Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Право arrow Закон України "Про судоустрій і статус суддів"
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Народні засідателі та присяжні

Стаття 57. Статус народного засідателя

  • 1. Народним засідателем є громадянин України, який у випадках, визначених процесуальним законом, вирішує справи у складі суду разом із суддею, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
  • 2. Народні засідателі під час розгляду і вирішення справ користуються повноваженнями судді. Народні засідателі виконують обов'язки, визначені пунктами 1 - 5 частини четвертої статті 54 цього Закону.

Стаття 58. Список народних засідателів

  • 1. До списку народних засідателів у кількості, зазначеній у поданні голови суду, включаються громадяни, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам статті 59 цього Закону і дали згоду бути народними засідателями.
  • 2. Список народних засідателів затверджується рішенням відповідної місцевої ради на чотири роки і переглядається у разі необхідності, але не рідше ніж раз на два роки.
  • 3. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Під організацією суду за участі представників народу слід розуміти процедурно врегульовану діяльність уповноважених органів, відповідно до якої, по-перше, складається список громадян для виконання функцій народних засідателів; по-друге, перевіряється відповідність цих осіб вимогам, встановленим до них у законі; по-третє, здійснюється відбір народних засідателів для розгляду конкретної справи, і вони викликаються до суду. Крім того, у це поняття включаються всі інші організаційно-правові аспекти, що виникають у період виконання ними своїх обов'язків (надання послуг та приміщення для народних засідателів; використання часу народних засідателів; компенсація їхніх витрат та забезпечення безпеки).

Формування списку народних засідателів вимагає дотримання кількох умов: 1) здійснення подання головою суду на ім'я голови відповідної місцевої ради; 2) включення до списку лише громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду; 3) включення до списку лише громадян, які відповідають вимогам до народного засідателя, встановленим законом (див. коментар до ст. 59 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів"); 4) включення до списку лише громадян, які дали згоду бути народними засідателями.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До списку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови суду, громадяни, які постійно проживають на території юрисдикції даного суду, відповідають вимогам, встановленим у законі до народних засідателів, і дали згоду бути народними засідателями.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рідше, ніж через два роки. Список народних засідателів публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

На практиці таких списків в Україні практично ніде не сформовано. Прикладом формування списку народних засідателів є Рішення Київської міської ради від 26 червня 2003 року № 521/681 "Про затвердження списку народних засідателів апеляційного суду міста Києва" тощо.

Стаття 59. Вимоги до народного засідателя

  • 1. Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
  • 2. Не підлягають включенню до списків народних засідателів громадяни:
  • 1) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
  • 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя;
  • 3) які мають не зняту чи не погашену судимість;
  • 4) народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, адвокати, нотаріуси;
  • 5) громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
  • 6) особи, які не володіють державною мовою.
  • 3. Особа, включена до списку народних засідателів, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Народні засідателі - це громадяни України, покликані разом з професійними суддями вирішувати судові справи, тим самим забезпечуючи безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя.

Список народних засідателів за поданням голови місцевого суду затверджується відповідною місцевою радою.

Виходячи з кола прав і обов'язків, які народні засідателі повинні виконувати, здійснюючи правосуддя (участь у розгляді складних кримінальних справ щодо осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, за які законом передбачена можливість призначення покарання у виді довічного позбавлення волі, враховуючи тривалість розгляду таких справ, оскільки нерідко виявляється, що особи, притягнуті, до відповідальності, поряд з названими злочинами, вчинюють ще й багато інших, в яких суд повинен також детально розібратися, тощо), законодавець встановив, хто з громадян може бути включений до списків народних засідателів.

Народним засідателем може бути лише громадянин України, який а) досяг 25-річного віку; б) постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція суду, до списку народних засідателів якого він включений; в) дав згоду бути народним засідателем.

Перш ніж включити певну особу до списку народних засідателів, необхідно перевірити: чи не визнана ця особа обмежено дієздатною або недієздатною; чи не має вона якогось хронічного психічного або іншого захворювання, у зв'язку з чим не може виконувати обов'язки народного засідателя; чи не має вона не знятої або не погашеної судимості; чи не ведеться щодо неї кримінальна справа. Необхідно з'ясувати, де і ким працює особа, яка підлягає включенню до списку, чи не займає вона якусь посаду, з якою неможливе суміщення обов'язків народного засідателя (депутат, суддя, прокурор, адвокат тощо).

Та обставина, що громадянин визнаний обмежено дієздатним або недієздатним, може бути підтверджена наявністю відповідного рішення суду. Наявність хронічного психічного чи іншого захворювання, що може перешкоджати виконанню обов'язків народного засідателя, встановлюється з відповідних медичних документів, висновку експертизи.

Наявність не знятої чи не погашеної судимості підтверджується вироком суду, матеріалами про звільнення від відбування покарання. Те, що стосовно певної особи проводиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи, може бути підтверджено довідкою відповідного органу.

Те, що громадянин займає одну з посад, перелічених у п. 4 ч. 2 статті, що коментується, підтверджується довідкою органу, де він працює.

До списку народних засідателів не може бути включена особа, яка не виявила бажання брати участь у здійсненні правосуддя. Наявність згоди бути народним засідателем має бути підтверджена відповідною заявою цієї особи.

Якщо ж до списку була включена особа, яка не може виконувати обов'язки народного засідателя з причин, названих у ч. 2 статті, що коментується, вона зобов'язана повідомити суд про обставини, які виключають можливість її участі у здійсненні правосуддя. Голова місцевого суду звертається з поданням до голови відповідної місцевої ради про виключення такої особи зі списків при їх перегляді.

Про підстави та порядок увільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі за розпорядженням голови суду див. ст. 60 цього Закону. Про права народних засідателів та гарантії їх захисту див. ст. 62 цього Закону.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші