Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Статистика arrow Фінансова статистика
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Статистичний аналіз бюджетного дефіциту та державного боргу

До аналітичних завдань бюджетної статистики належить:

  • - ідентифікація бюджету з позиції співвідношення між доходами і видатками, за видами бюджету:
    • • збалансований — видатки дорівнюють доходам;
    • • профіцитний — доходи перевищують видатки; відображає стабільну фінансову ситуацію, хоча і не є метою діяльності держави;
    • • дефіцитний — доходів не вистачає для фінансування видатків.
  • - фінансово-економічне оцінювання дефіциту бюджету на основі відносних величин:
  • • рівень дефіциту — величину дефіциту державного бюджету традиційно зіставляють з показником обсягу ВВП або з видатками бюджету:

Згідно з міжнародними стандартами, бюджетний дефіцит до 3,0% ВВП виконує активну функцію в економіці, якщо при цьому фінансові ресурси використовуються не на поточне споживання, а в якості додаткового джерела фінансування державних інвестиційних програм.

• рівень профіциту — визначається його відношенням до доходів державного бюджету або до ВВП:

Статистична методологія вивчення державного боргу розробляється експертами ООН, ЄВРОСТАТ, МВФ.

На сьогоднішній день у розрахунках державного боргу Міністерство фінансів України керується насамперед Бюджетним кодексом, а НБУ — стандартами МВФ та СНР.

Бюджетним кодексом України поняття державного боргу визначено як загальна сума боргових зобов'язань держави щодо повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, які виникають внаслідок державного запозичення.

НБУ у своїй діяльності керується міжнародними стандартами "Статистика зовнішнього боргу: керівництво для укладачів та користувачів" (2003 р.), "Керівництво зі складання платіжного балансу" (1993 р.), викладеними в офіційних виданнях МВФ.

Основним показником у системі показників державної заборгованості НБУ є валовий зовнішній борг на певну дату — це загальний обсяг заборгованості за всіма існуючими, але в жодному разі не умовними, зобов'язаннями резидентів економіки країни перед нерезидентами, які мають бути сплачені боржниками у вигляді основної суми та/або процентів у будь-який час.

Він включає всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами.

Валовий зовнішній борг розраховується в доларах США. Для перерахунку боргових зобов'язань, номінованих у гривнях та інших валютах, у долари США використовується офіційний курс, що встановлюється НБУ.

До розрахункового значення цього показника включаються:

  • - прямий державний борг, у т.ч. кредити, отримані НБУ від МВФ та інших міжнародних фінансових організацій;
  • - зобов'язання органів місцевого самоврядування за борговими цінними паперами та зовнішніми кредитами;
  • - зобов'язання банків за борговими цінними паперами, залученими кредитами та депозитами;
  • - зобов'язання реального сектору економіки України за борговими цінними паперами, залученими кредитами (включно з гарантованими до повернення боргу) та кредиторською заборгованістю (торгові довго - та короткострокові кредити та прострочена заборгованість за ними)58.

Ця невідповідність призвела до того, що показник "державний борг" розраховує Міністерство фінансів України, а показник "валовий зовнішній державний борг" — НБУ.

Статистичні дані щодо валового зовнішнього боргу України узгоджуються з СНР, відповідними даними щодо міжнародної інвестиційної позиції та платіжного балансу країни. Цей показник може бути зіставлений з даними щодо державного зовнішнього боргу України, які публікуються Міністерством фінансів України та інформацією Державної служби статистики України в частині даних про міжфірмовий борг, торгові кредити та прострочену заборгованість за ними.

Статистичне вивчення державного боргу країни здійснюється на основі таких показників:

  • - показники динаміки — абсолютні та відносні характеристики динаміки боргу: абсолютний приріст, темпи зростання та приросту, абсолютне значення 1% приросту, середньорічний абсолютний приріст, середні темпи зростання та приросту,
  • - відносні величини структури боргу — визначають структуру боргу за строком виникнення, терміном погашення, позичальниками, ознакою умовності (державний та гарантований), валютою, процентними ставками;
  • - показники структурних зрушень державного боргу;
  • - відносна величина боргу — питома вага державного боргу у ВВП країни;
  • - борг на душу населення — показує, яка сума державного боргу припадає на кожного громадянина країни;
  • - співвідношення між державним боргом та індивідуальними доходами — визначається як сума боргу у розрахунку на 1000 грошових одиниць індивідуального доходу, дозволяє оцінити обтяжливість боргу для населення країни.

Слід зазначити, що фахівці Міністерства фінансів України у структурі державного і гарантованого боргу розрізняють зовнішній та внутрішній державний борг (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. Класифікація державного боргу

Критерій

Групи

Підгрупи

За

типом кредитора

Внутрішній борг

Заборгованість перед юридичними особами

Заборгованість перед банківськими установами

Заборгованість перед іншими органами управління

Внутрішня заборгованість, не включена до інших категорії

Коригування, пов'язане з різницями у вартісних оцінках

Зовнішній борг

Заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку

Заборгованість за позиками, наданими іноземними державами, в тому числі за позиками, наданими під гарантії Уряду

Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками

Заборгованість, не включена до інших категорій

Коригування, пов'язане з різницями у вартісних оцінках

За типом

боргового

зобов'язання

Внутрішній борг

Заборгованість за довгостроковими облігаціями

Заборгованість за середньостроковими облігаціями

Заборгованість за короткостроковими облігаціями і векселями

Заборгованість за кредитами, одержаними на фінансування дефіциту бюджету

Заборгованість за іншими зобов'язаннями

Зовнішній борг

Заборгованість за довгостроковими облігаціями

Заборгованість за середньостроковими облігаціями

Заборгованість за короткостроковими облігаціями і векселями

Заборгованість за позиками, що належать до інших категорій

Заборгованість за іншими зобов'язаннями

Особлива увага в процесі статистичного аналізу державного боргу приділяється аналізу зовнішнього боргу на основі таких показників: - абсолютні та відносні характеристики динаміки;

  • - відносні величини структури зовнішнього боргу загалом, а також:
    • • у розрізі секторів — державного управління; органів грошово-кредитного регулювання; банківського сектору та інших секторів економіки (табл. 4.4). У структурі валового зовнішнього боргу НБУ виділяє всі види заборгованості резидентів України перед нерезидентами, які класифікуються за секторами економіки: державне управління, органи грошово-кредитного регулювання, банки, інші сектори, а також зобов'язання за кредитами підприємств прямого інвестування (міжфірмовий борг).
    • • у розрізі позичальників — при цьому зовнішній державний борг поділяється на такі компоненти:
      • 1. заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку;
      • 2. заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління;
      • 3. заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками;
      • 4. заборгованість, не включена до інших категорій (облігації зовнішньої державної позики).
    • • у розрізі початкових термінів погашення — коротко - та довгострокові зобов'язання;
    • • у розрізі фінансових інструментів — при цьому борг класифікується на такі компоненти:
      • 1. боргові цінні папери;
      • 2. торгові кредити;
      • 3. кредити;
      • 4. валюта і депозити;
      • 5. інші боргові зобов'язання та зобов'язання за кредитами підприємств прямого інвестування (міжфірмовий борг).
  • - показники структурних зрушень зовнішнього боргу;
  • - відносні характеристики зовнішнього боргу; це низка показників, які у статистичній практиці використовуються для оцінювання боргової безпеки країни.

Таблиця 4.4. Складові елементи валового зовнішнього боргу

Елементи

Класифікація у розрізі початкових термінів погашення

Класифікація у розрізі фінансових інструментів

Борг секторів економіки

державне управління

довгостроковий

боргові цінні папери; кредити;

інші боргові зобов'язання

органи грошово-кредитного регулювання

короткостроковий

кредити

довгостроковий

боргові цінні папери; кредити

банки

короткостроковий

інструменти грошового ринку; кредити;

валюта і депозити

довгостроковий

боргові цінні папери; кредити;

валюта і депозити

Елементи

Класифікація у розрізі початкових термінів погашення

Класифікація у розрізі фінансових інструментів

інші сектори

короткостроковий

боргові цінні папери; кредити;

інші боргові зобов'язання

довгостроковий

боргові цінні папери;

кредити;

торгові кредити

Зобов'язання за кредитами підприємств прямого інвестування* (міжфірмовий борг)

не розподіляється ні між секторами економіки, ні за початковим терміном погашення

Некорпоративні підприємства, які не мають такої самостійності як квазікорпорації, розглядаються як складова частина відповідних інституційних одиниць, до яких вони належать.

Некорпоративні підприємства, крім квазікорпорацій, поділяються на дві групи:

  • 1) некорпоративні підприємства, власниками яких є органи державного управління (наприклад, друкарні державних установ масової інформації);
  • 2) некорпоративні підприємства, власниками яких є домашні господарства, а саме: підприємницька діяльність громадян без статусу юридичної особи (як зареєстрованих, так і незареєстрованих як індивідуальні підприємці); селянські (фермерські) господарства без статусу юридичної особи; особисті допоміжні господарства.

Статистичні методи використовуються у практиці оцінювання боргової безпеки країни, яка зазвичай розглядається як складова фінансової безпеки. Боргова безпека — це такий рівень внутрішньої та зовнішньої заборгованості з урахуванням вартості її обслуговування й ефективності використання внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвідношення між ними, який є достатнім для вирішення нагальних соціально-економічних потреб, що не загрожує втратою суверенітету і руйнуванням вітчизняної фінансової системи59. Найпоширенішими підходами щодо оцінювання боргової безпеки країни є підходи Світового банку (табл. 4.5) та МВФ(табл. 4.6).

Таблиця 4.5. Показники боргової безпеки, розроблені фахівцями МВФ

пор.

Показник

Розрахунок та використання

Показники платоспроможності

1

Покриття процентних платежів

Відношення процентних платежів до експорту — показує рівень навантаження обслуговування зовнішнього боргу

2

Зовнішній борг до експорту

Використовується як трендовий показник, який прямо пов'язаний із платоспроможністю країни

3

Зовнішній борг до ВВП

Показник відношення боргу до ресурсної бази його покриття, який відображає потенційну можливість збільшення обсягу експорту з метою підвищення платоспроможності)

4

Поточна вартість боргу до експорту

Ключовий показник стійкості, часто використовується для бідних країн з великим боргом (НІРС) для порівняння боргового навантаження з можливостями здійснювати платежі

5

Поточна вартість боргу до доходів бюджету

Ключовий індикатор (показник) стійкості, використовується для бідних країн з великим боргом (НІРС) для порівняння боргового навантаження з ресурсами державних фінансів

6

Обслуговування боргу до експорту

Загальний показник платоспроможності та ліквідності

Показники ліквідності

7

Міжнародні резерви до короткострокового боргу (показник А. Грінспена)

Найбільш важливий показник адекватності резервів в країнах зі значним, але нестабільним доступом до ринку капіталу. Може використовуватись для прогнозування можливих криз ліквідності.

8

Відношення короткострокового боргу до загальної величини боргу

Відображає відносну залежність від короткострокового фінансування. Разом із показниками погашення дозволяє прогнозувати майбутні ризики непогашення

Показники заборгованості державного сектору

9

Обслуговування боргу державного сектору до експорту

Показник готовності до сплати та ризику неплатежу

10

Державний борг до ВВП або податкових доходів

Показник платоспроможності державного сектору. Може розраховуватись як для державного, так і зовнішнього боргу

11

Середній строк погашення неконцесійного боргу (борг перед міжнародними фінансовими організаціями)

Відображає середній термін зобов'язань держави перед міжнародними фінансовими організаціями

12

Частка боргу, номінованого в іноземній валюті, у загальній величині боргу

Показник впливу зміни обмінного курсу національної валюти на борг

Таблиця 4.6. Система показників боргової безпеки, розроблена Світовим банком

пор.

Показник

Формула

Економічний зміст

1

Відношення валового зовнішнього боргу до експорту товарів і послуг

EDT/XGS

Показує відносну довгострокову спроможність держави акумулювати валютні надходження без додаткового пресингу на сальдо платіжного балансу

2

Відношення валового зовнішнього боргу до ВНП

EDT/GNP

Показує загальний рівень боргової складової економіки

3

Відношення загальних платежів щодо обслуговування боргу до експорту товарів і послуг

TDS/XGS

Коефіцієнт обслуговування боргу; показує, яка частина валютних надходжень спрямовується на погашення боргу

4

Відношення процентних платежів до ВНП

INT/GNT

Визначає можливість обслуговування зовнішнього боргу

5

Відношення процентних платежів до експорту товарів і послуг

INT/XGS

Визначає частину валютних надходжень, які використовуються на обслуговування боргу

6

Відношення міжнародних резервів до валового зовнішнього боргу

RES/EDT

Показує, чи може країна використовувати свої резерви (і яку їх частину) для погашення зовнішнього боргу

7

Відношення міжнародних резервів до імпорту товарів і послуг

RES/MGS

Відображає запас фінансової міцності держави

8

Відношення короткострокового боргу до валового зовнішнього боргу

Short-term/EDT

Показує, яку частку становить короткостроковий борг у загальній сумі зовнішнього боргу

9

Відношення боргу міжнародним організаціям до валового зовнішнього боргу

Multilateral/EDT

Відображає частку заборгованості міжнародним фінансовим організаціям у загальній сумі зовнішнього боргу, тобто залежність держави від фінансування цими організаціями

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші