними зборами громадян (ч. 2 ст. 80 Закону).

Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності.

Місцеві ініціативи.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

Громадські слухання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування.

Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

Відкликання депутатів місцевих рад.

Порядок здійснення відкликання депутатів місцевих рад визначений Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 р. із змінами.

Підставами для відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради можуть бути:

  • 1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції і законів України, що встановлено судом;
  • 2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів;
  • 3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми.

Право вносити пропозиції про відкликання депутата місцевої ради до територіальної виборчої комісії належить відповідній місцевій раді, а також зборам виборців та зборам (конференціям) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків, які відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" мають право висувати кандидатів у депутати і знаходяться на території відповідного виборчого округу.

Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання депутата місцевої ради приймається відповідно на:

  • 1) пленарному засіданні місцевої ради;
  • 2) зборах виборців;
  • 3) зборах (конференціях) об'єднань громадян чи їхніх місцевих осередків у порядку, встановленому їхніми статутами, та з урахуванням вимог Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

У разі прийняття рішення щодо внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради на зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян. їхніх місцевих осередків створюється ініціативна група для збирання підписів виборців відповідного виборчого округу на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, затверджується її склад.

Рішення ради, протокол зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків направляються до територіальної виборчої комісії у триденний строк після їх проведення.

Відповідна територіальна виборча комісія у п'ятиденний строк з моменту одержання протоколу зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків з пропозицією про відкликання депутата місцевої ради розглядає це питання на своєму засіданні і приймає відповідне рішення. Про надходження пропозиції, а також про місце і час засідання, на якому вона розглядатиметься, комісія не пізніш як за три дні до засідання повідомляє відповідного депутата місцевої ради, раду, до якої його обрано, а також суб'єктів, які внесли пропозицію про відкликання депутата.

У разі порушення порядку внесення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна комісія може відмовити в прийомі протоколу зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян, їхніх місцевих осередків. Копії відповідного рішення у дводенний строк після його прийняті направляються комісією депутату місцевої ради, щодо якого порушено питання про відкликання, раді, до складу якої його обрано, а також суб'єктам, що внесли пропозицію про відкликання.

Після прийняття протоколу на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія видає необхідну кількість підписних листів керівнику ініціативної групи із збирання підписів.

З моменту отримання ініціативною групою підписних листів збір підписів проводиться у строки:

у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного підпорядкування) ради - п'ять днів;

районної, міської (міста обласного підпорядкування), районної и місті ради - десять днів;

обласної, Київської, Севастопольської міської рал и - місячний термін.

Зразок підписного листа для збирання підписів виборців на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради встановлюється відповідною територіальною виборчою комісією і повинен містити назву ради, до складу якої обрано депутата, його прізвище, ім'я, по батькові, рік обрання до ради, а також відомості про особу, яка збирає підписи (прізвище, ім'я, по батькові, місце роботи і адреса). Підписний лист має містити лані про виборців, які підтримали пропозицію про відкликання депутата місцевої ради: прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць і рік народження; місце проживання; серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу виборця, а також особистий підпис виборця.

Підписний лист заповнюється особою, яка збирає підписи, на основі даних, зазначених у паспорті або іншому документі, що посвідчує особу виборця. Правильність даних про виборця, внесених до підписного листа, і факт підтримки ним пропозиції про відкликання депутата місцевої ради засвідчуються особистим підписом виборця Кожний виборець може бути внесений лише до одного підписного листа і .мас: право посталити лише один підпис. Збирання підписі" здійснюється на суто добровільній основі.

У кожному підписному листі зазначається загальна кількість виборців, які підтримали пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, внесених до нього. Лист підписується особою, яка збирала підписи.

Заповнені підписні листи здаються у відповідну територіальну комісію ініціативною групою в порядку, встановленому комісією. Комісія перевіряє і реєструє одержані підписні листи. У разі виявлення у підписному листі порушень вимог Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо збирання підписи" комісія може визнати його недійсним. Якщо у підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, його підписи не враховуються. Не враховуються також підписи, які не є власноручними.

На основі одержаних підписних листів комісія не пізніш яку п'ятиденний строк після закінчення збирання підписів складає протокол про результати збирання підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, який підписується головою, заступником голови, секретарем і членами територіальної комісії. Якщо на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради зібрано підписи менше п'яти відсотків виборців відповідного виборчого округу, вона вважається відхиленою, і депутат зберігає свої повноваження.

Агітація "за" або "проти" відкликання депутата місцевої ради може проводитися на зборах, мітингах, у пресі, по радіо і телебаченню, у будь-який інший спосіб і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції або законам України. Участь органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також осіб, які входять до складу виборчих комісій, у проведенні агітації не дозволяється. Забороняється проводити агітацію особам, які не є громадянами України. У день проведення голосування щодо відкликання депутата місцевої ради будь-яка агітація забороняється.

При ініціюванні питання про відкликання депутата місцевої ради та проведенні агітації забороняється використовувати кошти з бюджетів усіх рівнів, позабюджетні кошти органів місцевого самоврядування, кошти державних та комунальних підприємств, організацій і установ, юридичних осіб з участю іноземного капіталу, іноземних державних, міжнародних організацій і об'єднань, а також анонімних осіб або осіб під псевдонімом.

Відповідна територіальна комісія у десятиденний термін після одержання відповідного рішення ради чи складення протоколу про результати збирання підписів приймає рішення про призначення у відповідному виборчому окрузі голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, визначає день голосування. При цьому строк між днем прийняття комісією рішення про призначення голосування і днем голосування не може бути менше сорока шести і більше п'ятдесяти п'яти днів.

У разі виявлення територіальною комісією порушень законів під час внесення пропозицій про відкликання депутата місцевої ради, збирання підписів на їх підтримку, якщо ці порушення не дали можливості виявити об'єктивну думку виборців щодо даного депутата, комісія може прийняти вмотивоване рішення про відхилення пропозиції щодо відкликання депутата.

Рішення територіальної комісії про призначення голосування доводиться до відома виборців відповідного виборчого округу не пізніш як на третій день після його прийняття через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

Підготовка і проведення голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради здійснюється дільничними комісіями відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".

Форма і текст бюлетеня для голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради затверджуються відповідною територіальною виборчою комісією. Комісія забезпечує виготовлення бюлетенів і постачання їх дільничним комісіям не пізніш як за десять днів до голосування.

У бюлетені для голосування пропозиції про відкликання депутата місцевої ради зазначаються прізвище, ім'я, по батькові депутата, рік обрання його до відповідної ради, посада (заняття), місце роботи.

Депутат місцевої ради вважається відкликаним, якщо за його відкликання проголосувало більше половини виборців, які взяли участь у голосуванні.

У разі рівності голосів, поданих за і проти відкликання депутата місцевої ради, його повноваження зберігаються.

Результати голосування по виборчій дільниці розглядаються на засіданні дільничної комісії і заносяться до протоколу. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії та направляється до відповідної територіальної виборчої комісії. Порядок і строки направлення цього протоколу встановлюються територіальною виборчою комісією.

Територіальна виборча комісія на підставі протоколів дільничних комісій (протоколу дільничної комісії) визначає результати голосування про відкликання депутата місцевої ради і заносить їх до протоколу про результати голосування. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами територіальної виборчої комісії. Про результати голосування територіальна виборча комісія повідомляє місцеву раду, відповідного депутата і виборців округу.

Питання про відкликання депутата місцевої ради може бути порушено повторно у порядку, встановленому Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", у будь-який час.

Представницька форма здійснення територіальними громадами права на місцеве самоврядування реалізується через діяльність сільських, селищних, міських, районних, обласних рад; сільських, селищних, міських голів.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. № 7-рп/99 сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста з представницьким мандатом.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20.05.2004 р. № 12-рп/2004' сільський, селищний, міський голова як головна посадова особа відповідної територіальної громади з представницьким мандатом не може одночасно бути депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

На сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі:

  • 1) його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;
  • 2) припинення його громадянства;
  • 3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
  • 4) порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом;
  • 5) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;
  • 6) його смерті.

У цих випадках повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

У пункті 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.02.2000 р. № І-рп/20001 слушно зазначено, що спосіб формування сільської, селищної, міської ради та обрання сільського, селищного, міського голови однакові, проте їх статус різний. Відповідно до Конституції України голова очолює виконавчий орган ради, інтегрований в його структуру, а тому має відповідати перед радою за наслідки роботи виконавчого органу та за свою власну діяльність аж до припинення наданих йому повноважень за рішенням відповідної ради за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 79 Закону (якщо він порушує Конституцію та закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень).

Повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності цих підстав можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови приймається сільською, селищною, міською радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

У цих випадках повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень

При цьому в літературі з конституційного права висловлюється думка про те, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково лише за рішенням місцевого референдуму: адже сільський, селищний, міський голова обирається безпосередньо територіальною громадою, і надання подібних повноважень представницькому органу місцевого самоврядування принижує його роль і порушує гарантії його діяльності у здійсненні місцевого самоврядування.

За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій сільського, селищного, міського голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори сільського, селищного, міського голови. Питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів сільського, селищного, міського голови може порушуватись перед Верховною Радою України відповідною сільською, селищною, міською радою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адміністрації.

Повноваження сільського, селищного, міського голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади у цьому випадку з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних виборах.

У разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови і до моменту початку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових виборах відповідно до закону, або до дня відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових місцевих виборах.

Не пізніш як на п'ятнадцятий день після звільнення з посади або смерті сільського, селищного, міського голови особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження сільського, селищного, міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів сільського, селищного, міського голови.

Сільський, селищний, міський голова:

  • 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;
  • 2) організує в межах, визначених Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
  • 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
  • 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;
  • 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;
  • 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
  • 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
  • 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
  • 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
  • 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
  • 11) скликає загальні збори громадин за місцем проживання;
  • 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;
  • 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
  • 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
  • 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;
  • 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;
  • 17) веде особистий прийом громадян;
  • 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;
  • 18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";
  • 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;
  • 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень. Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Сільський, селищний, міський голова щорічно звітує відповідно сільській, селищній, міській раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради визначається Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" від 11.07.2002 р. із змінами.

Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

  • 1) його відкликання виборцями у встановленому Законом порядку;
  • 2) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;
  • 3) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;
  • 4) обрання його депутатом іншої місцевої ради;
  • 5) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
  • 6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі;
  • 7) його смерті.

Повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку:

  • 1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;
  • 2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Обов'язок депутата місцевої ради виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення, а також існування права виборців відкликати депутата місцевої ради з підстав, визначених Законом України "Про статус депутатів місцевих рад", свідчать про імперативний характер його мандата.

Депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування.

Депутат місцевої ради відповідно до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.

Депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

За рішенням обласної, Київської та Севастопольської міських рад депутат, обраний головою постійної комісії з питань бюджету, може працювати в раді на постійній основі.

Депутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатський мандат у цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю.

Депутат місцевої ради не може мати іншого представницького мандата.

Після набуття депутатом місцевої ради повноважень йому вилаються посвідчення і нагрудний знак. Зразки посвідчень і нагрудних знаків депутата місцевої ради, а також Положення про них затверджуються Верховною Радою України.

Закон України "Про статус депутатів місцевих рад" встановлює такі групи прав та обов'язків депутата місцевої ради:

  • 1) права та обов'язки депутата місцевої ради у виборчому окрузі;
  • 2) права та обов'язки депутата місцевої ради у раді та її органах;
  • 3) права депутата місцевої ради, які одночасно виступають гарантіями здійснення ним депутатської діяльності (зокрема, непорушність повноважень депутата місцевої ради, звільнення депутата місцевої ради від виробничих або службових обов'язків для виконання депутатських повноважень, охорона трудових та інших прав депутата місцевої ради, підвищення професійного рівня депутатів місцевих рад, право депутата місцевої ради на безплатний проїзд, надання депутату місцевої ради інформаційної та юридичної допомоги, встановлення відповідальності за невиконання вимог закону щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності).

Однією з найбільш дискусійних гарантій діяльності депутатів місцевих рад є депутатський імунітет депутатів місцевих рад. У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" від 04.04.2006 р. депутати місцевих рад позбавлені депутатського імунітету. Відповідно до ст. ЗІ Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради може порушити відповідно Генеральний прокурор України, заступник Генерального прокурора України, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва або Севастополя в межах його повноважень. Прокурор, який порушив кримінальну справу стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня порушення кримінальної справи. Запобіжний захід щодо депутата місцевої ради у вигляді підписки про невиїзд або взяття під варту може застосовуватися виключно судом. Суд, який обрав запобіжний захід стосовно депутата місцевої ради, повідомляє про це відповідну місцеву раду не пізніше наступного робочого дня з дня застосування запобіжного заходу.

На наш погляд, обраний законодавцем підхід до врегулювання порушеного питання є цілком виправданим, оскільки, як відомо, депутатський імунітет є гарантією, яка активно використовується для захисту депутатів загальнонаціональних парламентів і покликана відгородити парламентаря від кримінального переслідування перш за все з боку виконавчої влади під неправдивим приводом. Щодо застосування цієї гарантії на рівні депутатів місцевих рад, то внаслідок такого застосування виникає запитання стосовно того, від кого чи від чого захищаються депутати у цьому випадку? Відповідь на поставлене питання, яка б враховувала принципи демократії та правової держави, відсутня. Отже, використання зазначеної гарантії на рівні місцевих рад є безпідставним.

У виборному окрузі депутат місцевої ради зобов'язаний:

  • 1) підтримувати зв'язок з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;
  • 2) не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;
  • 3) брати участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;
  • 4) вивчати громадську думку; вивчати потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;
  • 5) визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

Депутат місцевої ради, який не виправдав довіру виборців, може бути в будь-який час відкликаний ними у встановленому Законом України "Про статус депутатів місцевих рад" порядку. У виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня;

  • 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;
  • 3) порушувати перед місцевими органами виконавчої влади, відповідними органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають Інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;
  • 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою;
  • 5) вносити на розгляд місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право:

  • 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання;
  • 2) на невідкладний прийом;
  • 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутатське звернення - це викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, а також керівники правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк.

Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату місцевої ради зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продовження строку розгляду.

Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п'ять календарних днів.

Якщо депутат місцевої ради не задоволений результатами розгляду свого звернення або якщо місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит.

Депутатський запит - це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутата міської (міста обласного значення), районної, обласної ради - також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання ради.

Депутатський запит може бути внесений депутатом місцевої ради або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пленарного засідання ради.

Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради.

Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення за запитом депутата місцевої ради.

Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити раді та депутатові місцевої ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пленарному засіданні ради.

Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит. За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів місцевої ради. Посадових осіб, до яких звернуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутніми на цьому засіданні ради.

За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

Від депутатського запиту потрібно відрізняти депутатське запитання, під яким розуміється засіб одержання депутатом місцевої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату місцевої ради в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється, і рішення по ньому не приймається.

Депутат місцевої ради у раді та її органах зобов'язаний:

  • 1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;
  • 2) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;
  • 3) виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

Депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває право ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Депутат місцевої ради у раді та її органах має право:

  • 1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради;
  • 2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;
  • 3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;
  • 4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;
  • 5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;
  • 6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;
  • 7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;
  • 8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;
  • 9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;
  • 10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;
  • 11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;
  • 12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;
  • 13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;
  • 14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;
  • 15) об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

Депутат місцевої ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь.

Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад встановлюється законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради.

Для спільної роботи зі здійснення депутатських повноважень у виборчих округах депутати місцевих рад можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи. Депутати місцевої ради об'єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознаками. Членство депутата місцевої ради в депутатській групі не звільняє його від персональної відповідальності за здійснення своїх депутатських повноважень у виборчому окрузі. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень ради даного скликання за рішенням зборів депутатів місцевої ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з трьох депутатів місцевої ради. Депутатська група в районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах складається не менш як із п'яти депутатів.

Депутати місцевої ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу. Депутатська група реєструється відповідною місцевою радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.

Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень відповідних рад.

Організація діяльності депутатських груп визначається відповідною місцевою радою.

Діяльність депутатської групи припиняється:

  • 1) у разі вибуття окремих депутатів місцевої ради, внаслідок чого її чисельність стає меншою, ніж встановлено вище;
  • 2) у разі прийняття депутатами місцевої ради, які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи;
  • 3) після закінчення строку, на який депутати місцевої ради об'єдналися в депутатську групу, або строку повноважень відповідних рад.

Інші питання діяльності депутатських груп визначаються регламентом ради.

Депутатські фракції місцевих рад формуються на партійній основі депутатами місцевих рад (крім депутатів сільських, селищних рад). Депутати сільських та селищних рад на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об'єднуватися у депутатські фракції місцевих рад. До складу депутатських фракцій можуть входити також позапартійні депутати сільської та селищної ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій. Депутат місцевої ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Після відповідного оформлення матеріалів про утворення депутатської фракції головуючий на пленарному засіданні відповідної місцевої ради інформує депутатів місцевої ради про реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний склад. Інші питання створення та діяльності депутатських фракцій визначаються регламентом місцевої ради.

Депутатські групи, фракції мають право:

  • 1) на пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради;
  • 2) попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада;
  • 3) на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;
  • 4) об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для створення більшості в раді чи опозиції;
  • 5) здійснювати інші права, передбачені законами України.

Як специфічна форма демократії, що одночасно поєднує в собі елементи безпосередньої та представницької демократії, а також різноманітні громадські форми участі жителів територіальних громад у вирішенні місцевих справ публічного значення, розглядається діяльність органів самоорганізації населення. Так, сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються Законом України "Про органи самоорганізації населення" від 11.07.2001 р.1

Відповідно до ч. З ст. З Закону України "Про органи самоорганізації населення" основними завданнями органів самоорганізації населення є:

  • 1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;
  • 2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;
  • 3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення в порядку, визначеному цим Законом, можуть жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території. Забороняються будь-які обмеження права жителів, які проживають на відповідній території, на участь у відповідному органі самоорганізації населення залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, мовних або інших ознак.

Орган самоорганізації населення створюється за територіальною ознакою. Територією, у межах якої діє орган самоорганізації населень ня, може бути частина території села, селища, міста, району в місті, у межах якої проживають жителі, які обрали цей орган. В юридичній літературі зазначається, що ця територія не співпадає з межами дії органів місцевого самоврядування. Також пропонується, використавши досвід зарубіжних країн і практику радянських часів, створювати аналогічні органи з урахуванням і функціональної ознаки, наприклад, для охорони пам'яток історії, довкілля тощо.

Статистичні дані свідчать про нерозвиненість інститутів органів самоорганізації населення в селах і селищах (формою самоорганізації тут є лише збори громадян), незначну кількість рад мікрорайонів - юридичних осіб, що дозволяє вести мову про доцільність подальшого розвитку цих інститутів. Практика діяльності органів самоорганізації населення в Україні показує, що органи, які створюються у приватному секторі, у більшості випадків вирішують соціальні проблеми й питання благоустрою території, а органи, які здійснюють діяльність на території з багатоповерховими будинками, займаються переважно вирішенням житлово-комунальних проблем1.

Порядок утворення органів самоорганізації населення, передбачений Законом України "Про органи самоорганізації населення", є досить складним і включає такі етапи:

  • 1) проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання, в яких має брати участь (бути представленими) не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу. Рішення зборів (конференції) приймається більшістю голосів їх учасників;
  • 2) подання ініціативною групою до сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради заяви про створення органу самоорганізації населення, протоколу зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення органу самоорганізації населення із зазначенням основних напрямів діяльності створюваного органу самоорганізації населення, а також списку учасників зборів
  • (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів;
  • 3) розгляд сільською, селищною, міською, районною у місті (у разі її створення) радою питання про створення органу самоорганізації населення, що здійснюється на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання;
  • 4) орган самоорганізації населення обирається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання на основі загального, рівного виборчого права шляхом таємного голосування жителів, які на законних підставах проживають на відповідній території. Право голосу на виборах мають жителі, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу жителі, яких визнано судом недієздатними. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами (конференцією) жителів за місцем проживання. Організація проведення зборів (конференції) жителів за місцем проживання, як правило, покладається на виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради. Орган самоорганізації населення обирається у складі керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів. Обраними до складу органу самоорганізації населення вважаються особи, які одержали більше половини голосів учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання. Орган самоорганізації населення обирається терміном на строк повноважень відповідної ради, якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про орган самоорганізації населення;
  • 5) легалізація органу самоорганізації населення, яка є обов'язковою і здійснюється шляхом його реєстрації або повідомлення про заснування. У разі реєстрації орган самоорганізації населення набуває статусу юридичної особи. Реєстрація органу самоорганізації населення здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради. Органи самоорганізації населення можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідного виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради.

На нашу думку, слушною є позиція О. С. Орловського щодо недоцільності існування окремого Закону України "Про органи самоорганізації населення", оскільки зазначений Закон не дає змоги врахувати специфічні риси цих органів з огляду на місцеві умови. Ключові питання вже були врегульовані окремими статтями та положеннями Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Решта питань щодо органів самоорганізації населення має вирішуватися шляхом встановлення рамкових норм на рівні Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та регламентуватися на локальному рівні - рівні статутів територіальних громад, а також шляхом прийняття сільськими, селищними та міськими радами положень про органи самоорганізації населення на підставі Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

З метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста. Статут територіальної громади підлягає державній реєстрації в органах Міністерства юстиції України. Підставою для відмови в державній реєстрації статуту територіальної громади може бути його невідповідність Конституції України та законам України. Відмова в реєстрації статуту територіальної громади може бути оскаржена в судовому порядку.

Статут є своєрідною комунальною конституцією на території функціонування відповідної громади. Він має чимало особливостей, до яких належать:

  • 1) наявність особливого суб'єкта, який встановлює або від імені якого приймається статут територіальної громади;
  • 2) установчий характер;
  • 3) повний та всеохоплюючий характер правового регулювання;
  • 4) він має вищу юридичну силу щодо інших локальних актів, які приймаються безпосередньо територіальною громадою або в системі органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
  • 5) він є основою для подальшої локальної нормотворчості;
  • 6) особливий порядок прийняття статуту, а також внесення до нього змін та доповнень;
  • 7) він є одним із правових засобів, який забезпечує реалізацію самостійності місцевого самоврядування.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції. З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджено символіку відповідно району, області. Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно із законом.

Як слушно зазначає О. В. Батанов, найсерйознішою проблемою місцевого самоврядування в Україні є пасивність населення. Світовий досвід свідчить: справжнє самоврядування можливе лише на основі безпосередньої творчої ініціативи самих місцевих жителів. Воно не може і не повинне бути заформалізованим, роль держави має проявлятися не в штучному його інспіруванні, а в "партнерській" підтримці під час вирішення суспільно значущих справ1.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші