Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Соціологія arrow Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями України
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Класифікації дитячих та молодіжних організацій

З кожним роком кількість всеукраїнських дитячих і молодіжних об'єднань, відповідно до даних Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту (з грудня 2010 року - Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України) та Міністерства юстиції України невпинно зростає (рис. 3.1).

Станом на 1 січня 2010 року в Україні було зареєстровано 195 всеукраїнських громадських дитячих та молодіжних організацій і спілок. Водночас динамічно відбувається процес становлення регіональних структур. На регіональному рівні у сучасних умовах функціонує понад 7 тис. громадських дитячих та молодіжних організацій. Процес регіоналізації - позитивне явище, оскільки відповідає загальному спрямуванню соціальної політики, наближує молодіжні та дитячі організації до особистості, розв'язання її проблем. Це також відповідає освітовим тенденціям: наприклад, у Данії 86%, Німеччині, Великій Британії, Бельгії - 60% членів молодіжних організацій є учасниками саме регіональних структур.

Щороку в Україні збільшується і кількість громадських дитячих та молодіжних організацій, які мають статус міжнародних. Зокрема, станом на 2010 р. у Міністерстві юстиції України було зареєстровано 24 такі організації.

Динаміка зростання кількості всеукраїнських громадських дитячих та молодіжних об'єднань

Зважаючи на постійне зростання кількості громадських дитячих та молодіжних організацій в Україні, постає проблема їх класифікації, виокремлення основних груп чи типологій. Нині існує кілька підходів до визначення критеріїв класифікації дитячих та молодіжних організацій: марксистський, психологічний, юридичний, ідеологічний та ін. Відповідно до них громадські дитячі та молодіжні організації класифікують за їх організаційними формами, кількісним і якісним складом, суб'єктом створення, громадським статусом тощо. Російський педагог Людмила Алієва запропонувала класифікувати дитячі громадські організації за кількома критеріями.

  • 1. Згідно з цілями, завданнями і змістом діяльності виокремлюють об'єднання:
    • - орієнтовані на соціалізацію особистості дитини, її громадянське становлення, гармонізацію особистісного і суспільного, індивідуального і колективного начал;
    • - соціально-індивідуальної спрямованості;
    • - пов'язані з початковою професійною підготовкою дітей;
    • - зорієнтовані на патріотичне, громадянське виховання, політичні (для молоді);
    • - культурологічного і практичного спрямування;
    • - зосереджені на утвердженні здорового способу життя (спортивні, туристичні).
  • 2. За ідеологічною ознакою організації поділяють на:
    • - світські;
    • - релігійні;
    • - загальнолюдської спрямованості;
    • - вузько національної орієнтації.
  • 3. За ступенем самостійності, відкритості, демократичності виокремлюють:
    • - відносно самостійні об'єднання, що мають статус юридично оформленої структури і діють як партнери з іншими структурами;
    • - базові організації численних дорослих громадських організацій чи рухів.
  • 4. За характером взаємозв'язку з державними і громадськими структурами розрізняють об'єднання:
    • - які взаємодіють з державними структурами: школами, установами додаткової освіти, дитячими будинками - інтернатами, закладами культури, науки тощо;
    • - які взаємодіють з дорослими і молодіжними громадськими об'єднаннями та рухами;
    • - які взаємодіють з приватними, комерційними структурами.

З метою створення комплексної типології молодіжних об'єднань український дослідник Валентин Якушик згрупував головні критерії їх класифікації у блоки:

  • 1) соціальна база молодіжного об'єднання;
  • 2) специфіка генези організаційних принципів та структури молодіжного об'єднання;
  • 3) особливості системи функцій, здійснюваних молодіжним об'єднанням;
  • 4) роль молодіжного об'єднання в суспільстві;
  • 5) вплив молодіжного об'єднання на суспільні процеси.

Багато науковців, зокрема О. Корнієвський, П . Мартин, А. Скрипник, основним критерієм розроблених ними типологій молодіжних організацій у сучасній Україні обрали функції, які виконують ці об'єднання у суспільстві.

В. Кулик класифікує молодіжні об'єднання за характером діяльності:

  • - молодіжні філії політичних партій;
  • - громадсько-політичні організації молоді;
  • - молодіжні релігійні організації;
  • - молодіжні фахові об'єднання, організації за інтересами;
  • - благодійні фонди для молоді та молодіжні благодійні фонди;
  • - національні молодіжні організації;
  • - студентський рух;
  • - молодіжні партії.

Детальну класифікацію громадських молодіжних об'єднань пропонує Ю. Поліщук. Орієнтуючись на пріоритет діяльності, особливості світоглядних позицій, національний і віковий, склад він виокремлює 20 груп громадських молодіжних організацій:

  • - спрямовані на поглиблення демократичних процесів та побудову громадянського суспільства в Україні;
  • - саморозвивальні та самовиховні;
  • - професійні;
  • - правозахисні;
  • - науково-дослідницькі;
  • - зорієнтовані на розвиток міжнародного співробітництва з молоддю інших країн;
  • - волонтерські;
  • - соціальної взаємодопомоги;
  • - об'єднання студентської молоді;
  • - об'єднання жіночої молоді;
  • - мистецько-культурологічні;
  • - фольклорні;
  • - екологічні;
  • - історично-просвітницькі;
  • - патріотичні;
  • - об'єднання національних меншин;
  • - спортивно-туристичні;
  • - об'єднання світського характеру, але релігійної спрямованості;
  • - релігійні;
  • - об'єднання молоді окремих підприємств.

Ю. Поліщук також окремо виділяє чотири групи об'єднань, які займаються виховною роботою з дітьми та підлітками:

  • - виховні і саморозвивальні;
  • - спортивно-туристичні;
  • - екологічні;
  • - патріотично-виховні.

Аналіз різних наукових підходів до класифікації громадських дитячих і молодіжних організацій дає змогу побачити спектр сучасного дитячого і молодіжного руху, виділити тенденції та перспективи його розвитку.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші