Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Політологія arrow Україна в Європі і світі
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Україна в організаційних структурах ООН

Здобута Україною в 1991 р. незалежність не тільки розпочала нову сторінку в історії розвитку країни, а й визначила низку завдань, без розв'язання котрих зменшуються можливості інтегрування України до світового суспільства. Вагомою складовою зовнішньополітичної діяльності України з перших років ЇЇ незалежності стала участь у всесвітніх міжнародних організаціях. Головні зусилля України на цьому напрямі зосереджувалися передусім на реалізації цілей, що випливали з Конституції держави та програмних зовнішньополітичних документів. Це - використання засобів усебічної дипломатії для захисту національних інтересів України, зміцнення гарантій її незалежності й територіальної цілісності, залучення зовнішніх чинників для здійснення ринкових реформ, стабілізації економіки, пришвидшення її інтеграції до світової господарської системи. До відновлення Україною незалежності чи не єдиною трибуною, з якої український народ міг донести міжнародному співтовариству інформацію про себе, була ООН. Україна підписала вісім ключових міжнародних угод та конвенцій ООН з прав людини і разом з іншими країнами підтримала і зобов'язалась утілювати в життя Декларацію тисячоліття та Цілі розвитку тисячоліття, затверджені на Генеральній Асамблеї ООН.

Будучи в ООН ще Українською PCP, вона проводила активну, наполегливу політику, спрямовану на захист прав людини, роззброєння, збереження миру та ін. Так, лише в 50-х роках вона внесла 22 поправки й пропозиції у проекти міжнародних документів і рішень, 1960-1961 pp. -18, аз 1962 р. до 1970 р. - 202. Керівництво у Москві відносини з розвинутими і соціалістичними країнами вважало справою центральних органів, а українському зовнішньополітичному відомству під контролем МЗС СРСР було доручено питання розвитку відносин з країнами, що розвиваються, так званого третього світу,

УРСР неодноразово брала участь у галузевих установах і відокремлених організаціях ООН. У 1946 p., згідно зі ст. 68 Статуту ООН, засновано Комісію ООН з прав людини. Українську PCP двічі-з 1946 р. до 1971 р. і з 1983 р. до 1985 р. - обирали її членом. За ініціативи і наполегливої позиції української делегації Комісія підготовила проекти таких міжнародних актів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН: Загальну декларацію прав людини (1948); Конвенцію про запобігання злочинам геноциду і покарання за нього (1948); Женевські конвенції про захист жертв війни (1954); Декларацію ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1956); Декларацію прав дитини (1959). Представники Української PCP разом з СРСР, БРСР та низкою соціалістичних країн домоглися за час існування Комісії прийняття численних пропозицій, спрямованих проти колоніалізму, расизму, інших форм масових і грубих порушень прав людини.

Важливим напрямом зовнішньополітичної діяльності Української PCP була її участь у міжнародно-договірних відносинах. Україна ратифікувала 43 конвенції Міжнародної організації праці. Вона стала учасником уже згадуваних міжнародних договорів про заборону й нерозповсюдження ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення, Конвенції про заборону розробки, виробництва й накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та її знищення, низки угод, котрим належала значна роль у втриманні гонки ядерного озброєння і зміцненні миру й безпеки. У 1980-1982 рр, УРСР стала учасником Конвенції про ліквідацію усіх форм дискримінації щодо жінок, Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які вважаються такими, що завдають значних ушкоджень, підписала Протокол про привілеї та імунітети Міжнародної організації морського супутникового зв'язку (ШМАРСАТ), Конвенцію ООН з морського права. Наприкінці 80-х років УРСР була учасницею понад 150 міжнародних договорів, укладених під егідою ООН. Серед них особливо політично вагомі: Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою (1963); Конвенція про незастосування строку давності до військових злочинів і злочинів проти людства (1969); Договір про заборону розміщення на дні морів і океанів ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення (1971); Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та її знищення (1972); міжнародні пакти про громадянські й політичні права і про економічні, соціальні та культурні права (1968) та ін. Сучасна Україна як правонаступниця договірно-правової бази УРСР має виконувати укладені попередні Договори.

Після проголошення незалежності молода держава почала відчувати значну кількість економічних, соціальних та політичних проблем, котрі могли бути розв'язані лише з використанням нових підходів, ґрунтованих на принципах демократичного суспільства та поваги до прав людини. Для того щоби прискорити інтеграцію України до світового суспільства, потрібне було бажання людей, а також підтримка міжнародних організацій. ООН стала однією з перших, хто надав таку підтримку, відкривши у 1992 р. Офіс у Києві. Беручи до уваги, що в Україні під "одним дахом" працюють кілька агенцій ООН, у червні 1999 р. Генеральний секретар ООН К. Аннан надав київському Офісові Організації статус Представництва ООН. Офіційна церемонія відкриття Представництва ООН в Україні відбулася 14 червня 2000 р.

В Україні працюють такі установи ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН); Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ); Фонд народонаселення ООН (ЮНФПА); Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАРАТЕ); Міжнародна організація з міграції (MOM); Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБООН); Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ); Міжнародна організація праці (МОП) і Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІДу в Україні (ЮНЕЙДС). У країні діють також асоційовані організації ООН Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Управління ООН з наркотиків та злочинності (УНЗ ООН) і Міжнародна фінансова корпорація (МФК), що перебуває у підпорядкуванні Банку. Ці установи працюють у різних сферах і мають власні стратегії, але їх об'єднує загальна ціль: допомогти народові України побудувати краще майбутнє для своєї держави.

Візити високоповажних посадовців ООН до Києва підтверджують значущість співпраці між ООН та Україною. Представництво ООН в Україні відвідали: Генеральні секретарі ООН Б.-Б. Галі(1993) і К. Аннан (2002); заступники Генеральних секретарів П. Хансен (1994), С. Віейра де Мелло (1998), Н. Садко (1999) та К. Ошіма (2002); Президент Світового банку Дж. Волфенсон (1995, 2000); Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй з розвитку промисловості К. Магарінос (2002); Верховний комісар ООН у справах біженців С. Огата (1997); Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) Ф. Мейор (1997); Виконавчий директор ЮНІСЕФ К. Белламі (1998, 2004); заступник Генерального директора ЮНЕСКО М. Бученакі (2005); Виконавчий директором ЮНЕЙДС П. Піот та ін.

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун 1 серпня 2009 р. призначив О. Адама Координатором системи ООН в Україні. Одночасно голова ПРООН X. Кларк призначила О. Адама Постійним представником ПРООН в Україні.

Організація Об'єднаних Націй та Україна уклали угоду про концептуальний проект співпраці. Підписана в серпні 2005 р. Рамкова програма допомоги ООН (УНДАФ) детально описувала механізм співпраці між Україною й ООН в Україні на п'ять років (2006- 2010). Цей документ став концептуальною програмою дій ООН в Україні. Програма призначена для допомоги Україні на шляху до зміцнення демократії, створення системи захисту прав людини й розвитку економіки.

Рамкова програма - результат ретельного розгляду ключових завдань України (Загальний аналіз країни). Використовуючи його, Організація Об'єднаних Націй в Україні, разом з Українським урядом, представниками міжнародних і неурядових організацій, громадською спільнотою та приватним сектором визначили чотири сфери, в яких ООН надаватиме допомогу Україні:

  • - впровадження інституційних реформ, спрямованих на те, щоби забезпечити втілення прав людини;
  • - посилення громадянського суспільства в Україні для створення рівного доступу громадян до суспільних послуг і реалізації прав людини;
  • - поліпшення якості охорони здоров'я та надання медичного обслуговування;
  • - досягнення добробуту внаслідок збалансованого розвитку, а також розвитку підприємницької діяльності.

Україна вважає ООН гарантом своєї незалежності, територіальної цілісності й недоторканності кордонів. Посилюється присутність України у миротворчих операціях ООН, котрі здійснюються поблизу кордонів України та в регіонах, що стратегічно важливо для українських національних інтересів. Діяльність в ООН забезпечує Україні інформаційну відкритість стосовно екологічних проблем, політичних та економічних подій у нашій країні.

У період незалежної історії (з 1991) Україна змушена була неодноразово звертатися до ООН за міжнародною підтримкою про захист своєї територіальної цілісності. Ці звернення були пов'язані з питаннями про Крим (1992) і м. Севастополь (1993).

На початку нового тисячоліття Україна здійснює підтримку міжнародних антитерористичних заходів, у тому числі підготовку конвенцій ООН, спрямованих на боротьбу з тероризмом. Саме Україна запропонувала оголосити 11 вересня (саме тоді 2001 р. США стали ціллю агресії терористів) Днем боротьби з міжнародним тероризмом, створити нову міжнародну структуру, відповідальну за координацію зусиль держав - членів ООН у боротьбі з цим ганебним явищем. Україна приєдналася до Конвенції ООН зі статусу біженців, чому сприяло прийняття Законів України "Про біженців" від 24 грудня 1993 р., "Про громадянство" від 18 січня 2001 р." "Про імміграцію" від 22 червня 2001 р., положення котрих відповідають основним принципам, запровадженим ООН.

За розмірами внесків до бюджету ООН Україна входить у другу десятку країн-донорів бюджету ООН. Активну роботу наша держава здійснювала у рамках Комісії ООН з прав людини, до складу якої 'ü обрали на 2003-2005 рр. Комісія ООН з прав людини, що створена 1946 р., є функціональною структурою Економічної та соціальної ради ООН (ЕКОСОС) і займається розробленням міжнародно-правових документів у сфері прав людини.

Найважливішою формою практичного співробітництва України в Програмі ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) стала реалізація конкретних проектів, участь у глобальних і регіональних конвенціях та програмах екологічної спрямованості. Україна бере активну участь у розробленні й реалізації регіональних планів ЮНЕП (захист Чорного моря), механізмів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВОС) для країн СНД.

У рамках Програми розвитку ООН (ПРООН) здійснюється низка проектів, у тому числі й стосовно оцінки постчорнобильської ситуації в Україні. Місія Програми розвитку відвідала райони, що найбільше постраждали від Чорнобильської катастрофи, зустрічалась із представниками виконавчої влади (МЗС, МНС, МПР, Мін-здоров, Мінсільгосп та ін.). За підсумками роботи розроблено нову стратегію, спрямовану на допомогу населенню, що постраждало від Чорнобильської катастрофи.

Демографічні проблеми народонаселення перебувають у центрі уваги Фонду ООН з народонаселення (ЮНФПА). Питання скорочення населення, що є загрозою національній безпеці багатьох держав, постають на порядку денному і в Україні, де населення з 1989 р, скоротилося майже на 6 млн осіб.

Уряд України послідовно здійснював заходи з реалізації прав громадян на освіту, гарантованих Основним Законом держави. Створювалися умови, котрі сприяють реалізації зобов'язань, зафіксованих у Дакарській ініціативі "Освіта для всіх" 2000 р., було схвалено План дій щодо реалізації цієї ініціативи. В Україні акцентувалось у процесі реформування системи освіти на перенесенні відповідальності за її стан на регіональний рівень, причому не заборонявся розвиток приватної освіти або перехід державних освітніх форм на приватні основи.

Ще з 1968 p. Українська PCP брала участь у діяльності Дитячого фонду ООН. Україна щороку робила грошовий внесок і надавала йому медикаменти та промислові товари. У полі зору ЮНІСЕФ - широке коло питань, спрямованих на розв'язання пріоритетних завдань і потреб країн у сфері захисту й розвитку дітей. До цього переліку належать: проблеми охорони здоров'я, зокрема імунізації, профілактики ВІЛ/СНІДу та хвороб, спричинених дефіцитом йоду в організмі; підтримка дітей, які потребують допомоги; зміцнення потенціалу сім'ї та ін. Перелічені питання визначають напрями співробітництва Фонду з Україною. ЮНІСЕФ схвалив програму свого співробітництва з Україною на 2006-2010 pp., на фінансування якої призначено 12,3 млн дол. Дитячий фонд ООН планував започаткувати в Україні кілька освітніх програм, а також спрямувати кошти на боротьбу з підлітковою наркоманією й алкоголізмом. Представники Фонду позитивно оцінили досвід, набутий під час реалізації програм ЮНІСЕФ в Україні, зокрема у сфері боротьби з ВІЛ/СНІДом та захисту прав дітей.

Особливу роль у системі мирного співіснування людства відіграє Міжнародне агентство з атомної енергії. Україна співіснує з цією структурою не лише в рамках безпосередніх ядерних проектів, а й у питаннях, як уже зазначалось, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. MATATE є відповідальним за: нерозповсюдження ядерної зброї та відповідних технологій, тобто за додержання ембарго на ядерну зброю; дотримання державами в ядерній політиці трьох так званих ядерних "ні" - не передавати, не виробляти і не зберігати ядерної зброї; проведення інспекцій у державах ризику (де є можливість появи ядерної зброї, внаслідок чого країни можуть приєднатися до клубу ядерних держав).

Назване Агентство - гарант ядерної безпеки країн без'ядерного статусу України, тому і Українська держава широко співпрацює з MATATE з питань ядерної безпеки. Під час обговорення Генеральною Асамблеєю щорічної доповіді MATATE 1 листопада 2004 р. на пленарному засіданні 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Україна наголосила на вагомості системи гарантій MATATE та діяльності Агентства з імплементації Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

В Україні за сприяння ООН і Міжнародної організації праці (МОП) здійснювалося дослідження "Вимір бідності". У березні 2006 р. Міністерство праці та соціальної політики України підписало програму співробітництва з МОП на 2006-2007 pp. "Гідна праця в Україні". Документ передбачав вивчення проблем міграції працюючого населення, забезпечення своєчасного соціального захисту, підвищення кваліфікації, перекваліфікації працюючих і введення комплексної системи навчання. Пріоритетними напрямами програми визначались розвиток соціального діалогу в Україні, підтримка рівних можливостей зайнятості для чоловіків і жінок, подальше наближення українського трудового законодавства до європейських стандартів.

Продовольча сільськогосподарська організація ООН (ФАО) надала Україні грант розміром 1,2 млн дол. на реалізацію трьох проектів. Серед них - створення інформаційної системи, оснащення лабораторії контролю за якістю сільськогосподарської продукції, відповідно до світових вимог, і формування екологічної програми з біодизеля. На 32-й сесії Конференції ФАО 29 листопада 2003 р. Україну було прийнято в ФАО, куди входить 184 країни світу.

Плідно розвивається співробітництво ЮНЕСКО. В рамках організації Україна стала членом Виконавчої ради Міжурядової океанографічної комісії, Міжурядового комітету Міжурядової програми з інформатики та Міжурядової ради Міжнародної гідрологічної програми. У нашій державі діють наукові комітети з біоетики, науково-технічної інформації, розробляється програма "Людина і біосфера" тощо. За підтримки ЮНЕСКО створено понад 10 кафедр із новітніх інформаційних технологій в освіті для всіх, понад 30 українських шкіл приєдналося до Проекту асоційованих шкіл ЮНЕСКО. Під егідою ЮНЕСКО 2004 р. у Міжнародному центрі відпочинку дітей "Артек" відбувся міжнародний фестиваль дитячої творчості. Під час урочистостей з нагоди 60-річчя ЮНЕСКО Президент України відкрив експозицію "Україна - світу"" За час членства в ЮНЕСКО Україну тричі обирали до Виконавчої ради: 1981-1985 рр., 1995-1999 рр. та 2001-2005 рр.

Національна академія наук України виконує функції базової академії Міжнародної асоціації академій наук (МААН), куди входять учені країн СНД та інших регіонів світу. Активно працювали наукові інституції МААН з проблем розроблення нових матеріалів, фундаментальних географічних проблем і под. За підтримки ЮНЕСКО та Європейської комісії МААН у вересні 2001 р. (Київ) відбувся симпозіум "Роль міжнародних організацій у розвитку загальноєвропейського науково-технічного простору", в роботі якого взяли участь учені й фахівці з 16 країн, представники 10 міжнародних організацій.

Міжнародний Суд ООН - головний судовий орган ООН, створений 1945 р. Його основне завдання - вирішення спорів між державами на основі норм міжнародного права та винесення консультативних рішень з юридичних питань. Він складається з 15 членів, котрих обирають Генеральна Асамблея ООН і Рада Безпеки. Місцезнаходження - Гаага (Нідерланди). Діє на основі Статуту, де зазначено: кожен із членів ООН зобов'язаний виконувати рішення Міжнародного Суду в тій справі, в якій він є стороною. У випадку, коли одна сторона у справі не виконає зобов'язання, покладеного на неї рішенням, інша сторона може звернутися до Ради Безпеки ООН. Остання може, визнаючи це за необхідне, рекомендувати або прийняти рішення про вжиття заходів для проведення рішення до виконання (ст. 94). Генеральна Асамблея або Рада Безпеки ООН може затребувати від Міжнародного Суду консультативні висновки з того чи іншого юридичного питання (ст. 96).

Від початку заснування Міжнародного Суду до нього надійшло 75 звернень від держав і 22 звернення від міжнародних організацій. Він виносив рішення стосовно міжнародних спорів з питань економічного права; права проїзду (проходу); незастосування сили; невтручання у внутрішні справи держав, дипломатичні відносини і под.

Тривалим було рішення Міжнародного Суду про о. Зміїний. Румунія 16 вересня 2004 р. зробила подання до Міжнародного Суду в Гаазі з приводу того, чи вважати о. Зміїний островом чи скелею, що значно впливає на схему розмежування континентального шельфу в цьому районі. Україна 19 травня 2006 р. зробила подання контрмеморандуму. Остаточне рішення за названою справою Суд ухвалив 3 лютого 2009 р.: згідно з ним о. Зміїний визнано островом з територіальним морем у 12 морських миль, але при цьому о. Зміїний не може вважатися частиною прибережної лінії України у визначенні серединної лінії за делімітації континентального шельфу та виключної економічної зони.

Водночас Україна е членом Ради ООН з прав людини (обрана вдруге поспіль у травні 2008 р. на 2009-2011 рр.)та ВКОСОР (обрана у жовтні 2009 р. на 2010-2012 рр.). Висунуто кандидатуру нашої країни до РБ ООН (вибори на термін 2016-2017 рр. відбудуться у жовтні 2015 р.).

У 2008-2009 рр. Україна стала членом більшості функціональних комісій ЕКОСОР. Станом на липень 2010 р. вона представлена у Комісії з народонаселення і розвитку, Комісії з запобігання злочинності та кримінального правосуддя та Комісії сталого розвитку, а також у складі Комітету з програми й координації та Комітету з внесків.

Станом на грудень 2010 р. представлення України в керівних та робочих органах спеціалізованих установ ООН було таким: Всесвітній поштовий союз (Адміністративна рада ВПС), Міжнародна організація праці (Адміністративна рада МОП), Міжнародне агентство з атомної енергії (Рада керуючих МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров'я (Комітет з політики та координації та

Постійний комітет Європейського регіонального комітету), ООН з промислового розвитку (Програмний та бюджетний комітет ЮНІДО, Рада з промислового розвитку ЮНІДО), Всесвітня організація інтелектуальної власності (Програмний та бюджетний комітет ВОІВ).

Україна бере участь у діяльності Європейської економічної комісії ООН, спрямованій на зміцнення регіональної співпраці у сфері енергетики, транспорту, екології. ЄЕК ООН для нашої країни - одне з важливих джерел технічної допомоги у згадуваних галузях. На 2002-2003 та 2007-2008 рр. Постійний представник України у Женеві обирався заступником Голови ЄЕК ООН.

У 2008 р. Україна підтримала заходи ООН з надання гуманітарної допомоги значно враженим продовольчою кризою країнам, а у 2009 р. увійшла до числа донорів Всесвітньої продовольчої програми - найбільшої з організацій, котрі забезпечують надання такої допомоги. Першою країною-реципієнтом української продовольчої допомоги в рамках ВПП була Ефіопія.

Українська сторона була ініціатором розробки Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатської конвенції) та головувала у Карпатській конвенції з грудня 2006 р. до червня 2008 р. Розглядається питання про розміщення Секретаріату Конвенції на території нашої країни. Представники України належать до складу Комісії зі захисту Чорного моря від забруднення, створеної відповідно до Бухарестської конвенції, та консультативних груп цієї Комісії, Бюро Конвенції про охорону біологічного різноманіття, Комітету з дотримання Картахенського протоколу з біобезпеки до Конвенції про охорону біологічного різноманіття, Наглядового комітету спільного впровадження Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, Бюро Угоди про збереження китоподібних та Постійних комітетів ще двох регіональних природоохоронних угод. Значний обсяг роботи Мінприроди й інших українських відомств пов'язаний з участю в Конференції сторін Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості в прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища (Орхуської конвенції).

Високу активність українська сторона виявляє в Дунайській комісії, створеній відповідно до Конвенції про режим судноплавства по Дунаю, Організації з заборони хімічної зброї (Україну втретє обрано до складу Виконавчої ради ОЗХЗ з травня 2009 до травня 2011 р.), Європейській конференції цивільної авіації, Міжнародній організації комісій з цінних паперів, Міжнародному бюро виставок, Міжнародній раді архівів.

Успішно розвивається співпраця української сторони з Міжнародною організацією з міграції, провідна роль в якій належить Міністерству внутрішніх справ. Також МВС України працює з Міжнародною організацією кримінальної поліції - Інтерполом.

Активно підтримує та розвиває всебічні міжнародні зв'язки Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (насамперед із Міжнародною організацією стандартизації). Ця діяльність має вагоме значення у контексті виконання зобов'язань України в рамках СОТ і позитивно впливає на конкурентоспроможність українських товарів.

З набуттям нашої держави членства в СОТ у травні 2008 р. розпочався новий етап багатостороннього співробітництва України. Це відкрило для України можливість ведення переговорів стосовно угод про вільну торгівлю з ЄС та Європейською асоціацією вільної торгівлі.

У контексті глобальної економічної та фінансової кризи, її негативного впливу на становище української економіки зростає важливість міжнародного фінансового співробітництва України, зокрема з групою Світового банку. Непересічне значення для державного сектору української економіки мають капіталовкладення Європейського банку реконструкції та розвитку, спрямовані на реалізацію проектів у енергетиці, транспорті та зв'язку, сфері муніципальної інфраструктури.

Членство України у Раді Європи - вагомий чинник інтеграції країни в єдиний європейський правовий простір через приведення національного законодавства у відповідність до норм організації. Основні напрями співпраці України та РЄ - забезпечення прав людини та соціальної єдності, реформування судової системи, боротьба із корупцією - були покладені в основу Плану дій РЄ для України на 2008-2011 рр. Україна представлена у всіх головних органах РЄ; у 2010-2011 рр. відбувалося головування України в Комітеті Міністрів РЄ.

Діяльність України в ОБСЄ забезпечує рівноправну участь нашої держави в обговоренні та вирішенні актуальних проблем міжнародної безпеки і співпраці в регіоні Організації. Серед головних напрямів співпраці - зміцнення превентивної ролі ОБСЄ і активізація її участі у врегулюванні "заморожених" конфліктів. Українська сторона послідовно залучається до розв'язання актуальних питань реформування та подальшої інституціональної розбудови ОБСЄ.

Згідно з рішенням XIII щорічної сесії Конференції держав - учасниць Конвенції про заборону хімічної зброї (КХЗ), що відбувалася 2-5 грудня 2008 р. у м. Гаага (Нідерланди), Україну втретє було обрано членом Виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ). Це дало змогу українській делегації брати участь в її поточних сесіях (з травня 2009 до травня 2011 рр.), котрі регулярно скликалися для розгляду актуальних питань хімічного роззброєння та діяльності в рамках Організації, розроблення й ухвалення відповідних директивних рішень і под.

У березні 2011 р. Система ООН в Україна та Уряд України підписали Рамкову програму допомоги для України, розроблену на базі Звіту щодо загальної оцінки потреб країни. Агенції ООН разом з Урядом України, згідно із визначеною стратегією допомоги, координуватимуть програми/проекти, розроблятимуть об'єднані ініціативи та плани на 2012-2016 рр.

У цей період Програма розвитку ООН (ПРООН) разом з іншими агенціями ООН, представленими в Україні, приділяє значну увагу основним сферам: сталому економічному зростанню і подоланню бідності; соціальному розвитку; врядуванню й управлінню; навколишньому середовищу та зміні клімату.

У серпні 2006 р. Уряд України та ПРООН в Україні підписали новий План дій ПРООН в Україні на 2006-2010 рр., чинність якого було продовжено на 2011 р. Цей План є колективною, логічною та всеохоплюючою відповіддю на пріоритети національного розвитку. Документ також поглиблює наші взаємні домовленості та співпрацю, мета котрих - реалізація Декларації тисячоліття, Цілей розвитку тисячоліття та Конвенцій ООН, які зобов'язалися виконувати Уряд України та ПРООН. Окрім того, він визначає низку конкретних заходів з метою покращення умов життя на загальнонаціональному рівні.

Президент України В. Янукович та Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун 27 березня 2012 р. зустрілися у рамках саміту в Сеулі. Обговорено питання стосовно подальшої співпраці у сфері ядерної безпеки й участі України в миротворчих операціях ООН. Під час зустрічі Україні висловлена подяка за допомогу Японії у рамках партнерської програми з подолання наслідків аварії на АБС Фу-кусіма-1.

Отже, Україна займала і займає в ООН активну позицію, зробивши істотний внесок до всіх сфер її діяльності, в тому числі підтримання міжнародного миру та безпеки, врегулювання конфліктів, зміцнення режиму нерозповсюдження ядерної зброї, роззброєння та контролю над озброєнням, економічного й соціального розвитку, поваги до прав і свобод людини, дотримання основоположних норм та принципів міжнародного права. Україна активно сприяла ліквідації апартеїду й урегулюванню палестинського питання. Розуміючи необхідність оновлення створеної понад півстоліття тому Організації, її адаптації до проблем сучасності, Україна стала одним з ініціаторів і найактивніших провідників реформування ООН. Підтвердженням авторитету України в цій міжнародній Організації стало, зокрема, обрання її представника Г. Удовенка Головою 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (1997- 1998). Україну було також обрано до складу непостійних членів РБ ООН на 2000-2001 рр., що засвідчило зростання її ролі як активного та впливового учасника глобальних і регіональних процесів сучасності, підвищення політичного іміджу, зміцнення міжнародних позицій. Вагомі завдання, котрі наша держава висуває в ООН, - підвищення економічної віддачі від участі України в її діяльності, розширення й активізація консультативної, технічної, фінансової допомоги органів, фондів, програм, спеціалізованих установ Організації з метою розв'язання невідкладних питань забезпечення економічного розвитку та соціального захисту населення, прискорення інтеграції економіки України до європейського і світового простору.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші