Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Екологія arrow Екологія
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Еколого-економічні аспекти та проблеми використання природних ресурсів

Вивчивши дану тему, Ви повинні знати:

  • o Цілі та завдання раціонального природокористування;
  • o Наукові засади раціонального природокористування;
  • o Основні напрямки раціонального природокористування;
  • o Принципи раціонального природокористування;
  • o Економічні методи природокористування;
  • o Форми еколого-економічних інструментів природокористування

Цілі, завдання та напрямки раціонального природокористування

Проблеми природокористування завжди були важливими для людства, але найбільшої актуальності вони набули в наш час, коли господарська діяльність людини викликала великі зміни природного середовища на всій планеті. Пояснюється це різким збільшенням чисельності населення Землі, надмірним використанням природних ресурсів і наслідками науково-технічної революції. Тому все повніше усвідомлюється необхідність глобального вирішення проблем раціонального природокористування, на науковій основі.

Наукові основи природокористування необхідно розробляти, виходячи з принципів раціонального використання природних ресурсів, основних положень екології і вчення про біосферу та комплексних розробок щодо оптимального розміщення продуктивних сил. Спочатку потрібно опрацювати загальну теорію раціонального природокористування, що ґрунтується на пізнанні об'єктивних законів історичного розвитку процесу взаємодії природи і суспільства, з метою передбачити і оцінити наслідки такої взаємодії не тільки в найближчий час, але й у віддаленій перспективі. В цьому разі необхідно враховувати великі і малі економічні, соціальні і природничо-технічні проблеми, масштаби і інтенсивність господарського освоєння природних ресурсів, взаємовідносини людини з природою, раціональне розміщення міст і населених пунктів.

Основним завданням раціонального природокористування є:

  • o збереження та підвищення продуктивності і цінності природних ресурсів;
  • o забезпечення раціонального їх використання і розширеного відтворення, а також збереження природних умов і ресурсів, необхідних для постачання сировини й енергії народному господарству;
  • o поліпшення умов праці та відпочинку людей;
  • o збереження типових і унікальних природних комплексів, визначних об'єктів живої і неживої природи.

Розрізняють чотири основні напрями (форми) природокористування: екологічний, ресурсний, заповідний, соціально-економічний та міжнародно-правовий.

Екологічний напрям спрямований на поліпшення природного середовища. Головним завданням цього напряму є збереження оптимальних екологічних умов великих міст, населених пунктів, рекреаційних зон.

Ресурсний напрям опрацьовує основи раціонального природокористування, яке базується на принципах збереження й підвищення ресурсного потенціалу та раціонального використання природних багатств.

Заповідний напрям охорони природи має на меті виявлення заповідних територій і створення заповідників, заказників, пам'ятників природи, природних і націнальних парків, інших природних комплексів рекреаційного характеру та захисних екосистем.

Соціально-економічний і міжнародно-правовий напрями охорони природи полягають у розробці соціально-економічних форм регулювання взаємодії суспільства і природи та забезпечення розширеного відтворення природних екосистем в умовах науково-технічної та інформаційної революцій в інтересах сучасного і майбутніх поколінь.

Наукові засади раціонального природокористування

Теоретичною основою природоохоронних заходів є екологія, яка завдяки широким зв'язкам з багатьма природничими і гуманітарними науками може вивчити і проаналізувати різноманітні явища природи, пізнати природу як одне ціле.

Наукові дослідження біології і екології рослинного й тваринного світу, детальне вивчення основ структури і функціонування природних і штучних екосистем, вивчення закономірностей розвитку біоценозів, їх зв'язків і взаємовідносин з навколишнім природним середовищем, а також впливу господарської діяльності людини на природні екосистеми і окремі ландшафти є необхідною умовою для розробки системи заходів з питань раціонального природокористування. Під час вивчення екосистем важливе місце повинні зайняти дослідження динаміки чисельності популяцій і механізмів регуляції їх, що розглядається як регулюючий процес, в якому беруть участь внутрішньопопуляційні (наприклад, конкуренція за їжу) і біоцентричні (вплив хижаків, паразитів, збуджувачів хвороб і епідемій) механізми.

Дослідження природних механізмів регуляції чисельності популяцій служать основою планування і розробки систем заходів з управління чисельністю економічно важливих видів. Знання основних факторів динаміки популяції необхідно для боротьби з шкідниками сільського і лісового господарства, з переносниками і носіями захворювань.

Велике значення для розробки природоохоронних заходів мають також роботи з вивчення структури функціонування рослинних угруповань (біоценозів), встановлення закономірних співвідношень чисельності видів у біоценозах. За допомогою екологічних досліджень є можливість провести кількісний аналіз кругообігу речовини і змін потоку енергії в разі переходу з одного харчового рівня на інший, а також вивчити проблему обміну речовиною і енергіею між різними екосистемами. З'ясування основних принципів трансформації речовини і енергії в природних екосистемах є теоретичною основою розробки практичних заходів для збільшення кількості продуктів харчування, продукованих у біосфері. Надзвичайно важливого значення набуває вивчення біосфери в цілому, визначення первинної продукції і деструкції по всій земній кулі, глобального кругообігу біогенних елементів тощо.

Результати комплексних біологічних досліджень дозволили встановити основні закономірності життя на протязі мільйонів років, що має важливе значення для глибокого пізнання вказаних закономірностей у наш час. Великі успіхи в екологічннй науці, медицині, селекції і рослинництві, досягнення сільського і лісового господарства є вихідним матеріалом для розробки природоохоронних заходів.

Природокористування, основане на результатах глибоких екологічних досліджень і досягненнях природничих, економічних і технічних наук, дозволяє визначити раціональні принципи господарської діяльності і уникнути виснаження та знищення природних ресурсів.

Основні положення наукового підходу до вирішення завдань господарської діяльності з урахуванням екологічних факторів розроблені ще В. В. Докучаєвим, О. I. Воєнковим, зокрема вирішення практичних питань, пов'язаних з використанням природних ресурсів, може бути успішним тільки при врахуванні конкретних природних умов, в яких ця діяльність відбувається. Обов'язковою умовою глибокого пізнання природного середовища є вивчення його первинних особливостей на заповідних територіях, не змінених господарською діяльністю.

Наведені положення не втратили актуальності і в наш час в умовах проведення господарських заходів, ефективність яких значною мірою залежить від глибокого вивчення особливостей природного середовища і виявлення основних його закономірностей. Опрацьована В. В. Докучаєвим система принципів, закономірностей мала велике значення для розвитку наук про природу і раціональне використання її ресурсів. Важливу роль вона відіграє і сьогодні під час вивчення природних комплексів, наприклад, в разі виявлення співвідношень між кліматом і ґрунтами, між ґрунтом та рослинним і тваринним світом.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші