Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Журналістика arrow Історія української преси
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Преса бачвансьних українців

Першим органом бачванських українців (Югославія) стає тижнева газета під назвою "Руски Новини", що виходила в 1924—1939 рр. місцевою говіркою в Р. Керестурі-Дякові. Там же (Дяково-Пішкоревці-Р. Керестурі) виходила українською мовою двічі на тиждень газета під назвою "Рідне Слово", що його видавав о. М. Фірак. Протрималася до 1939 р.

В 1936—1938 рр. в Р. Керестурі виходив місцевою говіркою журнальчик під назвою "Думка", а з 1939 р. — літературною українською мовою як націоналістичний орган під проводом М. Бучка (Раєво Село). Врешті, Товариство "Просвіта" у Загребі видавало загальноосвітній орган "Вістник", що виходив в 1936—1939 рр. відбиваним на циклостилі.

Таборова преса

По катастрофі 1919—1920 рр. українське військо примушене було покинути рідні землі. Опинилося воно в таборах Чехії і Польщі. Відірване від світу, в тяжких умовах інтернованих, українське лицарство стало над прірвою розпуки і зневір'я. Утриматися від цієї загрози, захиститися від страшного ворога — деморалізації — таке завдання стало перед українським козацтвом за дротами.

Здійснюючи його, розвиває енергію в напрямі організації культурного, духового життя в таборах. Одне з поважніших місць в цій організації займає таборова преса. Найперше з'являється вона в таборах Галицько-Української Армії в німецькому Яблонному та Ліберці в Чехо-Словаччині. Були це такі органи: "Голос Табора", що його в 1919—1920 рр. видавав Просвітний Кружок, та гумористичний часопис під назвою "Камедула" у Ліберці. Обидва видавалися відбиваними на гектографі. Там же з III. 1920 р. виходить "Український Скиталець", а з 15.XII. 1922 р. — "Український Стрілець" як орган "Пресової Кватири" при Українській бригаді в німецькому Яблонному. Обидва розвинулися в нормальні журнали і були популярними серед стрілецтва.

Найактивнішими організаторами і співробітниками всіх цих органів були такі старшини Галицько-Української армії як С. Ріпецький, Я. Ярема та інші.

Подібні органи почали появлятися й у таких таборах в Польщі: Калішівський, ОлександрівськиЙ, Ланцутський, Вадовицький, як також у Ченстохові, Петрокові, Піку-лічах тощо. Були вони переважно тижневого та двотижневого типу, а почасти місячники. За змістом і завданням були це часописи просвітньо-інформативного характеру, літературного, кооперативного, військово-технічного і врешті сатирично-гумористичного. Завдання таборової преси було сформульовано видавничою секцією в Каліші, що видавала часопис "За Дротом".

"Хай же наш журнал, — писав цей часопис, — віллє нову силу в душі тих, хто під впливом останніх тяжких подій і втоми може був близький до зневіри". Такий бадьорий голос чувся зі сторінок і інших часописів. Досить згадати хоч би і такий як "Залізний Стрілець", що його появилося у Каліші 27 чисел, як також сатирично-гумористичні: "Око" (Іб чисел з малюнками) та двоє чисел журналу "Сич".

В Олександрівському таборі появилася низка часописів, що схоплювали різні галузі життєвих потреб табору.

За редакцією Липовецького вийшло шість чисел ілюстрованого часопису кооперації, культури й освіти під назвою "Зірниця". Тут же виходили "Нове Життя'', що з ч. 40 перейшло на друк, військово-культурний часопис "Український Стрілець", якого появилося двоє чисел. Врешті, кілька сатирично-гумористичних: журнал карикатур "Характерник" (б чисел), одне число "Гримаси" за редакцією Левицького та одне число "Комар", що було конфісковане.

У Ланцугі — дев'ять чисел літературно-військового тижневика "Наша Зоря". Тут же культурно-освітній відділ табору видавав журнал гумору та сатири під назвою "Будяк" як орган партії БКВ ("Бий, куди влучиш").

У Вадовицькому таборі появилося чотири часописи, а саме: літературний журнал "Запорожець" та "Запорозька Думка", що виходила двічі на тиждень, і два гумористичні: "Аванс", якого вийшло за редакцією Гавришка шість чисел, і "Жало".

Так само у Ченстохові виходила "Військова Думка" та інформаційний орган Війська Запорізького "Думка" (10 чисел) і шість чисел сатирично-гумористичного журналу

"Колючки". У Петрокові — літературний часопис під назвою "Тернистий Шлях" за редакцією Козловського. І врешті, у Пікуличах — гумористичний "Листок Об'яв".

Окреме місце займає літературно-мистецький журнал "Веселка", що виходив в 1922—1923 рр. у Каліші і купчив навколо себе такі літературні сили як Є. Маланюк, О. Карманюк, А. Коршнівський та інші.

"Зустрінути сліпуче завтра" готувався цей журнал і додавав: "Веселка" — це кінець вчорашньої бурі і хвилина спокою перед новим курганом... Словом, фарбою, лінією, жестом, звуками неймовірних — могутніх маршів і гімнів — ви мусите зорганізувати, запалити народні маси, надихнути їх на останній нещадний бій". Так кликала редакція українських поетів, музик, речників культури і мистецтва.

Врешті, кілька спеціальних органів як "Вістник Спілки Лікарських помічників" (Шипіорно), "Релігійно-Науковий Вістник" та інші.

Майже всі таборові часописи публікувалися шапірографним чи гектографним способом. Пересічний тираж був в 40—50 примірників і лише деякі, що досягали можливості друку, розходилися в більшій кількості, розкриваючи таборові дроти. З зовнішнього боку виглядали всі ці часописи дуже добре. Більшість з них писана на машинці і потім відбивана згаданим способом. Деякі писані від руки. Майже всі ілюстровані. Особливу увагу звертають мистецьким виконанням малюнків "Аванс", "Окрігг", "Колючки", "Запорожець" тощо.

Карикатури влучні, зарисовані сміливими рисами, рухливі. Дотепи переважно витримані в пристойній мірі, влучні і веселі, подекуди чується сарказм і терпка усмішка.

Зокрема добрі обкладинки і заставки, виконані від руки, або відбиті на шапірографі. Переглядаючи, пригадуються старі часи, коли якийсь книголюб просиджував довгі години, оздоблюючи візерунками, писану від руки книжку. Багато почуття вкладено в ці малюнки. Збуджують вони думку, викликають відповідні настрої.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші