Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Страхова справа arrow Страхова справа
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Маркетинг у страхуванні

Маркетинг розуміють як метод управління діяльністю компаній і фірм. Термін "маркетинг" походить від англійського слова "market" — "marketing", що означає "збувати", "продавати продукцію на ринку". У страхуванні це означає реалізовувати страхові продукти (послуги). Існує багато визначень маркетингу. Разом із тим, досі немає єдиного визначення цього терміна у страхуванні. Найбільш поширеними є такі:

  • — маркетинг — комплексний підхід до організації й управління всією діяльністю страхової компанії, направлений на надання таких страхових послуг і в таких розмірах, які відповідають потенційному попиту. Попит переважно формується самою страховою компанією і задовольняється нею;
  • — маркетинг — комплекс функцій страхової компанії, що включає: планування, ціноутворення, рекламування, організацію мережі просування страхових полісів на основі реального та потенційного попиту на страхові послуги;
  • — маркетинг — сукупність дій, які можуть бути зведені до 2-х груп: 1) формування попиту на страхові послуги;
  • 2) задоволення страхових інтересів клієнтів, що є економічним і соціальним обґрунтуванням існування страховика.

Перша група знаходить реалізацію у використанні низки методів і засобів впливу на потенційних страхувальників, таких як: реклама, укладання договорів страхування, диференціація страхових тарифів, поєднання страхових послуг з іншими формами обслуговування (юридичними, консультативними, торговими тощо).

Друга група реалізується через систему продажу страхових продуктів (полісів), покращення обслуговування клієнтів і підтримку іміджу страхової компанії.

Маркетинг ґрунтується на таких принципах:

  • 1) глибокому вивченні кон'юнктури страхового ринку;
  • 2) сегментації страхового ринку (виділення секторів — особисте страхування, майнове страхування тощо);
  • 3) гнучкому оперативному реагуванні на запити страхувальників;
  • 4) інноваціях (постійному вдосконаленні) страхових продуктів відповідно до вимог ринку.

Основними завданнями маркетингу в страхуванні є:

  • 1) досягнення максимально можливого високого споживання страхових продуктів;
  • 2) досягнення максимальної потреби задоволення попиту на страхові продукти;
  • 3) пропозиція максимально широкого вибору страхових продуктів;
  • 4) максимізація підвищення якості життя (середнього рівня споживання, медичного обслуговування) — якість життя вища, якщо гарантується відшкодування при страхових випадках.

У страхуванні маркетингом займається служба маркетингу, яку розглядають як мозковий центр, джерело обґрунтованої інформації і рекомендацій з питань поточної і перспективної діяльності страховика. Діяльність служби маркетингу направлена на задоволення потреб у страховому захисті центральної фігури страхового ринку — страхувальника.

Завданнями служби маркетингу є:

  • 1) збір, обробка й аналіз інформації про страховий ринок, попит на страхові послуги і його конкурентів, тобто проведення інформаційно-аналітичних досліджень ,-
  • 2) прогнозування кон'юнктури страхового ринку;
  • 3) вивчення потенційних можливостей страхових компаній;
  • 4) планування власної ділової стратегії страховика відповідно до кон'юнктури страхового ринку (визначення пріоритетних напрямів і принципів роботи страховика).

Служба маркетингу забезпечує всі структури страховика необхідною та достовірною інформацією, визначає їх діяльність на перспективу. Вона може мати горизонтальну або вертикальну структуру.

Організація маркетингу може здійснюватись за:

  • — видами страхування;
  • — комплексом страхових послуг;
  • — географічним поділом сегментації страхового ринку. Страховий маркетинг охоплює такі функціональні елементи:
  • — дослідження ринку страхових продуктів;
  • — розробку страхових продуктів;
  • — реалізацію страхових продуктів.
  • 1. Дослідження ринку страхових продуктів охоплює такі основні завдання:
    • — аналіз зовнішнього економічного середовища;
    • — сегментацію страхового ринку й аналіз (дослідження) різних сегментів ринку;
    • — аналіз діяльності конкурентів;
    • — аналіз внутрішніх можливостей;
    • — розвиток зв'язків з клієнтами (страхувальниками).

Кінцевою метою такого дослідження є відбір конкретного сегмента страхового ринку, на якому буде працювати страхова компанія, тобто визначення конкретних видів страхування (страхових продуктів).

Для вивчення попиту може проводитися анкетування страхувальників, спілкування з діловими людьми. На основі зібраної інформації створюється науково обґрунтована концепція аналізу й обліку попиту вимог страхувальників.

Важливим є вивчення попиту на страхові послуги саме в тій місцевості, де передбачається діяльність страхової компанії: вивчення соціально-демографічного складу страхувальників, їх платоспроможності, економічного, природного, науково-технічного, політичного, культурного середовищ тощо. У кожному випадку потрібно орієнтуватись на те чи інше середовище.

Основні принципи сегментації страхового ринку:

  • — по горизонталі — за групами доходів страхувальників;
  • — по вертикалі (страхування за категоріями страхувальників);
  • — за географічними ознаками;
  • — за демографічними ознаками;
  • — за психологічними ознаками;
  • — за соціально-етичною поведінкою тощо.

Аналіз може охоплювати вивчення таких клієнтурних ринків:

  • — споживчого ринку страхових послуг;
  • — ринку виробників страхових послуг;
  • - ринку проміжкових продавців (страхових посередників);
  • — ринку установ державного страхування;
  • — ринку недержавного страхування;
  • — міжнародного ринку страхових продуктів (у страховому бізнесі існує міжнародний поділ праці, наприклад, Велика Британія — лідер у страхуванні морських перевезень, Німеччина — у страхуванні майна і будівель тощо).
  • 2. Процес розробки страхових продуктів включає такі етапи:
  • 1) визначення страхового продукту (назви виду страхування);
  • 2) розробку специфікації продукту (умов страхування);
  • 3) визначення порядку (процедури) укладення договорів страхування;
  • 4) визначення вартості продукту;
  • 5) визначення ціни продукту (страхових тарифів);
  • 6) затвердження й отримання дозволу органів державного регулювання страхової діяльності (одержання ліцензії на проведення страхування).

Страхові продукти розробляються самостійно страховиком, лише з обов'язкових видів страхування умови страхування розробляються Кабінетом Міністрів України.

Страхові компанії продають на ринку специфічний товар — страхове покриття, або страховий захист, за що отримують плату.

Страхові продукти мають своє специфічне оформлення, яке включає пакет документів, що дозволяють реалізувати відносини щодо створення, продажу страхової послуги, а також щодо організації страхового захисту споживача.

Основними частинами страхового продукту є:

  • 1) умови страхування;
  • 2) договір страхування;
  • 3) страховий поліс — основний документ;
  • 4) таблиця тарифів;
  • 5) пам'ятка страхувальнику.

Додаткові складові частини страхового продукту:

  • 1) маркетинговий етюд (завдання на розробку);
  • 2) технологічна карта продажу і пам'ятка агентсько-брокерської мережі;
  • 3) розрахунок нетто-премій і рекомендації щодо навантаження;
  • 4) кошторис рекламної кампанії;
  • 5) опис актуарних розрахунків.

Еталонний страховий продукт — зшиті всі вищевказані документи — у вітчизняній страховій практиці отримав назву правил страхування, а в закордонній практиці — страхового поліса.

Вимоги до Правил страхування викладені в Законі України "Про страхування" (2001) — ст. 15, ст. 16.

3. Механізм реалізації страхових продуктів охоплює: безпосередній продаж страховими компаніями, продаж через страхових посередників, а також через альтернативну мережу, до якої належать банки, туристичні фірми, агентства нерухомості тощо.

Процес продажу страхових продуктів визначається як аквізиція, а діяльність страхових посередників як аквізиційна діяльність.

Так, в Італії та Франції страхові поліси розповсюджують на 50 % банки. У Великій Британії 50 % контрактів із клієнтами укладається через телефонну мережу, в Німеччині 80 % контрактів укладають службовці філіалів та представництв, 13 % — маклери та посередники, а безпосередньо страховики — тільки 2 %.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші