Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія і організація природоохоронної діяльності
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Види забруднення навколишнього середовища та напрямки його охорони

Втручання людини у природні процеси в біосфері, маючи на увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за такими видами забруднень (рис. 3.2):

До 60-х років нашого століття під охороною природою розуміли переважно захист тваринного та рослинного світу від знищення. Відповідно і формами цього захисту було створення територій, які охоронялися, обмеження промислу окремих тварин тощо. Вчених та громадськість турбували, перш за все, біоценотичний та частково стаціально-деструкційний вплив на біосферу. Інгредієнтне та параметричне забруднення існувало також, але воно не було настільки багатогранним та масовим, як тепер і природа з таким забрудненням справляється самостійно. В річках з непорушеним біоценозом під впливом переміщування, окислення, осадження, поглинання та розкладання редуцентами, дезинфекції сонячним випромінюванням забруднена вода повністю відновлювала свої властивості на відстані 30 км від джерела забруднення. Сьогодні темпи інгредієнтного і параметричного забруднень зросли і їх якісний склад змінився настільки різко, що на значних територіях здатність природи до самоочищення була втрачена. Тобто, в нинішній час класифікація видів забруднення навколишнього середовища значно розширилась (рис. 3.3). (11)

Здатність ґрунту самоочищатися підривається різким зменшенням у ньому кількості редуцентів, що відбувається під впливом застосування пестицидів та мінеральних добрив, вирощування монокультур, повного прибирання з полів всіх частин вирощених рослин тощо. А відтак новим змістом наповнилося і поняття охорони природи. Основні зусилля тепер скеровано на зниження рівня її матеріального та енергетичного забруднення. Схеми обміну речовинами промислових та сільськогосподарських підприємств з навколишнім середовищем, внаслідок якого відбувається забруднення довкілля, наведено на рис. 3.4, 3.5. [11]

Класифікація забруднення екологічних систем (за Г .В. Стадницьким та А. І. Родіоновим)

Рис. 3.3. Класифікація забруднення екологічних систем (за Г .В. Стадницьким та А. І. Родіоновим)

Класифікація шкідливих речовин за ознаками очищення та використання

Рис. 3.4. Класифікація шкідливих речовин за ознаками очищення та використання

Обмін речовинами та енергією сучасного промислового підприємства з навколишнім середовищем

Рис. 3.5. Обмін речовинами та енергією сучасного промислового підприємства з навколишнім середовищем

Вплив шкідливих хімічних, фізичних, біологічних факторів на біоценоз характеризується чотирма рівнями (табл. 3.1).

Таблиця 3.1. Рівень забруднення біоценозів

Рівень забруднення

Характеристика

1

Не викликає змін у біоценозі

II

Викликає навантаження на біоценоз в межах пристосувальних можливостей

III

Викликає в біоценозі незворотні зміни, його види хворіють, скорочується термін їхнього життя

IV

Викликає загибель та зникнення окремих видів біоценозу

З метою захисту біоценозу від хімічних, фізичних та біологічних факторів забруднення встановлюється норми допустимих забруднень.

Вилучення з природного середовища відновлювальних ресурсів або видів біоценозу також має чотири рівні впливу на флору та фауну (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Вилучення відновлювальних природних ресурсів

Рівень забруднення

Характеристика

Вилучення з природи ресурсів або видів біоценозу менше за рівень їхньої відновлювальної здатності - природа не знає змін

II

Вилучення з природи ресурсів або видів біоценозу на рівні їх відновлювальної здатності - природне середовище знаходиться в умовах нестійкої рівноваги

III

Вилучення з природи ресурсів або видів біоценозу перевищує її природні відновлювальні здатності - природне середовище починає деградувати, окремі види біоценозу можуть зникнути, ресурси починають вичерпуватися

IV

Вилучення з природи ресурсів або видів біоценозу призводить до порушення рівноваги в природі, її деградації, до кризових явищ, екологічної небезпеки і навіть катастрофи

Нормування якості навколишнього середовища передбачає гранично допустимі норми впливу на навколишнє середовище, дотримання яких гарантує екологічну безпеку населення та збереження природного середовища (табл. 3.3).

Таблиця 3.3. Встановлені обмежуючі норми впливу на навколишнє середовища

1.

Гранично допустимі або тимчасово погоджені норми викидів в атмосферу шкідливих речовин (ГДВ, ТПС)

2.

Гранично допустимі або тимчасово погоджені норми скидів у водоймища (ГДС, ТПС)

3.

Гранично допустимі навантаження відходів на землі та ґрунті (ГДВ)

4.

Гранично допустимі норми та ліміти щодо вилучення та відновлення природних ресурсів, що випливають з необхідності підтримання рівноваги в природному середовищі

5.

Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунтах (ГДК), орієнтовно безпечні рівні впливу їх на людей (ОБРВ) або гранично допустимі дози впливу шкідливих речовин на людей (ГДД)

6.

Норми гранично допустимої кількості мікроорганізмів та інших біологічних факторів в атмосфері, воді, ґрунті

7.

Норми гранично допустимих або орієнтовно допустимих рівнів (ГДР, ОДР), гранично допустимих доз (ГДД) для шуму, вібрації, електричних і електромагнітних полів та інших фізичних факторів, які можуть справляти вплив на здоров'я людей та їхню працездатність

8.

Норми гранично допустимих залишкових кількостей хімічних речовин у продуктах харчування, які встановлюють мінімально допустимі дози (МДЦ), нешкідливі для людини по кожній хімічній речовині та при їх сумарному впливі

9.

Норми гранично допустимого рівня або гранично допустимої дози безпечного вмісту радіоактивних речовин у навколишньому середовищі та в продуктах харчування, а також ГДР та ГДД радіаційного опромінення людей

10.

Нормативи на санітарно-захисні зони та смуги

В основі обмеження впливу різних факторів на людей та живу природу лежать гігієнічні, санітарні, ветеринарні підходи, сутність яких полягає в тому, що на основі експериментів встановлюються межі, які протягом всього життя людей не будуть негативно позначитися на стані їхнього здоров'я.

За станом навколишнього середовища здійснюється постійний контроль, котрий реалізується такими методами: органолептичним (використання органів відчуття людини); аналітичним (розрахункові та балансові).

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші