Навігація
Головна
ПОСЛУГИ
Авторизація/Реєстрація
Реклама на сайті
 
Головна arrow Фінанси arrow Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >

Проведення монетарної політики: завдання та цілі

У попередніх розділах ми бачили, як ФРС може застосовувати свої важелі для впливу на пропозицію грошей. Хоча уже зазначалося, що проведення (планування і реалізація) монетарної політики є неточною процедурою, дослідження поведінки ФРС у проведенні монетарної політики підштовхує до важливого запитання: за тих важелів, що є в розпорядженні ФРС, наскільки добре може вона насправді контролювати пропозицію грошей?

Щоб дати відповідь на це запитання, ми оглянемо цілі, які висуває ФРС щодо монетарної політики, та її стратегію для досягнення цих цілей. З'ясувавши цілі та стратегію, ми зможемо оцінити проведення ФРС монетарної політики у минулому, сподіваючись, що це дасть нам повне розуміння того, куди може прямувати монетарна політика у майбутньому.

Цілі монетарної політики

Шість основних пунктів постійно називаються керівництвом Федеральної резервної системи, коли воно обговорює цілі монетарної політики: 1) висока зайнятість; 2) економічне зростання; 3) стабільність цін; 4) стабільність процентних ставок; 5) стабільність на фінансових ринках; 6) стабільність на валютних ринках.

Висока зайнятість

Закон про зайнятість 1946 р. та Закон про повну зайнятість і збалансоване зростання 1978 р. (звичайно називають законом Гемфрі - Гокінса) доручає уряду США забезпечення високої зайнятості відповідно до стабільного рівня цін. Високий рівень зайнятості - достойна мета з двох основних причин: (1) протилежна до високої зайнятості ситуація викликає багато людських страждань, сім'ї терплять фінансові труднощі, втрачається особиста самоповага, збільшується кількість злочинів (хоча цей останній висновок дуже суперечливий); (2) коли рівень безробіття високий, то в економіці наявні не лише не залучені у виробництво працівники, але також і не використовувані ресурси (закриті фабрики і бездіяльне устаткування), що призводить до втрат в обсягах продукції (нижчого ВНП).

Хоч відомо, що високий рівень зайнятості дуже бажаний, наскільки високим він повинен бути? За якого рівня можна сказати, що економіка працює за повної зайнятості? Початково може здаватися, що повна зайнятість має місце за того рівня, коли жодний із робітників не позбавлений робочого місця, тобто безробіття дорівнює нулеві. Проте таке визначення залишає поза увагою той факт, що певна частина безробіття, що називається фрикційним, є вигідною для економіки. Наприклад, коли працівник вирішує шукати кращого робочого місця, він, можливо, буде безробітним протягом певного періоду під час пошуку роботи. Робітники часто вирішують добровільно залишити роботу, щоб тимчасово займатися іншими видами діяльності (виховувати дітей, подорожувати, повернутися до школи), і коли вони вирішують повернутися на ринок праці, то знову для них потрібен певний час, щоб знайти придатну роботу. Вигода від існування певного безробіття нагадує вигоду від ненульового відсотка не зданих квартир на ринку житла по найму. Багато з вас, хто шукав житло по найму, виявляв, що коли відсоток не зданих по найму квартир на ринку дуже низький, то вам нелегко буде знайти придатне житло.

Отже, метою високого рівня зайнятості повинен бути не нульовий рівень безробіття, а радше рівень, що перевищує нуль, але відповідає повній зайнятості, за якої попит на працю дорівнює пропозиції праці. Економісти називають цей рівень зайнятості природним рівнем безробіття.

Хоча це визначення звучить чітко і авторитетно, але воно залишає без відповіді складне питання: яка норма безробіття відповідає повній зайнятості? В окремих випадках само собою зрозуміло, що норма безробіття надвисока. Наприклад, норма безробіття понад 20 % у роки "великої депресії", як відомо, була надвисокою. На початку 1960-х років, з іншого боку, економісти вважали, що прийнятним був рівень безробіття у 4%. Цей рівень, можливо, був надто низьким, бо вів до прискорення інфляції. Поточні оцінки природного рівня безробіття визначають його в межах 6 %, але навіть ця оцінка є об'єктом для сумнівів та незгод. Крім того, цілком можливо, що відповідна урядова політика, така, як забезпечення кращою інформацією про вільні робочі місця або програми перепідготовки, зменшить природний рівень безробіття.

 
Якщо Ви помітили помилку в тексті позначте слово та натисніть Shift + Enter
< Попередня   ЗМІСТ   Наступна >
 
Дисципліни
Агропромисловість
Банківська справа
БЖД
Бухоблік та Аудит
Географія
Документознавство
Екологія
Економіка
Етика та Естетика
Журналістика
Інвестування
Інформатика
Історія
Культурологія
Література
Логіка
Логістика
Маркетинг
Медицина
Менеджмент
Нерухомість
Педагогіка
Політологія
Політекономія
Право
Природознавство
Психологія
Релігієзнавство
Риторика
РПС
Соціологія
Статистика
Страхова справа
Техніка
Товарознавство
Туризм
Філософія
Фінанси
Інші